Рішення

від 04.07.2013 по справі 5011-66/18287-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/18287-2012 04.07.13

Господарський суд міста Києва в складі колегії суддів: Привалова А.І. (головуючий), Бондарчук В.В., Чеберяк П.П. , при секретарі Сай А.С.,

розглянувши справу № 5011-66/18287-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Роял стар»;

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія Техно-Груп»;

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія Техногруп»;

3) товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Індустрія»

про зобов'язання провести заміну товару неналежної якості.

Представники сторін:

від позивача: Коваль О.В.,довіреність б/н від 23.11.2012р.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Горецький О.В., довіреність № 03-02/13 від 03.02.2013р.;

Коршун Т.О., довіреність № 35 від 04.06.2013р.;

від відповідача 3: Пацалюк С.П., довіреність № 30-01/13 від 30.01.2013р.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Роял стар» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія Техно-Груп» (надалі - відповідач 1) про зобов'язання провести заміну товару неналежної якості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ним та відповідачем 1 було укладено Договір купівлі-продажу № 171/1111 від 17.11.2011р., на підставі якого позивач придбав екскаватор колісний DOOSAN Solar 210 W-V. 17.04.2012р. відбулось самозаймання кабіни екскаватора, про що складено відповідний акт. Оскільки пожежа сталась під час дії гарантії, позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою здійснити заміну товару - екскаватора колісного DOOSAN Solar 210 W-V на аналогічний товар належної якості. Відповідач 1 вимогу позивача не виконав, у зв'язку з чим останній звернувся за захистом своїх прав до господарського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012р. порушено провадження у справі № 5011-66/18287-2012 та призначено розгляд справи на 21.01.2013р.

Ухвалою від 21.01.2013р. суд відклав розгляд справи на 07.02.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників сторін та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 07.02.2013р. представник позивача звернувся до суду з клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості відповідачів - ТОВ «Індустрія Техногруп» та ТОВ «ГК «Індустрія», які є офіційними дистриб'юторами на території України компанії Doosan Infacore Co., що є виробником товару, який придбав позивач у відповідача. Дане клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до ч. 3 ст. 678 ЦК України, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Також, позивач, в порядку ст. 38 ГПК України, подав клопотання про витребування у ТОВ «Індустрія Техногруп» засвідченої копії сертифікату на дистриб'юторство товарів компанії Doosan Infacore Co. та договору, укладеного між компанією Doosan Infacore Co. та ТОВ «Індустрія Техногруп», яким визначаються права та обов'язки сторін щодо дистриб'юторства товарів в Україні.

Представник відповідача у судове засідання 07.02.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 21.01.2013р. не виконав.

Суд, розглянувши клопотання позивача та враховуючи обставини справи, дійшов висновку про задоволення клопотань позивача.

Ухвалою від 07.02.2013 р. суд відклав розгляд справи на 14.03.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача 1, неподанням витребуваних судом доказів та необхідністю залучення до участі у справі інших відповідачів: товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія Техногруп» (надалі - відповідач 2) та товариство з обмеженою відповідальністю «ГК «Індустрія» (надалі - відповідач 3).

Присутній у судовому засіданні 14.03.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, проте документи, витребувані судом, не надав.

Представники відповідачів 2 та 3 надали витребувані судом документи, за винятком відзивів на позов, оскільки позивач не направив на їх адресу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвалою від 14.03.2013р. суд відклав розгляд справи на 28.03.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача 1 та неподанням витребуваних судом доказів.

За результатами розгляду матеріалів справи у судовому засіданні 28.03.2013р. суд дійшов висновку здійснити розгляд справи № 5011-66/18287-2012 колегіально.

Згідно з розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.03.2013р., справу № 5011-66/18287-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Привалов А.І. (головуючий), Ониськів О.М., Цюкало Ю.В.

Ухвалою від 03.04.2013р. колегія суддів у складі: Привалова А.І. (головуючий), Ониськів О.М., Цюкала Ю.В. прийняла справу № 5011-66/18287-2012 до провадження та призначила розгляд справи на 23.05.2013р.

Присутній у судовому засіданні 23.05.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представники відповідачів заперечили проти позову та надали відзиви на позовну заяву.

Крім того, відповідач 2 подав клопотання про надіслання запиту до Державної митної служби України щодо надання інформації відносно ввезення на територію України спірного товару - екскаватора колісного марки Doosan Solar 210 W-V (заводський номер DHKHEWSOLB5003272).

Представник позивача також заявив усне клопотання про витребування у відповідача 2 договору, згідно з яким останній є дистриб'ютором компанії Doosan Infracore Co.

Крім того, представник позивача в порядку ст. 69 ГПК України подав клопотання про продовження строку вирішення спору

Також, судом встановлено, що на адресу Господарського суду міста Києва не надійшла відповідь від компанії Doosan Infacore Co. на судовий запит від 03.04.2013р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та відповідача 2 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 23.05.2013 р. суд відклав розгляд справи на 06.06.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача 1, неподанням витребуваних судом доказів та з необхідністю витребування нових доказів.

05.06.2013р. суддя Привалов А.І. звернувся до Голови господарського суду міста Києва із заявою щодо визначення складу колегії суддів по розгляду справи № 5011-66/18287-2012, у зв'язку з перебуванням судді Ониськів О.М. у відрядженні, а судді Цюкала Ю.В. - у відпустці.

Згідно розпорядження Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 05.06.2013р., справу № 5011-66/18287-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Привалов А.І. (головуючого), Бондарчук В.В., Чеберяк П.П.

Ухвалою суду від 05.06.2013р. колегія суддів у складі: Привалова А.І. (головуючого), Бондарчук В.В., Чеберяка П.П. прийняла справу № 5011-66/18287-2012 до провадження та призначила розгляд справи на 06.06.2013р.

Присутній в судовому засіданні від 06.06.2013 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі

Представники відповідачів 1 та 2 заперечили проти позовних вимог.

Крім того, представник відповідача 2 повідомив, що 04.06.2013 р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва останнім подано клопотання про призначення судової експертизи та просив суд задовольнити зазначене клопотання, проте вимоги ухвали суду від 23.05.2013 р. не виконав.

Суд зазначив, що клопотання про призначення судової експертизи на даний час є передчасним. Питання щодо доцільності призначення у справі судової експертизи може бути вирішено судом після отримання та дослідження доказів, витребуваних для розгляду справи.

Крім того, суд встановив, що на адресу господарського суду міста Києва не надійшла інформація, витребувана ухвалою суду від 23.05.2013 р. у Міністерства доходів і зборів України.

Ухвалою від 06.06.2013р. суд відклав розгляд справи на 04.07.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача 1, неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 04.07.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові та клопотанні від 07.02.2013р.

Представники відповідача 2 надали пояснення по справі та витребувані судом докази.

При цьому, у своїх поясненнях, поданих у судовому засіданні 04.07.2013р. відповідач 2 повторно заявив клопотання про призначення судової експертизи.

Виходячи з обставин справи та поданих доказів, суд дійшов висновку про недоцільність призначення у даній справі судової експертизи.

Представник відповідача 3 проти задоволення позовних вимог також заперечив.

Суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2011р. між позивачем (за договором - покупець) та відповідачем 1 (за договором -продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 171/1111, у відповідності до п.п. 1.1., 1.2. якого продавець в порядку і на умовах, викладених у договорі, зобов'язується передати покупцю, а покупець в порядку і на умовах, викладених у договорі, зобов'язується прийняти і оплатити товар: екскаватор колісний DOOSAN Solar 210 W-V у кількості 1 (одна одиниця).

Згідно Специфікації, яка є додатком до Договору № 171/1111 від 17.11.2011р., вартість товару становить 1 330 758,00 грн.

17.04.2012р. відбулась пожежа, яка виникла внаслідок самозаймання кабіни екскаватора, про що складено акт старшим інспектором Голосіївського РВ ГУ Держтехногенбезпеки у місті Києві.

20.04.2012р. Державною інспекцією техногенної безпеки України, Дослідно- випробувальною лабораторією при Головному управлінні Держтехногенбезпеки у місті Києві було складено технічний висновок № 124 щодо ймовірної причини виникнення пожежі, згідно з яким причиною займання було визначено коротке замикання в акумуляторному відсіку екскаватора «Доосан».

З метою встановлення дійсних причин пожежі, внаслідок якої було пошкоджено екскаватор колісний DOOSAN Solar 210 W-V, позивач звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з заявою про проведення пожежно-техніної експертизи.

31.10.2012р. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було складено висновок № 5842/5843/12-37 за результатами проведення комплексних пожежно-технічних та електротехнічних досліджень по пожежі на екскаваторі DOOSAN Solar 210 W-V (заводський № DHKHEWSOLB 5003272), яким встановлено, що причиною пожежі стало виникнення аварійного процесу в електромережі, на ділянці, де за конструкцією екскаватора розташований блок запобіжників.

Позивач, вважаючи, що зазначеним висновком експерта підтверджена неналежна якість проданого на підставі Договору купівлі-продажу № 171/1111 від 17.11.2011р. товару, надіслав 26.11.2012р. на адресу відповідача 1 претензію з вимогою замінити екскаватор колісний DOOSAN Solar 210 W-V на аналогічний товар належної якості.

Проте, відповідач 1 вимогу позивача залишив без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим останній звернувся за захистом своїх порушених прав до господарського суду.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 673 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Положеннями ст. 675 Цивільного кодексу України визначено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі- продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 680 Цивільного кодексу України, якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

У розділі 5 договору сторони визначили, що продавець дає гарантії на товар у відповідності до стандартних гарантійних зобов'язань заводу виробника товару - 1 (один) рік або 2000 мотогодин роботи, в залежності від того, який фактор наступить раніше.

Гарантійні зобов'язання продавця поширюються на проданий товар тільки у тому випадку, якщо покупець проводить у встановлені строки сервісною книжкою заводу виробника необхідні сервісні обслуговування товару безпосередньо у продавця товару або в особи, вказаної продавцем. Про таку особу продавець товару інформує покупця в письмовій формі.

Будь-яка несправність товару, що виникла в гарантійний строк, як наслідок неякісної зборки або прихованого заводського дефекту, підлягає ліквідації продавцем за його рахунок: як запчастин, так і роботи з його усунення.

Крім того, п. 4.3. договору встановлено, що при виявленні невідповідності якості або кількості поставленого товару умовам договору, покупець має право визвати представника продавця телеграмою протягом 24 годин з моменту виявлення невідповідності. Покупець має право пред'явити продавцю претензію відносно якості поставленого товару, якщо виявиться його невідповідність, пов'язана з виявленням прихованих дефектів.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, судом враховано, що на час розгляду спору у господарському суді позивачем не надано доказів проведення сервісного обслуговування придбаного товару, згідно з умовами договору, а також не подано доказів повідомлення відповідача 1 про пожежу і проведення експертного дослідження щодо причин виникнення цієї пожежі.

Отже, докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, носять односторонній характер.

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що з 20.03.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія Техно-Груп» (код ЄДРПОУ 37033026, адреса: м. Київ, просп. Червонозоряний, 128) припинено як юридичну особу, у зв'язку з визнанням останньої банкрутом, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.03.2013р., копія якого залучена до матеріалів справи.

При цьому, позивач, посилаючись на ч. 3 ст. 678 Цивільного кодексу України, яка передбачає, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару , заявив клопотання про залучення до участі у розгляді справи в якості відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія Техногруп» та товариство з обмеженою відповідальністю «ГК «Індустрія».

На думку позивача, відповідач 2, який є офіційним та єдиним дистриб'ютором компанії «Дусан Інфакор Корпорейт Лімітед», як представник та правонаступник виготовлювача товару, зобов'язаний замінити неякісний товар, придбаний позивачем на підставі Договору купівлі-продажу № 171/1111 від 17.11.2011р., укладеного з відповідачем 1, на аналогічний товар належної якості.

Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового цивільного права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду.

Зі змісту цих норм вбачається, що закон визначає, як необхідну умову для реалізації особою свого права на захист певного матеріального права, та те, щоб вказане право було предметом порушення, невизнання або оспорювання зі сторони іншого суб'єкта спірних відносин.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, позивачем належними та допустимими доказами не доведено факт порушення його прав відповідачами, що може бути підставою для звернення до суду з позовними вимогами до відповідачів.

При цьому, суд вважає, що наявність Дистриб`юторської угоди між компанією «Дусан Інфакор Корпорейт Лімітед» та відповідачем 2, яка діє з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., ще не свідчить про набуття відповідачем 2 прав та обов'язків у правовідношеннях, які виникли між позивачем та відповідачем 1 за Договором купівлі-продажу № 171/1111 від 17.11.2011р.

Крім того, як вбачається з умов договору купівлі-продажу, останній не містить посилань щодо придбання товару у будь-якої третьої особи та продаж його позивачу.

Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором , зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

В договорі купівлі-продажу містяться реквізити продавця товару - товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія Техно-Груп» та посилання на виробника товару - компанію DOOSAN.

Отже, твердження позивача про те, що юридична особа, яка в подальшому набула права продажу та сервісного обслуговування товарів, вироблених компанією «Дусан Інфакор Корпорейт Лімітед», становиться правонаступником попереднього продавця, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не підтверджується належними доказами.

Приписами ст. 609 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині вимог, пред'явлених відповідачу 1, підлягає припиненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва, а в частині вимоги до відповідачів 2 та 3 суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п. 6), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В :

1. В частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія Техно-Груп» припинити провадження у справі.

2. В частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія Техногруп» та товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Індустрія» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.07.2013 р. Головуючий суддя А.І. Привалов Суддя В.В. Бондарчук Суддя П.П. Чеберяк А.І. Привалов