КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1941/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Маслій В.І.
У Х В А Л А
Іменем України
08 липня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді Маслія В.І.,
Суддів Старової Н.Е., Файдюка В.В.,
При секретарі Морей Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магістраль-Будсервіс» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,
В С Т А Н О В И Л А:
ТОВ "Магістраль-Будсервіс" звернулось з позовом до Васильківської ОДПІ Київської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.02.2013 року №0000192201 та №0000182201.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2013 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог. Вважає, що оскаржувана постанова ухвалена без дотримання норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що посадовими особами Васильківської ОДПІ проведено документальну виїзну планову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "Магістраль-Будсервіс" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року.
Результати перевірки оформлено актом № 1387/22-01/35803675 від 23.10.2012 року, в якому податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, п. 135.2, п. п. 135.5.7 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5 403973,00 грн.. в т.ч. за 4 квартал 2010 року у сумі 2906351,00 грн., 2 квартал 2011 року у сумі 472523,00 грн., 3 квартал 2011 року у сумі 1714 848,00 грн., 4 квартал 2011 року у сумі 236 296,00 грн., 2 квартал 2012 року у сумі 73 955,00 грн.; вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 839248,00 грн., в т.ч. за квітень 2011 року на суму 21851,00 грн., за травень 2011 року на суму 53311,00 грн., за червень 2011 року на суму 335728,00 грн., за липень 2011 року на суму 1 212755,00 грн., за серпень 2011 року на суму 83101,00 грн., за вересень 2011 року на суму 111027,00 грн., за жовтень 2011 року на суму 21475,00 грн.; Перевищення ліміту залишків готівки в касі на загальну суму 2 570.84 грн. чим порушено п. 3.5 глави 3 та п. 7.24 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»; ст. 162, ст. 163, ст. 164. ст. 167, ст. 168, п. 176.2 ст. 176 ПК України в результаті чого не утримано податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів найманим працівникам та занижено суму податку з доходів фізичних осіб з доходів виплачених найманим працівникам у сумі 1061,10 грн.
Позивач в порядку передбаченому податковим законодавством подав до контролюючого органу заперечення від 05.11.2012 року № 50 на зазначений Акт перевірки та скаргу від 29.11.2012 року про перегляд та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.11.2012 року №0001182201 та №0001172201, прийнятих на підставі висновків перевірки, до ДПС у Київській області.
За результатами розгляду скарги було прийнято рішення про часткове задоволення вимог скаржника, а саме: ДПС у Київській області скасувала податкове повідомлення - рішення Васильківської ОДПІ Київської області від 15.11.2012 року № 0001172201 в частині сплати зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 105800,00 грн. та податкове повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ Київської області від 15.11.2012 року №0001182201 в частині донарахованої штрафної (фінансової) санкції у розмірі 2, 00 грн. в іншій частині залишила без змін.
Не погоджуючись з таким рішенням, 11.02.2013 року позивач подав скаргу до ДПС України на рішення ДПС у Київській області від 28.01.2013 року за №219/10/10-206/810.
За результатами розгляду скарги Міністерством доходів і зборів України винесено нові податкові повідомлення-рішення від 11.02.2013 року №0000192201, у якому нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток за основним платежем 5 192373,00 грн., штрафні санкції - 745077,00 грн., а всього 5937450,00 грн. та № 0000182201, у якому нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість за основним платежем 1839248,00 грн., штрафні санкції - 357091,00 грн., а всього 2 196 339,00 грн..
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
ТОВ "Магістраль-Будсервіс" взято на податковий облік у Васильківській ОДПІ Київської області з 11.06.2008 року за №9462.
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді між ТОВ "Магістраль-Будсервіс" та ТОВ «Поліфарб» було укладено Контракт на продаж продукції від 15.05.2009 року № 22/9 на загальну суму 422 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 70 433,00 грн. Строк дії Контракту до 31.12.2009 року.
У зв'язку з виникненням кредиторської заборгованості 30.11.2011 року між позивачем та ТОВ «Поліфарб» було складено Акт звірки розрахунків за період з 01.01.09 року по 30.11.2011 року, який був підписаний обома сторонами Контракту (копія акту наявна в матеріалах справи).
Виходячи з положень ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються зокрема з суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів згідно з п.п. 159.3 та 159.5 ст. 159 цього Кодексу.
На підставі вказаних статей Васильківською ОДПІ Київської області було зроблено висновок про те, що позивач має прострочену кредиторську заборгованість сума якої вважається як така, що не стягнута після закінчення строку позовної давності і відповідно підлягає включенню до складу доходів останнього.
Проте, в силу положень ст. 253 та 264 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, при цьому перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Підписання даного акту є свідченням того, що боржник - ТОВ «Магістраль- Будсервіс» визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора - ТОВ «Поліфарб» в розмірі суми заборгованості що складає 422 600,00 грн. в тому числі ПДВ - 70 433,00 грн., а тому строк позовної давності почав свій перебіг з наступної дати після підписання Акту звірки розрахунків, тобто з 01.12.2011 року.
Зазначені обставини виключають можливість порушення позивачем вимог п. п. 135.5.7 п. 135.5 ст. 135 ПК України.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень відповідача в частині щодо виключення з податкової декларації доходів на загальну суму 388 913 грн. (4 кв. 2010 року), які не підтверджується первинними документами, що призвело до заниження рядку 01.2 Декларацій «Приріст балансової вартості запасів» виходячи з наступного.
Так, позивачем було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 04.03.2011 року №4309 за 2010 рік до Васильківської ОДПІ Київської області, згідно якого було зменшено показник рядку 01.2 на суму 388 913,00 грн., на підставі оборотно-сальдових відомостей по рахунках 20 «Виробничі запаси» та 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».
При цьому, джерелом даних для заповнення рядку 01.2 Декларації «Приріст балансової вартості запасів» є облікові регістри, що складає бухгалтерія підприємства за допомогою програми « 1:С Підприємство» на підставі первинних документів та мають вигляд оборотно-сальдових відомостей по рахунках 20 «Виробничі запаси» та 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».
З матеріалів справи вбачається, що показники, відображені в рядку 01.2 Декларації за 2010 рік «Приріст балансової вартості запасів» на початок звітного року співпадають з відповідними показниками на кінець звітного періоду та мають в підтвердження дані оборотно-сальдових відомостей позивача за 2010 рік .
Враховуючи викладене, відповідач прийшов до помилкового висновку щодо порушення позивачем п. п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР.
Щодо порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138 ПК України з приводу віднесення до складу витрат операційної діяльності суми у розмірі 421 450,00 грн. від здійснення операцій з ТОВ «Спецагропостач-2005», а також в частині формування складу валових витрат у розмірі 11 236 492 грн. від оформлення операцій з ТОВ «Євросонік», колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що працівники Васильківської ОДПІ вже попередньо здійснювали перевірку позивача на предмет дотримання податкового законодавства в розрізі здійснення правовідносин з вказаними вище контрагентами за спірний період, що стало підставою для винесення відповідних податкових повідомлень-рішень від 12.07.2012 року №0000972200, від 01.09. 2011 року № 0000432340/0 та податкової вимоги від 20.09.2011 року № 507.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були скасовані на підставі рішень суду по справам № 2а-4132/11/1070 та 2а-3397/12/1070.
Однак, не зважаючи на судові рішення, які набрали законної сили і є обов'язковими до виконання на всій території України, Васильківська ОДПІ Київської області дублює в Акті перевірки висновки, визнані судом протиправними, у зв'язку з чим неправомірно проводить коригування сум податкових зобов'язань позивача.
Твердження відповідача про те, що відносини між ТОВ «Магістраль-Будсервіс» та ТОВ «Євросонік» носять фіктивний характер колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідачем не надано суду реальних доказів на підтвердження зазначених обставин або інформації про наявність обвинувального вироку відносно посадових осіб ТОВ «Євросонік».
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат операційної діяльності вартість придбання товару у ТОВ «Спецагропостач-2005» всього на суму 421 450,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 року, а також включення вартості продукції придбаної у ТОВ «Євросонік» до складу валових витрат за звітний період - рік 2010 на загальну суму 11 236 492,08 грн..
Також, судова колегія не може погодитись з висновком контролюючого органу щодо неправомірності формування позивачем сум податкового кредиту, отриманого в результаті взаємовідносин з ТОВ «Едветайзинг-Експерт», TOB «Листбуд», TOB «Нікма-2010» та ТОВ «Сін Тек» з огляду на наступне.
На момент здійснення спірних господарських операцій відомості по зазначеним вище контрагентам були внесені до Єдиного державного реєстру, крім того останні були зареєстровані платниками ПДВ, а тому в силу ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Посилання Васильківської ОДПІ Київської області на порушення зі сторони контрагентів ТОВ «Магістраль-Будсервіс» цивільного, податкового законодавства, законодавства про порядок реєстрації підприємств, а також щодо визнання підприємницької діяльності фіктивною, а договорів нікчемними є безпідставними та не підтверджуються належними доказами.
Так, згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Як вбачається з Акту перевірки, працівниками Васильківської ОДПІ Київської області під час її проведення було досліджено та вивчено первинні документи позивача щодо порядку формування податкового кредиту, зауважень до правильності і відповідності їх чинному законодавству не виникло.
Разом з тим, відповідачем не спростовано факт здійснення позивачем господарських операцій з відповідними контрагентами, що є підтвердженням законності таких господарських відносин.
Інших доказів, які б підтверджували, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету відповідач не надав.
Таким чином, відповідач неправомірно нарахував суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 2 196 339,00 грн. в т.ч. за основним платежем 1 839 248,00 грн. та штрафні санкції - 357 091,00 грн..
Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу, зроблені в акті перевірки № 1387/22-01/35803675 від 23.10.2012 року не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, у зв'язку з чим погоджується з судом першої інстанції щодо неправомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень №0000192201 та №0000182201від 11 лютого 2013 року .
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 10.07.2013 року.
.
Головуючий суддя Маслій В.І.
Судді: Файдюк В.В.
Старова Н.Е.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2013 |
Оприлюднено | 11.07.2013 |
Номер документу | 32324506 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Маслій В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні