Ухвала

від 21.08.2013 по справі 2а-12425/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 серпня 2013 року м. Київ В/800/3389/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Бухтіярової І.О.

Моторного О.А. Островича С.Е.

Степашка О.І.

перевіривши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2013 року

у справі № 2а/12425/12/2670

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5) звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2013 року у справі № 2а/12425/12/2670 за позовом ФОП ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В заяві про перегляд судового рішення у даній справі ФОП ОСОБА_5 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 138.2 статті 138, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), пунктів 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

На підтвердження своїх доводів ФОП ОСОБА_5 додано ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2012 року № К/9991/54425/12, від 09 липня 2013 року № К/9991/22611/12, від 03 квітня 2013 року № К/800/2309/13, від 28 лютого 2013 року № К/9991/64506/12, в яких, на її думку, інакше застосовано вказані норми матеріального права у подібних правовідносинах, ніж в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2013 року.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Так, у справі № 2а/12425/12/2670, про перегляд рішення в якій ставиться питання, Вищий адміністративний суд України, з урахуванням встановлених обставин у справі, дійшов висновку про те, що первинні документи бухгалтерського обліку, якими позивач підтверджує здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Міркос-торгюей» та Приватним підприємством «Ізол», не відповідають вимогам статті 9 Закону № 996-XIV та не можуть вважатись належним доказом на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

В свою чергу, в ухвалах від 28 листопада 2012 року № К/9991/54425/12, від 09 липня 2013 року № К/9991/22611/12, від 03 квітня 2013 року № К/800/2309/13, від 28 лютого 2013 року № К/9991/64506/12 підставами для задоволення позовів слугували висновки суду касаційної інстанції про правомірність формування платниками даних податкового обліку, зроблені з огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини щодо реальності вчинених платниками податків господарських операцій з контрагентами та підтвердження відповідних фактів належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, ухвалення різних за юридичними наслідками судових рішень у подібних правовідносинах стало результатом надання судом касаційної інстанції різної правової оцінки встановленим у справах обставинам, що, в свою чергу, не може свідчити про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

З огляду на викладене, підстави для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2013 року відсутні.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 в допуску справи № 2а/12425/12/2670 для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 липня 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Бухтіярова І.О.

Моторний О.А.

Острович С.Е.

Степашко О.І.