Постанова

від 17.07.2013 по справі 812/5650/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5.1.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2013 року Справа № 812/5650/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді: Цицюри О.О.,

суддів: Ковальової Т.І., Мирончук Н.В.,

при секретарі судового засідання: Чуванову А.С.,

за участю представників сторін:

позивач - Грабовецький А.О. (довіреність б/н від 18.06.2013),

відповідач - Гаврюшенко В.В. (довіреність №2432-03/90 від 14.02.2013),

третя особа - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кіндерплай» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лідер Строй-Панель» про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кіндерплай» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лідер Строй-Панель», в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача надати товариству з обмеженою відповідальністю «Кіндерплай» висновок стосовно віднесення операцій резидента до поставки складних технічних виробів та продовжити строк розрахунків за операціями з імпорту товарів на територію України за договором №130131BR07MARYNA01 від 31.01.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіндерплай» зареєстровано як юридична особа державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради 20.12.2007 та знаходиться на обліку Державної податкової служби як платник податків та зборів.

31.01.2013 товариством з обмеженою відповідальністю «Кіндерплай» та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лідер Строй-Панель» укладено договір комісії №10, згідно умов якого комітент доручає комісіонерові (позивачу), комісіонер, в свою чергу, зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок комітента зовнішньоекономічний договір поставки устаткування, а саме виробничої лінії для виробництва сандвіч-панелей, модель BRF-8100 sandwich panel production line. На виконання умов зазначеного договору комісії ТОВ «Кіндерплай» уклало з компанією «Shanghai Baori Machinery Manufacturing Co., Ltd» договір №130131BR07MARYNA01 про купівлю-продаж виробничої лінії для виробництва сандвіч-панелей, модель BRF-8100 sandwich panel production line.

Відповідно до умов договору №130131BR07MARYNA01 від 31.01.2013 позивач 07.02.2013 здійснив передоплату на суму 21000,00 доларів США. Друга частина оплати згідно договору №130131BR07MARYNA01 була здійснена 24.04.2013 у розмірі 49 000,00 доларів США.

З метою продовження строків розрахунків за даним договором позивач звернувся до Мінекономрозвитку з листом від 18.02.2013, у якому пояснив причини та просив надати висновок для продовження строків для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями до 180 днів. 14.03.2013 ТОВ «Кіндерплай» отримало відповідь на своє звернення, в якому Мінекономрозвитку зазначило, що до вищевказаного звернення не надано оригінал виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в контракті відсутній відбиток печатки та підпис покупця, що відповідно до п.4 Порядку №1409 для одержання висновку резидент подає до Мінекономрозвитку України складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період та запропонувало ТОВ «Кіндерплай» надати до Міністерства додаткові матеріали, у якості обґрунтування продовження строку поставки товару до 180 днів. 08.04.2013 ТОВ «Кіндерплай» знову звернулось до Мінекономрозвитку з листом про надання висновку, на який 30.04.2013 отримано відповідь про відмову у видачі висновку для продовження строків для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, у зв'язку з тим, що ТОВ «Кіндерплай» не надано додаткової інформації по суті зауваження, викладеного в листі Міністерства від 14.03.2013.

Не погодившись із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень, вважаючи відмову необґрунтованою, неправомірною та такою, що порушує норми чинного законодавства, позивач звернувся з відповідним позовом до Луганського окружного адміністративного суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, надав письмові заперечення (а.с.103-108) та пояснив наступне.

На момент здійснення позивачем першого авансового платежу за контрактом від 31.01.2013 поставка товару повинна була бути здійснена в строк до 90 календарних днів. Відповідно до змісту листа позивача від 18.02.2013 б/н (вх. Мінекономрозвитку від 27.02.2013 №12/24034-13) зазначено, що згідно контракту від 31.01.2013 продавцю для виготовлення товару потрібно 60 днів та строк морського фрахту після відвантаження устаткування складає приблизно 30-40 днів. При цьому контрактом від 31.01.2013 передбачено, що термін поставки товару складає 60 днів з моменту отримання продавцем оплати. Строки виготовлення товару та морського фрахту контрактом не передбачені, а отже, позивачем не надано обґрунтування того, що строк поставки перевищує 90 днів.

Також представник відповідача у своїх поясненнях наголошує на тому, що позивачем при зверненні із листом від 18.02.2013 б/н до Мінекономрозвитку не надано документів, які б підтверджували, що товар за контрактом від 31.01.2013 є устаткуванням, яке поставлялося або повинно поставлятися частинами, а також документів, які б підтверджували, що даний товар потребує установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення його у дію на місці експлуатації. До того ж позивачем не надано документів на підтвердження того, що цей товар є складним технічним виробом, строк виготовлення та транспортування якого за умовами договору перевищує 90 днів.

При зверненні позивача до Мінекономрозвитку з листом від 08.04.2013 б/н в останньому позивачем додатково зазначено, що сума заборгованості за контрактом від 31.01.2013 становить 49000,00 доларів США та на момент повторного звернення товар не відправлено, оскільки він виготовляється. При цьому, як вказує відповідач, позивач на підтвердження даної інформації не надав жодних належних документів, на підставі яких було б можливим встановити чіткі терміни виготовлення та поставки товару, а також встановити, що даний товар є складним технічним виробом. Таким чином, позивач надав документи, які не підтверджують наявність підстав для віднесення контракту від 31.01.2013 до імпортної операції з поставки складних технічних виробів, не було обґрунтовано й необхідність продовження встановленого строку на період 180 днів і відповідно до змісту листів ТОВ «Кіндерплай» та доданих до них документів щодо надання Висновку неможливо встановити чіткі терміни виготовлення та поставки товару.

З огляду на викладене, представник відповідача вважав рішення Мінекономрозвитку щодо відмови у видачі Висновку позивачу, оформлене листом від 30.04.2013 №4122-09/389 таким, що винесено в межах повноважень, та вважав вимогу позивача щодо зобов'язання надати висновок стосовно віднесення операцій резидента до поставки складних технічних виробів необґрунтованою.

Щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідача продовжити позивачу строк розрахунків за операціями з імпорту товарів на територію України за договором №130131BR07MARYNA01 від 31.01.2013 представник відповідача зазначив наступне. Право надати висновок щодо продовження строків розрахунків або відмовити в його наданні в разі наявності підстав для відмови належить до виключної компетенції Мінекономрозвитку України, та закріплено Положенням про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженим Указом Президента України від 31.05.2011 №634/2011, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 №1409.

Отже, задоволення судом позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача продовжити позивачу строк розрахунків за операціями з імпорту товарів на територію України за договором №130131BR07MARYNA01 від 31.01.2013 матиме своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій Мінекономрозвитку.

Таким чином, на підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лідер Строй-Панель» до судового засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначено, що позовні вимоги позивача ТОВ «ВКФ «Лідер Строй-Панель» підтримує, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд встановив наступні факти та відповідні їм правові відносини.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кіндерплай», зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 20.12.2007 (реєстраційний номер 13821020000014314) та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи - 35629239 (код за ЄДРПОУ), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №226107 (а.с.9). Позивач перебуває на обліку у податкових органах як платник податків та зборів, зокрема згідно свідоцтва Серії Б №054077 є платником єдиного податку (а.с.10).

Відповідач - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України в розумінні ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

31.01.2013 між ТОВ «ВКФ «Лідер Строй-Панель» (комітент) та ТОВ «Кіндерплай» (комісіонер) укладено договір комісії №10, згідно умов якого комітент доручає комісіонерові, комісіонер, в свою чергу, зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок комітента зовнішньоекономічний договір поставки устаткування, а саме виробничої лінії для виробництва сандвіч-панелей, модель BRF-8100 sandwich panel production line, та передати все одержане за договором комітентові (а.с.11-13).

На виконання умов зазначеного договору комісії ТОВ «Кіндерплай» 31.01.2013 уклало договір №130131BR07MARYNA01 купівлі-продажу виробничої лінії для виробництва сандвіч-панелей, модель BRF-8100 sandwich panel production line з компанією «Shanghai Baori Machinery Manufacturing Co., Ltd» (а.с.14-16). На підтвердження виконання даного договору позивачем надано наступні документи: квитанції щодо здійснення платежів від 06.02.2013 на суму 21000,00 доларів США (в еквіваленті 170940,00 грн.) та від 24.04.2013 на суму 49000,00 доларів США (в еквіваленті 398713,00 грн.), (а.с.17, 18), коносамент CNHW000419 (а.с.19), міжнародні товаро-транспортні накладні №092919 (а.с.24), №092760 (а.с.25), №092343 (а.с.26), митні декларації форми МД-2 (а.с.27), фоми МД-6 (а.с.28-29).

Відповідно до умов договору №130131BR07MARYNA01 від 31.01.2013 позивач 07.02.2013 здійснив передоплату на суму 21000,00 доларів США. Друга частина оплати згідно договору №130131BR07MARYNA01 була здійснена 24.04.2013 у розмірі 49 000,00 доларів США.

У судовому засіданні також встановлено, що з метою продовження строків розрахунків за даним договором ТОВ «Кіндерплай» звернулося до Мінекономрозвитку з листом від 18.02.2013, у якому просило надати висновок для продовження строків для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями до 180 днів. (а.с.109)

14.03.2013 ТОВ «Кіндерплай» отримало відповідь на своє звернення, в якому Мінекономрозвитку зазначило, що до вищевказаного звернення не надано оригінал виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в контракті відсутній відбиток печатки та підпису покупця, що відповідно до п.4 Порядку №1409 для одержання висновку резидент подає до Мінекономрозвитку України складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період та запропонувало ТОВ «Кіндерплай» надати до Міністерства додаткові матеріали, у якості обґрунтування продовження строку поставки товару до 180 днів.(а.с.119)

08.04.2013 ТОВ «Кіндерплай» знову звернулось до Мінекономрозвитку з листом про надання висновку, на який 30.04.2013 отримано відповідь про відмову у видачі висновку для продовження строків для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, у зв'язку з тим, що ТОВ «Кіндерплай» не надано додаткової інформації по суті зауваження, викладеного в листі Міністерства від 14.03.2013. (а.с.20, 120)

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є: Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», постанова Кабінету міністрів України від 29.12.2007р. №1409 «Про затвердження Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями» з наступними змінами та доповнення у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Порядок №1409), наказ Міністерства економіки України від 18.01.2008р. №15, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.02.2008р. за №115/14806 «Про затвердження Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями» (далі по тексту - Положення №15).

Відповідно до положень частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Реалізуючи надане приведеною статтею право, правлінням Національного банку України 16 листопада 2012 року прийнято постанову №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», якою встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

У той же час, згідно частини 1 статті 6 зазначеного Закону строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Саме на реалізацію наведеної банкетної норми прийнято Порядок №1409 та Положення №15.

Так, пункт 1 Порядку №1409 визначає механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків проведення розрахунків за такими операціями (далі - встановлені строки).

Дія цього Порядку поширюється на всіх резидентів - суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності.

Згідно з визначенням, яке міститься у статті 2 вказаного Порядку, до операцій, що здійснюються резидентами, належать, зокрема, імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів. Зазначені операції відносяться до договорів поставки складних технічних виробів.

Висновок стосовно віднесення операцій резидента до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, та продовження встановлених строків (далі - висновок) видається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Так, п. 4 Порядку №1409, передбачено, що для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи: 1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; 2) засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

З аналізу вищезазначених норм законодавчих актів, суд приходить до висновку, що під складним технічним виробом розуміється виріб, який потребує установку, монтаж, налагодження, гарантійне обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації.

З матеріалів справи вбачається, що строк виготовлення та поставки товару згідно з умовами контракту №130131BR07MARYNA01 від 31.01.2013 становить 60 (шістдесят) днів з моменту отримання продавцем оплати. Документів, які б підтверджували, що товар за контрактом від 31.01.2013 є устаткуванням, яке поставлялося або повинно поставлятися частинами, а також документів, які б підтверджували, що даний товар потребує установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення його у дію на місці експлуатації, позивачем не надано. Також не доведено позивачем та не надано доказів на підтвердження того, що цей товар є складним технічним виробом, строк виготовлення та транспортування якого за умовами договору перевищує 90 днів.

Тому, суд в даному випадку погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем не було надано підтверджуючих документів відповідачу, які б підтверджували, що виробнича лінія для виробництва сандвіч-панелей, модель BRF-8100 sandwich panel production line є устаткуванням, яке поставлялося або повинно поставлятися частинами та не надано документів, які б підтверджували, що виробнича лінія для виробництва сандвіч-панелей, модель BRF-8100 sandwich panel production line потребує установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення його у дію на місці експлуатації.

Крім того, позивачем не було надано відповідачу, а також суду переконливих доказів (документів), які б підтверджували, що виробнича лінія для виробництва сандвіч-панелей, модель BRF-8100 sandwich panel production line є складним технічним виробом, строк виготовлення та транспортування яких за умовами договору перевищує встановлений законодавством відповідний строк.

Враховуючи вищенаведені обставини, виходячи з наявних матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо зобов'язання відповідача надати висновок стосовно віднесення операцій резидента до поставки складних технічних виробів не вбачається.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що у відповідності до п. 10 Порядку №1409, позивач не був позбавлений права повторно звернутися до відповідача з заявою про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за контрактом №130131BR07MARYNA01 від 31.01.2013.

В частині позовних вимог щодо продовження позивачу строку розрахунків за операціями з імпорту товарів на територію України за договором №130131BR07MARYNA01 від 31.01.2013, суд зазначає наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд також звертає увагу, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), критеріям, передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині позовних вимог щодо продовження позивачу строку розрахунків за операціями з імпорту товарів на територію України за договором №130131BR07MARYNA01 від 31.01.2013 буде втручанням в діяльність відповідача та здійснення його повноважень, а тому позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищенаведене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 17 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 22 липня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 69, 70, 71, 99-102, 103, 158-163, 172, 177, 179 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кіндерплай» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лідер Строй-Панель» про зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 22 липня 2013 року.

Головуючий суддя О.О. Цицюра суддя суддя Т.І. Ковальова Н.В. Мирончук