Постанова

від 18.07.2013 по справі 812/5705/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2013 року Справа № 812/5705/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

за участю :

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача №1 Луганського міського управління

Головного управління Міністерства внутрішніх справ України

в Луганській області - не прибув

представника відповідача №2 державного підприємства

«Інформаційний центр» Міністерства юстиції України - Веліканової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луганського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

В позовній заяві позивач просить суд : визнати неправомірними дії посадових осіб Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України Луганській області по направленню недостовірної інформації (невірної дати постанови про накладення арешту) щодо накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 до Луганської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України; визнати неправомірними дії посадових осіб «Інформаційного центру" Міністерства юстиції України в особі Луганської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України по внесенню недостовірної інформації (невірної дати постанови про накладення арешту) щодо накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 та внесенню її до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна; зобов'язати посадових осіб Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України Луганській області відізвати заявку з не вірно зазначеною датою постанови про накладення арешту (замість 06.11.2012 року вказати 12.11.20112 року) щодо накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 до Луганської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, та направити нову заявку з правильною датою а саме вказати: «постанова про накладення арешту на майно від 12.11.2012 року слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області Кочетов А. П.»; зобов'язати посадових осіб Луганської філії державного підприємства «Інформаційний центр" Міністерства юстиції України» в особі Луганської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України виключити відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна та інших реєстрів щодо заборони відчуження рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року закрито провадження по справі щодо позовних вимог ОСОБА_1 до державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання неправомірними дій посадових осіб «Інформаційного центру" Міністерства юстиції України в особі Луганської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України по внесенню недостовірної інформації (невірної дати постанови про накладення арешту) щодо накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 та внесенню її до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна; зобов'язання посадових осіб Луганської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в особі Луганської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України виключити відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна та інших реєстрів щодо заборони відчуження рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1, у зв'язку з неналежністю їх розгляду у порядку адміністративного судочинства.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що його було притягнуто до кримінальної відповідальності вироком Ленінського районного суду міста Луганська від 05.02.2013 року суддею головуючим Коліуш О.Л.

В рамках кримінальної справи слідчим Ленінського РВ ЛМУ ГУМВСУ в Луганській області Кочетовим А.П. було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить позивачу, постановою про накладення арешту на майно від 12.11.2012 року за кримінальною справою, копію постанови було направлено до Луганської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України. Луганська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України здійснила внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна, яке належить позивачу.

В резолютивній частині вищевказаного вироку вказано: «скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 постановою слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області Кочетовим А.П. від 12.11.2012року».

Слід зазначити, що в матеріалах вищевказаної кримінально справи інших постанов про накладення арешту не має.

Після набрання сили вищевказаного вироку Ленінського районного суду міста Луганська арешт з майна позивача до сьогоднішнього дня не знято з причин йому невідомих, але, як вважає позивач, незаконних.

На теперішній час Ленінський РВ ЛМУ ГУМВСУ в Луганській області порушив права позивача тим, що його посадові особи направили заявку з помилковими реквізитами постанови про накладення арешту, а саме дата ухвалення постанови не відповідає дійсності, вірна дата 12.11.2012 року.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач - Луганське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що Ленінський РВ ЛМУ ГУМВСУ в Луганській області не є юридичною особою, про що не заперечують сторони по справі.

В рамках кримінальної справи № 02/12/1521 слідчим Ленінського РВ ЛМУ ГУМВСУ в Луганській області Кочетовим А.П., постановою про накладення арешту на майно від 12.11.2012 року, було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить позивачу (а.с.11).

Ленінським РВ ЛМУ ГУМВСУ в Луганській області направлено заявку до Луганської філії державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України з помилковими реквізитами постанови про накладення арешту, а саме в даті ухвалення постанови замість вірної дати 12.11.2012 року було зазначено 06.11.2012 року, що підтвердив представник державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України свої запереченнях. Арешт на майно позивача 06.11.2012 року слідчим не накладався (а.с.27-31).

На підставі вищевказаної заяви Ленінського РВ ЛМУ ГУМВСУ в Луганській області Луганською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про обтяження рухомого та нерухомого майна, яке належить позивачу (а.с.7,9,10).

Вироком Ленінського районного суду міста Луганська від 05.02.2013 року по кримінальній справі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України (а.с.6,8).

Вирок Ленінського районного суду міста Луганська від 05.02.2013 року по справі вступив в законну силу.

В резолютивній частині вищевказаного вироку зазначено: «скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 постановою слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області Кочетова А.П. від 12.11.2012 року» (а.с.8 на звороті).

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 125 Кримінально - процесуального кодексу України слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов'язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову.

В справах про злочини, за які кримінальним законом передбачена конфіскація майна, слідчий зобов'язаний вжити необхідних заходів до забезпечення виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, склавши про це постанову.

Порядок реєстрації обтяжень рухомого майна в Державному реєстрі регламентується Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 року № 1255-ІУ (далі - Закон № 1255-ІУ), Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830 (далі - Порядок) та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5, зареєстрованою в Мін'юсті 29.07.2004 за № 942/9541 (далі - Інструкція).

У статті 43 Закону № 1255-ІУ зазначається, що реєстрація обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються:

- для юридичних осіб - нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

- посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення грошових коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача;

- опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації;

- відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 1255-ІУ, публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу.

Згідно частини 7 статті 43 Закону № 1255-IV держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

Законодавчо визначено, що відповідальність за існування запису про обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, який було внесено реєстратором у встановленому порядку, несе саме обтяжував.

Реєстрація відомостей про припинення обтяження здійснюється відповідно до ст. 43 Закону № 1255-ІУ реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду, яке підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження" або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Відповідно до статті 41 Закону № 1255 публічне обтяження припиняється на підставі рішення уповноваженого органу з дня набрання ним законної сили. Відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. Обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або уповноважену ним особу. Уповноважений орган несе відповідальність, у встановленому законом порядку, за порушення обов'язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження.

Статтею 45 Закону встановлено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього, обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більше як на п'ять років.

На момент реєстрації арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 діяв Єдиний реєстр обтяжень об'єктів нерухомого майна (Реєстр заборон нерухомого майна). Порядок внесення інформації до Реєстру заборон встановлювалась Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 № 31/5, зареєстрованим в Мін'юсті 10.06.1999 за № 364/3657 (далі - Положення) та Інструкцією про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Мін'юсту від 18.08.2004 № 85/5, зареєстрованим в Мін'юсті 18.08.2004 за № 1021/9620.

Відповідно до п.п. 2.1.2 п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон нерухомого майна відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається:

- державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, - у зв'язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна;

- судами (крім третейських судів) і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту);

- органами державної виконавчої служби - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).

Пунктом 4.2 Положення встановлено, що відповідальність за вірогідність відомостей, що вносяться до Реєстру заборон із заяв, несуть органи та особи, які надали цю інформацію.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 319 Цивільного кодексу України зокрема зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5 скасовано, зокрема, Наказ Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року № 31/5 «Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 червня 1999 року за № 364/3657 (із змінами)

З 1 січня 2013 року запроваджено нову систему державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та розпочав функціонування державний реєстр речових прав на нерухоме майно, який містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до пункту 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 органи державної реєстрації прав - це структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Суб'єктами, які мають право доступу до інформації яка міститься у Державному реєстрі прав, згідно Закону, є державні реєстратори та нотаріуси як спеціальні суб'єкти, у випадках передбачених Законом.

Позивач просить суд зобов'язати посадових осіб Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України Луганській області відізвати заявку з невірно зазначеною датою постанови про накладення арешту (замість 06.11.2012 року вказати 12.11.20112 року) щодо накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 та направити нову заявку з правильною датою, вказавши : «постанова про накладення арешту на майно від 12.11.2012 року слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області Кочетова А. П.». На думку суду, це є неналежним способом захисту, оскільки арешт майна скасовано вироком суду і в арешті вказаного майна відпала необхідність.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе, з ціллю повного захисту прав позивача, застосувати ст. 11 КАС України та зобов'язати Ленінський РВ ЛМУ ГУМВС України Луганській області подати заяву до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення обтяження та виключення запису з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо накладення арешту на майно позивача по постанові слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області Кочетова А.П., без номеру від 06.11.2012 року про накладення арешту на майно, оскільки такої постанови від 06.11.2012 про накладення арешту на майно не існує.

Слід також зазначити, що на момент розгляду справи на державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, як на адміністратора Державного реєстру прав, покладено виключно функції, визначені статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», до яких відноситься: здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав. Держінформ'юст, в межах своїх повноважень, немає доступу до Реєстру речових прав.

Згідно квитанції № 00079 від 26.06.2013 року позивач сплатив судовий збір на рахунок УДКСУ у м. Луганську у сумі 39,00 грн.

Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,03 відсотку розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, за подання адміністративного позову немайнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у сумі 34,41 грн. Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 39,00 грн., тобто надмірно сплачено 4,59 грн.

Відповідно до ст. 89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору позивачем не заявлено, у зв'язку з чим питання про повернення надмірно сплаченого судового збору судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Ленінського РВ Луганського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області щодо направлення до Луганської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції недостовірної інформації - постанови слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області Кочетова А.П., без номеру від 06.11.2012 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1.

Зобов'язати Ленінський РВ Луганського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області подати заяву до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення обтяження та виключення запису з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо накладення арешту на майно ОСОБА_1 по постанові слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області Кочетова А.П., без номеру від 06.11.2012 року, про накладення арешту на майно.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 23 липня 2013 року.

Суддя Т.І. Ковальова