Ухвала

від 18.07.2013 по справі 1-280/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-280/12 Головуючий у І інстанції Купрієнко С.І. Провадження № 11/780/692/13 Доповідач у 2 інстанції Капічон О.М. Категорія 3 18.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

18 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

головуючого судді: Габрієля В.О.

суддів: Капічон О.М., Ященко І.Ю.

за участю прокурора: Скрипки І.М.

потерпілої: ОСОБА_2

її представника: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

засудженої: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_6, засудженої ОСОБА_5 на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 04 грудня 2012 року , яким

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку АДРЕСА_1, українку, громадянку України, з неповною середньою освітою, не працюючу, не заміжню, яка має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судиму,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України і призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років. Постановлено відшкодувати ОСОБА_2 100 000 гривень моральної шкоди; стягнути на користь експертної установи 2705,70 гривень витрат за проведення експертиз. Вирішено питання про речові докази,-

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винною та засуджено за те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона знаходилась в м. Вишгороді Київської області на роботі до 15 години, після чого поїхала додому в АДРЕСА_2. Приїхавши додому, ОСОБА_5 пішла святкувати день народження, де вживала пиво. Того ж дня, близько 17 години на мобільний телефон ОСОБА_5 зателефонував її співмешканець ОСОБА_7, після чого вона пішла додому, де між нею та ОСОБА_7 виникла сварка, яка переросла в штовханину, та продовжилась через деякий час біля магазину в селі Хотянівка Вишгородського району.

Того ж дня, близько 22 години 30 хвилин, повернувшись додому, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в кімнаті зали будинку знову почали сваритись. Під час сварки ОСОБА_7 почав висловлюватись на адресу ОСОБА_5 брутальною лайкою. В сварку втрутилась мати ОСОБА_5 - ОСОБА_8, яка намагалась заспокоїти дочку та ОСОБА_7, але вони не заспокоїлись, почали штовхати один другого. Під час штовханини ОСОБА_7 декілька разів вдарив ОСОБА_5 рукою по обличчю, після чого ОСОБА_5 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_7, вийшла з кімнати на кухню, де взяла кухонний ніж, та повернувшись з ним в кімнату нанесла сильні удари ножем ОСОБА_7 в область грудної клітини та живота. Від отриманих ударів ОСОБА_7 впав у крісло, а ОСОБА_5 викинувши ніж на підлогу вийшла з будинку. Через деякий час ОСОБА_7 з тілесними ушкодженнями був доставлений до Вишгородської ЦРЛ, де від отриманих тілесних ушкоджень помер під час операції.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 12/д від 26.09.2012 виявлені на тілі ОСОБА_7 дві колото різані рани утворилися від дії гострого предмета із колючо-ріжучими властивостями (типу клинка ножа), знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. Смерть ОСОБА_7 наступила від проникаючих колото різаних ран грудної клітини та живота з ушкодженням серця і розвитком крововтрати.

В апеляціях:

- прокурор , який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_5 та правильності кваліфікації її дій, просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років. В обґрунтування апеляції посилається на те, що при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи та обтяжуючі покарання обставини.

- захисник просить вирок скасувати в частині кваліфікації дій та призначеного покарання, та постановити новий вирок, яким дії ОСОБА_5 кваліфікувати за ст. 118 КК України та виключити обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. В обґрунтування апеляції посилається на те, що в діях ОСОБА_5 вбачається необхідна оборона від фізичного насильства ОСОБА_7, який її ображав, протягом кількох годин чинив над нею насильство, наносив удари в обличчя, збивав з ніг, душив та штовхав, що підтверджується показами свідків, та висновком судово-медичної експертизи. Обставина вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння не перевірялася, адже ОСОБА_5 була відразу затримана, та не підтверджується матеріалами справи. Окрім цього, при призначенні покарання суд не врахував, що дії ОСОБА_5 спровоковані протиправною поведінкою ОСОБА_9

- засуджена в апеляції та доповненні до неї просить вирок змінити, у зв'язку з однобічністю, неповнотою дізнання, досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої, та призначити покарання за ч. 2 ст. 121 КК України з застосуванням ст. 69 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням. В обґрунтування апеляції посилається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні докази того, що на момент нанесення ушкоджень ОСОБА_7 вона знаходилася в стані алкогольного сп'яніння та мала умисел вчинення вбивства. Вважає, що її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки умислу до позбавлення загиблого життя не мала, знаходилася у стані сильного душевного хвилювання, викликаного його образами. Окрім цього, суд при призначенні покарання не врахував, що саме вона викликала швидку допомогу, злочин вчинила під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними та аморальними діями ОСОБА_7.

В запереченні на апеляцію прокурора засуджена просить залишити її без задоволення, постановити новий вирок, яким кваліфікувати її дії за ст. 118 КК України та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. Вказує, що обставина вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння не підтверджується матеріалами справи. Мети позбавляти життя ОСОБА_7 не мала, та лише захищалася від нанесених ним ударів. Окрім цього, при призначенні покарання суд не врахував обставину, яка пом'якшує покарання - перебування на її утриманні двох малолітніх дітей.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка не підтримала свою апеляцію та заперечувала проти апеляцій засудженої та захисника; думку потерпілої та її представника, які підтримали апеляцію прокурора та заперечували проти апеляцій засудженої та її захисника; думку захисника, який не підтримав апеляцію свого колеги та підтримав апеляцію засудженої, просив перекваліфікувати її дії на ч.2 ст.121 КК України та пом'якшити покарання; думку засудженої, яка в дебатах та останньому слові просила вирок змінити, перекваліфікувавши її дії на ст.121 ч.2 КК України та пом'якшивши їй покарання, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення; апеляції засудженої та захисника підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України доведена об'єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку і належним чином оцінені судом.

Що стосується посилання в апеляції засудженої та її захисника на те, що ОСОБА_5 не мала наміру на позбавлення життя ОСОБА_7, ніж взяла в кімнаті та удари завдала, обороняючись від фізичного насильства останнього, то дані обставини спростовуються матеріалами справи та показаннями свідків.

Про умисел саме на заподіяння смерті загиблого свідчить кількість та напрямок нанесених ударів, а саме - в область грудної клітини та живота, тобто в життєво - важливі органи. Зазначеної ситуації можливо було уникнути, оскільки мати засудженої просила її зупинитися, та ставала на заваді, однак ОСОБА_5, відіпхнувши матір, все ж так завдала загиблому смертельних поранень. Послідовна поведінка засудженої свідчить саме про намір спричинити смерть ОСОБА_7 і про відсутність в її діях необхідної оборони.

З показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що між її донькою ОСОБА_5 та співмешканцем останньої ОСОБА_7 в кімнаті будинку виникла сварка, в процесі якої засуджена погрожувала вбивством загиблому, потім вийшла до кухні, звідки повернулася з ножем, яким нанесла потерпілому два удари в область грудей, від чого останній втратив свідомість. Такі показання давала і ОСОБА_5 під час досудового розслідування, де зазначала, що під час сварки із ОСОБА_7 вона сказала, що вб»є його, на що останній сказав, що якщо вона має це зробити, то нехай зробить, а не лише говорить про це. Після цього потерпілий вдарив її легенько долонею руки по обличчю. Вона на кухню, взяла кухонний ніж, з яким повернулася до кімнати, де стояв ОСОБА_7 та говорив : « Бери роби це». ЇЇ мати намагалася зупинити, однак вона, відштовхнувши останню, нанесла загиблому два удари в область грудної клітини ліворуч та трохи нижче, в область верхньої частини живота. Удари були сильні, від яких ОСОБА_7 впав на крісло та відразу втратив свідомість / а.с. 54 - 57 том 1 /

Щодо прохання в апеляції виключити з обвинувачення як обтяжуючу обставину перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння, то воно не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до показань свідка ОСОБА_10 на досудовому слідстві, свідка ОСОБА_8, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, ОСОБА_5 в момент нанесення ударів загиблому перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Під час досудового слідства дану обставину не заперечувала і сама ОСОБА_5

Твердження засудженої та її захисника про перебування останньої під час вчинення злочину в стані сильного душевного хвилювання спростовуються висновком амбулаторної комісійної судової психолого - психіатричної експертизи № 807 від 28.08.2012 року, відповідно до якої ОСОБА_5 у період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння, за своїм психічним станом могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. В стані фізіологічного афекту вона також не перебувала. У досліджуваний період її поведінка була доволі поетапною, відбивала наявне в неї емоційне збудження, але залишалася цілеспрямованою: під час сварки спеціально виходила на кухню за ножем, повернувшись, нанесла два удари, після чого залишалася збудженою. У ході всього конфлікту підтримувала мовний контакт. Ситуація, яка виникла між ОСОБА_5 та потерпілим носила звичайний для неї характер, що супроводжувалося незадоволенням стосунками, обурення поведінкою потерпілого. При цьому стан алкогольного сп'яніння підвищив емоційність сприйняття та імпульсивність реагування. / том 1 а.с. 200 - 202/.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів не знаходить підстав для перекваліфікації дій засудженої на ст.121 або ст. 118 КК України.

Заслуговують на увагу доводи засудженої про невідповідність призначеного їй покарання тяжкості вчиненого злочину її особі внаслідок суворості.

Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання : 1/ у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2/ відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3/ враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд, призначаючи покарання засудженій у вироку зазначив, що враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винної. Як пом'якшуючі покарання обставини суд врахував, що ОСОБА_5 утримує двох малолітніх дітей, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, позитивно характеризується по місцю проживання, як обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння . На думку колегії суддів пом'якшуючі обставини судом першої інстанції враховані не повною мірою. Так, недостатньо враховано наявність на утриманні засудженої двох малолітніх дітей : ОСОБА_13, 2003 року народження та ОСОБА_14, 2011 року народження; позитивна характеристика з місця поживання, відсутність судимостей. Колегія суддів, враховуючи наведене , а також приймаючи до уваги протиправну поведінку загиблого, який провокував конфліктну ситуацію та вчиняв фізичне насильство над ОСОБА_5, враховуючи її молодий вік, приходить до висновку про можливість пом'якшення засудженій призначеного судом першої інстанції покарання до 9 років позбавлення волі. На думку суду, таке покарання буде достатнім для її виправлення. Разом з тим, судова колегія не вбачає підстав для призначення покарання ОСОБА_5 з застосуванням ст.69 КК України через відсутність кількох обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

З огляду на наведене апеляція прокурора не підлягає до задоволення, оскільки зазначені прокурором підстави для призначення засудженій більш суворого покарання були враховані судом.

Порушень вимог кримінально - процесуального закону України, які б тягли за собою скасування вироку, не виявлено. Суд приймав рішення на підставі всіх досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України /1960 року/ колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора - залишити без задоволення. Апеляції засудженої та її захисника - задовольнити частково.

Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 04 грудня 2012 року щодо ОСОБА_5 - змінити, пом'якшивши їй покарання.

Вважати ОСОБА_5 засудженою за ч.1 ст.115 КК України на 9 /дев'ять/ років позбавлення волі.

В решті вирок суду залишити без зміни.

С У Д Д І :

/ Габрієль В.О. / / Капічон О.М. / / Ященко І.Ю. /