Окрема ухвала

від 04.07.2013 по справі 2/19/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ОКРЕМА УХВАЛА

"04" липня 2013 р. Справа № 2/19/09

Суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М. ,

розглядаючи справу про банкрутство Дочірнього підприємства Будівельне управління № 3 відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд»

кредитори:

1. Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а.

2. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Веселинівському районі Миколаївської області, Миколаївська область, смт. Веселинове, вул. Леніна, 14.

3. Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго», м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а.

4. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул.. Морехідна, 14, к. 109-111.

5. Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал», м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161.

6. Заводський районний центр зайнятості м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. 6-та Поперечна, 32.

7. Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» в особі Миколаївської філії ПАТ «Укрінбанк», 54029, м. Миколаїв, пр. Леніна, 11-А.

Банкрут: Дочірнє підприємство Будівельне управління № 3 відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд», м. Миколаїв, пров. Транспортний, 9, код ЄДРПОУ 22425527.

Ліквідатор: Дарієнко Віктор Дмитрович (65023, м. Одеса, вул. Садова, 15, оф.5.).

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 26.01.2009р. порушено провадження про банкрутство Дочірнього підприємства Будівельне управління № 3 відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд».

Постановою суду від 30.06.2009р. боржника було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором у справі було призначено арбітражного керуючого Дарієнко В.Д., якого зобов'язано здійснити ліквідацію боржника відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

29.10.2012р. ліквідатор надав суду для затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 01.10.2012р., розгляд якого було призначено на 14.11.2012р. Проте, 14.11.2012р. за клопотанням ліквідатора розгляд звіту та ліквідаційного балансу було відкладено.

В подальшому розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута неодноразово відкладався у зв'язку із відсутністю ліквідатора у судовому засіданні, хоча про обов'язковість такої участі зазначалося в ухвалах суду.

Суд зауважує, що положеннями ч.1 ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції від 30.06.1999р.) передбачено обов'язок ліквідатора подати до господарського суду звіт та довести його до відома суду та кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Наведене свідчить про необхідність обов'язкової присутності як ліквідатора, так і членів комітету кредиторів на засіданні господарського суду, за результатами якого суд виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Крім того, зі звіту ліквідатора вбачається, що звіт ліквідатора містить виклад обставин щодо роботи, здійсненої колишнім ліквідатором ще у процедурі розпорядження майном боржника, а також, що ліквідатором не виконувалась робота по закриттю розрахункових рахунків банкрута, що звіт ліквідатора не містить витягів з реєстрів обтяжень, деякі довідки про відсутність у Дочірнього підприємства Будівельне управління № 3 відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд» рухомого та нерухомого майна датовані датами, які передували визнанню вказаного підприємства банкрутом, до звіту не додано відомостей щодо суб'єктів господарської діяльності, у яких банкрут є засновником, не надано доказів про знищення печатки Дочірнього підприємства Будівельне управління № 3 відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва «Одестрансбуд», і т. д.

Тобто, звіт ліквідатора не відповідає вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, неявка у судові засідання ліквідатора та невиконання вимог ухвал суду призводить до затягування розгляду справи та порушення прав кредиторів. В даному випадку бездіяльність ліквідатора є вочевидь неправомірною, оскільки порушуються вимоги ст. 124 Конституції України, ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Частина 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає обов'язковість виконання судових рішень.

Статтею 90 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Пунктом 3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки: стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК); винесення у встановленому порядку окремих ухвал (стаття 90 ГПК).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Все вищевказане свідчить про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків, покладених на нього Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», невжиття заходів по здійсненню ліквідаційної процедури банкрута, чим безпідставно порушує строки ліквідаційної процедури, передбачені ст. 22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч.8 ст. 3 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання його ліцензії.

Про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань банкрутства.

В зв'язку з зазначеним у відповідності до статті 90 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне направити на адресу Головного управління юстиції у Миколаївській області окрему ухвалу для прийняття відповідних мір реагування.

Керуючись ст. ст. 86, 90, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Надіслати на адресу Головного управління юстиції у Миколаївській області окрему ухвалу.

2. Зобов'язати Головне управління юстиції у Миколаївській області вжити заходи реагування та повідомити господарський суд Миколаївської області в місячний термін.

Суддя Т.М.Давченко