Постанова

від 11.07.2013 по справі 5021/1629/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року Справа № 5021/1629/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіПершикова Є.В., суддівХодаківської І.П. (доповідач), Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Суми фірма Одяг" на постанову від 30.01.2013 Харківського апеляційного господарського суду у справі№5021/1629/12 господарського суду Сумської області за позовомСумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми фірма Одяг" провнесення змін до договору За участю представників сторін:

Від позивача - Базіль Р.В. (дов. від 03.07.13)

Від відповідача - Шовкун Г.О. директор

Петрищев О.О. (дов.)

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 10.07.2013 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді -Ходаківська І.П., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 18.12.2012 року (суддя Котельницька В.Л.) позов задоволено, вирішено вважати укладеними зміни до пункту 2.1 договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01 жовтня 1996 року №98, укладеного між Сумською міською радою та ТОВ "Суми фірма "Одяг" в частині розміру орендної плати, а саме - в частині розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі шляхом викладення пункту 2.1 договору в наступній редакції: "Плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати на рік у розмірі 4,0% від нормативної грошової оцінки землі".

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 у складі: Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Россолов В.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "Суми фірма "Одяг" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 525, 651, 654 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст.30 Закону України "Про оренду землі".

Сумська міська рада у відзиві просить постанову Харківського апеляційного господарського суду залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.1996 року між позивачем та відповідачем укладений договір на право тимчасового користування земельною ділянкою (у тому числі на умовах оренди) за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 3, зареєстрований у Сумському міськвиконкомі в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею за № 98.

У розділі 2 укладеного договору (зокрема в п. 2.1) сторонами погоджено, що орендна плата за землю вноситься землекористувачем (відповідачем) щорічно у вигляді орендної плати у розмірі середньої ставки земельного податку.

На момент укладення договору в 1996 році діяла нормативна грошова оцінка земель у розмірі 1%.

Сумською міською радою рішенням від 26.12.2007 року №1119-МР "Про затвердження грошової оцінки земель міста Суми" було відкориговано нормативну грошову оцінку земель м. Суми та затверджено грошову оцінку земель у розмірі 4%, розроблену ДП "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

Рішенням від 24.06.2009 року №2763-МР "Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми" затверджено, зокрема, розміри відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для оптової та роздрібної торгівлі та складського господарства для зберігання майна, продукції для торгівлі та надання послуг по зберіганню продукції та майна.

Рішенням від 25 липня 2012 року №1689-МР Сумська міська рада прийняла рішення "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати", яким згідно з рішенням Сумської міської ради від 24 червня 2009 року №2763-МР "Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми" запропонувала орендарям, зазначеним у додатку, внести зміни до договорів оренди земельних ділянок.

Листом Управління земельних ресурсів Сумської міської ради №349/01.01-08 від 08.08.2012 року запропоновано відповідачу внести зміни до договору оренди земельної ділянки у частині збільшення розміру орендної плати.

Судами встановлено, що вищезгаданий лист відповідачем був отриманий 16.08.2012 року, проте, між сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін до договору оренди, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У Постанові Пленуму Вищого господарського Суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року за № 309-VI внесено зміни до ч.ч. 4, 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині

У зв'язку із введенням в дію з 1 січня 2011 року Податкового кодексу України Закон України "Про плату за землю" втратив чинність (ч. 2 прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Статтею 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування

орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - З відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, встановлення ст. 288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Враховуючи викладене, суди обгрунтовано дійшли висновку про задоволення позову.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми фірма Одяг" залишити без задоволення.

Постанову від 30.01.2013 Харківського апеляційного господарського суду у справі №5021/1629/12 господарського суду Сумської області залишити без змін.

Головуючий суддя Є. Першиков

Судді І. Ходаківська

О.Яценко