Постанова

від 17.07.2013 по справі 1/137

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 1/137

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою № 37-1611вих-13 від 01.03.2013 р. (вх. № 05-05/38/13 від 05.03.2013 р.) Першого заступника прокурора м. Львова, м. Львів,

на рішення Господарського суду Львівської області від 19 лютого 2013 р.,

у справі № 1/137 (суддя В.М.Артимович)

порушеній за позовом Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора у Львівській області в інтересах держави в особі:

Позивача-1: Винничківської сільської ради, с. Виннички, Пустомитівського р-ну, Львівської обл.,

Позивача-2: Пустомитівської районної ради, м. Пустомити, Львівської обл.,

Позивача-3: Львівської обласної ради, м. Львів,

До відповідача: Приватної агроторгової фірми «Винниківська», с. Чишки, Пустомитівського р-ну, Львівської обл.,

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Держземагентства у Львівській області, м. Львів,

Про: стягнення з відповідача суми втрат сільськогосподарського виробництва в розмірі 178434,00 грн., а саме, на користь: Винничківської сільської ради - 60% від вказаної суми, що складає 107060,40 грн., Пустомитівської районної ради - 15%, що складає 26765,10 грн. та Львівської обласної ради - 25%, що складає 44608,50 грн.

За участю представників сторін:

від апелянт: прокурор Яворський Я.Т. (посвідчення № 011137 від 24.10.12р.),

від позивача-1: Лещишин Л.Р. - сільський голова,

від позивача-2: не прибув,

від позивача-3: Савчук І.В. - п/к за довіреністю № 01-вих-84 від 02.07.2013 р.,

від відповідача: Покровецький О.І., Шумська Л.С. - п/ки за довіреністю № 18/12/2012 від 18.12.2012 р.,

від третьої особи: не прибув.

Права та обов'язки сторін, визначені у ст. ст. 20, 22, 27, 28, 29 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представники, які прибули в дане судове засідання подали спільне, письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 05.03.2013р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Мельник Г.І.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 1/137 Господарського суду Львівської області введено суддів - Новосад Д.Ф. та Михалюк О.В. (а. с. 153).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 року прийнято апеляційну скаргу № 37-1611вих-13 від 01.03.2013 р. (вх. № 05-05/38/13 від 05.03.2013 р.) Першого заступника прокурора м. Львова до провадження та розгляд скарги призначено на 01.04.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи)(а.с. 165-170).

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 1/137 введено суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В. (а. с. 171).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 22.04.2013 р., про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою кореспонденцією.

Згідно розпорядження В.о. керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 74 від 22.04.2013 р. справу № 1/137 призначено для повторного автоматичного розподілу справ (тимчасова непрацездатність головуючого судді Мельник Г.І.) (а. с. 188).

22.04.2013 р. автоматизованою системою документообігу суду справу № 1/137 за позовом Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора у Львівській області в інтересах держави в особі позивача-1: Винничківської сільської ради, позивача-2: Пустомитівської районної ради, позивача-3: Львівської обласної ради, до відповідача: Приватної агроторгової фірми «Винниківська», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держземагентства у Львівській області, про: стягнення 178434,00 грн., розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням В. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 1/137 введено суддів Давид Л.Л. та Юрченка Я.О. (а. с. 189).

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (введення нового складу суду) розгляд даної справи з 22.04.2013 р. почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України, строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення»).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 08.05.2013 р., про що сторони та третя особа були належним чином повідомлені рекомендованою поштою.

Розпорядженням В. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 1/137 замість судді Юрченка Я.О. (перебування у відпустці) введено суддю Гриців В.М.

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2013 р. розгляд справи відкладено на 03.07.2013 р., про що сторони та третя особа належним чином повідомлені рекомендованою кореспонденцією, згідно з Інструкцією діловодства.

З підстав зазначених у розпорядженні голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 1/137 замість судді Гриців В.М. введено суддю Юрченка Я.О.

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (введення нового складу суду) розгляд даної справи з 02.07.2013 р. почався спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення»).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р. розгляд справи відкладено на 17.07.2013 р. (сторони та третя особа були належним чином повідомлені рекомендованою кореспонденцією).

В судове засідання, яке відбулося 17.07.2013 р. апелянт/прокурор прибув, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, вважає, що не належить брати до уваги, що на час звернення з позовом до суду, ще не настав строк повернення сільськогосподарських і лісових угідь, наданих у тимчасове користування на умовах оренди, що не проведено рекультивації (відновлення) земель, згідно з умовами договору, просить апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого суду від 19.02.2013 р. у справі № 1/137 скасувати і прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора повністю та стягнути з відповідача втрати сільськогосподарського виробництва в розмірі 178434,00 грн., а саме, на користь: Винничківської сільської ради - 60% від вказаної суми, що складає 107060,40 грн., Пустомитівської районної ради - 15%, що складає 26765,10 грн. та Львівської обласної ради - 25%, що складає 44608,50 грн.

Представник позивача-1 прибув, апеляційну скаргу прокурора підтримав, просить рішення місцевого суду скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Позивач-2 повноважного представника, повторно, не направив, про причини не прибуття суд не повідомив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою поштою, згідно Інструкції діловодства господарських судів.

Від позивача-3 представник прибув, через канцелярію суду 18.04.13р. за вх. № 05-04/1610/13 надіслав письмові пояснення на апеляційну скаргу (а.с. 183 - 186), доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, просить апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого суду скасувати.

Від відповідача представники прибули, проти апеляційної скарги заперечили, подали через канцелярію суду 01.04.13р. за вх. № 05-04/1058/13 відзив на апеляційну скаргу (а.с. 172-173), супровідним листом від 17.07.2013 р. (вх. № 05-04/4108/13) додатки на 15 арк. (оригінали - для огляду): проекту розробки Винничківського родовища будівельних пісків у Пустомитівському районі Львівської області (книга 2 «Креслення»), перелік креслень до проекту, проект розробки та перекультивації Винничківського родовища будівельних пісків у Пустомитівському районі Львівської області (книга 3 «Оцінка впливу на навколишнє середовище від планової діяльності Винничківського кар'єру»), склад проекту, зміст, завдання на розробку матеріалів ОВНС, проект розробки та рекультивації Винничківського родовища будівельних пісків у Пустомитівському районі Львівської області (книга 1), ліцензію державного комітету України з будівництва та архітектури серії АБ № 204253, Висновок експертизи з питань охорони надр та охорони праці від 20.07.2007 р., висновок № 13/14.08.09-070 державної екологічної експертизи на проект розробки Винничківського родовища будівельних пісків у Пустомитівському районі Львівської області, клопочуть про доручення копій вказаних документів до матеріалів справи; просять рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, повторно, в судове засідання повноважного представника не направила, про причини неприбуття представника суд не повідомила, не зважаючи на те, що була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи рекомендованою поштою, згідно Інструкції діловодства господарських судів.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника позивача-2 та третьої особи, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників сторін бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Крім того, з підстав зазначених в ухвалах суду від 01.04.2013 р., від 22.04.2013 р., від 08.05.2013 р., та від 03.07.2013 р., розгляд справи було відкладено для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та змагального характеру судового процесу.

З огляду на наведене колегія суддів прийшла до висновку, подані відповідачем копії документів долучити до матеріалів справи. Крім того, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 1/137.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.02.2013 року у справі № 1/137 (суддя В.М.Артимович) у задоволенні позову відмовлено повністю (а. с. 145-148).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду апелянт/прокурор: Перший заступник прокурора м. Львова звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення господарського суду Львівської області по справі № 1/137 в повному обсязі і прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги Львівського міжрайонного природоохоронного прокурора повністю.

Вважає, що рішення місцевого суду є незаконним, оскільки не ґрунтується на нормах матеріального права та матеріалах справи. Як зазначає апелянт, спірна земельна ділянка рішенням Винничківської сільської ради була передана відповідачу, для розміщення піщаного кар'єру терміном на 7 років. Відтак, спірна земельна ділянка (пасовище), яка відносилась до земель сільськогосподарського призначення, була вилучена, на підставі чого відповідач повинен був відшкодувати втрати, що виникли внаслідок вилучення вказаної земельної ділянки для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським та лісогосподарським виробництвом, в порядку передбаченому ст. 207 Земельного кодексу України.

Також, в апеляційній скарзі зазначає, що відповідач повинен був затвердити в установленому законом порядку землевпорядну документацію щодо відведення земельної ділянки, однак таких доказів не представив. Крім того, відповідачем частково сплачено витрати сільськогосподарського виробництва за вказану земельну ділянку в сумі 40 тис. грн.

Апелянт також зазначає, що місцевим судом в рішенні суду зазначено, що сторонами не подано доказів віднесення переданої в оренду відповідачеві земельної ділянки ні до земель сільськогосподарського призначення, ні до земель промисловості, однак, так як такі докази судом не вимагались, прокурор та позивачі, відповідно, їх суду не подавали.

Як встановлено колегією суддів, Позивач-1: Винничківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області є органом самоврядування, юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи № 04369624, місцезнаходження: п. і. 81150, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Виннички, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А 01 № 195962 (а. с. 19).

Позивач-2: Пустомитівська районна рада Львівської області є органом самоврядування, юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи № 04056374, місцезнаходження: п. і. 81100, Львівська обл., Пустомитівський р-н, м. Пустомити, вул. Грушевського, 35, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А 00 № 370440 (а. с. 18).

Позивач-3: Львівська обласна рада є органом самоврядування, юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи № 29965036, місцезнаходження: п. і. 79000, м. Львів, вул. Винниченка,18.

Відповідач: Приватна агроторгова фірма «Винниківська» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи № 25239392, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 81144, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Чишки, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А 00 № 787387 (а. с. 22), довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 092636 (а. с. 23).

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Держземагенства у Львівській області є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ № 38287406, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 79058, м. Львів, пр. Чорновола, 4.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у даній справі, вона, неодноразово, відкладалась та з підстав зазначених в ухвалі місцевого суду від 25.11.2009 р. провадження у справі було зупинено (а. с. 64-65). Ухвалою місцевого суду від 13.11.2012 р. поновлено провадження у справі № 1/137 (а. с. 83-84).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду Львівської області від 05.12.2012 р. справу було передано судді В.М.Артимович (а. с. 113-114).

Ухвалою місцевого суду від 24.01.2013 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держземагенства у Львівській області (а. с. 122-123).

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, Винничківською сільською радою на 16-й сесії 5-го демократичного скликання, 24.12.2008 р. було прийнято рішення № 245 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАФ «Винниківська»під розміщення піщаного кар'єру за рахунок земель запасу Винничківської сільської ради та надання даної земельної ділянки в оренду» відповідачу (ПАФ «Винниківський») надано земельну ділянку під розміщення піщаного кар'єру за рахунок земель запасу Винничківської сільської ради в с. Виннички площею 6,5957 га в оренду терміном на 7 років з орендною платою 10 відсотків від нормативної грошової оцінки (п. 2 рішення № 245) (а. с. 11).

Пунктом 3 даного рішення зобов'язано ПАФ «Винниківський» своєчасно і в повному обсязі сплатити сільськогосподарські втрати на рахунки сільської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір суми втрат сільськогосподарського виробництва розраховано в розрахунку Головного управління Держкомзему у Львівській області, який затверджено 17.09.2008 р. в.о. начальника Завтур Д. та скріплено мокрою печаткою (а.с. 9-10) за формулою згідно Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, що підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою КМ України від 17.11.1997 р. № 1279 «Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню (із змінами і доповненнями)(а. с. 26-30).

Згідно з цим розрахунком розмір втрат становить 178434,00 грн.

Як зазначено у самому розрахунку, останній проведений з метою визначення втрат сільськогосподарського виробництва у разі повернення сільськогосподарських угідь після проведення рекультивації земель менш цінними (а. с. 60).

Місцевим господарським судом встановлено, що 22.01.2009 р. на підставі рішення Винничківської сільської ради № 245 від 24.12.2008 р., яке прийнято на 16-й сесії 5-го демократичного скликання, між Винничківською сільською радою (Позивач-1 - у справі, Орендодавець - за Договором) та Приватною агроторговою фірмою «Винниківська» (Відповідач - у справі, Орендар - за Договором) укладено Договір оренди землі (далі за текстом - Договір)(а. с. 54-58).

Зазначений Договір укладено в письмовій формі, підписаний сторонами за Договором, їх підписи посвідчено печатками сторін. Договір оренди землі зареєстрований у Пустомитівському районному відділенні Центру державного земельного кадастру про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 травня 2009 року за № 040945800001 (а.с. 58), що відповідає приписам ст.ст. 207, 208 ЦК України, є правомірним правочином в силу ст.ст. 204, 210 ЦК України.

Виходячи із приписів ст. 210 ЦК України, зазначений правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до умов даного Договору, Орендодавець на підставі рішення Винничківської сільської ради № 245 від 24 грудня 2008 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в с. Виннички Пустомитівського району Львівської області (п. 1.1., п. 2.1. Договору), для розміщення кар'єру по видобутку піску (п. 5.1. Договору) площею 6,5957 га. Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості (п. 5.2. Договору). Договір укладено на 7 років (п. 3.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду згідно договору оренди землі від 22 січня 2009 року, земельна ділянка площею 6,5957 га передана ПАФ „Винниківська" в оренду згідно Договору оренди землі від 22.01.2009 р. (а. с. 51).

17.01.2006 р. Головним управлінням земельних ресурсів у Львівській області були розроблені Технічні умови на відновлення (рекультивацію) порушених земель на території Винничківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, якими, зокрема, визначено обсяги робіт по біологічній рекультивації ділянок і умови їх виконання тощо, визначено їх загальну площу, цільове призначення земельної ділянки після рекультивації - пасовище (а. с. 43).

Відповідно до ст. 207 Земельного кодексу України визначено умови відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Зокрема, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель (частина 1 статті 207 Кодексу).

Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом (частина 2 статті 207 Кодексу).

Частиною 3 ст. 207 Земельного кодексу України визначено, що відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частина 5 вказаної статті).

Так, визначені у Земельному кодексі України норми щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва спрямовані на забезпечення раціонального використання і охорони особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду з метою збереження їх кількісного і якісного стану.

Відшкодування втрат передбачає компенсацію суспільству негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що настають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель як особливого національного надбання, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельний кодекс України визначає юридичні факти, з настанням яких мають бути відшкодовані зазначені втрати, а також закріплює умови та регулює порядок відшкодування таких втрат, а також порядок використання одержаних коштів.

Головною ознакою, за якою слід вважати наявними втрати сільськогосподарського виробництва, є втрачання сільськогосподарськими угіддями своєї функції головного засобу виробництва у сільському господарстві та їх вибуття з господарського обігу, що і відбувається у випадку вилучення земель.

За змістом ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування у таких випадках: при прийнятті рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, при прийнятті рішення про вилучення (викуп) земель та при прийнятті рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Як зазначено місцевим судом у спірному рішенні, спірна земельна ділянка, яка була передана відповідачу не віднесена ні до земель сільськогосподарського призначення, ні до земель промисловості, такі докази в матеріалах справи відсутні.

Твердження скаржника, що місцевим господарським судом такі докази не були витребувані, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Так, відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ), яка є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, набула чинності для України 11.09.1997р.) важливим елементом справедливого судового розгляду є рівність сторін. Загалом, рівність сторін означає, що має бути однакове ставлення до сторін у справі; жодна із сторін не має отримувати суттєві переваги над іншою стороною, в т.ч. щодо представлення ними суду власних аргументів і доказів, а Суд з однаковою ретельністю має розглядати подані кожною із сторін докази у цивільному провадженні. Суд за правилами ЄКПЛ в розумінні пункту 1 зазначеної статті не наділений повноваженнями безпосередньо вимагати від сторін чи долучати інші докази на підтримку тої чи іншої позиції або аргументів сторони. Національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. Однак Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, в тому числі спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Виходячи із приписів ст. 29 ГПК України, прокурор, позивачі 1, 2 та 3, набувши статусу позивачів (ст. 21 ГПК України), в силу ст. 22 ГПК України наділені повноваженнями надавати докази, брати участь у їх дослідженні, наводити свої доводи і міркування, спростовувати подані іншими учасниками процесу докази, тощо.

Статтею 38 ГПК України чітко визначено порядок витребування судом доказів.

Ні прокурором, ні позивачами 1, 2, 3, відповідно до ст. 38 ГПК України, не подано клопотання про витребування господарським судом тих чи інших доказів у зв'язку із неможливістю надати їх самостійно.

Як встановлено місцевим господарським судом та випливає з матеріалів даної справи, Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1279 „Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню".

Згідно п. 1 Порядку втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ) для використання їх у цілях, не пов'язаних із веденням сільського господарства, підлягають відшкодуванню.

При цьому, відповідно до п. 4 Порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадяться юридичними та фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадку поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

З наведеного вбачається, що втрати сільськогосподарського виробництва виникають у разі вилучення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення для цілей, не пов'язаних з таким виробництвом.

Згідно п. 3 зазначеного Порядку відшкодуванню підлягають також втрати, спричинені обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості земель, зумовленим впливом діяльністю підприємств, установ та організацій. У разі повернення сільськогосподарських і лісових угідь, наданих у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, менш цінними розмір втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва визначається як різниця між розмірами втрат цих угідь.

В технічних умовах на відновлення (рекультивацію) порушених земель на території Винничківської сільської ради зобов'язано відповідача провести рекультивацію і повернути землі у стан колишнього використання.

Як встановлено колегією суддів, відповідачем 17.07.2013 р. через канцелярію суду для долучення до матеріалів справи подано копію проекту розробки Винничківського родовища будівельних пісків у Пустомитівському районі Львівської області (оригінал вищевказаного проекту: книга 1, 2 та 3 - оглянуті колегією суддів в судовому засіданні).

На підставі вищенаведеного, обов'язок відповідача відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва виникає на підставі п. 3 Порядку після проведення рекультивації зазначеної земельної ділянки у розмірі різниці між втратами непорушних земель і рекультивацією повернутих угідь.

Даний розрахунок можливо провести тільки після проведення рекультивації кар'єру.

Крім того, колегія суддів вважає твердження апелянта, що спірна земельна ділянка (пасовище), яка відносилась до земель сільськогосподарського призначення, яка на думку скаржника була вилучена , на підставі чого відповідач повинен був відшкодувати втрати, що виникли внаслідок вилучення вказаної земельної ділянки для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським та лісогосподарським виробництвом, в порядку передбаченому ст. 207 Земельного кодексу України, є помилковим, оскільки, земельна ділянка площею 6,5957 га не вилучалась , у порядку передбаченому ст. ст. 149, 151 Земельного кодексу України. Вказаній земельній ділянці, як землям запасу Винничківської сільської ради, змінено цільове призначення (для розташування кар'єру по видобутку піску) та передано в строкове платне користування (оренду) на 7 років на підставі рішення відповідного органу самоврядування, яке, в свою чергу, не скасоване та не відмінене.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу апелянта/прокурора залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 19.02.2013р. у справі № 1/137 - без змін.

Керуючись ст. ст. 27, 29, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 19.02.2013 року у справі № 1/137 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.

В судовому засіданні 17.07.2013 р. оголошено вступну і резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 22.07.2013 р.