ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" липня 2013 р.Справа № 6/46-10-1124 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді : Савицького Я.Ф.
Суддів : Гладишевої Т.Я.
Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Будному О.В..
за участю представників сторін в судовому засіданні від 16.07.2013р.:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-1: ОСОБА_10,за довіреністю №6650 від 28.11.2012р.;
від третьої особи-2: ОСОБА_10, за довіреністю №6177 від 07.11.2012р.;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_8 та ОСОБА_9
на рішення господарського суду Одеської області
від 21 травня 2010 року
по справі № 6/46-10-1124
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія-ГАРАНТ"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "У.Р.БСТРК"
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. ОСОБА_8
2. ОСОБА_9
про спонукання до укладення договору
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 25.06.2013р. та 16.07.2013р.
В судовому засіданні 16.07.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В с т а н о в и в
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.05.2010р. по справі №6/46-10-1124 (суддя Демешин О.А.) задоволено позов ТОВ "Лізингова компанія-ГАРАНТ" до ТОВ "У.Р.БСТРК" про спонукання до укладення договору з посиланням на те, що позивачем у повному обсязі виконано умови попереднього договору купівлі-продажу, оскільки позивачем 30.09.2008р. на рахунок відповідача перераховано кошти в сумі 1000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №250, крім того згідно з накладною № 681327 від 10.10.2008р. відповідач 11.10.2008р. отримав проект основного договору, але ухилився від надання відповіді.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулись ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2010р. по справі №6/46-10-1124 мотивуючи це тим, що суд першої інстанції в порушення ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України не залучив скаржників до участі у справі, хоча з витягу ЄДРПОУ вбачається, що вони є учасниками товариства відповідача. Скаржники зазначають, що відповідно до п.п «О» п. 9.6 Статуту відповідача в редакціях, які діяли станом на 29.09.2008р. та станом на 21.05.2010р. визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників належить відчуження майна на суму, яка складає 50 або більше відсотків майна товариства, з питань, зазначених у пунктах «Б», «Ж», «З», «О», рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як ѕ загальної кількості голосів учасників товариства, в матеріалах справи відсутні докази про прийняття Загальними зборами товариства рішення про надання керівнику відповідача повноважень на укладення попереднього договору купівлі-продажу від 29.09.2008р., у зв'язку з чим укладення попереднього договору купівлі-продажу від 29.09.2008р. зроблено керівником ОСОБА_6 з перевищенням повноважень.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2013р. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
В судове засідання 16.07.2013р. представники позивача та відповідача не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень від 27.06.2013р.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представника третіх осіб, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2008р.між ТОВ "У.Р.БСТРК" (відповідач)та ТОВ "Лізингова компанія-ГАРАНТ" (позивач) укладено попередній договір купівлі-продажу, за умовами якого відповідач зобов'язувався продати, позивач зобов'язувався купити нежитлові будівлі - частина 1 майнового комплексу, що знаходяться у АДРЕСА_1, загальною площею 619 кв. м., розташованих на земельній ділянці площею 12000 кв. м., що складаються з будівель, зазначених у п.1 договору та укласти у майбутньому у строк до 16.10.2008р. договір купівлі-продажу нежитлових приміщень на умовах, встановлених цим договором.
Згідно з п.2 договору позивач, в рахунок майбутнього продажу вказаних у договорі нежитлових будівель, зобов'язувався протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору сплатити на рахунок відповідача, у якості авансу, суму в розмірі 1000,00 грн., як доказ укладення основного договору та в забезпечення його виконання.
Відповідно до п.3.6 договору, решта коштів у сумі 329000,00 грн., повинні сплачуватись позивачем частинами і у строки, встановлені основним договором.
Як свідчать матеріали справи, на виконання п.2 попереднього договору, 30.09.2008р. позивачем на рахунок відповідача сплачено кошти у розмірі 1000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 250.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами №05-10/10 від 10.10.2008р., №04-15/12 від 15.12.2008р., №03-16/04 від 16.04.2009р. з вимогою укласти основний договір купівлі-продажу.
Зокрема, листом №05-10/10 від 10.10.2008р. на адресу ТОВ "У.Р.БСТРК" позивачем надіслано проект основного договору, який отримано відповідачем 11.10.2008р., що підтверджується кур'єрською накладною №681327(арк.. спр. 17).
Відповіді на вказані листи відповідач не надіслав, що і стало підставою звернення ТОВ "Лізингова компанія-ГАРАНТ" до суду з вимогою укласти основний договір купівлі-продажу нежитлових будівель.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.635 Цивільного кодексу України зобов"язання, встановлене попереднім договором припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію щодо укладання.
Матеріали справи свідчать, що позивач неодноразова направляв листи на адресу відповідача з відповідною пропозицією та проектом основного договору.
Таким чином, зобов'язання, встановлене попереднім договором, не припинилось.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст.635 Цивільного кодексу України встановлено, що істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються в порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.181 Господарського кодексу України, проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ. Від надається другій стороні у 2-х примірниках. При цьому, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами, оформляє договір відповідно до вимог ч.1 ст.181 Господарського кодексу України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За приписами ст.182 Господарського кодексу України у разі, якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.
Отже, враховуючи, що відповідач отримав проект основного договору у запропонованій позивачем редакції 11.10.2009р., що підтверджується кур'єрською накладною №681327 та ухилився від надання відповіді, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ "Лізингова компанія-ГАРАНТ" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Апеляційний господарський суд не бере до уваги доводи скаржників, що попередній договір купівлі-продажу від 29.09.2008р. був укладений ОСОБА_6 з перевищенням повноважень, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в момент укладення попереднього договору купівлі-продажу ТОВ "У.Р.БСТРК" у своїй діяльності керувалось Статутом, який був затверджений Протоколом №1 зборів засновників даного товариства від 11.06.2007р.
З пункту 2.1 вказаного Статуту випливає, що ОСОБА_6 є єдиним учасником ТОВ "У.Р.БСТРК".
Згідно з п.6.1 Статуту ОСОБА_6 до статутного капіталу товариства вносить 42000,00 грн., що становить 100 часток статутного капіталу товариства.
Відповідно до п.9.9 вищезазначеного Статуту, директор, зокрема, має право укладати будь-які угоди та інші юридичні акти, видавати довіреності, відкривати в банках розрахунковий та інші рахунки.
Таким чином, апеляційний господарський приходить до висновку,що ОСОБА_6 відповідно до Статуту товариства, який діяв на момент укладення попереднього договору купівлі-продажу, мав необхідний обсяг цивільних прав для його укладання.
Отже, рішення місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2010р. по справі №6/46-10-1124 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П о с т а н о в и в :
Рішення господарського суду Одеської області від 21.05.2010р. по справі №6/46-10-1124 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 22.07.2013р.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.
Суддя Лавренюк О.Т.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2013 |
Оприлюднено | 24.07.2013 |
Номер документу | 32537661 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Савицький Я.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні