Рішення

від 19.07.2013 по справі 2/1519/6862/11

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2/1519/6862/11

Провадження № 2/521/3229/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2013 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Гуревського В.К.

За секретаря - Дімітрової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Плавбудзагін», Виробничого кооперативу «Управління механізації будівництва», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

До Малиновського районного суду міста Одеси надійшов позов ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до ТОВ «Плавбудзагін», Виробничого кооперативу «Управління механізації будівництва», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди.

30 серпня 2011 року суддя Малиновського районного суду міста Одеси Сегеда О.М. роз'єднала позовні вимоги позивачів та виділила в самостійні провадження.

На підставі автоматичного розподілу справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Плавбудзагін», Виробничого кооперативу «Управління механізації будівництва», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, яка була виділена в самостійне провадження, передано для розгляду судді Гуревському В.К.

Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 29 серпня 2011 року суддя Гуревський В.К. прийняв до свого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Плавбудзагін», Виробничого кооперативу «Управління механізації будівництва», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди та призначив судове засідання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що вироками Малиновського районного суду міста Одеси від 16.07.2008 року по кримінальній справі № 1 - 478 / 08 громадяни ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та по кримінальній справі № 1 - 1260 / 07 від 30.11.2007 року громадянин ОСОБА_5 були визнані винними в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 272 та ч.2 ст.271 КК України. Вироки набрали законної сили. Відповідно вказаних вироків суду, в результаті злочинних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (робітники ТОВ «Плавбудзагін») та ОСОБА_4 (працівник ВК «Управління механізації будівництва») ІНФОРМАЦІЯ_1 було заподіяно смерть ОСОБА_12. При розгляді кримінальних справ цивільні позови не пред'являлися. Внаслідок злочинних дій вказаних робітників, ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода.

Смерть її батька - ОСОБА_12 призвела до сильних душевних, моральних та фізичних страждань. Порушився звичайний, нормальний розклад її життя у зв'язку з втратою батька. Він був надійною опорою у всіх життєвих ситуаціях, всі вагомі рішення у житті їх сім'ї, батьків-пенсіонерів приймалися з його участю. Зі смертю батька значно погіршився матеріальний стан в їх сім'ї. Смерть батька для неї - це непоправима втрата, яка спричинила тривалий душевний біль. Всі викладені вище обставини викликали у позивачки почуття постійної тривоги, душевних страждань, які тягнуться до цього часу. Позивач просить стягнути з ТОВ «Плавбудзагін», та з Виробничого кооперативу «Управління механізації будівництва» солідарно на її користь моральну шкоду в сумі 120000,0 гривень.

В судове засідання представник позивача з'явився, наполягав на своїх вимогах.

Представник відповідача ТОВ «Плавбудзагін» в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причину неявку суду не повідомив.

Представник відповідача Виробничого кооперативу «Управління механізації будівництва» та третьої особи ОСОБА_4 в судове засідання з'явилися, заперечували проти позову, про що надали відповідні заперечення.

ОСОБА_5 заперечував проти позову, просив справу розглядати за його відсутністю.

ОСОБА_3 перебуває в Південній виправній колонії УДПтСУ в Одеській області (№ 51).

В обґрунтування своїх заперечень представник Виробничого кооперативу «Управління механізації будівництва» посилався на такі обставини.

Нещасний випадок на виробництві стався з працівником ТОВ «Плавбудзагін» при виконанні ним своїх трудових обов'язків, на його ж об'єкті. Двоє його працівників за вказаний випадок були притягнуті до кримінальної відповідальності. Що стосується працівника Виробничого кооперативу «Управління механізації будівництва», то він виконував роботу на замовлення ТОВ «Плавбудзагін» на підставі договору № 2/07 від 2 січня 2007 р. Робота виконувалася під керівництвом відповідальної особи ТОВ «Плавбудзагін». Забезпечення безпеки робіт на підставі п. 3 р. 3 даного договору було покладено на замовника, тобто на ТОВ «Плавбудзагін», що ними як виявилося, виконано не було.

Розслідування нещасного випадку виконувалося також у ТОВ «Плавбудзагін». На підставі п. п. 1, 2 р. 1 даного договору будівельна техніка (автокран) було надано в користуванні ТОВ «Плавбудзагін» і він повинен був використовувати його за призначенням з дотриманням правил техніки безпеки. Таким чином, ВК «Управління механізації будівництва» за завдані збитки ні окремо, ні солідарно відповідальності не несе. Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України та ст. 1167 ЦК України відповідальність з відшкодування моральної шкоди в даному випадку лежить на роботодавцеві, тобто на ТОВ «Плавбудзагін». Це передбачено в рішенні Конституційного суду України від 8 жовтня 2008р. № 20-рп/2008 у справі № 1-32/2008г. Рішення Конституційного суду має преюдиціальне значення і обов'язкове для виконання на всій території України.

ОСОБА_12 перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Плавбудзагін» і виконував свої трудові обов'язки згідно з трудовим договором на об'єкті роботодавця і за його ж дорученням. Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується Актом Форма Н-1 від 15.08.2007 р. та Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 14 серпня 2007 форма Н-5. У зазначених актах причиною нещасного випадку зазначено «Невиконання посадових обов'язків - відповідальний за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, особисто не керував роботами, на які не розроблена схема стропування - стропування та підйом відрізаною частини армокаркас, що призвело до неправильної стропування армокаркас і його перекидання. Не проконтролював дотримання працівниками вимог з охорони праці. Порушив п. 2.1.6 Інструкції № 16/06 для осіб, відповідальних за безпечне переміщення вантажів кранами в ТОВ «Плавбудзагін».

Особою, відповідальною за безпечне переміщення вантажів кранами, був призначений працівник ТОВ «Плавбудзагін» виконроб ОСОБА_5 і всі роботи, в тому числі робота крана і стропольщика, проходило під його особистим контролем, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі кримінальних справ № № 1-487/08 і 1-1260/07, за якими Малиновським районним судом м. Одеси були винесені відповідні вироки. За вказані порушення, що спричинило за собою смерть працівника, ОСОБА_5 - Виконроб ТОВ «Плавбудзагін» був засуджений за ст. 271 ч. 2 КК України тобто за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою, якщо воно заподіяло загибель людей або інших тяжких наслідків, а стропольщик (різноробочий) ТОВ «Плавбудзагін» ОСОБА_14 був засуджений за ст. 272 ч. 2 КК України, тобто за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або в будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно заподіяло загибель людей або інших тяжких наслідків. У вироку від 30 листопада 2007 р. по кримінальній справі № 1-1260/07 прямо вказується, що виконроб ОСОБА_5 керував двома ланками. До складу ланки входить машиніст бурової установки, бетонщик, електрозварник, стропольщик і різноробочі. Також під його керівництвом працював кранівник ОСОБА_4 Оскільки дані обставини встановлені вироком суду, що набрав законної сили, то, згідно зі ст. 61 ЦПК України, вони повторному доведенню не підлягають і обов'язкові для суду при розгляді даної цивільної справи. Автокран, як вже було сказано на початку, було надано в користування замовнику, тобто ТОВ «Плавбудзагін» на підставі договору № 2/07 від 2 січня 2007 р. Роботи виконувалися під керівництвом і контролем замовника. Стропольщик також є працівником замовника і працював під його керівництвом і контролем. За п. 1 розділу 1 цього договору підприємство надає Замовнику за заявкою встановленої форми, наявну в його розпорядженні будівельну техніку з машиністами відповідної кваліфікації для виконання будівельно-монтажних робіт. За пунктом 2 даного розділу замовник забезпечує повне завантаження техніки роботою, використовує її за призначенням. Пунктом 2 розділу III цього договору передбачено, що замовник забезпечує завантаження роботою наданої йому техніки не менше 8 годин, а пунктом 3 даного розділу в обов'язок замовника входить, що він забезпечує виробництво робіт відповідно до вимог СНіП ІІІ-4-80 вантажопідіймальних кранів.

Оскільки автокран був наданий у користування замовнику на підставі договору і він працював під керівництвом і контролем самого замовника, і стропольщик, який порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, і виконроб, який був відповідальним за безпечне переміщення вантажів кранами і порушив правила з охорони праці, і посадові обов'язки з контролю за виробництвом робіт, що призвело до нещасного випадку на виробництві зі смертельним результатом, є працівниками ТОВ «Плавбудзагін», то відповідальність за моральний збиток за смерть його працівника в результаті нещасного випадку повністю лежить на ньому.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо визначення та оцінки правовідносин сторін, позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вироками Малиновського районного суду міста Одеси від 16.07.2008 року по кримінальній справі № 1 - 478/08 громадяни ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та по кримінальній справі № 1 - 1260/07 від 30.11.2007 року громадянин ОСОБА_5 були визнані винними в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 272 та ч. 2 ст. 271 КК України. Вироки суду набрали законної сили.

Відповідно до вказаних вироків суду в результаті злочинних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (робітники ТОВ «Плабудзагін») та ОСОБА_4 (працівник Виробничого кооперативу «Управління механізації будівництва») ІНФОРМАЦІЯ_1 було заподіяно смерть ОСОБА_12. При розгляді кримінальних справ цивільні позови не пред'являлися.

Внаслідок злочинних дій вказаних робітників, ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода. Смерть її батька - ОСОБА_12 призвела до сильних душевних, моральних та фізичних страждань. Порушився звичайний, нормальний розклад її життя у зв'язку з втратою батька. Зі смертю батька значно погіршився матеріальний стан в їх сім'ї. Смерть батька для позивача - це непоправима втрата, яка спричинила тривалий душевний біль. Всі викладені вище обставини викликали у позивачки почуття постійної тривоги, душевних страждань, які тягнуться до цього часу.

Частиною 2 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її дружині, батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Крім того, відповідно до положень ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану ним шкоду.

Згідно положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на судовий захист свого майнового та немайнового права та інтересу.

П. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (ст. ст. 130, 132-134 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

Законом «Про внесення змін до Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків», що набрав чинності 30.03.2007 року виключено ч. 3 ст. 34 зазначеного закону, яка передбачала право потерпілого на відшкодування моральних збитків Фондом соцстраху.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року у справі №1-32/2008 зазначені зміни визнав конституційними з огляду на те, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 ЦК України та ст. 237 -1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У добровільному порядку відповідачі (юридичні особи) не реагують на звернення добровільно компенсувати заподіяну моральну шкоду.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідачів солідарно в розмірі 50000,0 грн.

Керуючись ст. ст. 32, 56, 62 Конституції України, ст. ст. 57-59, 118, 122, 151-153, 208-210, 212-218 ЦПК України, ст. ст. 1167, 1168, 1187, 1190, 1201 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Плавбудзагін», Виробничого кооперативу «Управління механізації будівництва», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плавбудзагін», ідентифікаційний код 33558287, та з Виробничого кооперативу «Управління механізації будівництва», ідентифікаційний код 05423389, солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 50000,0 грн. (п'ятдесят тисяч грн.).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.К. Гуревський