Ухвала

від 25.06.2013 по справі 2а-10823/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 року м. Київ К/9991/13607/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Острович С.Е.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2010 року по справі № 2а-10823/10/2670 за позовом Державного підприємства «Форінтос» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2010 року ДП «Форінтос» звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 грудня 2009 року № 0001542306/0 та від 17 лютого 2010 року №0001542306/1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 09 грудня 2009 року № 0001542306/0 ДП «Форінтос» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 315 499,50 грн., в тому числі основний платіж - 210 333,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 105 166,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2010 року № 0001542306/1 аналогічного змісту.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства.

Податковим органом зазначено, що перевіркою відображених у рядку 1 декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 %, крім імпорту товарів» показників за період з 01 липня 2006 року по 30 червня 2009 року у загальній сумі 789103,00 грн., встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з надання транспортно-експедиційних послуг як для вітчизняних так і для іноземних замовників.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон № 334/94-ВР) , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 210333,00 грн., а саме: ДП «Форінтос» укладено ряд договорів як з іноземними так і з вітчизняними замовниками на надання першим послуг з транспортно-експедиційного обслуговування. Переважна більшість вантажу доставляється за кордон і навпаки авіаційним транспортом з місцем завантаження (розвантаження) в (з) літак (у) в аеропорту Бориспіль. Акредитація ДП «Форінтос» проведена на спеціалізованій митниці міста Києва. Доставка багажу з аеропорту Бориспіль до місця розмитнення (місто Київ) і навпаки здійснюється власним транспортом ДП «Форінтос» .

Згідно наданих до перевірки документів (актів виконаних робіт, рахунків фактур) встановлено, що на вартість послуг з перевезення вантажу з аеропорту Бориспіль до місця розмитнення (місто Київ) і навпаки ДП «Форінтос» не враховано податок на додану вартість.

На думку відповідача, враховуючи той факт, що пропуск вантажу через митний кордон на митну територію України і навпаки здійснюється в аеропорту Бориспіль (проставляється відмітка Бориспільської митниці) вартість послуг з перевезень вантажу по митній території України оподатковується за ставкою 20 %.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Із наявних у матеріалах справи договорів, актів виконаних робіт, рахунків-фактури, авіатранспортних накладних, вбачається, що за перевірений період позивач здійснював експрес-перевезення вантажу авіаційним транспортом за межі митного кордону України та включав до вартості послуг з перевезення вантажу вартість перевезення такого вантажу від пункту пропуску через митний кордон до пункту проведення митних процедур на Центральній сортувальній станції, застосовуючи ставку податку на додану вартість 0 %.

При цьому, відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0 % до бази оподаткування, у тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки транспортних послуг авіаційним транспортом від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного контролю України.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що із наведеної правової норми вбачається, що умови оподаткування операцій з поставки транспортних послуг авіаційним транспортом відрізняються від умов, передбачених для операцій з поставки транспортних послуг іншими видами транспорту, а саме розповсюдження режиму нульової ставки з податку на додану вартість на пункти проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці). При цьому, місце розташування такого пункту проведення митних процедур може не співпадати з місцем розташування пункту пропуску через державний кордон України

До того ж, при визначенні правомірності застосування позивачем нульової ставки з ПДВ, суди на підставі положень пунктів 8, 19, 35 статті 1, ст. 6 Митного кодексу України, частини 3 статті 9 Закону України «Про державний кордон України» вірно визначили, що собою являє пункт проведення митних процедур з пропуску вантажу через митний кордон в межах спірних правовідносин та дійшов вірного висновку про те, що зона митного контролю може знаходитися як в пунктах пропуску через митний кордон України так і в інших місцях митної території України, а пункт проведення митних процедур не завжди співпадає з пунктом пропуску через митний кордон України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з наказом ДМС України від 20 жовтня 2008 року № 1161 до Реєстру центральних сортувальних станцій, регіональних сортувальних станцій включено центральну сортувальну станцію ДП «Форінтос», розташовану за адресою: м. Київ, пров. Червоноармійський, 14.

Із положень пункту 7 статті 1 та статті 152 Митного кодексу України, а також із пунктів 2, 3, 5 Порядку і умов здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних експрес-відправленнях, затверджених постановою КМ України від 25 грудня 2002 року № 1948 вбачається, що на центральній сортувальній станції позивача, як в зоні митного контролю, здійснюються митні процедури (митний контроль, митне оформлення) посадовими особами митного органу, в установленому законодавством порядку, оскільки центральна сортувальна станція позивача, розташована за адресою: м. Київ, пров. Червоноармійський, 14 є зоною митного контролю, тобто пунктом проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України, який знаходиться поза межами пункту пропуску через митний кордон України.

Крім того, відповідно до наказу ДМС України від 28 січня 2008 року № 55 до Реєстру центральних сортувальних станцій, регіональних сортувальних станцій включено центральну сортувальну станцію дочірнього підприємства «Форінтос», розташовану за адресою: м. Київ, вул. Деміївська, 35 Б.

Відповідно до розділу 3 Правил повітряних перевезень вантажів, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 року №186, авіаційна вантажна накладна (або транспортна накладна) - документ, оформлений вантажовідправником чи від імені вантажовідправника, у тому числі його електронна копія (у разі застосування), який є свідченням укладання договору перевезення і прийняття вантажу до перевезення на умовах, визначених у ньому. Авіавантажна накладна еквівалентна повідомленню про відправлення і може використовуватися при перевезенні, як визначено в цих Правилах. Якщо цими Правилами не передбачено інше, під терміном «авіаційна вантажна накладна» розуміється також квитанція на отримання вантажу.

При цьому, доводи відповідача про надання позивачем послуг з перевезення вантажу з аеропорту Бориспіль до місця розмитнення (місто Київ) і навпаки спростовуються наявними в матеріалах справи копіями авіа-вантажних накладних. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують здійснення позивачем перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Отже, правомірними є висновки судів про те, що переміщення вантажу від аеропорту Бориспіль (пункт пропуску через митний кордон України) до центральної сортувальної станції позивача (пункт проведення митних процедур) слід розцінювати як складову частину послуги позивача з міжнародного перевезення (експрес-перевезення) авіаційним транспортом, а не як самостійну послугу з перевезення вантажу по митній території України, отже, вірним є застосування позивачем до вказаних операцій нульової ставки ПДВ, а висновки відповідача про необхідність оподаткування операцій позивача з поставки послуг з авіаційного перевезення вантажу за ставкою 20 % та про заниження позивачем ПДВ у сумі 210333,00 грн. є помилковими.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2010 року по справі №2а-10823/10/2670 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписОстрович С.Е. підписРибченко А.О.