Постанова

від 16.07.2013 по справі 5/5005/9688/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2013 року Справа № 5/5005/9688/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лотоцької Л.О.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М ., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Вовк Ю.В.

за участю представників сторін, які були присутні в судовому засіданні, що відбулося 02.07.13р.

прокурор: Потолов Є.О. прокурор відділу, посвідчення №014157 від 24.12.12;

від позивача: Абрамов Д.В. представник, довіреність №4/8-19 від 04.01.13;

від відповідача: Довгий Г.І. представник, довіреність №2 від 30.05.13;

представник третьої особи не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Берег", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2013р. у справі № 5/5005/9688/2012

за позовом В.о. Дніпропетровського міжрайонного екологічного прокурора, м.Дніпропетровськ, в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до відповідача Приватного підприємства "Берег", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її у попередній стан та відшкодування шкоди у розмірі 54,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2013р. у справі № 5/5005/9688/2012 (головуючий суддя: Крижний О.М., судді: Євстигнеєва Н.М., Юзіков С.Г.) позов задоволено повністю, зобов'язано Приватне підприємство "Берег" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0393 га, яка розташована у водоохоронній зоні річки Дніпро на території міста Дніпропетровська по вул. Маршала Малиновського, 21 та повернути її Дніпропетровській міській раді, привівши її у попередній стан шляхом знесення і вивезення самовільно збудованих конструкцій трьох альтанок, розташованих на ній, у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили. Стягнуто з Приватного підприємства "Берег" шкоду, заподіяну державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 0,0393 га, розташованої на території міста Дніпропетровська по вул. Маршала Малиновського, 21, у розмірі 54,95 грн. Стягнуто з Приватного підприємства "Берег" судовий збір у розмірі 2 682,50 грн.

Не погодившись з оскаржуваним рішенням, приватне підприємство "Берег" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2013р. у справі № 5/5005/9688/2012 скасувати.

Скаржник вважає, що вказане рішення суду є незаконним та необґрунтованим, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема зазначає, що судом не з'ясовано, кому належить спірна земельна ділянка як об'єкт права власності, документація із землеустрою на спірну земельну ділянку відсутня, як і правовстановлюючі документи. Також відповідач вважає невірним висновок суду про те, що відповідач не вживав заходів на оформлення права на земельну ділянку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 02.07.2013 року.

В судовому засіданні 02.07.13р. оголошено перерву до 16.07.13р.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився , був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Беручи до уваги, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для її перегляду, справа переглядалася без його участі за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України Приватним підприємством „Берег", за результатами якої складено акт від 06.09.2012 року.

Перевіркою встановлено, що приватним підприємством „Берег" використовується земельна ділянка площею 0,1342 га по фактичному розміщенню кафе „Берег", з яких частина земельної ділянки площею 0,0949 га використовується без правовстановлюючих документів по фактичному розміщенню будівель та споруд кафе „Берег", що суперечить вимогам ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а частина земельної ділянки площею 0,0393 га самовільно зайнята для обслуговування будівель та споруд, що суперечить вимогам ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та є порушенням.

10 вересня 2012 року Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області було видано Приватному підприємству „Берег" припис за №2/6, згідно з яким приписано у 30-ти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №2/2, якою визнано громадянина Бондар Романа Майоровича (директор ПП „Берег") винним у скоєні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

07.03.13р. повторно була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства ПП „Берег", за наслідками якої складно акт. Перевіркою встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,1342 га (заміри проведено мірним приладом - рулеткою) за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 21 огороджена з одного боку очеретовим парканом, з другого боку парканом із сітки-рабиці, який закінчується на урізі води р. Дніпро та продовжує використовуватися приватним підприємством „Берег" під розміщення будівель та споруд кафе „Берег", з якої земельна ділянка площею 0,0949 га використовується без правовстановлюючих документів на земельну ділянку, так як була передана в оренду приватному підприємству „Берег" рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 20.05.1999 року №1073, а решта земельної ділянки площею 0,0393 га самовільно зайнята та продовжує використовуватись приватним підприємством „Берег" під розміщення трьох дерев'яних альтанок для відвідувачів кафе. Три дерев'яні альтанки улаштовані на дерев'яних брусах з дахом. На альтанках знаходяться переносні дерев'яні столи. Також на земельній ділянці, самовільно зайнятій на урізі води р. Дніпро, знаходиться бутове каміння. Самовільно зайнята земельна ділянка межує з урізом води р. Дніпро. Даною перевіркою встановлено, що порушення вимог земельного законодавства не усунуто, документи на земельну ділянку площею 0,0949 га належним чином не оформлено, земельна ділянка площею 0,0393 га не звільнена, припис №2/6 від 10.09.2012 року не виконано. В Акті зазначено, що директор ПП „Берег" Бондар Р.М. від пояснень, підпису та отримання Акту відмовився.

10.09.2012 року головним спеціалістом - державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 року, визначено розмір шкоди, який складає 54,95 грн.

Предметом спору у даній справі є вимоги прокурора про зобов'язання Приватного підприємства "Берег" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0393 га, яка розташована у водоохоронній зоні річки Дніпро на території міста Дніпропетровська по вул. Маршала Малиновського, 21 та повернути її Дніпропетровській міській раді, привівши її у попередній стан та стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Згідно зі ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України, до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно зі ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з пунктом "б" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 року № 963-IV, встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (далі постанова Пленуму ВГСУ № 6), відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідачем не надано передбачених чинним законодавством документів, які б підтверджували його право користування спірною земельною ділянкою.

Згідно зі ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки; 2)шкоди; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; - протокол про адміністративне правопорушення; - припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); - акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Відповідно до частини 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Факт вчинення відповідачем такого правопорушення як самовільне зайняття земельної ділянки підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, приписом з вимогою про усунення порушення земельного законодавства, постановою про накладення адміністративного стягнення.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Посилання скаржника у якості підстави для скасування судового рішення на те, що судом не з'ясовано, кому належить спірна земельна ділянка, колегією суддів не приймається, з огляду на наступне.

На час здійснення перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства та звернення прокурора з позовом був чинним п.12 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, яким було визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах м.Дніпропетровська повноваження щодо розпорядження нею у зазначений період здійснювала Дніпропетровська міська рада, в інтересах якої пред'явлений позов.

Відповідачем доказів надання дозволу на розробку технічної документації з землеустрою не надано, а відтак не можуть бути визнані обґрунтованими його посилання на вжиття заходів щодо оформлення права на земельну ділянку.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Берег" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2013р. у справі № 5/5005/9688/2012 - залишити без змін.

Головуючий суддя: Л.О. Лотоцька

Судді: Р.М. Бахмат

О.С. Євстигнеєв