cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2013 року справа № 919/683/13
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерна
компанія"
(02660, м.Київ, вул. Марини Раскової,13. оф.104
Ідентифікаційний код: 36998670)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбудпостач"
(99029, м.Севастополь, вул. Хрустальова,6
99053, м.Севастополь, Фіолентовське шосе, 1/1
Ідентифікаційний код: 22274407)
про стягнення 63894,05 грн,
за участю представників:
позивача (ТОВ "Полімерна компанія") - Ковальчука Віталія Володимировича - представник, довіреність б/н від 01.07.2013;
відповідач (ТОВ "Кримбудпостач") - явку уповноваженого представника не забезпечив.
Суть спору:
14.06.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерна компанія" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбудпостач" (далі - відповідач) про стягнення 73 894,05 грн.
Ухвалою суду від 17.06.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи. Розгляд справи призначено на 08.07.2013.
08.07.2013 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 63894,05 грн, з яких: 55 000,00 грн - основний борг, 195,00 грн - інфляційне відшкодування, 1435,15 грн - 3% річних, 7245,90 грн - пеня (арк.с.47). Зазначену заяву судом задоволено, розгляд справи продовжено з урахуванням зменшених позовних вимог.
У судове засідання Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про час дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Відповідач правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на позовну заяву не надав.
Зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Ураховуючи викладене, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача за наявними в ній матеріалами та в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 08.07.2013 суд видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
На оголошення рішення сторони явку уповноважених представників не забезпечіли.
По виходу з нарадчої кімнати 09.07.2013 на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ :
10.11.2011 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 03 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник (позивач) зобов'язався поставити та передати у власність Покупця (відповідач) товар (ПВХ смола), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених Договором (пункт 1.1. Договору) (арк. с 13-16).
Асортимент, вартість та кількість товару конкретизується для кожної конкретної партії Товару у додатку до Договору (пункт 1.2. Договору).
Відповідно до пункту 5 Додатку №1 від14.08.2012 до Договору датою поставки Товару вважається дата його передачі Покупцеві, вказана у відповідній накладній (арк. с 17).
Оплата Товару здійснюється протягом 14 календарних днів з дати поставки Товару Покупцеві (пункт 6 Додатку №1 до Договору).
На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідач товар на вартістю 213840,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №2642 від 15.08.2012 (арк. с 19).
Проте відповідачем умови договору в частині своєчасної оплати поставленого товару виконані не у повному обсязі, товар оплачений частково та с порушенням терміну оплати товару, що підтверджується банківським витягом, а саме 12.09.2012 у розмірі 113840,00 грн та у період з 09.04.2013 по 28.05.2013 у розмірі 35000,00 грн (арк. с 25-27).
Заборгованість позивача перед Відповідачем у розмірі 65 000,00 грн обумовила звернення позивача до суду з відповідними вимогами про стягнення суми основного боргу у розмірі 65 000,00 грн, 8 894,05 грн - пені, 195,00 грн - сума інфляційного відшкодування та 1453,15 грн - 3% річних.
Під час розгляду справи відповідачем було частково погашено суму основного боргу на 10 000,00 грн, що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача (арк. с 48), у зв'язку з чим позивачем зменшено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу на 55 000,00 грн. Також у заяві про зменьшення позовних вимог представником позивача зменшено вимогу щрдо стягнення з відповідача пені до 7245,90 грн (арк с.47).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором поставки.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач зобов'язався сплатити Продавцю вартість поставленого товару протягом 14 календарних днів з дати приймання товару, що вказана в накладній ( п.6 Додатку №1 до Договору).
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Передача товару відповідачу підтверджується належними доказами, а саме видатковою накладною №2642 від 15.08.2012 на суму на суму 213 840,00 грн (арк. с 19).
Відповідач погасив заборгованість частково у розмірі 158 840,00 грн (арк. с 25-27,48).
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не подав суду доказів оплати заборгованості за отриманий товар на суму 55000,00 грн.
Враховуючи те, що оплата продавцеві отриманого товару є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 55 000,00 грн.
Поряд з основною сумою заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 1453,15 грн та 195,00 грн інфляційного відшкодування..
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунки Позивача відносно нарахування 3% річних у розмірі 1453,15 грн (арк. с 31) та визнав його невірним. Суд звертає увагу на те, що під час здійснення розрахунку 3% річних позивачем не враховано зменшення суми основного боргу відповідача перед позивачем у період з 12.09.2012 по 09.04.2013, а також те, що у 2012 році було 366 днів. У зв'язку з зазначеним судом здійснено власний розрахунок 3% річних, виходячи з якого стягненню має підлягати 2230,44 грн. При здійсненні розрахунку 3% річних суд виходив з періоду нарахування, обмеженого позивачем по 25.08.2013.
період заборгованостісума боргу, грндата часткової сплати заборгованостіРозмір часткової сплати боргу, грнкількість днів прострочення у 2012 роцікількість днів прострочення у 2013 році 3% річних, грн 30.08.2012 - 11.09.2012 213840 12.09.2012 113840 13 0 227,86 12.09.2012- 08.04.2013 100000 09.04.2013 30000 111 98 1715,32 09.04.2013 - 27.05.2013 70000 28.05.2013 5000 0 49 281,92 28.05.2013-28.05.2013 65000 0 1 5,34 ВСЬОГО: 2230,44 Проте, враховуючи положення пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, де визначено, що господарський суд приймаючи рішення може виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. Зважаючи на відсутність такого клопотання з боку позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в межах заявлених ним вимог у розмірі 1453,15 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленого до стягнення інфляційного відшкодування у розмірі 195,00 грн (арк. с 31) суд також визнав його невірним у зв'язку з тим, що позивачем під час проведення розрахунку не враховано зменшення суми основного боргу відповідача перед позивачем у період з 12.09.2012 по 09.04.2013.
Судом здійснено власний розрахунок інфляційного відшкодування у відповідності з заявленим позивачем періодом стягнення з 30.08.2012 по 28.05.2013.
період заборгованостіСума основного боргу, грнмісяцьіндекс інфляціїрозмір інфляційного відшкодування, грн 30.08.12-11.09.12 213840серпень 2012 0,997 -641,52 12.09.12 - 08.04.13 100000вересень 2012 1,001 299,9 жовтень 2012 1 листопад 2012 0,999 грудень 2012 1,002 січень 2013 1,002 лютий 2013 0,999 березень 2013 1 09.04.13-27.05.13 70000квітень 2013 1 70 травень 2013 1,001 28.05.2013 65000липень 2013 1 0 ВСЬОГО: -271,62 Таким чином, за розрахунком суду у період з 30.08.2012 по 28.05.2013 відбулась дефляція та сума боргу зменшилась на 271,62 грн. Стосовно цього суд зазначає наступне.
Поняття дефляції наведене в «Методологічних положеннях щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін», затверджених наказом Державного комітету статистики України від 14.11.2006 №519, та у «Методиці розрахунку базового індексу споживчих цін», затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265, згідно яких розраховується індекс споживчих цін, тобто індекс інфляції.
Дефляція - це зниження загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу (на відміну від інфляція -зростання).
При цьому, виключення з цього ланцюга одного чи декількох індексів з тих підстав, що вони свідчать про дефляцію (тобто зменшення вартості грошей, що мале місце протягом одного чи декількох періодів) протягом певного періоду (періодів), не передбачається, оскільки штучне втручання в процес формування рівня інфляції призведе до того, що на певний момент часу цей рівень не буде відповідати дійсному.
Отже, процес зміни вартості грошей, який характеризується рівнем інфляції, є безперервним процесом, і інфляційні процеси не залежать від волевиявлення будь-якої особи, - будь-то позивач, відповідач чи суд, тому інфляційні мають розраховуватись з урахуванням як індексів інфляції, так і індексів дефляції.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.
За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити позивачу в частині вимог щодо стягнення з відповідача інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 195, 00 грн.
Також позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення пеню у розмірі 8894,05 грн за порушення зобов'язання в частині своєчасної оплати отриманого товару.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (з наступними змінами і доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сплата пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення внесення платежу партії поставленого товару передбачено пунктом 6.1. Договору
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд також визнав його невірним у зв'язку з неврахуванням позивачем зменшення суми основного боргу відповідача у період з 12.09.2012 по 09.04.2013, того, що у 2012 році було 366 днів а також того, що відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано . У зв'язку з викладеним, судом здійснено власний розрахунок пені, відповідно до якого з відповідача повинно підлягати стягненню 8113,15 грн.
період заборгова-ностісума боргу на яку нараховується пеня, грндата сплати заборгованостірозмір часткової оплати боргу, грндата припинення нарахування пені (183 дні)кількість днів прострочення внесення платежу у 2012 роцікількість днів прострочення внесення платежу у 2013 роціСтавка НБУ*2Пеня, грн 30.08.2012-11.09.2012 213840 12.09.2012 113840 28.02.2013 13 0 15 1139,31 12.09.2012 - 08.04.2013 100000 09.04.2013 30000 28.02.2013 111 59 15 6973,84 09.04.2013-27.05.2013 70000 28.05.2013 5000 28.02.2013 0 0 15 0 28.05.2013 65000 28.02.2013 15 0 ВСЬОГО: 8113,15 Проте, враховуючи положення п.2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача в частині стягнення з відповідача пені у рамках заявлених ним вимог у розмірі 7245,90 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 33, 34, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримбудпостач" (99029, м.Севастополь, вул. Хрустальова,6 , 99053, м.Севастополь, Фіолентовське шосе, 1/1, Ідентифікаційний код: 22274407з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерна компанія" (02660, м.Київ, вул. Марини Раскової,13. оф.104, Ідентифікаційний код: 36998670) 63699,05 грн, з яких 55000,00 грн - основного боргу за договором поставки № 03 від 10.11.2011, 1453,15 грн - 3% річних та 7245,90 грн пені.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2013
Суддя /підпис/ І.А. Харченко
Розсилка рекомендованим з повідомленням:
ТОВ "Полімерна компанія"
02660, м.Київ, вул. Марини Раскової,13. оф.104
ТОВ "Кримбудпостач"
99029, м.Севастополь, вул. Хрустальова,6
99053, м.Севастополь, Фіолентовське шосе, 1/1
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2013 |
Оприлюднено | 17.07.2013 |
Номер документу | 32431742 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гонтар Віктор Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гонтар Віктор Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гонтар Віктор Іванович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Гонтар Віктор Іванович
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Харченко Ігор Арсентійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні