Постанова

від 10.07.2013 по справі 6/2/921/18/2013

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа № 6/2/921/18/2013

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою від 29.03.2013 р. (вх. № 05-05/335/13 від 08.04.2013 р.) Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви,

на рішення господарського суду Тернопільської області від 11 березня 2013 р.,

у справі № 6/2/921/18/2013 (суддя І.П.Шумський)

порушеній за позовом

Позивача: Тернопільської обласної ради, м. Тернопіль,

До відповідача: Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви, м. Тернопіль,

Третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут, м. Кременець, Тернопільської обл.,

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації, м. Тернопіль,

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кременецька міська рада Тернопільської області, м. Кременець, Тернопільської обл.,

Третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кременецьке бюро технічної інвентаризації, м. Кременець, Тернопільської обл.,

Про: визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви на будинок гуртожитку по вул.. Ліцейна, 14 в м. Кременець; визнання незаконним та скасування запису в реєстраційній книзі № 1 реєстровий № 12, здійснений 21 листопада 2002 року Кременецьким бюро технічної інвентаризації; визнання права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради на нерухоме майно - приміщення гуртожитку по вул. Ліцейна, 14 в м. Кременець, покладення судових витрат на відповідача.

За участю представників сторін

Від апелянта/відповідача: не прибув,

Від позивача: Лукащук В.М. - п/к за довіреністю № 09-2183 від 06.12.2011 р.,

Від третьої особи-1: Бондар В.С. - п/к за довіреністю № 01-09/5-140 від 24.04.2013 р., Дроздовська М.М. - п/к за довіреністю № 01-09/5-215 від 08.07.2013 р., адвокат Трачук І.В. - п/к згідно ордеру № 302 від 25.04.2013р.

Від третьої особи-2: представник не прибув,

Від третьої особи-3: представник не прибув,

Від третьої особи-4: начальник Кременецького РК БТІ Цьмух Т.А. (рішення Кременецької районної ради від 23.07.2009р. «Про призначення начальника Кременецького РК БТІ» 05.07.12р.», рішення від 05.07.12р. «Про продовження терміну дії трудового договору (контракту) з начальником Кременецького РК БТІ», Статут Кременецького районного комунального бюро технічної інвентаризації).

Права та обов'язки сторін визначені у ст. ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представникам сторін, які прибули в дане судове засідання роз'яснено, що проводиться фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 08.04.2013р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Кравчук Н.М.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 6/2/921/18/2013 Господарського суду Тернопільської області введено суддів - Гнатюк Г.М. та Мирутенка О.Л. (а. с. 188)

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року прийнято апеляційну скаргу б/н від 29.03.2013 р. (вх. № 05-05/335/13 від 08.04.2013 р.) Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви до провадження та розгляд скарги призначено на 25.04.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи).

Згідно розпорядження В.о. керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 71 від 19.04.2013 р. справу № 6/2/921/18/2013 призначено для повторного автоматичного розподілу справ (у звязку із перебуванням у відпустці головуючого судді Кравчук Н.М.) (а. с. 210).

19.04.2013 р. автоматизованою системою документообігу суду справу № 6/2/921/18/2013 за позовом Тернопільської обласної ради до Тернопільської єпархії УАПЦ, треті особи-1, 2, 3 та 4 без самостійних вимог на предмет спору: Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут, Управління містобудування та архітектури Тернопільської облдержадміністрації, Кременецька міська рада, Кременецьке бюро технічної інвентаризації, про: визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на приміщення гуртожитку і реєстраційного запису та про визнання права власності на приміщення гуртожитку, розподілено до розгляду судді - доповідачу Мельник Г.І.

23.04.2013 р. розпорядженням В.о. керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 83 справу № 6/2/921/18/2013 призначено для повторного автоматичного розподілу справ (тимчасова непрацездатність головуючого судді Мельник Г.І.) (а. с. 211), у зв'язку з чим, 23.04.2013 р. автоматизованою системою документообігу суду вищевказану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням В. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 р., у склад колегії для розгляду справи № 6/2/921/18/2013 введено суддів Давид Л.Л. та Юрченка Я.О. (а. с. 218).

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (введення нового складу суду) розгляд даної справи з 25.04.2013 р. почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення").

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 03.07.2013 р., про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р. продовжено строк розгяду спору та розгляд справи відкладено на 10.07.2013 р., про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, згідно з інструкцією діловодства.

В судове засідання 10.07.2013 р. представник апелянта/відповідача, повторно, не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення отримане скаржником 15.04.2013 р. за № 06591500 (докази у справі) та рекомендованою поштою, згідно Інструкції з діловодства.

Представник позивача прибув, проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просить рішення місцевого суду від 11.03.2013 р. у справі № 6/2/921/18/2013 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Від третьої особи-1 представники прибули, через канцелярію суду подали клопотання за вх. № 05-04/3924/13 від 10.07.2013 р. про приєднання до матеріалів справи письмових доказів: довідки Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка від 05.07.2013 р. № 01-09/5-212, відповідь Кременецького РК БТІ від 05.07.2013 р. № 429, відповідь Кременецької міської ради від 08.07.2013 р. № 417, витягу з ЄДРЮОФО серії АГ № 598557, довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 136702, просять долучити до матеріалів справи вищевказане клопотання та докази, які були предметом дослідження у суді першої інстанції та залишити рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Треті особи 2 та 3, повторно, повноважних представників у судове засідання не направили, про причини неприбуття суд не повідомили, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи рекомендованою поштою, згідно Інструкції діловодства господарських судів.

Від третьої особи-4, прибув начальник Кременецького районного комунального бюро технічної інвентаризації Цьмух Т.А., на підтвердження своїх повноважень подала: рішення Кременецької районної ради від 23.07.2009р. «Про призначення начальника Кременецького РК БТІ» 05.07.2012р.», рішення Кременецької районної ради від 05.07.12р. «Про продовження терміну дії трудового договору (контракту) з начальником Кременецького РК БТІ» Тьмух Т.А., Статут Кременецького районного комунального бюро технічної інвентаризації, надала для огляду в судовому засідання інвентарну справу, пояснення по суті реєстрації відповідних документів, просить рішення місцевого суду залишити в силі, у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника апелянта/відповідача та третіх осіб-2 та 3, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників сторін бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Крім того, ухвалами суду від 25.04.2013 р. та від 03.07.2013 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника апелянта/відповідача та третіх осіб-2 та 3, розгляд справи було відкладено для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та змагального характеру судового процесу.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 6/2/921/18/2013.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.03.2013 року у справі № 6/2/921/18/2013 (суддя І.П.Шумський) вирішено: визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності Тернопільської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви на будинок гуртожитку по вул. Ліцейна, 14 у м. Кременець від 21.11.2002 року (пункт перший резолютивної частини рішення ). Визнати незаконним та скасувати запис в реєстраційну книгу № 1 за реєстровим № 12, здійснений 21 листопада 2002 року Кременецьким бюро технічної інвентаризації (пункт другий резолютивної частини ). Визнати право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради на нерухоме майно - приміщення гуртожитку по вул. Ліцейна, 14 у м. Кременець (пункт третій резолютивної частини рішення )(а. с. 176-179).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду апелянт/відповідач: Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить з підстав зазначених в апеляційній скарзі рішення господарського суду Тернопільської області від 11.03.2013р. у справі № 6/2/921/18/2013 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю за його необґрунтованістю та безпідставністю.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що позивач: Тернопільська обласна рада не є належним позивачем та не може претендувати на спірне приміщення, оскільки, спірне приміщення не було передано у комунальну власність та є пам'яткою архітектури державного значення та знаходиться на балансі управління містобудування і архітектури облдержадміністрації. Відтак, на думку скаржника, гуртожиток (спірне приміщення) ніколи не перебував у комунальній власності та Тернопільська обласна рада не має жодного відношення до приміщення гуртожитку.

Як встановлено колегією суддів, Позивач - орган місцевого самоврядування: Тернопільська обласна рада є юридичною особою, ідентифікаційний код 24630220, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 46021, Тернопільська область, місто Тернопіль, вул. Грушевського, 8 (а. с. 233).

Апелянт/відповідач: Тернопільська єпархія Української Автокефальної Православної Церкви є юридичною особою, ідентифікаційний код 25347638, місцезнаходження юридичної особи: 46001, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Руська, буд. 22, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ станом на 03.01.2013 р. (а. с. 107).

Третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут є юридичною особою, бути позивачем і відповідачем у суді (п.п. 2.2 Статуту)(а.с. 42-43), код ЄДРПОУ 02125556, місцезнаходження юридичної особи: 47003, Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Ліцейна, буд. 1, корпус 1, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 598557, Довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 136702 (а. с. 243-244).

Третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління містобудування та архітектури Тернопільської обласної державної адміністрації є юридичною особою, код ЄДРПОУ 02498518, місцезнаходження: 46021, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. М.Грушевського, 8.

Третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кременецька міська рада Тернопільської області є юридичною особою, код ЄДРПОУ 04058338, місцезнаходження юридичної особи: вул. Шевченка, 67, м. Кременець, Тернопільської обл., 47000.

Третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кременецьке районне комунальне бюро технічної інвентаризації є юридичною особою, ідентифікаційний код 03353182, місцезнаходження: 47003, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Кременець, вул. Шевченка, 75, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 603523 (а. с. 249) та Статутом Кременецького РК БТІ (нова редакція)(а. с. 247-248).

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Тернопільської обласної ради народних депутатів двадцять першого скликання десята сесія від 16.07.1992р. затверджено Перелік об'єктів комунальної власності області і передано їх в управління обласної державної адміністрації (п. 1). Згідно Додатку до вищевказаного рішення, до Переліку об'єктів комунальної власності області включено, зокрема, Кременецький обласний комунальний педагогічний коледж ім. Т.Г.Шевченка (а. с. 37-40).

У пункті 2 рішення Тернопільської обласної ради від 16.07.1992р. зазначено, що комунальна власність області не може відчужуватись, передаватись в оренду, змінювати суб'єкта власності, використовувати його не за призначенням, перепрофільовуватись без згоди на те обласної ради народних депутатів.

26.07.2002р. Тернопільською обласною радою на другій сесії четвертого скликання прийнято рішення № 37 «Про створення Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т. Шевченка» (а.с. 41) та вирішено (п. 1) утворити названий заклад на базі Кременецького обласного комунального педагогічного коледжу ім. Т.Шевченка, що ліквідовувався.

В свою чергу Кременецький обласний комунальний педагогічний коледж ім. Шевченка створено на підставі рішення Тернопільської обласної ради народних депутатів, яке прийнято на п'ятій сесії двадцять першого скликання, 08.05.1991р. «Про реорганізацію Кременецького педагогічного училища ім. Т. Шевченка» (а.с. 36).

Майно (в тому числі навчальні корпуси і гуртожитки) Кременецького обласного комунального педагогічного коледжу ім. Т.Шевченка, яке перебувало на його балансі, передано на баланс новоствореного Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т. Шевченка.

10.08.2001р. Тернопільською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 362 «Про передачу приміщень у власність Тернопільсько-Подільської Єпархії УАПЦ» (а. с. 14), відповідно до п. 1 якого, у власність Тернопільсько-Подільської єпархіального управління УАПЦ передано приміщення гуртожитку Кременецького педколеджу, розташовані у північному крилі пам'ятки архітектури державного значення комплексу ліцею 1731-1743рр. по вул. Ліцейній, 1 у м. Кременець, для утворення Кременецького вікаріату УАПЦ.

Пунктом 2 даного розпорядження, зобов'язано Управління освіти і науки облдержадміністрації, в установленому порядку вирішити питання оренди частини приміщення гуртожитку професійно-технічного училища м. Кременця, вул. Санаторійна, 1 для проживання студентів, які будуть відселені із приміщення гуртожитку № 2 Кременецького педколеджу.

Пунктом третім цього розпорядження Кременецьку районну державну адміністрацію зобов'язано до початку навчального року вирішити питання проведення ремонтних робіт орендованої частини приміщення.

Рішенням Виконавчого комітету Кременецької міської ради № 272 від 02.09.2002р. (п.п. 1.2. п. 1) визнано право власності: на будинок гуртожитку № 14 по вул. Ліцейна за Тернопільсько-Подільською Єпархією Української Автокефальної Правоставної церкви та (п.2) доручено Кременецькому БТІ здійснити реєстрацію права власності (а. с. 15).

Виконавчим комітетом Кременецької міської ради 31.10.2002 року рішенням № 344 внесено зміни в рішення № 272 від 02.09.2002р. та зазначено, що пункт 1.2. слід читати: «… на будинок гуртожитку № 14 по вул. Ліцейна за Тернопільсько-Подільською Єпархією Української Автокефальної Правоставної Церкви (а.с. 16).

На підставі розпорядження голови Тернопільської облдержадміністрації від 21.10.2002р. № 427, рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради № 344 від 31.10.2002р. внесено зміни до назви власника приміщення, а саме з Тернопільсько-Подільської Єпархії УАПЦ на Тернопільську Єпархію УАПЦ.

21.11.2002р. на підставі рішення виконкому Кременецької міської ради від 31.Х.2002р. № 344, Тернопільській Єпархії УАПЦ видано Свідоцтво про право власності на будинок гуртожитку, в цілому, що складається з 1 будинку за адресою: м. Кременець, Ліцейна, 14, того ж дня, це право зареєстровано в Кременецькому БТІ, записано в реєстраційну книгу № 1 за реєстровим № 12 (а.с. 17).

Як вбачається із Свідоцтва про право власності на будинок гуртожитку, запису про його реєстрацію, будинок гуртожитку знаходиться в м. Кременці, вул. Ліцейна, буд. 14.

Як встановлено місцевим судом, вищевказані обставини також досліджувалися господарським судом міста Києва при розгляді справи № 36/186 (а.с. 18-23) і рішення постановлене зазначеним судом від 30.08.2010р. набрало законної сили на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р. та постанови Вищого господарського суду України від 21.02.2011 р. у справі № 36/186 (а.с. 24-26) за позовом Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т.Шевченка до Тернопільської облдержадміністрації, Тернопільської обласної ради, Тернопільсько-Подільської Єпархії УАПЦ про визнання пунктів 1, 2 та 3 розпорядження № 362 від 10.08.2001 р. «Про передачу приміщень у власність Тернопільсько-Подільської Єпархії УАПЦ» недійсними та їх скасування (а. с. 18-23).

Отже, пункти 1, 2 та 3 розпорядження № 362 від 10.08.2001 р. «Про передачу приміщень у власність Тернопільсько-Подільської Єпархії УАПЦ», визнані у судовому порядку недійсними та скасовані.

Даним судовим рішенням також встановлено, що на дату прийняття розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 10.08.2001р. № 362 "Про передачу приміщень у власність Тернопільсько-Подільської Єпархії УАПЦ" приміщення гуртожитку знаходилось у комунальній власності.

Рішення Тернопільської обласної ради народних депутатів від 16.07.1992р. про віднесення об'єктів третьої особи № 1 до комунальної власності станом на 11.03.2013р. ніким не оспорено в установленому законом порядку і не скасовано.

Крім того, проведеною у вищевказаній справі будівельно-технічною експертизою встановлено, що спірне приміщення не належало до культової споруди (висновок № 2173 від 30.01.2009р.)(а. с. 108-111).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Після прийняття 21.02.2011р. Вищим господарським судом України постанови у справі № 36/186, Кременецька міська рада на сьомій сесії шостого скликання 20 квітня 2011 року прийняла рішення за № 344, яким скасувала рішення виконавчого комітету Кременецької міської ради № 344 від 31.10.2002 року «Про внесення змін в рішення № 272 від 02.09.2002 року (п. 1), а також (п. 2 рішення) вирішила внести зміни до рішення комітету Кременецької міської ради № 272 від 02 вересня 2002 року «Про визнання права власності на нежитлові приміщення», виключивши із нього п. 1.2. (про визнання права власності на будинок гуртожитку № 14 по вул. Ліцейна за Тернопільсько-Подільською Єпархією УАПЦ» (а.с. 27).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2002р. № 635-р «Про передачу пам'яток архітектури та містобудування до сфери управління Держбуду», за змістом якого та відповідно до Додатку № 2 до нього, із сфери управління Тернопільської обласної державної адміністрації до сфери управління Держбуду (нині ці функції виконує третя особа- 2 у даній справі) передано комплекс ліцею (Костел Святого Ігнатія Лойоли (1731-1743 рр.), вул. Ліцейна, південний навчальний корпус (1743 р.), північний навчальний корпус (1743 р.) (а. с. 83, 91-93).

Однак, згідно з довідками Кременецького РБТІ № 49 від 06.02.2013р., № 103 від 07.03.2013р. будівля гуртожитку по вул. Ліцейна, 14 в м. Кременець, на момент вирішення спору, не входить до складу вищезазначеного комплексу, знаходиться під іншою адресою та значиться в інвентарній справі під іншою літерою (а. с. 86, 173).

Вищенаведене також підтверджується, довідкою Фонду Державного майна України від 28.02.2013р. (а. с. 171), з якого вбачається, що Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний університет ім. Т.Шевченка є комунальним закладом.

Оглянувши та дослідивши докази у даній справі, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку, що спірний гуртожиток не належить до державної власності.

У відповідності до даних Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника № 3/1-76 від 04.03.2013р. (а. с. 172) до Комплексу ліцею, що розташований по вул. Ліцейна, 1 в м. Кременець, входять:

- Костел Святого Ігнатія Лойоли (1731-1743 рр.);

- Південний навчальний корпус (1743 р.);

- Північний навчальний корпус (1743 р. ).

Лише вказані споруди (будівлі) складають Комплекс ліцею, є державною власністю і знаходяться на балансі заповідника.

Будівля ж гуртожитку по вул. Ліцейна, 14 у м. Кременець, що є предметом спору у даній справі, не перебуває на балансі заповідника.

В процесі розгляду справи була оглянута та досліджувалася архівна документація, зокрема, виписка з протоколу № 8 засідання президії Тернопільського облвиконкому від 05.03.1940р. «Про створення Учительського інституту» (а.с. 32), виписка з наказу Міністерства освіти УРСР № 199 від 29.07.1969р. (а.с. 33), наказ Міністерства освіти УРСР № 200 від 29.07.69р. «Про переведення Кременецького педагогічного інституту до м. Тернополя» (а.с. 34-35), рішення Тернопільської обласної ради народних депутатів від 08.05.1991 року «Про реорганізацію Кременецького педагогічного училища ім.. Шевченка»(а.с. 36), картка обліку пам'ятників архітектури - Ліцея з Костелом в м. Кременець, складена 15.02.1968р. Тернопільським обласним відділом у справах будівництва та архітектури (82), інвентарні картки заповнені в червні 1975 р. на об'єкти по вул. Ліцейна в м. Кременець (а.с. 88-90), охоронно-ордерний договір № 3 на оренду та використання пам'ятки архітектури від 05.03.1998р. (а.с. 97), постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963р. № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР» із змінами (а.с. 98-99), в т.ч. № 853-р від 24.06.1964р. та № 320 від 28.03.1956р. (а.с. 99/зворот - 100), рішення виконкому Тернопільської обласної ради депутатів трудящих № 481 від 12.06.1957р. (а.с. 101, 102), акт прийняття-передачі основних засобів від 01.08.2002 року (а.с. 160), дефектний акт від 18.12.1980р. (а.с. 164-165) та інші.

Оглянувши та дослідивши зібрані у даній справі докази в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем представлено належні та допустимі докази неправомірності перебування спірного майна у власності Тернопільської єпархією Української Автокефальної Православної Церкви.

Розпорядження голови обласної державної адміністрації та рішення органу місцевого самоврядування, які згідно з Тимчасовим положенням про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5, стали підставою для видачі відповідачу свідоцтва про право власності на будинок гуртожитку від 31.10.2002р. та здійснення реєстраційного запису 21.11.2002р. визнано недійсними (скасовано).

Відтак, і згадані правооформлюючі документи підлягають скасуванню (визнанню недійсними) за позовом особи, яка вважає себе власником спірного нерухомого майна.

У спорах пов'язаних із захистом права власності реєстраційні документи (свідоцтва) можуть виступати предметом спору про їх визнання недійсними, і такі справи підвідомчі господарським судам (лист ВГСУ від 21.11.2011р. № v0221858-11, постанова Верховного Суду України від 27.11.2007 № 45/24пн та інше).

Щодо позовних вимог про визнання права власності на приміщення гуртожитку за Тернопільською обласною радою слід зазначити наступне.

Стаття 41 Конституції України, гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цих прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Як зазначалось вище, рішенням Тернопільської обласної ради народних депутатів від 16.07.1992р. спірний об'єкт було включено до переліку комунального майна області.

Даний факт встановлено також рішенням господарського суду м. Києва від 30.08.2010р. у справі № 36/186, яке набрало законної сили (а.с. 18-23).

Можливість прийняття обласними радами зазначених рішень передбачалось положеннями ст. 52, чинного тоді Закону України "Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування".

На час розгляду даної господарської справи, рішення Тернопільської обласної ради народних депутатів від 16.07.1992р. ніким у встановленому законом порядку не оспорено і не скасовано.

У відповідності до Закону України «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» та п. 4.1. Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, таке рішення органу регіонального самоврядування не належало до числа документів, на підставі яких можливо було провести реєстрацію права власності із видачею відповідного свідоцтва.

Після втрати чинності з 01.01.2013р. Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, право власності на майно може бути визнано в тому числі за рішенням суду.

Згідно з статтею 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду наведене, право власності Тернопільської обласної ради на приміщення (будинок) гуртожитку, що знаходиться в м. Кременець по вул. Ліцейна, 14, підлягає захисту шляхом його визнання (ст.ст. 16, 392 ЦК України, ст. 20 ГК України) і позов з такими вимогами, як правомірно зазначив місцевий господарський суд, не є передчасним.

Є безпідставними твердження апелянта/ відповідача на приналежність гуртожитку до державної власності з урахуванням зокрема, розпорядження Кабінету Міністрів України № 635-р від 16.11.2002р. та висновку судової експертизи, проведеної у справі № 36/186, що розглядалась господарським судом м. Києва.

Оскільки, твердження апелянта, що включення приміщення гуртожитку по вул. Ліцейна, 14 в м. Кременець входить до складу Комплексу ліцею, саме на момент вирішення даного спору в суді, спростовується іншими, зібраними у справі доказами.

Згідно з даними інвентаризації, проведена в 1950 році, гуртожиток до складу Комплексу ліцею, в т.ч. приміщення Північного корпусу Комплексу ліцею, не входив. Відповідно до даних інвентаризації приміщення гуртожитку, проведена у 1990 році, його місцезнаходження вказується: м. Кременець, вул. Ліцейна, буд. № 14.

Як вбачається з матеріалів справи, будівля гуртожитку має окрему адресу та значиться в інвентарній справі за іншою літерою, не входить до переліку об'єктів пам'яток архітектури і містобудування, а також не входить до складу пам'ятки архітектури Комплексу ліцею.

На те, що розпорядження Кабінету Міністрів України № 635-р від 16.11.2002р. не поширюється на правовий режим гуртожитку вказує і той факт, що на час видачі цього розпорядження, право власності на гуртожиток було вже визнано за релігійною громадою (відповідачем), а тому не могло бути одночасно і у власності держави. Окрім того, в акті уряду йдеться не про право власності, а лише про передачу управлінських функцій і лише щодо комплексу ліцею (Костел Святого Ігнатія Лойоли, Південний навчальний корпус, Північний навчальний корпус).

З приводу посилань відповідача на висновок експерта в іншій господарській справі, як на доказ у справі, слід зазначити, що він не є таким в розумінні ст. 41 ГПК України, оскільки, як вбачається з матеріалів даної справи, судова експертиза у справі 6/2/921/18/2013 не призначалась і не проводилась.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, питання про приналежність гуртожитку по вул. Ліцейна, 14 в м. Кременець до Комплексу ліцею перед експертом у справі № 36/186, що розглядалась господарським судом м. Києва не ставилось.

Інші твердження апелянта/відповідача викладені в апеляційній скарзі апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, спростовуються зібраними у справі доказами.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Позивач не довів суду своє право власності на спірне майно, у зв'язку з чим посилання на порушення його права, як власника майна, є безпідставним, тому позовні вимоги позивача про усунення перешкод у проведені технічної інвентаризації та оформленні права власності на майно є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу апелянта/відповідача залишити без задоволення, рішення господарського суду Тернопільської області від 11.03.2013р. у справі № 6/2/921/18/2013 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 35, 43, 44 - 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 11.03.2013 року у справі № 6/2/921/18/2013 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.

В судовому засіданні 10.07.2013 р. оголошено резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 12.07.2013 р.