4/48-93
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "16" березня 2009 р. по справі № 4/48-93
за позовом Приватне підприємство "Володимир-Єлена"
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна"
про визнання договору дійсним
Головуючий суддя Слободян П. Р.
судді Черняк Л. О.
Бондарєв С. В.
Представники:
Від позивача: адвокат Сафулько С. Ф. - довіреність у справі
Від відповідача: Никонюк В. Є. - директор, Федоров О. В., Хохлов В. О. - довіреність у справі
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представника сторін роз'яснено право відводу судді. 16.03.09 відводу суддям не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. В процесі слухання справи від сторін і їх представників надходило ряд клопотань: про колегіальний розгляд справи, про надання матеріалів справи для ознайомлення і копій документів, про призначення експертиз, про витребування документів, які судом задовольнялись. Перед початком слухання справи 16.03.09 від представника відповідача Федорова О.В. надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових пояснень відповідача і документів на їх обґрунтування, яке також судом задоволено.
Наприкінці судового засідання, після оголошення судом про залишення зали суду на нараду для постановки рішення, представником відповідача Хоховим В. О. заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для його ознайомлення з матеріалами справи, так як він тільки 16 березня 2009 року уклав угоду на участь у справі і не ознайомився з матеріалами справи і що відповідачем пред'явлено зустрічний позов до ПП "Володимир Єлена" про визнання угоди недійсною. Клопотання судом відхилено. Згідно з ст. 22 ( ч. 1У) ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до повного, всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів справи. Заява представника відповідача Хохлова В. О. після розгляду матеріалів справи про те,що він не ознайомлений з матеріалами справи, на думку суду свідчить про недобросовісне користування цим представником відповідача процесуальними правами. Уклавши угоду, і отримавши довіреність, представник мав би ознайомитись з матеріалами справи і будь-яких перешкод для такого ознайомлення не було. До того ж, представник відповідача Федоров О. В. і директор ТзОВ Никонюк В. Є. в продовж усього часу слухання справи в повній мірі реалізовували надані їм процесуальні права , в тому числі отримали копії матеріалів судових експертиз. Суд вважає, що представник відповідача Хохлов В.О. мав усі можливості для ознайомлення з матеріалами справи. Заява - клопотання у кінці судового слухання про свою непідготовленість до участі у справі свідчить про недобросовісне використання цим представником процесуальних прав, а тому це клопотання відхилено. Заява про подання зустрічного позову не підтверджена жодними матеріалами. За даними канцелярії суду, станом на день прийняття вказаного рішення, будь-яких зустрічних позовів у справі № 4/48-93 не зареєстровано, не кажучи вже про їх прийняття до провадження судом відповідно до ст. 64 ГПК України, тому клопотання про відкладення справи з цих підстав, задоволенню не підлягає, судом відхилено. На думку суду, такі клопотання спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи. Інших клопотань та заяв на розгляд господарському суду не поступило.
13.02.07 р. від позивача надійшли додаткові мотиви позову, в яких останній додатково обґрунтовує позовні вимоги тим, що Никонюк Т.С. (головний бухгалтер ТзОВ "Україна") надавала ПП "Володимир - Єлена" довіреність на підписання документів, отримувала від імені ТзОВ "Україна" грошові кошти, матеріальні цінності, підписувала усі договори, в тому числі договір купівлі-продажу № 9 від 01.09.2005 р., акти взаємозвірок, прихідні і розхідні ордери. Наведене, на думку позивача, свідчить про те, що Никонюк Т. С. діяла за дорученням директора ТзОВ "Україна", як керівника виконавчого органу, і від імені та в інтересах цього ТзОВ, укладала угоди, отримувала грошові кошти і матеріальні цінності на виконання договору купівлі-продажу № 9 від 01.09.2005 р., її дії були схвалені цим ТзОВ в особі керівника виконавчого органу. Схвалення полягало у тому,що після укладення договору, фактичної передачі покупцеві приміщення, отримання за нього вартості, будь - яких заперечень з боку відповідача не надходило і лише після пред'явлення позову такі заперечення стали заявлятись.
Відповідач у відзиві від 05.02.2007р. та представники відповідача в судовому засіданні 16.03.09 з позовними вимогами не погоджуються та просять в позові відмовити повністю, в зв'язку з тим, що всі документи, які на їх думку мають відношення до купівлі-продажу нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Володимир - Волинський, вул. Ковельська, 132/1, фіктивні і на них немає оригіналу підпису директора товариства.
09.02.2007 р. відповідач заявив відвід судді Слободяну П. Р. та заявив клопотання про колегіальний розгляд справи. Ухвалою голови господарського суду Волинської області № 01-56/5 від 12.02.2007 р. у справі № 4/48-93 заяву ТзОВ "Україна" про відвід судді Слободяна П. Р. залишено без задоволення. Згідно розпорядження голови господарського суду Волинської області від 12.02.2007 р. № 01-91/9 розгляд справи № 4/48-93 доручено суддям Слободяну П. Р. (головуючий), Бондарєву С. В. та Черняк Л. О., колегіально.
Судом вставлено: позивач - ПП "Володимир - Єлена" звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 9 від 01.09.2005р. дійсним.
В обґрунтування пред'явлених до відповідача позовних вимог позивач покликається на те, що між ПП "Володимир - Єлена" (Покупець) та ТзОВ "Україна" (Продавець) 01.09.2005 р. було укладено договір купівлі-продажу № 9 нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Володимир - Волинський, вул. Ковельська, 132/1. Сторони досягнули всіх істотних умов договору, продавець передав покупцю об'єкт нерухомості, покупець оплатив його ціну та на даний час користується придбаним приміщенням, провів у ньому капітальний ремонт і здійснює торговельну діяльність, однак, відповідач протягом тривалого часу ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити.
За клопотаннями сторін судом було призначено судово - почеркознавчу та судово - технічну експертизи документів, долучених до справи, а саме: договору купівлі-продажу № 9 нежитлового приміщення від 01.09.2005 р., укладеного між ПП "Володимир - Єлена" та ТзОВ "Україна"; боргової розписки від 20.01.2006 р., якою ТзОВ "Україна" підтверджено отримання повної вартості приміщення в сумі 330000 грн. згідно умов договору від 01.09.2005р.; копій касових ордерів № 28 від 16.05.2002 р., № 103 від 25.12.2003 р. і № 41 від 20.01.2006 р.; накладної № 1 від 25.02.2006 р. про передачу приміщення до ПП "Володимир - Єлена"; довіреності серія ЯВО № 941605 від 25.02.2006 р., яка виписана Никонюк Т. С. на ім'я Никонюка В. Є. на отримання розрахунку за нежитлове приміщення, в сумі 330000 грн.; квитанції № 1 до прибуткового касового ордера № 1 від 25.02.2006 р. виданої ТзОВ "Україна" про розрахунок за нежитлове приміщення, в сумі 330000 грн.; акту звірки взаємних розрахунків між ПП "Володимир - Єлена" та ТзОВ "Україна" від 01.03.2006 р. на суму 330000 грн.
Проведення експертиз доручено Львівському НДІ судових експертиз. На час проведення судових експертиз провадження у справі було зупинено.
27.02.2009 р. та 12.03.2009 р. на адресу суду надійшли висновки № 2591 від 24.02.2009 р. судово-почеркознавчої експертизи та висновок № 2594 від 26.01.2009 р. судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи № 4/48-93. Висновки експертів долучені до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши в повному обсязі матеріали справи, господарський суд вважає, що позов ПП "Володимир - Єлена" підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Судом встановлено, що між ПП "Володимир - Єлена" та ТзОВ "Україна" було укладено договір від 01.09.2005 р. № 9 купівлі-продажу нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Володимир - Волинський, вул. Ковельська, 132/1.
Від імені ПП "Володимр - Єлена" договір підписано директором підприємства - Власюк Оленою Ульянівною. Як вбачається з висновку № 2591 судово-почеркознавчої експертизи від 24.02.2009 р. договір купівлі-продажу від імені Никонюка Володимира Євгеновича –директора ТзОВ "Україна" найбільш ймовірно підписано Никонюк Тетяною Степанівною, дружиною голови виконавчого органу ТзОВ "Україна", Никонюка Володимира Євгеновича, яка діяла як представник ТзОВ. Як зазначено в експертному висновку( стр. 8 - 9) ”підписи від імені Никонюка Володимира Євгеновича, розташовані у рядку "Здав" накладної № 1 від 25.02.06р; в рядку „ продавець Директор ТзОВ "Україна", договору купівлі-продажу № 9 від 01.09.05 р, укладеного між ТзОВ "Україна" та ПП "Володимир - Єлена"; після рукописного запису „ Директор ТЗОВ Україна” акту звірки взаємних розрахунків станом на 1-е березня 2006 року між ПП "Володимир - Єлена" та ТЗОВ „ Україна” і в рядках „ Підпис засвідчую”( зразок підпису особи,що отримала довіреність) та „ Керівник підприємства” довіреності серії ЯВО № 941605 від 25.02.06, складаються з літери „Н”,С” „С” - подібного штриха, безбуквенних штрихів, розчерку та одного( або двох) окремих додаткових штрихів. Підписи виконані рухами вище середнього ступеня виробленості у середньому темпі виконання, розмір письмових знаків та розгін-нерівномірно середні; нахил-правий;
Проведеним дослідженням були встановлені збіги форми та напрямку рухів, довжини їх за горизонталлю та вертикаллю, розташування точок початку та закінчення рухів при виконанні елементів підписів, що свідчить про виконання їх однією особою.
При порівнянні досліджуваних підписів із зразками підписів Власюк О. У., Власюка П. М., Никонюк Т. С., Никонюк В. Є. в кожному випадку порівняльного дослідження були встановлені збіги лише з підписами Никонюк Тетяни Степанівни. У вказаному висновку експертизи наведені такі збіги, які не викликають у суду сумнів щодо того, хто підписував названі документи.
Як зазначено у висновку експертизи ” викладені вище збіги є відносно стійкими та відносно суттєвими, створюють сукупність ознак, достатню для ймовірного висновку про те, що досліджувані підписи виконані, ймовірно, Никонюк Тетяною Степанівною. Вирішити це питання у категоричній формі не вдалося у зв'язку з ненаданням на неодноразові клопотання експерта належних зразків підпису Никонюк Т. С.
Певні виявлені розбіжності( насамперед, напрямку виконання безбуквенних штрихів порівняно з більшістю наданих зразків, на ймовірний висновок експерта не впливають та пояснюються намаганням виконавця змінити ознаки свого підпису”. Так як ймовірний висновок експерта підтверджується іншими доказами, зокрема, поясненнями позивача, відмовою Никонюк Т. С. надати зразки підпису на неодноразові вимоги суду, то суд прийшов до переконання , що висновок експерта є належним, повним і обґрунтованим доказом про те, що спірний договір підписала від імені ТЗОВ "Україна" від імені продавця Нитконюк Т. С., яка діяла на підставі повноважень , наданих їй керівником виконавчого органу цього ТзОВ, Никонюком В.Є,. який схвалив її дії щодо підписанню спірного договору , отримання за нього коштів, передачі позивачу і проведенню взаємозвірок за продане приміщення.
Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
При дослідженні питання про схвалення ТзОВ "Україна" правочину - договору від 01.09.2005 р. № 9 купівлі-продажу нежитлового приміщення, суд враховує, що, з матеріалів справи вбачається, що Никонюк Т. Є. неодноразово підписувала від імені директора Никонюка В. Є. документи стосовно господарської діяльності ТзОВ "Україна" і такі її дії не оспорювались директором ТзОВ "Україна".
Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суд прийшов до переконання,що керівник виконавчого органу ТЗОВ України Никонюк В. Є. і його дружина Никонюк Т. С. погодили всі умови продажу спірного приміщення і Никонюк Т. С. отримала від Никонюка В. Є повноваження на укладення угоди купівлі-продажу і уклала спірну угоду. Її дії були схвалені ТзОВ "Україна" в особі керівника виконавчого органу і заперечення такого схвалення при розгляді даної справи суперечить фактичним обставинам цієї справи, що їх встановив суд. Так, Никонюк Т. С., опитувалась судом, як посадова особа і заявила,що вона не підписувала угоди, ордерів на отримання коштів, актів звірок та прийому передачі проданого приміщення Однак, такі її пояснення суперечать встановленим судом фактам про те,що саме вона підписала спірну угоду, документ прийому - передачі проданого майна, акт взаємозвірки і інші. Никонюк В. Є., як керівник виконавчого органу ТзОВ "Україна" не пред'являв до ПП "Володимир Єлена” вимог про стягнення орендної плати, звільнення приміщення, якби вважав незаконним користування позивачем цим приміщенням. Такі претензії стали появлятися тільки після звернення ПП "Володимир Єлена" до суду з даним позовом. Тому суд критично оцінює такі заперечення відповідача і вважає їх намаганнями не виконати умови укладеного договору з боку продавця.
Щодо заперечень відповідача про те,що боргова розписка від 20 січня 2006 року, видана директором ТзОВ "Україна" Никонюком В. Є. про отримання розрахунку за продане приміщення, та виписка із протоколу № 1 від 11 лютого 2002 року загальних зборів ТзОВ "Україна" про згоду на продаж спірного об'єкту, є підробленими, то при оцінці цих доказів суд виходить з наступного.
Як видно з висновку судово - технічної експертизи № 2594 від 26.01.09, вказані документи містять окремі елементи монтажу в частині нанесеного на них тексту. Однак, матеріалами справи встановлено, що вказані документи представнику ПП "Володимир Єлена" передав саме директор ТзОВ "Україна" Никонюк В. Є., а тому, якщо ці документи і містять елементи підробки, то не відомо ким вони вчинені. Відповідач не довів , що підроблення вказаних документів здійснено позивачем, а факт передачі цих документів позивачу саме відповідачем суд вважає встановленим. За таких обставин, суд критично ставиться до вказаних доказів, однак вважає, що наведені у них обставини підтверджені іншими матеріалами справи. Зокрема, факти отримання, як плати за продане приміщення грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, підтверджується доказами, які судом наводяться нижче, а факт згоди на продаж приміщення підтверджується фактичними діями продавця - ТзОВ "Україна", спрямованими на врегулювання взаємин з ПП "Володимир Єлена" , які виникли з приводу користування товарним кредитом, коштами, що йому надавалися.
Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу № 9 від 01.09.2005 р. та їх виконання підтверджується такими письмовими доказами:
- накладною № 1 від 25.02.2006 р. видана ТзОВ "Україна" про передачу ПП "Володимир - Єлена" нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Володимир - Волинський, вул. Ковельська, 132/1 на суму 330000 грн.
- довіреністю серії ЯВО № 941605 від 25.02.2005 р., виписаної на ім'я Никонюка В. Є. на отримання від ПП "Володимир - Єлена" 330000 грн. в якості розрахунку за нежитлове приміщення, що знаходиться в м. Володимир - Волинський, вул. Ковельська, 132/1.
- касовою книгою ПП "Володимир - Єлена" на 2006 р. - запис 20.01.2006 р. про видачу Никонюк В.Є. 107000 грн. проплати за приміщення;
- актом звірки взаємних розрахунків станом на 1-ше березня 2006 р. між ПП "Володимир - Єлена" та ТзОВ "Україна", яким встановлено остаточне сальдо на користь ПП "Володимир - Єлена" в сумі 330000 грн.
Зазначені документи також свідчать про прийняття відповідачем спірного договору до виконання, а отже про схвалення ним цього правочину.
З врахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку, що при укладенні договору № 9 від 01.09.2005 р. купівлі-продажу нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Володимир - Волинський, вул. Ковельська, 132/1 сторони - ПП "Володимир - Єлена" та ТзОВ "Україна" домовилися щодо усіх істотних умов договору, і це підтверджується письмовими доказами, відбулося виконання умов договору; ПП "Володимир - Єлена" оплатило вартість майна, а ТзОВ "Україна" передало приміщення, однак відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору.
Враховуючи вищевикладене, підлягають до задоволення позовні вимоги позивача про визнання договору № 9 від 01.09.2005 р. купівлі-продажу нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Володимир - Волинський, вул. Ковельська, 132/1, укладеного між ПП "Володимир - Єлена" та ТзОВ "Україна" - дійсним.
Підлягають до задоволенню вимоги про стягнення з відповідача судових витрат і витрат на правову допомогу адвоката. Приймаючи рішення про задоволення позову в цій частині, суд враховує вимоги ст. ст. 44, 49 ГПК України, а також приходить до висновку про обґрунтованість витрат, понесених позивачем на правову допомогу адвоката, які є оптимальними за розміром, враховують засади розумності і судову практику.
Керуючись ст. ст. 220, 657 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати дійсним Договір купівлі-продажу № 9 від 01.09.2005 р. нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Володимир-Волинський по вул. Ковельській, 132/1, укладений між Приватним підприємством "Володимир - Єлена" (вул. Ковельська, 140/141, м. Володимир-Волинський, Волинська область, 44700, код 31820110) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" (юридична адреса: вул. Ковельська, 132/1, м. Володимир-Волинський, Волинська обл., 44700; фактична адреса: с. Новосілки, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл., 44741; код 13360697).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (юридична адреса: вул. Ковельська, 132/1, м. Володимир-Волинський, Волинська обл., 44700; фактична адреса: с. Новосілки, Володимир-Волинський р-н, Волинська обл., 44741; код 13360697) на користь Приватного підприємства "Володимир - Єлена" (вул. Ковельська, 140/141, м. Володимир-Волинський, Волинська область, 44700, код 31820110) 3300 грн. державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 10000 грн. витрат на юридичну допомогу адвоката; 4700 грн. витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи.
Повний текст рішення виготовлено
та підписано 20.03.2009 р.
Головуючий суддя П. Р. Слободян
Судді Л. О. Черняк
С. В. Бондарєв
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2009 |
Оприлюднено | 01.04.2009 |
Номер документу | 3254544 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Бондарєв С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні