Ухвала

від 10.07.2013 по справі 18/2537/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

03 липня 2013 р. Справа № 18/2537/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Плужник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача (вх.№ 1366П/3-11) на рішення господарського суду Полтавської області від 26.02.13 р. у справі № 18/2537/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство "Ізумруд ЛТД", м. Кременчук Полтавська область

до 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Миколаїв

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізумруд", м. Кременчук Полтавська область

про стягнення 286165,95 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

03 липня 2013 року Харківським апеляційним господарським судом розглянута апеляційна скарга ФО-П ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 26.02.13 р. у справі № 18/2537/12 та за результатами розгляду прийнято постанову, якою апеляційну скаргу ФО-П ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення господарського суду Полтавської області від 26.02.2013 р. у справі № 18/2537/12 в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 356,19 грн. 3% річних та в частині припинення провадження у розмірі 24000,00 грн. скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Скасовано рішення в частині повернення позивачу судового збору у розмірі 481,36 грн. та повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Підприємство "Ізумруд ЛТД" з державного бюджету України судовий збір у розмірі 320,90 грн., сплачений за платіжним дорученням №2835 від 07.12.2012р., що знаходиться в матеріалах справи №18/2537/12 (т.1 а.с. 20).

В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 26.02.2013 р. у справі № 18/2537/12 залишено без змін.

Під час апеляційного провадження у справі колегією суддів було встановлено, що в порушення взятих на себе зобов'язань за спірним договором 1-й відповідач за поставлений товар не розрахувався вчасно і у повному обсязі, що призвело до звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення коштів у сумі 286165,95грн., з яких: 266053,27грн. - основного боргу, 4771,09 грн. - 3% річних та 15341,59 грн. - пені. За результатами розгляду позовної заяви та апеляційної скарги судами першої та апеляційної інстанцій позовні вимоги були визнані частково обґрунтованими та такими, що в цій частині підтверджені належними доказами.

Колегією суддів також встановлено , що звертаючись до суду апеляційної інстанції , відповідач посилався на те , що судом першої інстанції належним чином не перевірена обґрунтованість та правильність наведених позивачем розрахунків , що призвело до ухвалення рішення , яким ФО-П ОСОБА_1 зобов'язано сплатити надлишкові кошти у вигляді пені у розмірі 15 241,59 грн. та 3% річних у розмірі 4771,09 грн. , сплата яких взагалі не передбачена жодними умовами договору, що є порушенням приписів ст. 625 ЦК України.

Основну суму боргу перед позивачем у розмірі 226053,27 грн. ФО-П ОСОБА_1 визнає.

Проте, такі посилання, у відповідності до ст. 33 ГПК України, є безпідставними, необґрунтованими. На вимогу суду апеляційної інстанції (ухвал від 03.06.2013р., 17.06.2013р.) щодо надання контррозрахунку заявлених позивачем до стягнення сум з урахуванням п.7.2. договору (яким сторони правочину і погодили стягнення пені) та ст. 625 ЦК України, докази в обґрунтування доводів апеляційної скарги, а також уточнення вимог апеляційної скарги у відповідності до приписів ГПК України, виходячи з конкретної підстави скасування рішення (ст. 104 ГПК України) сформувати вимоги апеляційної скарги, ФО-П ОСОБА_1 надано не було. В жодне судове засідання ФО-П ОСОБА_1 не з'явилась, свого уповноваженого представника не направила (для розгляду його ж апеляційної скарги), про усі судові засідання (розгляд яких відкладався двічі для виконання сторонами вимог суду), ФО-П ОСОБА_1 повідомлялась належними чином.

Ствердження ФО-П ОСОБА_1 про те, що з неї рішенням суду було неправомірно стягнуто пеню, не відповідає дійсності, оскільки ФО-П ОСОБА_1 підписавши договір, сама погодила у разі невиконання, неналежне виконання зобов'язання з оплати товару, стягнення пені (п.7.2.). Разом з цим, визнаючи суму основної заборгованості, ФО-П ОСОБА_1 заперечує застосування до боржника, передбачені нормами чинного законодавства (зокрема, ч.2 ст. 625 ЦК України) санкції у вигляді стягнення 3% річних, що не відповідає нормам ЦК.

Крім того, ФО-П ОСОБА_1, заперечуючи проти оскаржуваного рішення, в обґрунтування скарги поклала неперевірені та недостовірні факти (що ТОВ "Торговий дім "Ізумруд" ліквідовано у середині 2011р.), насправді припинення ТОВ "Торговий дім "Ізумруд" за рішенням засновників відбулося 25.12.2012р. (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, надана суду позивачем).

Разом з цим, заявляючи про порушення судом першої інстанції норм права, ФО-П ОСОБА_1, у порушення вимог ГПК України, просить переглянути ухвалу суду першої інстанції «про відкриття провадження у справі» (про порушення провадження у справі), яка за зазначеним Кодексом оскарженню не підлягає.

Усе вищенаведене свідчить про те, що неналежне виконання 1-м відповідачем умов дистриб'юторського договору №10-Д/10 від 01.03.2010р. призвело до судової тяганини та понесення ним додаткових витрат у вигляді оплати інфляційних втрат, пені та судового збору, а подання апеляційної скарги без підтвердження її доводів належними доказами призвело до додаткових витрат у вигляді оплати судового збору за подання апеляційної скарги, що у загальній сумі складає близько 25000,00 грн., і в свою чергу, може негативно вплинути на господарську діяльність 1-го відповідача.

На думку колегії суддів такі дії відповідача дають підстави вважати, що вони створюються штучно та спрямовані на створення неіснуючих підстав (надання необґрунтованих, безпідставних заперечень, з довільним тлумаченням норм чинного законодавства) для перегляду рішень суду та затягування строків розгляду господарської справи (невиконання вимог ухвал суду, неявка у судові засідання, як наслідок - відкладення розгляду справи), що суперечить, зокрема, вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасницею якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, крім того, вищевказані дії відповідача є проявом неповаги до суду.

Згідно зі ст. 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські справи на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу.

Ст. 22 ГПК України встановлює права і обов'язки сторін в господарському судочинстві, зокрема, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ч. 4 ст.129 Конституції України, за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням обставин конкретної справи можуть розцінюватись господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно зі ст. 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Таким чином, на думку колегії суддів, вищевказані обставини є підставою для висновку про наявність недоліків в роботі відповідальних за юридичне супроводження даної справи та є підставою для винесення окремої ухвали, якою ФО-П ОСОБА_1 має бути повідомлено про вказані недоліки з метою вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

Керуючись статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Окрему ухвалу надіслати ФО-П ОСОБА_1

Повідомити ФО-П ОСОБА_1 про вказані недоліки в роботі осіб відповідальних за правову роботу (юридичне супроводження даної справи) для вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

Про вжиття вказаних заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Плужник О.В.