Постанова

від 19.07.2013 по справі 922/1012/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2013 р. Справа № 922/1012/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю прокурора - Овсянніков С.В.

представників :

позивача - Павлов К.Д.

1-го відповідача - Лащенко В.В.

2-го відповідача - не з'явився

третьої особи - Курчакова А.В.

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Краснокутського району (вх. №1507Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 24.04.13 у справі № 922/1012/13-г

за позовом Прокурора Краснокутського району Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області, м. Харків

до 1. Краснокутської районної державної адміністрації, смт. Краснокутськ

2. Приватного виробничо-комерційного підприємства "Вітчизна", м. Полтава

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків

про визнання недійсними актів органів державної влади та визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року прокурор Краснокутського району Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Краснокутської районної державної адміністрації, в якій просив суд визнати недійсними розпорядження Краснокутської районної державної адміністрації № 35 від 29.01.2007 року, № 34 від 16.02.2010 року та № 297 від 26.08.2010 року. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 14.02.2011 р. укладеного між Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області та ПВКП "Вітчизна", сільськогосподарського призначення загальною площею 12,4000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області. Зобов'язати ПВКП "Вітчизна" повернути Головному управлінню Держземагенства у Харківській області земельну ділянку загальною площею 12,4000 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.04.2013 р. у справі № 922/1012/13-г (суддя Жигалкін І.П.) в позові відмовлено повністю.

Прокурор з рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2013 р. скасувати в повному обсязі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Позивач просить рішення господарського суду Харківської області від 24.04.2013 р. скасувати повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги прокурора.

Третя особа надала відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому зазначила, що передача земельної ділянки була здійснена з порушенням норм земельного законодавства.

Перший відповідач надав відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому просить рішення господарського суду Харківської області від 22.04.2013 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прокурор також надав правове обґрунтування, в якому зазначає, що правом передавати у власність або у користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в Харківській області з 01.01.2013 року наділене Головне управління Держземагенства у Харківській області.

Другий відповідач у письмових поясненнях зазначає, що не вбачає у своїх діях, щодо розроблення технічної документації та укладання договору оренди землі, будь-яких порушень норм чинного законодавства, оскільки він діяв за рекомендаціями управління Держкомзему, про що свідчать матеріали справи.

Другий відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, не реалізував своє право на участь у судовому процесі та не забезпечив явку свого представника в судове засідання.

Враховуючи те, що явка представника другого відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 29 січня 2007 року першим заступником голови Краснокутської районної державної адміністрації було видано розпорядження № 35 "Про надання дозволу ПВКП "Вітчизна" на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшого надання в оренду за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради" (т.І а.с.22).

Відповідно до п. 1 даного розпорядження ПВКП "Вітчизна" було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та дозвіл на виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для подальшого надання земельних ділянок в оренду із земель нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із п. 2 розпорядження технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель подати на затвердження до районної ради, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на протязі чотирьох місяців з дня видачі цього розпорядження подати на затвердження до райдержадміністрації.

16 лютого 2010 року головою Краснокутської районної державної адміністраціії було видано розпорядження № 34 "Про затвердження ПВКП "Вітчизна" технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що засвідчують право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області" (т.І а.с.22).

Відповідно до п. 1 даного розпорядження затверджено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що засвідчують право оренди на земельну ділянку площею 12,4 га ріллі надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Колонтаївської сільської ради.

Згідно із п. 2 розпорядження технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель подати на затвердження до районної ради.

Рішенням Краснокутської районної ради від 13 липня 2010 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передається на умовах оренди ПВКП "Вітчизна" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту) на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області. Нормативну грошову оцінку земельної ділянки затверджено у розмірі 108986,11 станом на 01.01.2010 р. (т.І а.с.77).

26 серпня 2010 року головою Краснокутської районної державної адміністраціії було видано розпорядження № 297 "Про надання в оренду ПВКП "Вітчизна" земельної ділянки площею 12,4000 га ріллі терміном на 30 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок запасу земель за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради " (т.І а.с.22).

Відповідно до п. 1 даного розпорядження надано в оренду ПВКП "Вітчизна" земельну ділянку площею 12,4000 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області терміном на 30 років.

Згідно із п. 2 розпорядження заявник має заключити та зареєструвати в установленому порядку договір оренди земельної ділянки.

14 лютого 2011 року між Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області (орендодавець) та Приватним виробничо-комерційним підприємством "Вітчизна" (орендар) було укладено договір оренди землі, який було зареєстровано у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 лютого 2011 року за №6323583740000023 (т.І а.с.23-29).

Відповідно до п. 1 даного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради.

Згідно із п. 2 в оренду передається земельна ділянка площею 12,4000 га ріллі відповідно до розпорядження Краснокутської районної державної адміністрації від 26 серпня 2010 року № 297.

У пункті 5 вказаного договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2010 року становить 108986,11 грн.

Відповідно до п. 8 договір укладено на тридцять років.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі - 175,78 грн. за один гектар на рік, що становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 9).

Згідно п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно з урахуванням індексації та інфляції у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на реєстраційний рахунок Колонтаївської сільської ради протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем звітного місяця.

Положеннями п. 20 договору оренди передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

14 лютого 2011 року сторони договору склали акт прийому-передачі, відповідно до якого Краснокутська районна державна адміністрація передала в оренду, а Приватне виробничо-комерційне підприємство "Вітчизна" прийняло земельну ділянку площею 12,4000 га ріллі із земель запасу сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Колонтаївської сільської ради (т.І а.с.30).

На думку прокурора, розпорядження голови Краснокутської районної державної адміністрації № 35 від 29.01.2007 р., №34 від 16.02.2010 р. та №297 від 26.08.2010 р., а також договір оренди земельної ділянки від 14.02.2011 року слід визнати недійсними, оскільки розпорядження видані, а договір укладено з порушенням вимог законодавства, що регулює порядок надання у користування земельних ділянок, які знаходяться у державній власності, що є підставою для захисту прав та інтересів держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області в судовому порядку.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками прокурора та вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто на момент звернення до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів право особи має бути порушено або оспорювано.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області та просив визнати недійсними розпорядження Краснокутської районної державної адміністрації та договір оренди землі укладений між Краснокутською районною державною адміністрацією та ПВКП "Вітчизна".

На момент видання розпоряджень головою Краснокутської районної державної адміністрації діяли норми п. 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, відповідно до яких, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України (який діяв на час видання розпоряджень) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Таким чином, відповідач, на час видання головою Краснокутської районної державної адміністрації спірних розпоряджень, мав право на розпорядження земельною ділянкою, зазначеною в цих розпорядженнях, та прийняття відносно неї відповідних рішень.

На виконання розпорядження голови Краснокутської районної державної адміністрації від 26 серпня 2010 року № 297, Краснокутською РДА та ПВКП "Вітчизна" 14 лютого 2011 року було укладено договір оренди землі, на підставі якого між сторонами виникли господарсько-правові відносини.

Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 р. утворено Державне агентство земельних ресурсів України, шляхом реорганізації Державного комітету України із земельних ресурсів.

Позивач діє на підставі Положення про Головне управління Держземагенства в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №258 від 10.05.2012 р., та Положення про Головне управління Держземагенства у Харківській області, затвердженого наказом Державного агентства земельних ресурсів України №449 від 21.09.2012 р.

З аналізу даних актів не вбачається, що Головне управління Держземагенства у Харківській області є правонаступником Краснокутської районної державної адміністрації у правовідносинах, що обумовлені договором оренди землі від 14.02.2011 р.

Право укладення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області виникає у позивача з 01.01.2013 року, відповідно до пункту 18 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р., яким виключено пункти 10-12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Отже, Головне управління Держземагенства у Харківській області не є правонаступником Краснокутської районної державної адміністрації, як орендодавця, у господарсько-правових правовідносинах, пов'язаних з орендою ПВКП "Вітчизна" земельної ділянки.

Тому колегія суддів, вважає, що звернення прокурора до суду є передчасним, оскільки права чи охоронювані законом інтереси позивача, на час подання позову, порушено не було. Порушення прав позивача або оспорювання їх зі сторони

відповідачів не доведено належними доказами.

Також колегія суддів, вважає за необхідне звернути увагу на те, що посилання прокурора на невідповідність розпоряджень РДА та договору оренди земельної ділянки від 14.02.2011 р. вимогам ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України і ст.ст. 4, 6, 15, 16 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з передачею земельної ділянки в оренду без розроблення проекту її відведення, є необґрунтованими.

В статті 24 Закону України «Про землеустрій» визначено види документації із землеустрою, серед яких проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Таким чином, законодавство розмежовує випадки, коли необхідно складати проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, від випадків, коли потрібно розробляти технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

За приписами ст. 124 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент укладення договору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм, необхідність розроблення проекту відведення земельної ділянки пов'язується зі зміною цільового призначення земельної ділянки або наданням її в оренду із земель запасу під забудову.

Склад та цільове призначення земель України визначено главою 4 розділу ІІ Земельного кодексу України, згідно з яким землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії (землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), встановлення та зміна яких здійснюється у встановленому законом порядку, і недотримання цього порядку тягне відповідні наслідки.

З матеріалів справи вбачається, що ПВКП "Вітчизна" в оренду було надано земельну ділянку за рахунок запасу земель сільськогосподарського призначення без зміни її цільового призначення.

Отже, технічної документації, затвердженої Краснокутською районною радою відповідно до рішення від 13 липня 2010 року, достатньо для надання в оренду такої земельної ділянки. У зв'язку з чим твердження прокурора та позивача про необхідність розроблення проекту відведення земельної ділянки є необґрунтованим.

Такий висновок підтверджується п.18 договору оренди землі від 14.02.2011 р., згідно положень якого передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.

Як встановлено судом першої інстанції розроблена технічна документація пройшла також належну експертизу на предмет її відповідності вимогам законодавства.

Колегія суддів, досліджуючи умови договору оренди землі від 14.02.2011 р., дійшла висновку, що даний договір не містить умов, які порушують чинне законодавство.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За приписами ч.ч. 1- 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що розпорядженнями голови Краснокутської районної державної адміністрації № 35 від 29.01.2007 р., №34 від 16.02.2010 р., №297 від 26.08.2010 р. та договором оренди земельної ділянки від 14.02.2011 року не було порушено прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, розпорядження видані, а договір укладено у відповідності до чинного законодавства, тому позовні вимоги прокурора про визнання недійсними розпоряджень та договору оренди землі є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що прокурором в позовній заяві не вірно вказано назви актів місцевої державної адміністрації, які він просив визнати недійсними.

Оскільки положеннями статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Проте, прокурор просив визнати недійсними не розпорядження голови, який їх видав, а розпорядження Краснокутської районної державної адміністрації.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Краснокутського району Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.04.13 у справі № 922/1012/13-г залишити без змін.

Повна постанова складена 16 липня 2013 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.