Постанова

від 15.07.2013 по справі 910/3675/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р. Справа№ 910/3675/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Кац О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 30.05.2013 року товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс» на рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року

у справі № 910/3675/13 (суддя - Ярмак О. М.)

за первісним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроклімат СД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс»

про стягнення 121 817, 90 грн.

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроклімат СД»

про стягнення 32 048, 15 грн.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним (відповідача за зустрічним): Скидан Л.О. довіреність від 16.10.2012 року.

від відповідача за первісним (позивача за зустрічним): Загородній С.В. - довіреність від 18.03.2013 року.

ВСТАНОВИВ:

26.02.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Євроклімат СД» (позивач у справі, далі - ТОВ «Євроклімат СД») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс» (відповідач у справі, далі - ТОВ «Буд Арт Плюс») про стягнення 123 817, 90 грн. (а.с.8-13). Під час розгляду справи, 23.04.2013 року позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 121 817,90 грн. боргу за виконані роботи по договору № 23/04-2009 від 23.04.2009 року (а.с.131-132).

19.03.2013 року відповідач - ТОВ «Буд Арт Плюс» звернувся до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ТОВ «Євроклімат СД» 11 723, 94 грн. пені, 20 324, 21 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором підряду № 23/04-2009 від 23.04.2009 року та судовий збір в сумі 1 720, 50 грн. (а.с. 73-78).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі № 910/3675/13 зустрічну позовну заяву ТОВ «Буд Арт Плюс» до ТОВ «Євроклімат СД» про стягнення 32 048, 15 грн. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом (а.с.103-104).

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року по справі № 910/3675/13 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євроклімат СД» 121 817, 90 грн. заборгованості, 2 436, 36 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач за первісним позовом, товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс» 30.05.2013 року через господарський суд міста Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 14.05.2013 року по справі № 910/3675/13 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи, які мають суттєве значення для справи.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що згідно п.4.1.2. договору підряду № 23/04-2009 від 23.04.2009 року у замовника виникає зобов'язання здійснити другий етап фінансування робіт лише після виконання 70% робіт; що роботи виконувалися підрядником з порушенням Графіку виконання робіт, за відсутності погоджених схем кондиціювання та монтажних схем вентиляції санвузлів; що акти здачі-приймання виконаних робіт містять завищені обсяги витратних матеріалів; акт здачі-прийняття виконаних робіт № 38 від 30.07.2009 року, переданий замовнику лише 07.06.2012 року, останнім не підписаний і листом № 20/566-1 від 03.07.2012 року апелянтом надані заперечення на акт № 38.

Апелянт стверджує, що судом не розглянуто питання пропуску позивачем строків позовної давності, про що апелянт заявив відповідне клопотання у відзиві на позов від 16.04.2013 року; а також, що строк позовної давності для звернення до суду із зустрічними позовними вимогами про стягнення пені та штрафу з ТОВ «Євроклімат СД» не пропущено, оскільки відлік строку, на думку апелянта, почався з 09.06.2012 року (надання останнього акту виконаних робіт).

Порушення норм процесуального права, на думку апелянта, полягає в тому, що суд першої інстанції, в порушення норм ст.77 ГПК України, відмовив у задоволенні клопотання апелянта про відкладення розгляду справи та розглянув дану справу за відсутності представників апелянта, чим порушив право останнього на захист своїх інтересів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 року апеляційну скаргу ТОВ «Буд Арт Плюс» прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 15.07.2013 року.

В судовому засіданні апелянт (відповідач за первісним позовом) підтримав вимоги апеляційної скарги.

В судовому засіданні 15.07.2013 року апелянт подав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення об'єму виконаних робіт за договором підряду.

Представник позивача заперечив щодо необхідності такої експертизи.

Розглянувши клопотання апелянта, колегія, враховуючи, що роботи по встановленню системи вентиляції й кондиціювання повітря за спірним договором проводилися ще в 2009 році та на початку 2010 року, були прийняті відповідачем без заперечень, дійшла висновку про недоцільність проведення будівельно-технічної експертизи робіт за договором підряду № 23/04-2009 від 23.04.2009 року, відхилила дане клопотання.

Представник позивача за первісним позовом заперечив доводи апеляційної скарги, просить рішення залишити без змін, скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

23.04.2009 року між ТОВ «Буд Арт Плюс» (замовник за договором, відповідач у справі) та ТОВ «Євроклімат СД» (підрядник за договором, позивач у справі) було укладено договір № 23/04-2009, відповідно до п.1.1. якого, замовник доручив, а підрядник зобов'язався, на свій ризик, власними або залученими силами та засобами у встановлені договором строки, здійснити поставку та виконати роботи з монтажу вентиляції та кондиціювання повітря за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Карла Маркса, буд. 200, перелік, кількість та вартість яких погоджено у Договірній ціні (додаток № 1).

Договором сторони обумовили, що підрядник виконує роботи з власних матеріалів та використовує для виконання робіт власні конструкції та обладнання. Закупівля, приймання, розвантаження, складування, подача на будівельний майданчик будівельних матеріалів, устаткування, конструкції та обладнання, здійснюється силами підрядника. Підрядник контролює якість, кількість та комплектність поставки цих матеріалів, устаткування, конструкцій та обладнання (п.1.2 договору).

Згідно з п.2.1. договору, додатку № 1 до договору, ціна договору становить 998 814,60 грн.(в т.ч. ПДВ), повний об'єм робіт включає поставку матеріалів, обладнання та монтаж 32 кондиціонерів Panasonic CS-F34DD2E/CU-D34DBE8.

Розділом 3 договору сторони встановили що виконання робіт здійснюється згідно з графіком виконання робіт (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною договору (п.3.1.).

Розділом 4 договору сторони узгодили порядок здійснення розрахунків, а саме: розрахунки між замовником та підрядником ведуться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника (пп.4.2.-4.3.). Протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту підписання договору замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 702 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 177 000 грн. (п.4.1.1. договору); протягом 5 (п'яти) календарних днів після закінчення 70% робіт, ( п.1, 2, 3, 4, 6, 9, 10 Графіку виконання робіт) замовник сплачує підряднику 200 000, 00грн., у т.ч. ПДВ 33 333 грн. 33 коп. (п.4.1.2.); остаточний розрахунок здійснюється на протязі 5 (п'яти) календарних днів після підписання остаточного акту виконаних робіт (п.4.1.3.). Крім того, замовник, який є генпідрядником з будівництва об'єкту, з кожного платежу, який здійснюється на користь підрядника, утримує 5% від суми платежу за надання генпідрядних послуг.

Передача виконаних робіт проводиться згідно Актів виконаних робіт, які підрядник передає замовнику не пізніше 25 числа поточного місяця. Замовник протягом 5 робочих днів після отримання акту виконаних робіт перевіряє його реальність, об'єм робіт, якість виконання та підписує акт, або надає підряднику письмову мотивовану відмову (п.10.1. договору). Датою фактичного закінчення виконання підрядником робіт вважається дата підписання сторонами остаточного акту виконаних робіт (п.10.2.).

Сторони встановили, що даний договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань, що з нього випливають, в повному обсязі (п.17.1. договору).

Відповідно до узгодженого сторонами графіку виконання підрядних робіт усі роботи за договором проводяться у період з 13.04.2009 року по 06.06.2009 року (а.с.21).

02.06.2009 року сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору № 23/04-2009 (а.с.22) пунктами 1, 2 якої узгодили виконання додаткових робіт по поставці та монтажу систем вентиляції та кондиціювання повітря на об'єкті (поставку та монтаж оцинкованих повітропроводів) на суму 47 840,00 грн., у т.ч. ПДВ 7 973, 33 грн.

За умовами додаткової угоди замовник протягом 10-ти (десяти) банківських днів з моменту її підписання перераховує на поточний рахунок підрядника аванс у сумі 33 600,00 грн. і остаточний розрахунок за даною угодою здійснюється на протязі 5-ти банківських днів після підписання Акту виконаних робіт (п.3 додаткової угоди).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язалася на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору підряду зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що виконавцеві сплачується вартість виконаних робіт.

Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст. 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підтвердження виконання робіт за договором підряду позивачем представлено акти приймання-передачі обладнання та робіт: акт прийому-передачі змонтованого обладнання та приладів від 30.06.2009 року на суму 554 625,00 грн. та акти здачі-приймання виконаних робіт № ОУ-00029 від 30.06.2009 року на суму 5 690,00 грн., № 34 від 30.07.2009 року на суму 83 439,39 грн., № 37 від 30.07.2009 року на суму 81 767,15 грн., № 06 від 07.04.2010 року на суму 54 994, 15 грн. (а.с.24, 25, 27-29), всього на суму 780 515, 69 грн.

Вищезазначені акти підписані сторонами за договором без зауважень та заперечень. Підписи повноважних осіб, які підписали акти виконаних робіт скріплені печатками юридичних осіб сторін за договором, відтак місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність належними та допустимими доказами факту виконання позивачем робіт на суму 780 515, 69 грн.

Відповідно до умов договору сторонами у справі було підписано Акт звірки взаєморозрахунків від 07.04.2010 року (а.с.34), яким сторони провели взаємозалік однорідних вимог на суму 39 025, 78 грн., що становить 5% генпідрядних послуг, передбачених умовами договору.

Позивач в суму заборгованості по оплаті вартості виконаних робіт включає акт здачі-приймання виконаних робіт № 38 від 30.07.2009 року на суму 84 555,77 грн. (а.с.26), який не підписано відповідачем, стверджує, що відповідач зволікає підписання даного акту виконаних робіт, однак оскільки обґрунтованої відмови від його підписання, у встановлений умовами договору строк, не надав, такий акт, згідно п. 10.3 договору підряду, вважається прийнятим.

У відповідності до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Пунктом.10.3. договору підряду сторони передбачили, що у випадку якщо замовник не надасть письмову мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт, не підпише або не відправить підряднику підписаний акт у термін, встановлений в п. 10.1. договору(протягом 5 робочих днів після отримання акту виконаних робіт), роботи вважаються прийнятими в повному обсязі і якості, та підлягають сплаті у беззаперечному порядку згідно договору.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача листи № 23/10 від 23.10.2009 року, № 08/08 від 08.08.2011 року, № 07/06 від 07.06.2012 року (а.с.117-119) з проханням виконати договірні зобов'язання щодо оплати виконаних робіт по договору в тому числі і за актом здачі-приймання виконаних робіт № 38 від 30.07.2009 року, однак відповідач отримавши спірний акт - 09.06.2010 року, акт не підписав та у визначений пп.10.1.,10.4. договору строк вмотивованої відмови від підписання вказаного акту не надав.

У судовому засіданні та у запереченнях на позов відповідач стверджує, що Акт здачі-приймання виконаних робіт № 38 від 30.07.2009 року ним було отримано лише у червні 2012 року, що спростовується наявними у матеріалах справи доказами, оскільки починаючи з 2011 року у листах позивача направлених на адресу відповідача (отримання яких не заперечене останнім) йдеться про існування заборгованості по спірному акту № 38 та нагадування щодо його підписання. Крім того, у зустрічному позові ТОВ «Буд Арт Плюс» посилається на отримання ним Акту здачі-приймання виконаних робіт № 38 від 30.07.2009 року саме 09.06.2010 року.

Відповідь-заперечення на даний акт виконаних робіт надіслано відповідачем на адресу підрядника лише 03.07.2012 року листом за № 20/566-1, тобто з порушенням термінів встановлених договором для розгляду актів виконаних робіт (5 робочих днів після отримання акту виконаних робіт) та надання мотивованої відмови у разі незгоди замовника з реальністю, об'ємом робіт, якістю виконання, навіть якщо припустити, що спірній акт отримано відповідачем (як він стверджує у судовому засіданні) лише 07.06.2012 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що роботи за актом здачі-приймання виконаних робіт № 38 від 30.07.2009 року на суму 84 555,77 грн. вважаються прийнятими відповідачем, відтак підлягають оплаті, а відтак колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, про те що факт неналежного виконання зобов'язання замовником по оплаті вартості виконаних робіт в сумі 121 817, 90 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом), посилаючись на п.12.3. договору та ст.883 ЦК України, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) 11 723,95 грн. пені та 20 324,21 грн. штрафу за порушення строків виконання робіт.

Відповідно до ст. 883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

За умовами договору підрядник розпочинає роботи на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту отримання авансу, зазначеного в п.4.1.1. (п.3.1.1.); строк виконання робіт може бути збільшений при відсутності будівельної готовності об'єкту (п.3.1.2.).

Пунктом 12.3. договору сторонами передбачено, що у разі порушення строку закінчення робіт, встановленого в п.3.1. договору, більш ніж на сім календарних днів, підрядник повинен сплатити Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня за кожен день затримки та штраф у розмірі 10% від суми незакінчених робіт по договору.

Місцевим господарським судом досліджено, що згідно умов договору підряду № 23/04-2009 від 23.04.2009 року (п.п.3.1.1. та 4.1.1., Графіку виконання робіт (додаток № 2) підрядник повинен був розпочати роботи з 13.04.2009 року, однак, авансовий платіж підрядник отримав тільки 05.05.2009 року, авансовий платіж був сплачений у меншому розмірі, ніж погоджено у п.4.1.1. договору, що стало обґрунтованою підставою перенесення початку виконання робіт, а відтак і послідуючих робіт.

Так, згідно умов договору замовник повинен був оплатити аванс (за 5 календарних днів від дня підписання договору) 29.04.2009 року, аванс перераховано 05.05.2009 року - з пропуском 7 календарних днів, відтак, оскільки Графіком виконання робіт закінчення робіт передбачено 06.06.2009 року, строк таких продовжується на кількість днів прострочки сплати авансу (7 календарних днів), тобто право замовника вважається порушеним з 14.06.2009 року і з даного часу у замовника виникло право нарахування неустойки за прострочення строку виконання робіт та розпочався перебіг строку позовної давності для захисту порушеного права. Позивач за зустрічним позовом звернувся до суду із зустрічним позовом про стягнення пені та штрафу, нарахованих в період з 30.06.2009 року по 07.04.2010 року лише 19.03.2013 року, тобто із значним пропуском позовної давності для нарахування штрафних санкцій.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на норми п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, якою до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік, позивач за зустрічним позовом пропустив строк позовної давності для захисту свого права про стягнення неустойки, що згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволені зустрічних позовних вимог про стягнення 11 723,95 грн. пені та 20 324,21 грн. штрафу.

Апелянт стверджує, що місцевим господарським судом при прийнятті оспорюваного рішення не застосовано строки позовної давності до вимог про стягнення заборгованості по оплаті вартості виконаних робіт, про що апелянт заявив відповідне клопотання у відзиві на позов від 16.04.2013 року.

У відповідності до вимог ст.ст. 256, 257, 260, 261 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа має право звернення до суду з вимогою про захист порушеного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки і її перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

З огляду на зазначені норми права, умови договору підряду та обставини справи право позивача на отримання оплати виконаних робіт вважається порушеним за спливом 5 днів після закінчення 70% об'єму робіт або 5 днів після підписання остаточного акту виконаних робіт (п.4.1 договору).

За умовами договору позивач зобов'язався виконати роботи на суму 998 814,60 грн. (договір) + 47 840,00грн. (додаткова угода) = 1 046 654,60 грн. Виконано роботи на суму 905 097,24 грн., що становить 86,48%. Останній акт виконаних робіт підписано сторонами 07.04.2010 року, останній строк підписання (чи відмови від підписання) акта № 38 (враховуючи твердження апелянта) - 12.06.2012 року, відтак строк позовної давності розпочав перебіг саме с даної дати. Позивач звернувся до суду з позовом за захистом порушеного права 26.02.2013 року в межах строку позовної давності.

Твердження апелянта про те, що місцевий господарський суд безпідставно не задовольнив клопотання про відкладення розгляду справи та розглянув справу за відсутністю його представника, чим порушив право останнього на захист своїх інтересів, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.06-37/21415 від 14.05.2012 року), відповідно до якого останній просив відкласти розгляд справи на строк не менше ніж 5 робочих днів у зв'язку з тим, що на час судового засідання в апеляційній інстанції 14.05.2013 року представник відповідача Загородній С.В. перебуватиме у відпустці поза межами країни, а представник Барабаш І.В. буде приймати участь у судовому засіданні у Дарницькому районному суді м. Києва.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду спору, що підтверджується належними доказами в матеріалах справи (а.с.148), що у відповідності до вимог ст. 22, 28 ГПК України відповідач мав достатньо часу для оформлення довіреності на право представлення його інтересів іншою особою, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає порушенням процесуального права відповідача розгляд справи за його відсутністю.

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року по справі № 910/3675/13 року відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Судові витрати за розгляд справи в апеляційній інстанції, згідно вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 та 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Арт Плюс» на рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року у справі № 910/3675/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2013 року у справі № 910/3675/13 залишити без змін.

3.Справу № 910/3675/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.