Ухвала

від 11.07.2013 по справі 2а-605/10/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року м. Київ К/9991/18526/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2010

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2010

у справі № 2а-605/10/0870

за позовом Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" (далі - Спілка)

до ДПІ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державної податкової інспекції у Василевському районі Запорізької області,

про визнання протиправним рішення .

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2010, позов задоволено; визнано нечинним рішення від 11.12.2009 № 0000312200/0/20396/10/22 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства (зокрема, пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637, пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», положенням Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59) та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у позові.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог ДПІ виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення ДПІ перевірки Дніпропруденської філії Спілки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2009, оформленої актом від 09.11.2009 № 156/23/33986348, податковим органом було притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафних санкцій в розмірі 1864,65 грн. за рішенням від 11.12.2009 № 0000312200/0/20396/10/22 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для застосування оспорюваного штрафу слугував висновок податкової інспекції про неправомірне отримання працівниками названої філії коштів на відрядження (загальна сума яких за період з 01.07.2007 по 30.06.2009 склала 1864,65 грн.), у зв'язку з чим ДПІ дійшла висновку про незаконне використання цих коштів.

На обґрунтування своєї правової позиції по справі податкова інспекція посилається на відсутність у позивача наказів (розпоряджень) керівника про направлення відповідних працівників у відрядження, що було розцінено як відсутність документального підтвердження зазначених відряджень.

Вирішуючи даний спір, суди цілком об'єктивно не погодилися із зазначеним висновком податкового органу.

Так, оспорюваний штраф було застосовано до позивача на підставі абзацу шостого пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», яким установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Таким чином, підставою для притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності у вигляді штрафу в порядку наведеної норми є непідтвердження одержувачем виданих під звіт коштів факту їх використання належними документами.

Наведені приписи Указу відповідають вимогам пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637, згідно з якими видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Втім у розглядуваному випадку податковим органом не було виявлено порушень вимог вказаних законодавчих вимог; в акті перевірки не зафіксовано обставин, які б свідчили про неповне або несвоєчасне звітування відрядженими працівниками про використання виданої під звіт готівки, про непідтвердженість такого використання належними касовими документами.

Власне факт перебування відповідних працівників філії Спілки у відрядженні підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та ДПІ не заперечується.

Відсутність у позивача наказів про відрядження свідчить про неналежне оформлення відповідних відряджень, що, за умови підтвердженості службових поїздок працівників іншими доказами, не може кваліфікуватися як безпідставне використання готівки підприємства та, відповідно, як порушення вимог пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637.

За таких обставин суди цілком обґрунтовано задовольнили позовні вимоги Спілки, скасувавши оспорюваний акт індивідуальної дії.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя відхилити.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2010 у справі № 2а-605/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва Є.А. Усенко