Ухвала

від 02.07.2013 по справі 2а-3864/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 липня 2013 року м. Київ В/800/2740/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Муравйова О.В., Шипуліної Т.М., Федорова М.О., перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.02.2013

у справі № 2а-3864/12/2670 (№ К/9991/55133/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Омега-Інвест»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

Головного управління Державної казначейської служби в м. Києві

про скасування рішення про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.02.2013 у названій справі.

Відповідно до статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.02.2013 заявник посилається не неоднакове застосування судами касаційної інстанції норми матеріального права, а саме - пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.02.2013 у справі № 2а-18015/11/2670 (К/9991/56232/12), у якій, на його думку, згадана норма матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 2 «Про судову практику застосування статей 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Як вбачається зі змісту рішення Вищого адміністративного суду України від 18.02.2013 спір у даній справі виник з приводу того, що пункт 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, на який посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, забороняє у разі прийняття самостійно платником податку рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, враховувати зазначену суму при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів і не обмежує право платника податку, у разі виявлення помилки у декларації за попередній період щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, виправити таку помилку у визначеному Кодексом порядку. Таке виправлення, на думку судів, не призводить до того, що заявлена платником податку до бюджетного відшкодування сума за конкретний звітний період враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

В іншому ж рішенні Вищого адміністративного суду України від 04.02.2013 у справі № 2а-18015/11/2670 (К/9991/56232/12), на яке заявник посилається, як приклад неоднакового застосування вище згаданих норм матеріального права, спір виник щодо законності нарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за завищення значення рядка 24 податкової декларації з цього податку, що призвело до виникнення податкового боргу.

Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби у допуску справи № 2а-3864/12/2670 (№ К/9991/55133/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.02.2013.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)Лосєв А.М. Судді (підпис)Бившева Л.І. (підпис)Ланченко Л.В. (підпис)Муравйов О.В. (підпис)Федоров М.О.