Постанова

від 09.07.2013 по справі 820/794/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 липня 2013 р. Справа № 820/794/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Кощій О.В.

представника відповідача - Дитиненко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агротрейд" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішеня, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» (надалі за текстом - ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД», Позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, Відповідач), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000242202 від 07.08.2012 року; визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС із складання акту від 12.07.2012 року № 1320/22-206/36988641 за відсутності виявлених порушень законодавства; зобов'язати ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС скласти довідку «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 05.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 05.06.2012 року»; зобов'язати ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС вилучити з електронних інформаційних баз даних Державної податкової служби України інформацію, внесену на підставі акту перевірки від 12.07.2012 року № 1320/22-206/36988641 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Паритет-Агротрейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 05.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 05.06.2012 року про завищення ТОВ "Паритет-Агротрейд" доходів та витрат, що враховуються при визначенні податку на прибуток всього у сумі 3984933,00 грн. за 1 квартал 2011 року та в сумі 7301109,00 грн. за 2-4 квартали 2011 року та завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 2257208,00 грн.".

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскільки перевірка Позивача здійснена на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Також позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, адже усі операції між позивачем та його контрагентами - ТОВ «НПК Стройсервіселектро», ТОВ «Компанія Галон», ТОВ «ЗАО Спутник», ПП «Український центр екології», ТОВ «ВСТК», ТОВ «СІНЕРГІЯ-А», ТОВ «Легал Світ», ПП «Рєстра», ФОП ОСОБА_3 були фактично здійснені та мали реальний характер.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що господарські операції між позивачем та ТОВ «НПК Стройсервіселектро», ТОВ «Компанія Галон», ТОВ «ЗАО Спутник», ПП «Український центр екології», ТОВ «ВСТК», ТОВ «СІНЕРГІЯ-А», ТОВ «Легал Світ», ПП «Рєстра», ФОП ОСОБА_3 не мали реального характеру та мають ознаки нікчемності, а тому документи, що надані позивачем до перевірки не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку. При цьому відповідач посилався на матеріали досудового слідства, в ході якого встановлено недоліки реєстрації та діяльності вказаних юридичних осіб. За таких обставин, відповідач вважає дії ДПІ правомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі закону. Позовні вимоги вважає необґрунтованими.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» зареєстровано виконкомом Харківської міської ради 16.03.2010 року, код ЄДРПОУ 36988641, обліковується в ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) починаючи з 17.03.2010 року згідно Довідки Форми 4-ОПП.

До основних видів діяльності Позивача у 2011 році відносились згідно довідки статуправління: 51.51.0 Оптова торгівля паливом, 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 51.55.0 Оптова торгівля хімічними продуктами, 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна, 51.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС 12.07.2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2011 року по 05.06.2012 року на підставі наказу виконуючого обов'язки начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 25.06.2012 року № 660 з посиланням на п.п. 78.1.11. ПК України на виконання постанови слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області Солдатова А.А. у КС № 57110488 від 05.06.2012 року.

За результатами вказаної перевірки Відповідачем було складено акт від 12.07.2012 року № 1320/22-206/ 36988641, яким встановлено наступні порушення у Позивача:

- вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, між ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» та ТОВ «НПК Стройсервіселектро», ТОВ «Компанія Галон», ТОВ «ЗАО Спутник», ПП «Український центр екології», ТОВ «ВСТК», ТОВ «СІНЕРГІЯ-А», ТОВ «Легал Світ», ПП «Рєстра», ФОП ОСОБА_3;

- порушення ст. 4, 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 ст. 138 ПК України в результаті чого встановлено завищення доходів та витрат, що враховуються при визначенні податку на прибуток всього у сумі 3984933,00 грн. за І квартал 2011 року та в сумі 7301109,00 грн. за ІІ-ІV квартали 2011 року;

- порушення ст.ст. 185, 187, 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 2257208,00 грн.;

- порушення п.п. 241.2.1 ст. 241, п.п. 242.1.4. ст. 242, ст.ст. 249, 250 ПК України, в результаті чого занижено екологічний податок з операцій з реалізації палива всього в сумі 116567,49 грн..

За результатами перевірки Відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000242202 від 07.08.2012 року про сплату екологічного податку в сумі 116567,49 грн. за основним платежем та штрафних санкцій в сумі 16617,85 грн., всього 133185,34 грн..

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку: 08.08.2012 року № 16-ю була подана скарга до ДПС у Харківській області, про що повідомлено Відповідача листом № 16-ю/1 від того ж числа. Рішенням про результати розгляду скарги від 12.10.2012 року № 5094/10/10.2-17 в задоволенні скарги відмовлено та 24.10.2012 року за № 1-ю Позивач звернувся до ДПС України із скаргою на податкове повідомлення-рішення, про що повідомив Відповідача листом від 24.10.2012 року № 1-ю/1. Остаточне рішення про результати розгляду скарги та відмову в її задоволенні ДПС України вих. № 7992/0/61-12/10-2115 від 27.12.2012 року Позивач отримав 03.01.2013 року.

Суд доходить висновку про обґрунтованість позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, враховуючи таке.

З дослідженого акту перевірки вбачається, що з посиланням на п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України та на виконання постанови слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області від 05.06.2012 року ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2011 року по 05.06.2012 року у рамках порушеної кримінальної справи № 57110488.

Перевіркою правильності нарахування та своєчасності сплати екологічного податку встановлено, що ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» у перевіряємий період було реалізовано дизельного палива в кількості 2158,418 тонн та бензину в кількості 162,525 тонн, однак екологічний податок з реалізованого палива підприємством не сплачено.

Статтею 66 Кримінально-процесуального кодексу України встановлено, що особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій.

Докази можуть бути подані підозрюваним, обвинуваченим, його захисником, обвинувачем, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем і їх представниками, а також будь-якими громадянами, підприємствами, установами і організаціями.

У передбачених законом випадках особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі доручити підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальній справі.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Таким чином, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС здійснило документальну позапланову перевірку, що призначена відповідно до кримінально-процесуального закону.

У відповідності до п. 86.9 ст. 86 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, оскільки ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС здійснило документальну позапланову перевірку, що призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то, за приписами п. 86.9 ст. 86 ПК України, відповідне податкове повідомлення-рішення відповідач мав право приймати тільки після набрання законної сили відповідним рішенням суду по кримінальній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, відповідачем не надано жодних доказів набрання законної сили відповідним рішенням суду по кримінальній справі № 57110488, в межах якої було призначено перевірку ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД».

Таким чином, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС передчасно, без наявності достатніх підстав, всупереч вимогам п. 86.9 ст. 86 ПК України, прийняло спірне рішення.

Крім того суд зазначає, що згідно з п.п. 14.1.57 п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що екологічний податок - це загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Відповідно до п. 240.2 ст. 240 ПК України зазначено, що платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Згідно з п.п. 14.1.142. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено поняття пересувного джерела забруднення - це транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 241.1 ст. 241 ПК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

Згідно п. 241.2 ст. 242 ПК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: здійснюють оптову торгівлю паливом; здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у пп.241.2.1 п.241.2 цієї статті).

З аналізу вказаних норм ПК України вбачається, що обов'язок щодо обчислення, утримання та перерахування екологічного податку до відповідного бюджету за рахунок коштів платника податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення покладається на податкового агента.

Відповідно до вимог ст. 18 ПК України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

За редакцією п. 241.2 ст. 241 ПК України, яка діяла до 01 жовтня 2011 року, до податкових агентів належать суб`єкти господарювання, які: здійснюють оптову торгівлю паливом; здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб`єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом).

Сукупний аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що податковий агент, з метою виконання вимог Кодексу, повинен забезпечити включення суми екологічного податку в ціну палива, по якій таке паливо реалізується платнику екологічного податку - кінцевому споживачу.

При цьому, податковий агент повинен забезпечити виконання вимог ст. 244 ПК України, тобто в ціні реалізації палива кінцевому споживачу повинна міститись сума екологічного податку у розмірах, вказаних ст. 244 Податкового Кодексу України.

З врахуванням п. 18.1 ст. 18 та п. 241.2 ст. 241 ПК України, можна дійти висновку, що обов'язок податкового агента з екологічного податку покладено на: суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом, яке було придбано у виробника на території України (перший оптовий продавець); суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом, яке було імпортовано на митну територію України (перший оптовий продавець палива на території України); суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж палива, що було придбано у виробника на території України (перший продавець палива кінцевому споживачу - платнику екологічного податку) суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж палива, що було імпортовано на митну територію України (перший продавець палива кінцевому споживачу - платнику екологічного податку).

Таким чином, екологічним податком обкладається лише кожний перший продаж палива оптовий чи роздрібний.

З матеріалів справи вбачається, що у 1, 2 та 3 кварталах 2011 року ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» здійснило реалізацію дизельного палива в кількості 2 158,418 тонн та бензину в кількості 162,525 тонн ТОВ «АГРОСЕРВІС ЛТД», ФГ Колос, СТОВ Степове, СПКА ім.. Каразіна, СФГ «Моноліт» та іншим суб'єктам господарювання, які використовували зазначене паливо у своїй господарській діяльності. Позивач не був виробником або імпортером палива. Вказане паливо було придбано позивачем у оптових постачальників: ЗАТ «Спутник», ТОВ «Компанія «Галон», ТОВ «Мітрейд», ТОВ «Татнефть-Укрнафтопродукт» та інших. Постачальники палива не є виробниками нафтопродуктів, а займаються оптовою торгівлею паливом, в тому числі і імпортом нафтопродуктів; сплатили відповідні суми екологічного податку, при цьому сума екологічного податку була ними вже включена у вартість палива, що підтверджується наданими доказами: договорами, додатковими угодами, актами приймання-передачі товару, актами звірки взаємних розрахунків, ін..

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Господарського кодексу України, з метою вирішення найважливіших економічних і соціальних завдань держави закони, якими регулюються оподаткування суб'єктів господарювання, повинні передбачати усунення подвійного оподаткування.

Суд вважає, що функції податкового агенту не мають бути покладені на позивача, оскільки екологічний податок був включений до ціни придбання.

Відповідно змін до ст. 241 ПК України, які були внесені до цієї статті Законом України №3609-VI від 07 липні 2011 року, які вступили в законну силу з 01 жовтня 2011 року з числа податкових агентів було виключено суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливом. Тобто вищевказана норма Закону скасовує відповідальність особи, а тому згідно ст. 58 Конституції України має зворотну силу.

Таким чином, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0000242202 від 07.08.2012 року про сплату екологічного податку в сумі 116567,49 грн. за основним платежем та штрафних санкцій в сумі 16617,85 грн., всього 133185,34 грн., прийнято необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог згідно з якими позивач просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС із складання акту від 12.07.2012 року № 1320/22-206/36988641 за відсутності виявлених порушень законодавства;

- зобов'язати ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС скласти довідку «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 05.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 05.06.2012 року» суд зазначає наступне:

Відповідно до п.4.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Таке визначення надане п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року N 984.

В разі відсутності встановлених порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, за результатами проведеної податкової перевірки складається довідка.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України зазначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Суд констатує, що за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача на думку податкового органу виявлені порушення, зазначена обставина не заперечувалась представником позивача в ході розгляду адміністративної справи. Крім того суд зауважує, що в ході розгляду адміністративної справи представником позивача не доведено, а судом не встановлено порушень процедури призначення та проведення перевірки платника.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до наведених положень законодавства на податковий орган покладено обов'язок за результатами перевірок складати акти або довідки, тобто законодавцем наведено виключний перелік документів, що можуть бути складені, при цьому складається один з наведених документів, та як наслідок складання одного документа виключає складання іншого.

Таким чином, суд доходить висновку, що права позивача як платника податків можуть бути порушені лише винесенням податкового повідомлення - рішення, оскільки не складанням акту перевірки та не вжиттям дій з проведення перевірки податковий орган не поклав на платника податків ніяких додаткових обов'язків та не спричинив порушення охоронюваних законом інтересів, адже реалізував владну управлінську функцію в рамках діючого законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Окремо суд зауважує, що питання про дійсність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «ВСТК» вже було предметом судового розгляду у справі № 2-а-11884/12/2070, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2013 року залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 року, відтак рішення у справі набрало законної сили.

На підставі статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оцінивши правочини між ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» та ТОВ «НПК Стройсервіселектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «СІНЕРГІЯ-А», ТОВ «Легал Світ», ТОВ «Компанія Галон», ТОВ «ЗАО Спутник»,ПП «Рєстра», ФОП ОСОБА_3 за правилами ст. 86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Так, станом на момент взаємовідносин ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» з ТОВ «НПК Стройсервіселектро» (лютий - березень 2011 року), ТОВ «Компанія Галон» (лютий 2011 року), ТОВ «ЗАТ Спутник» (квітень 2011 року), ПП «Український центр екології» (квітень 2011 року), ТОВ «ВСТК» (лютий - березень 2011 року), ТОВ «СІНЕРГІЯ-А» (червень 2011 року), ТОВ «Легал Світ» (липень-серпень 2011 року), ПП «Рєстра» (лютий - березень 2011 року), ФОП ОСОБА_3 (жовтень 2011 року), кожне із вказаних юридичних осіб було зареєстровано в ЄДРПОУ. Також всі вказані контрагенти мали свідоцтва платника, не анульовані податковим органом.

Таким чином, вищевказані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та його контрагентами факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій, порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже відсутність об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України зазначено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 ГКУ господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зважаючи на це, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

У відповідності до приписів ст. 71 КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних. Крім того, факт реальності здійснення господарських операцій із спірними контрагентами доводиться наданими первинними документами: видатковими та податковими накладними, актами приймання передачі товару, товарно-транспортними накладними, актами звірки взаємних розрахунків.

Договори та податкові накладні ТОВ «НПК Стройсервіселектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «СІНЕРГІЯ-А», ТОВ «Легал Світ» були вилучені в позивача, знаходяться в матеріалах кримінальної справи, про що є протокол виїмки від 01.06.12 року. Відповідність цих податкових накладних вимогам ПК України за формою та змістом відповідачем не заперечувалась ані у висновках акту перевірки, ані в судовому засіданні.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Позивачем підтверджено систематичний та постійний характер діяльності з купівлі-продажу олії соняшникової у складі своєї господарської діяльності. Це підтверджується, зокрема копією довідки з ЄДРПОУ про ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД». Згідно даних «Звіту про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі за 2011 рік» (форма статистичної звітності №1-опт) з загального товарообороту ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» 45307,4 тис. грн. на торгівлю бензином та дизельним паливом (стр. 504, 505) припадає 31758,4 тис. грн. - тобто понад 70%.

Товар, придбаний ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» за спірними правочинами, використовувався у власній господарській діяльності позивача. До матеріалів справи долучені документи про доставку та продаж товару, придбаного за спірними правочинами, сільськогосподарським товаровиробникам: копії видаткових та податкових накладних, довіреностей, товарно-транспортних накладних, які свідчать про реальне існування товару та його рух у просторі.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Натомість всі спірні господарські операції, а також операції з подальшого продажу товарів відображені в синтетичному та аналітичному обліку позивача.

За спірними правочинами Позивачем була отримана законна економічна вигода у вигляді прибутку.

Відповідно до положень ч. 2. ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти у порядок та спосіб передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача, викладені в акті перевірки про відсутність об'єкту оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, порушення ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» ст. 4, 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого встановлено завищення доходів та витрат, що враховуються при визначенні податку на прибуток всього у сумі 3984933,00 грн. за І квартал 2011 року та в сумі 7301109,00 грн. за ІІ-ІV квартали 2011 року та порушення ст.ст. 185, 187, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього в сумі 2257208,00 грн. не підтверджені належними доказами та повністю спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 138.2, п. 138.4 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно до п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку на додану вартість - покупець товару на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований платником ПДВ, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльністю, дотримання вимог податкового законодавства щодо декларування податкових зобов'язань, тощо, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаного суб'єкту господарювання. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит, яке виникає за першою із законодавчо визначеної події, у даному випадку на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази фактичного нездійснення ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» господарських операцій або докази невідповідності вимогам законодавства первинних документів позивача за взаємовідносинами з особами, що не мають правоздатності або статусу платників ПДВ, за нікчемними правочинами або господарськими операціями, що не відповідають закону, докази придбання позивачем товарів (робіт, послуг), які несумісні з господарською діяльністю або не використовувались в господарській діяльності.

Матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентам при укладанні і виконанні договорів дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду позивачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані у цій справі дії, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про неможливість реального ведення фінансово-господарської діяльності ґрунтується на оціночних судженнях та припущеннях, які не є належними доказами.

Як доказ порушення вказаних норм податкового законодавства відповідачем наведено матеріали порушеної кримінальної справи стосовно громадянина ОСОБА_4 за фактом придбання підприємствами ТОВ «НПК Стройсервіселектро», ПП «Український центр екології», ТОВ «СІНЕРГІЯ-А», ТОВ «Легал Світ» дизельного палива за готівкові кошти та подальшого оформлення документів на проведення безтоварних операцій продажу цього палива, а також акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Такі посилання відповідача не враховуються судом, оскільки дані обставини не віднесені законом до підстав виникнення права платника на податковий кредит з ПДВ, яке не ставиться Податковим кодексом в залежність від належного виконання контрагентом своїх обов'язків з нарахування і сплати ПДВ, що неодноразово підкреслювалося Верховним Судом України. Так само і право враховувати витрати визначенні податку на прибуток не залежить від додержання податкової дисципліни контрагентом.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Посилання відповідача як на доказ нікчемності правочинів на матеріали кримінальної справи, в якій містяться пояснення громадянина ОСОБА_4 суд не бере до уваги, оскільки дані документи не віднесені п. 83.1 ст. 83 ПК до підстав для висновків під час перевірки, а наведені відповідачем обставини не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами, обвинувальний вирок суду в вищевказаній кримінальній справі відсутній. Лише факт порушення кримінальної справи, сам по собі не позбавляє правового значення виданих первинних документів, та не є доказом фіктивності спірних поставок, тому як вироку по даній справі представником відповідача надано не було.

Лише зазначивши ст. 228 ЦК відповідачем не зазначено в акті і не надано під час розгляду справи судом доказів того, що правочин дійсно порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Водночас, аналізуючи укладені між позивачем та спірними контрагентами правочини, суд відзначає, що такі господарські (цивільні) зобов'язання з поставки товарів не заборонені і не обмежені чинним законодавством, а правочин не суперечить моральним засадам суспільства і не порушує публічний порядок

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» та його контрагентами; наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання товарів, а також витрат, що враховуються при визначенні податку на прибуток; наявність у позивача первинних документів, що підтверджують використання вказаних товарів у власній господарській діяльності, які є підставою для формування податкових зобов'язань з ПДВ по господарським операціям з реалізації товарів, а також доходів, що враховуються при визначенні податку на прибуток.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ та доходів та витрат, що враховуються при визначенні податку на прибуток, по господарським операціям між ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» та ТОВ «НПК Стройсервіселектро», ТОВ «Компанія Галон», ТОВ «ЗАО Спутник», ПП «Український центр екології», ТОВ «ВСТК», ТОВ «СІНЕРГІЯ-А», ТОВ «Легал Світ», ПП «Рєстра», ФОП ОСОБА_3, а також із подальшого продажу товару.

Суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податків. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Щодо позовної вимоги згідно з якою позивач просить суд: зобов'язати ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС вилучити з електронних інформаційних баз даних Державної податкової служби України інформацію, внесену на підставі акту перевірки від 12.07.2012 року № 1320/22-206/36988641 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Паритет-Агротрейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 05.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 05.06.2012 року про завищення ТОВ "Паритет-Агротрейд" доходів та витрат, що враховуються при визначенні податку на прибуток всього у сумі 3984933,00 грн. за 1 квартал 2011 року та в сумі 7301109,00 грн. за 2-4 квартали 2011 року та завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 2257208,00 грн." суд зазначає наступне:

Перелік інформаційних баз, а також, форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (ч. 74.2 ст. 74 ПК України).

Податкова інформація, є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (п. 62.1.2 ПК України), який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю.

Відповідно до ч. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також, дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи.

Після модернізації податковий аудит здійснюється в рамках інтегрованої автоматизованої інформаційної системи ДПС «Податковий блок». Саме в рамках АІС здійснюється податковий контроль з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто, податкових декларації з податку на додану вартість з додатками № 5.

Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби створюються відповідні інформаційні бази, перелік яких визначається Державною податковою адміністрацією України. Персональна інформація про платників податків, яка знаходиться в інформаційних базах даних контролюючих органів, не може бути розголошена. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Викладене свідчить, що електронні бази даних ДПС України є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, ураховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Оскільки викладеними вище міркуваннями спростовуються висновки відповідача про відсутність об'єкту оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, порушення ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» ст. 4, 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 ст. 138 ПК України, в результаті чого встановлено завищення доходів та витрат, що враховуються при визначенні податку на прибуток всього у сумі 3984933,00 грн. за І квартал 2011 року та в сумі 7301109,00 грн. за ІІ-ІV квартали 2011 року та порушення ст.ст. 185,187, п.198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього в сумі 2257208,00 грн., така інформація не повинна міститись і в електронних базах даних ДПС України.

Податок на додану вартість за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару, викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання списані до кінцевого споживача, то і покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента - постачальника.

Самостійна зміна податковим органом в базі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи завдання адміністративного судочинства, яке, зокрема, полягає у поновленні судом порушених суб'єктивних прав юридичних осіб, необхідним та достатнім способом захисту прав Позивача як сумлінного платника податків, вилучення з електронних інформаційних баз даних податкової інформації, яка внесена на підставі Акту від 12.07.2012 року з метою відновлення показників податкової звітності, визначених позивачем самостійно, вбачається належним способом захисту прав позивача.

Таким чином враховуючи встановлені обставини у справі та законодавче підґрунтя суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агротрейд" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішеня, визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби (61002, м. Харків, вул. Чернишевського, 41) № 0000242202 від 07.08.2012 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова Харківській області Державної податкової служби (61002, м. Харків, вул. Чернишевського, 41) вилучити з електронних інформаційних баз даних Державної податкової служби України інформацію, внесену на підставі акту перевірки від 12.07.2012 року № 1320/22-206/36988641 "Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агротрейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 05.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 05.06.2012 року про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агротрейд" доходів та витрат, що враховуються при визначенні податку на прибуток всього у сумі 3984933,00 грн. за 1 квартал 2011 року та в сумі 7301109,00 грн. за 2-4 квартали 2011 року та завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 2257208,00 грн.".

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет-Агротрейд" (61002, м. Харків, вул. Артема, 24, кв. 28, код ЄДРПОУ 36988641) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1301 (одна тисяча триста одна) гривень 59 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 12.07.2013 року.

Суддя Супрун Ю.О.