Ухвала

від 02.07.2013 по справі 2а-12425/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2013 р. м. Київ К/800/17675/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013р.

у справі №2а/12425/12/2670

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1)

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва)

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №000084/1720 від 05.09.2012 р. та №000085/1720.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 жовтня 2012р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №000084/1720 від 05.09.2012 р. та №000085/1720. Судовий збір в сумі 761,05грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято у справі нове, яким у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 жовтня 2012р.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Міркос-торгюей» та ПП «Ізол» за травень 2011р., червень 2011 р. та вересень 2011р., на підставі ст. 78 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 р. із змінами та доповненнями, згідно довідок перевірок № 35/23-2/31701138 від 12.01.2012 р. ПП «Ізол» та № 21/23-2/37067432 від 10.01.2012р. ТОВ «Міркос-торгюей» з питань підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку, про що складено акт від 30.07.2012р. № 49/1720/НОМЕР_1.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України. А саме, вказано на завищення позивачем податкового кредиту за травень, червень, вересень 2011р. на суму 36166,67грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на загальну суму 36166,67грн., та п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, щодо заниження позивачем чистого доходу на 180833,34грн., внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 28483,28грн.

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.09.2012р.:

- №000084/1720 про нарахування податку на додану вартість у розмірі 36166,67грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4334,34грн.;

- №000085/1720 про нарахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 28483,28 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7120,82грн.

Так, перевіркою встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 з однієї сторони (Покупець) та TOB «Міркос-торгюей» (Постачальник), з іншої сторони, було укладено договір на поставку товару. На виконання зазначеного договору підприємством TOB «Міркос-торгюей» виписані податкові накладні. Сума податку на додану вартість по податковим накладним у розмірі 27500,00 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту у травні, червні 2011р. та відображена у Додатку №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ за травень, червень 2011р.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м.Черкаси Черкаської області ДПС надано довідку зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків - покупцями та платниками податків - продавцями, а саме ТОВ «Міркос-торгюей», за період з 01.01.2011р. до 31.10.2011р.

Проведеною зустрічною звіркою встановлено, що з аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) від TOB «Міркос-торгюей» (код за ЄДРПОУ 37067432) до підприємств-покупців, також не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) у зв'язку з відсутністю (не наданням для звірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Висновками вказаної перевірки встановлено відсутність підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій від TOB «Міркос-торгюей» підприємствам покупцям, тобто операції здійснені без мети настання реальних наслідків.

Зокрема вказано, що основним видом діяльності TOB «Міркос-торгюей» є діяльність в сфері оптово-роздрібної торгівлі будматеріалами та виконанням будівельних робіт, однак не підтверджено наявність поставок товарів (робіт, послуг) від TOB «Міркос-торгюей» підприємствам покупцям у період з січня 2011р. по жовтень 2011р.

Крім того, ДПІ у м.Черкаси Черкаської області ДПС проведено зустрічну звірку ПП «Ізол» з питань підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2011р., якою встановлено, що директор ПП «Ізол» ОСОБА_2 повідомив, що на підприємстві він працює один, найманих працівників не має, приміщення, транспортні засоби, або будь-які інші основні засоби необхідні для здійснення підприємницької діяльності він не орендує. Пояснення, щодо ведення фінансово-господарської діяльності, в т.ч. по взаємодії з конкретними, зазначеними в складі податкової звітності підприємства, громадянин ОСОБА_2 не надав. В ході проведення перевірки не встановлено у ПП «Ізол» трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів для ведення фінансово - господарської діяльності. Натомість, вказано на наявність ознак проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця не має можливості.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-IV (надалі - ПК України).

Так, відповідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені п. 44.1 ст. 44 ПК України.

При цьому, ст. 1 Закону України «Про «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обумовлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1 та 2 ст.9 Закону України «Про «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. У відповідності до даної норми, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В той же час, під час проведення зустрічних звірок контрагентів позивача за перід взаємовідносин, які охоплені перевіркою, не надано первинних документів, які підтверджують сплату грошових коштів (оприбуткування готівки в касі підприємства чи інкасації її у банківській установі та/чи зарахування коштів на банківський рахунок) за товари та роботи, що підлягають постачанню.

Згідно з п. 2.4 Положення, про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише, в разі, фактичного здійснення господарської операції.

З викладеного вище вбачається, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Крім того, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 ПК України).

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Беручи до уваги вказані обставини, суд дійшов висновку, що первинні документи бухгалтерського обліку (якими позивач підтверджує здійснення господарських взаємовідносин із ТОВ «Міркос-торгюей» та ПП «Ізол») не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

За таких обставин, обґрунтованими є висновки податкового органу про те, що господарські операції між позивачем та контрагентами не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо правомірності прийнятих податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень і необґрунтованість заявленого позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.В. Муравйов