Постанова

від 17.09.2013 по справі 910/3675/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Справа № 910/3675/13 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Глос О.І., Поляк О.І. (доповідач) розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Арт Плюс" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 у справі № 910/3675/13 господарського судуміста Києва за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євроклімат СД" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Буд Арт Плюс" простягнення 121817,90 грн за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Буд Арт Плюс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Євроклімат СД" простягнення 32048,15 грн за участю представників: від позивача -Скидан Л.О. від відповідача -Загородній С.В. В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Євроклімат СД" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Буд Арт Плюс" про стягнення 121817,90 грн заборгованості за виконані роботи по договору № 23/04-2009 від 23.04.2009 (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

ТОВ "Буд Арт Плюс" звернувся до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою, у якій заявляло вимоги про стягнення з ТОВ "Євроклімат СД" 11723,94 грн пені та 20324,21 грн штрафу за порушення строків виконання робіт по договору підряду № 23/04-2009 від 23.04.2009.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.05.2013 (суддя - Ярмак О.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 (головуючий суддя - Жук Г.А. , судді - Мальченко А.О., Остапенко О.М.), у справі № 910/3675/13 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Буд Арт Плюс" на користь ТОВ "Євроклімат СД" 121817,90 грн заборгованості, 2436,36 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, ТОВ "Буд Арт Плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти у справі нове рішення про відмову у первісному позові та задоволення зустрічних позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: ст. ст. 844, 257, 267 ЦК України та ст. ст. 22, 41 ГПК України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 11.09.2013 № 03-05/2239 для розгляду касаційної скарги у даній справі було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Грейц К.В., судді - Глос О.І., Поляк О.І.

16.09.2013 до Вищого господарського суду України представником ТОВ "Євроклімат СД" було подано відзив на касаційну скаргу, у якому останній просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення у даній справі - без змін.

У судове засідання 17.09.2013 з'явилися представники сторін.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.04.2009 між ТОВ "Буд Арт Плюс" (замовник) та ТОВ "Євроклімат СД" (підрядник) було укладено договір № 23/04-2009, відповідно до п.1.1 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на свій ризик, власними або залученими силами та засобами у встановлені договором строки здійснити поставку та виконати роботи з монтажу вентиляції та кондиціювання повітря за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Карла Маркса, буд. 200, перелік, кількість та вартість яких погоджені у договірній ціні (додаток № 1).

Згідно з п. 1.2 договору підрядник виконує роботи з власних матеріалів та використовує для виконання робіт власні конструкції та обладнання. Закупівля, приймання, розвантаження, складування, подача на будівельний майданчик будівельних матеріалів, устаткування, конструкції та обладнання, здійснюється силами підрядника. Підрядник контролює якість, кількість та комплектність поставки цих матеріалів, устаткування, конструкцій та обладнання.

У п. 2.1 договору сторони погодили, що ціна договору, визначена у додатку № 1 до нього, є незмінною протягом строку дії договору. При внесенні замовником змін до узгодженої проектно-кошторисної документації ціна договору може бути змінена сторонами шляхом укладання додаткових угод до нього, які є невід'ємними частинами договору.

Так, згідно з додатком № 1 до договору ціна останнього становить 998814,60 грн.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що виконання робіт підрядником здійснюється згідно з графіком виконання робіт (додаток № 2, що є невід'ємною частиною договору).

Підрядник розпочинає роботи протягом 7 календарних днів з моменту отримання авансу, зазначеного у п. 4.1.1 договору (п. 3.1.1 договору).

Розділом 4 договору сторони узгодили порядок здійснення замовником оплати, а саме: протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 702000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 177000,00 грн; протягом 5 календарних днів після закінчення 70% робіт (п. 1, 2, 3, 4, 6, 9, 10 графіку виконання робіт) замовник сплачує підряднику 200000,00грн, у т.ч. ПДВ - 33333,33 грн; остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 календарних днів після підписання остаточного акта виконаних робіт.

Замовник, який є генпідрядником з будівництва об'єкту, з кожного платежу, який здійснюється на користь підрядника, утримує 5% від суми платежу за надання генпідрядних послуг (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору передача виконаних робіт проводиться згідно актів виконаних робіт, які підрядник передає замовнику не пізніше 25 числа поточного місяця. Замовник протягом 5 робочих днів після отримання акта виконаних робіт перевіряє його реальність, об'єм робіт, якість виконання та підписує акт або надає підряднику письмову мотивовану відмову.

Датою фактичного закінчення виконання підрядником робіт вважається дата підписання сторонами остаточного акта виконаних робіт (п. 10.3 договору).

У випадку, якщо замовник не відправить письмову мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт, не підпише або не відправить підряднику підписаний акт у термін, встановлений п. 10.4 договору, роботи вважаються прийнятими у повному обсязі і якості та підлягають оплаті у беззаперечному порядку згідно дійсного договору (п. 10.4 договору).

Згідно з п. 12.3 договору у разі порушення строку закінчення робіт, встановленого п. 3.1 договору, більш ніж на 7 календарних днів, підрядник повинен сплатити замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожний день затримки та штраф у розмірі 10 % від суми незакінчених робіт по даному договору.

Судами також встановлено, що наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі змонтованого обладнання та приладів від 30.06.2009 на суму 554625,00 грн та актами здачі-приймання виконаних робіт № ОУ-00029 від 30.06.2009 на суму 5690,00 грн, № 34 від 30.07.2009 на суму 83439,39 грн, № 37 від 30.07.2009 на суму 81767,15 грн, № 06 від 07.04.2010 на суму 54 994,15 грн (а.с. - 24, 25, 27-29), підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками, підтверджується виконання підрядником та прийняття замовником обумовлених договором робіт на загальну суму 780515,69 грн.

07.04.2010 між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, яким останні провели взаємозалік однорідних вимог на суму 39025,78 грн.

Звертаючись до господарського суду з вимогою про стягнення 121817,90 грн заборгованості за виконані роботи, ТОВ "Євроклімат СД" зазначило, що до спірної суми ним включено у тому числі і вартість робіт у розмірі 84555,77 грн за актом здачі-приймання виконаних робіт № 38 від 30.07.2009, підписаним самим лише підрядником, оскільки замовник, отримавши спірний акт 09.06.2010, його не підписав та у визначений п. п. 10.1, 10.4 договору строк вмотивованої відмови від підписання вказаного акту не надав, а відтак перелічені у ньому роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті у беззаперечному порядку.

Мотивуючи зустрічні позовні вимоги про стягнення 11723,95 грн пені та 20324,21 грн штрафу, ТОВ "Буд Арт Плюс" посилалося на п. 12.3 договору та порушення підрядником строків закінчення робіт, визначених погодженим сторонами графіком їх виконання.

Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що первісні позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, відмовивши при цьому у зустрічному позові повністю.

Приймаючи оскаржувані судові акти в частині первісного позову, господарські суди, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 882 ЦК України, виходили з того, що відповідь-заперечення на спірний акт виконаних робіт № 38 від 30.07.2009 замовником на адресу підрядника була надіслана лише 03.07.2012 листом за № 20/566-1, тобто з порушенням визначеного п. 10.1 договору 5-денного строку для перевірки та підписання актів замовником чи надання мотивованої відмови від їх підписання, а відтак перелічені у ньому роботи на суму 84555,77 грн вважаються прийнятими ТОВ "Буд Арт Плюс", що має своїм наслідком настання обов'язку останнього з їх оплати.

Стосовно зустрічних позовних вимог про стягнення штрафу та пені, нарахованих за порушення підрядником строків виконання робіт, суди попередніх інстанцій зазначили, що останні заявлені позивачем з пропуском встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України річного строку позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові, враховуючи наявну заяву відповідача про його застосування.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновок господарських судів про задоволення первісних позовних вимог є помилковим, оскільки він зроблений без ґрунтовного правового аналізу умов договору, якими визначений порядок розрахунків між сторонами, та, як наслідок, з неправильним застосуванням норм матеріального права, погоджуючись при цьому з відмовою судів у зустрічному позові з мотивів пропуску ТОВ "Буд Арт Плюс" спеціального строку позовної давності для вимоги про стягнення пені та штрафу, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено господарськими судами, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З аналізу наведеної норми слідує, що за загальним правилом обов'язок замовника зі сплати підряднику обумовленої в договорі ціни в повному обсязі виникає після остаточної здачі йому результатів роботи. Проте у договорі підряду сторони можуть самостійно погодити інший порядок проведення оплати роботи: або попередньо за всю роботу чи окремі етапи (види), або за результатом виконання певних етапів (видів) робіт.

Попередня оплата за роботи чи окремі їх етапи здійснюється шляхом авансу, розмір, строк та порядок сплати якого замовником визначається сторонами у договорі. На відміну від авансу, розрахунки за окремі етапи (види) робіт проводяться по факту їх виконання на підставі документів про обсяг та вартість останніх, що складаються підрядником та затверджуються замовником.

Виходячи з положень розділу 4 договору, слід дійти висновку, що у останньому сторони визначили порядок проведення оплати робіт шляхом їх поетапного авансування (сплата першого авансового платежу у розмірі 702000,00 грн після підписання сторонами договору, сплата другого авансового платежу у розмірі 200000,00 грн після виконання підрядником 70% робіт) та остаточного розрахунку після виконання всього обсягу обумовлених договором робіт, не передбачивши при цьому можливості здійснення поетапного розрахунку за фактично виконану підрядником частину робіт згідно з актами виконаних робіт.

Оскільки за умовами договору передбачена попередня оплата підрядних робіт, виходячи з обсягів їх виконання, тобто авансування 70% обумовлених договором обсягів робіт - перший платіж, та авансування 20% обумовлених договором обсягів робіт - другий платіж, решта ж 10% обсягів робіт, які не покрилися авансом, підлягають оплаті замовником лише після виконання ТОВ "Євроклімат СД" підрядних робіт в повному обсязі (100%), то виконання підрядником 70% обумовлених договором обсягів робіт має своїм наслідком лише виникнення у останнього права вимагати від замовника сплати послідуючого другого авансового платежу, у той час як виникнення права вимагати оплати фактично виконаних робіт за умовами договору обумовлене їх стовідсотковим виконанням підрядником.

Однак, не проаналізувавши умови договору стосовно порядку проведення розрахунків між підрядником і замовником та не врахувавши при цьому відсутність в матеріалах справи доказів послідуючої його зміни за взаємною згодою сторін, так само як і доказів відмови замовника від договору підряду в порядку ч. 4 ст. 849 ЦК України чи наявності обставин, передбачених ч. 2 ст. 850 ЦК України, які давали б підряднику право вимагати від замовника плати за виконану частину роботи, задовольняючи первісні позовні вимоги, суди попередніх інстанцій помилково виходили з того, що у позивача виникло право вимагати оплати фактично виконаних робіт при невиконанні ним всього обсягу підрядних робіт на 100%.

Враховуючи викладене, а також з огляду на недоведеність обставин справи, з якими умови договору або норми закону пов'язують виникнення у замовника обов'язку з оплати виконаної частини робіт, колегія суддів зазначає про передчасність позовних вимог ТОВ "Євроклімат СД" про стягнення з ТОВ "Буд Арт Плюс" заявленої суми як заборгованості останнього за частину обсягів підрядних робіт.

Оскільки суди попередніх інстанцій, повно та всебічно з'ясувавши дійсні обставини справи, припустилися неправильного застосування норм матеріального права до спірних правовідносин сторін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень в частині первісних позовних вимог та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у первісному позові повністю.

Щодо зустрічного позову ТОВ "Буд Арт Плюс" про стягнення нарахованих сум пені та штрафу за порушення ТОВ "Євроклімат СД" встановлених строків виконання робіт, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 256 ЦК України під позовною давністю слід розуміти строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена скорочена позовна давність в один рік. Частиною 1 ст. 261 ЦК України закріплено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. В силу ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Встановивши порушення ТОВ "Євроклімат СД" обумовлених сторонами строків виконання робіт, господарські суди попередніх інстанцій мотивовано зазначили про обґрунтованість вимог ТОВ "Буд Арт Плюс" про стягнення пені та штрафу, нарахованих за період, визначений згідно з п. 12.3 договору та у відповідності до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, утім правомірно відмовили у їх задоволенні з огляду на те, що останні були заявлені замовником лише 19.03.2013, тобто з пропуском річного строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого підрядником була зроблена відповідна заява.

Таким чином, доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень ст. 267 ЦК України не знайшли свого підтвердження за результатами розгляду судом касаційної скарги.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ "Буд Арт Плюс" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2013 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 у справі № 910/3675/13 в частині задоволення первісного позову - скасуванню з прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у позові. У частині відмови у зустрічному позові оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, є підставою для його повернення платникові, то сплачена ТОВ "Буд Арт Плюс" сума судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 757,00 грн за платіжним дорученням № 192 від 02.08.2013 підлягає поверненню останньому з Державного бюджету України як надлишково сплачена.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Арт Плюс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 у справі № 910/3675/13 в частині задоволення первісного позову скасувати.

У цій частині прийняти нове рішення про відмову у первісному позові повністю.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 у справі господарського суду міста Києва № 910/3675/13 залишити без змін.

Здійснити новий розподіл судових витрат.

Стягнути з ТОВ "Євроклімат СД" на користь ТОВ "Буд Арт Плюс" 1218,17 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 1218,17 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Повернути ТОВ "Буд Арт Плюс" з Державного бюджету України 757,00 грн (сімсот п'ятдесят сім грн 00 коп.) надлишково сплаченого судового збору за подання касаційної скарги за платіжним дорученням № 192 від 02.08.2013.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді О.І. Глос

О.І. Поляк