Постанова

від 12.07.2013 по справі 826/6026/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 липня 2013 року № 826/6026/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Приватного підприємства "Кротос 2011"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень

№0007122202, №0003052203 від 15.04.2013 р.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Приватного підприємства "Кротос 2011", звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0007122202 та №0003052203 від 27 грудня 2012 року, прийнятих на підставі Акту Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 07.12.2012 року №8705/22-317/37642712.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що в ході перевірки встановлено, що Позивачем придбано товар (роботи, послуги) у осіб, які не сплачувала податки, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємства, а тому податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Кратос 2011" з питань правильності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин із ТОВ "Скм-Альфа-Груп" за період з 01.07.2011 р. по 31.03.2012 р. За результатами перевірки складено Акт від 07.12.2012 року №8705/22-317/37642712 (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступні порушення: п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 115305,00 грн., у тому числі по періодах: ІІ-ІІІ квартал 2011 р. -44287 грн. (у т.ч. 3 кв. -44287 грн.), ІІ-ІV квартал 2011 року - 114 605,00 грн. (у т.ч. 4 кв. -70319 грн.), І квартал 2012 р. -114605 грн. (у т. ч. - 70319 грн.) та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами і доповненнями, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) на суму 100 324 грн., в т. ч. по періодах: березень 2012 р. - 100 324 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки, Позивачем було подано заперечення на Акт, Листом від 24.12.2012 р. №27861/10/22-310 Податковий орган повідомив Позивача, що висновки Акту перевірки залишено без змін.

Податковим органом на підставі Акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.12.2012 року №007122202, яким за позивачем визначено податкове зобов'язання, яким від'ємне значення різниці поточного звітного періоду, що зараховується у зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) у розмірі 100 324 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.12.2012 року №0007112202, яким за позивачем визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 128 171,00 грн., за основним платежем 128 596,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 175,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013 року №0003052203, яким за позивачем визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 115 418,00 грн., за основним платежем 115 305,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 175,00 грн.

Не погоджуючись з спірними податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем було подано скарги до ДПС у м. Києві, за результатом розгляду скарги, ДПС у м. Києві було прийнято рішення від 07.03.2013 р. №2258/10/12-1-03, яким було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 27.12.2012 року №007122202 та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.12.2012 року №0007112202 в частині основного платежу у розмірі 13 291,00 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Товариства задоволено частково.

Крім того, Позивачем було подано скарги до ДПС України, за результатом розгляду скарги, Міністерством доходів і зборів України було прийнято рішення від 03.04.2013 р. №138/6/99-99/10-215, яким було залишено без змін податкові повідомлення-рішення з урахуванням рішення ДПС у м. Києві, а скаргу залишено без задоволення.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між Позивачем (Замовник), з одного боку, та ТОВ "СКМ-АЛЬФА-ГРУП" (Виконавець), з іншого боку, було укладено Договір №9 від 29.07.2011 р. (надалі по тексту Договір №9).

У відповідності до п.п.1.1 - 1.2 Договору №9, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок виконати роботи з виготовлення та розміщення реклами, далі - "рекламні послуги" Вид рекламних послуг обумовлюється у доповненні до даного Договору.

Згідно п. 2.1 - п. 2.5 вищезазначеного Договору, Замовник бере на себе наступні обов'язки: Затверджувати порядок і кількість, строки та обсяг рекламних послуг. Надавати інформацію, необхідну для виконання робіт рекламних послуг. На підтвердження факту надання Виконавцем рекламних послуг за цим Договором складається та підписується Сторонами відповідний акт виконаних робіт. Оплата за виконані роботи.

Відповідно до п.п. 3.1-3.5 Договору №9, Виконавець бере на себе наступні обов'язки: Подати на затвердження Замовнику ескізи, оригінал-макети та інші матеріали, необхідні для надання послуг, в 10-денний строк. Запуск у виробництво та розповсюдження незатверджених Замовником матеріалів не допускається. В разі незгоди Замовника із запропонованими йому для затвердження описом рекламних послуг, ескізами, оригінал-макетами та іншими матеріалами, поданими Виконавцем на підставі пп. 3.2. цього Договору, переробити їх у відповідності із зауваженнями Замовника, та повторно подати йому в 3-х денний термін для затвердження. Знайомити, за вимогою, Замовника з ходом виконання робіт. Виконати роботи якісно та в строки, обумовлені цим Договором.

Пунктами 4.1 - 4.2 Договору №9, передбачено, що за цим Договором Замовник перераховує Виконавцю грошові кошти на протязі 1 (один) календарного місяця з моменту підписання Акту виконаних робіт до даного Договору. Вартість робіт даного Договору узгоджується у Доповненні.

Позивачем надано суду Програми по розповсюдженню рекламних буклетів, Акти виконаних робіт, кошториси робіт, податкові накладні, банківські виписки в підтвердження виконаних робіт.

Під час перевірки було встановлено наступне: « ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС було складено акт від 07.08.2012 року №684/22- 317/37816906 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СКМ - Альфа - Груп» (код за ЄДРПОУ 37816906) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року, та акт від 28.04.2012 №192/23-02/37816906 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СКМ - Альфа - Груп» (код за ЄДРПОУ 37816906) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.

Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «СКМ - Альфа - Груп» не знаходиться за податковою адресою: м. Київ, Волинська 66.

Крім того, службовою запискою від 12.04.2012р. № 1596/7/07-09/6 ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва повідомило, що в ході відпрацювання даного підприємства встановлено відсутність підприємства за місцем реєстрації, про що 06.04.2012 року складено довідку форми №2 (за адресою підприємство не знаходиться).

Відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено, що постачальником ТОВ «СКМ - Альфа - Груп» були ТОВ «Єврокард» (код ЄДРПОУ 37687177), ТОВ «Ельдорадо 2015» (код ЄДРПОУ 37687182).

Станом на дату написання довідки про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Єврокард» (код за ЄДРПОУ 37687177) стан платника «9» направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Згідно отриманого акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕЛЬДОРАДО 2015" (код за ЄДРПОУ 37687182) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "ГРАНДБІЗНЕС" (код ЄДРПОУ 37267876) за серпень 2011 року встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

За даними податкової звітності основні засоби ТОВ "ЕЛЬДОРАДО 2015" відсутні.

Згідно звіту 1-ДФ за 3 квартал 2011 року, наданого ТОВ "ЕЛЬДОРАДО 2015" до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, на підприємстві працювала 1 особа, тобто відсутні трудові ресурси, достатні для здійснення фінансово - господарської діяльності»

«При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ "ЕЛЬДОРАДО 2015" згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року (від 19.09.2011 року №9007855313) встановлено, що основним постачальником товарів (робіт, послуг) на адресу ТОВ "ЕЛЬДОРАДО 2015" за серпень 2011 року є ТОВ "ГРАНДБІЗНЕС" (код ЄДРПОУ 37267876), що становить 68,4% в загальній сумі податкового кредиту за серпень 2011 року. Згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту задекларованого ТОВ "ЕЛЬДОРАДО 2015" та сумою податкового зобов'язання задекларованого постачальником.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, складено акт від 30.12.2011р. № 944/23-07/37267876 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Грандбізнес" (код ЄДРПОУ 37267876) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Промпостач-юкрейн» (код за ЄДРПОУ: 37480382) за серпень 2011 року, в якому зазначено:

Звіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ "Грандбізнес " у ТОВ „Промпостач-юкрейн " (код ЄДРПОУ 37480382 ) за серпень 2011 року та операції з продажу товарів (робіт послуг) контрагентам-покупцям за серпень 2011 року», в тому числі і з ТОВ "ЕЛЬДОРАДО 2015".

«Від ГВПМ у Голосіївському районі м. Києва отримано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Промпостач-юкрейн» (код за ЄДРПОУ 37480382). Висновок за серпень 2011 року.

В ході відпрацювання було опитано директора та засновника ОСОБА_1 12.04.2011р., який повідомив про непричетність до діяльності підприємства. Винесено відмовний матеріал №105 від 29.04.2011р. відносно порушення кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст.205 КК України відносно ОСОБА_1.».

З вищезазначеного договору та матеріалів справи вбачається, що сторонами не було належним чином виконано умови договору в повному обсязі, а тому посилання Позивача на виконання сторонами всіх умов договору не підтверджується.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1. Встановлення факту здійснення господарської операції. 2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. 3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. 4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом, у зв'язку з отриманням послуг.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Позивачем та його контрагентами, обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентом носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Крім того, аналогічна позиція викладене в Постанові Верховного суду України від 05.03.2012 р., Вищий адміністративний суд України в Постанові від 20.02.2013 р. по справі №К9991/59409/12, Постанові від 27.03.2013 р. по справі №К/9991/56892/12, Постанові від 13.02.2013 р. по справі №К/9991/69822/12, Постанова від 22.06.11р. по справі К/9991/15429/11, Ухвалі від 05.10.11р. по справі К 9991/14602/11.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкові повідомлення-рішення прийняті з урахуванням всіх обставин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук