Постанова

від 03.07.2013 по справі 918/17/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Справа № 918/17/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мирошниченка С.В., суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 р. у справі№ 918/17/13 господарського суду Рівненської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія"; Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІТБУДІНВЕСТ" про стягнення 16 218 810,74 грн.

За участю представників: позивача:Стецик Н.В. відповідача-1:Богонос В.А. відповідача-2:Не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.01.2013 р. у справі № 918/17/13 задоволено заяву ТОВ "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" про забезпечення позову. Вжито заходи щодо забезпечення позову ТзОВ "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" про стягнення 16218810,74 грн. заборгованості шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "ТОРГОВА АГРАРНА КОМПАНІЯ" в тому числі, які знаходяться на банківських рахунках, в межах ціни позову - 16218810,74 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 р. (судді: Огороднік К.М., Тимошенко О.М., Коломис В.В.) ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати їх та відмовити в задоволені заяви.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом, ТзОВ "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до ТзОВ "ТОРГОВА АГРАРНА КОМПАНІЯ" та ТОВ "ПРОФІТБУДІНВЕСТ", в якій просить стягнути з відповідача-1 заборгованість в сумі 13249560,61 грн., пеню в розмірі 1441960,62 грн., штраф в розмірі 565982,43 грн., проценти річних в розмірі 961307,08 грн. та стягнути солідарно з відповідача-2 заборгованість в сумі 1000,00 грн.

Одночасно з позовною заявою 08.01.2013 р. позивач подав заяву, в якій просить вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу-1, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 37469662, в тому числі, які знаходяться на банківських рахунках, в межах ціни позову - 16218810,74 грн.

29.01.2013 р. позивачем подано додаткові пояснення до заяви про забезпечення позову, в яких просить вжити заходів щодо забезпечення позову ТОВ "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" про стягнення 16218810,74 грн. заборгованості шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "ТОРГОВА АГРАРНА КОМПАНІЯ", в тому числі, які знаходяться на банківських рахунках, в межах ціни позову - 16218810,74 грн.

В обґрунтування вказано заяви про забезпечення позову, позивач зазначав, що з Інтернет сторінки вбачається, що відповідач-1 постійно бере участь в державних закупівлях, зокрема, предметом закупівлі були також нафтопродукти.

Відповідно до приписів ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову і особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вибір заходу до забезпечення позову залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій повинна стосуватися лише предмета спору.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідачів грошових коштів Тобто, між сторонами виник спір майнового характеру, ймовірне задоволення позову за наслідками розгляду якого матиме грошове вираження.

Зі змісту ухвали та постанови у справі вбачається, що арешт майна відповідача пов'язаний з предметом позову про стягнення з відповідачів грошових коштів, а також, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ймовірного утруднення виконання або невиконання рішення про задоволення позову та стягнення грошових коштів.

Отже, позивачем доведено, а судами попередніх інстанції вірно встановлено наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду про задоволення позову, оскільки саме такі обставини є підставою для застосування заходів до забезпечення позову.

Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду та ухвала місцевого господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 р. у справі № 918/17/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере