Постанова

від 25.02.2009 по справі 02/985

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

02/985

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

25.02.09 р.                                                                                          № 02/985          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Разіної Т. І (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Поліщука В.Ю.

                                                  Жук Г. А.

за участю представників сторін:

від позивача:  представник Яцюк М.В. за довіреністю  б/н  від 27.01.09; директор Катренко А.В. (наказ  № 1 від 03.05.06);

від відповідача:  представник Дубовиченко А..А. за довіреністю б/н  від 25.02.09;

від третьої особи-1:   не з'явились;

від третьої особи-2:  не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СевКабельЕлектро»на рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2008 року у справі №  02/985

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «СевКабельЕлектро», м. Черкаси,

до

підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Черкаси», м. Черкаси,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача            1. товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-                                                    Авто», с. Тернова  Харківського району Харківської                                                    області,                                                2. товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-                                                    Холдінг», с. Тернова  Харківського району  Харківської                                                    області,

провідмову від  договору та стягнення 70200 грн., сплачених за договором та 14040 грн. штрафу,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «СевКабельЕлектро»(далі по тексту –ТОВ «СевКабельЕлектро», позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Черкаси»(далі по тексту –ПІІ «АТ Автоінвестстрой-Черкаси», відповідач) з позовною заявою про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення штрафних санкцій.

Позивач просив господарський суд Черкаської області  судовим рішення розірвати договір купівлі-продажу від 06.08.2007 р., укладеного між ТОВ «СевКабельЕлектро»та  ПІІ «АТ Автоінвестстрой-Черкаси»;  стягнути з ПІІ «АТ Автоінвестстрой-Черкаси»на користь ТОВ «СевКабельЕлектро»сплачені за договором  кошти у розмірі 70200 грн.,  а також  штраф –14040 грн. та стягнути судові витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення  розгляду справи, оплати правової допомоги.

27.02.08 представником позивача  подана    через канцелярію місцевого  господарського суду  позовна заява від 24.03.08, якою змінено та доповнено позовну заяву  про відмову від договору купівлі-продажу та стягнення штрафних санкцій (а.с. 49-53).   

В прохальній частині вищевказаної заяви представник  позивача   просив господарський суд Черкаської області:  судовим рішенням визнати  відмову позивача від договору від 06 серпня 2007 року, укладеного між ТОВ «СевКабельЕлектро»та  ПІІ «АТ Автоінвестстрой-Черкаси»;  стягнути з ПІІ «АТ Автоінвестстрой-Черкаси»на користь ТОВ «СевКабельЕлектро»сплачені за договором  кошти у розмірі 72320  грн.,  а також  штраф –14040 грн. та судові витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення   розгляду справи, оплати правової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач  посилається на те,  що  за період у шість місяців    відбулося 15 незапланованих   гарантійних ремонтів  придбаного автомобіля, більшість з яких відповідач відмовився вносити  до сервісної книжки; пробіг автомобіля склав 12000 км. Позивач вважає, що  має право відмовитися від договору купівлі-продажу автомобіля від 09.08.2007 р. та просити повернення сплачених за автомобіль коштів у розмірі 72320,00 грн., а також стягнення штрафу,  обґрунтовуючи своєї позиції   ст. 673,  ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу  України, а саме: «у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язано з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару».

Відповідно до  ст. 231 Господарського кодексу України  позивач просив господарський суд стягнути  з відповідача 14040 грн. штрафу, а саме: за порушення умов зобов'язання щодо якості товарів стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних товарів.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.05.2008 року у справі № 02/985 (суддя Пащенко А.Д.)  (далі по тексту –оскаржуване рішення) припинено провадження в частині вимоги позивача про визнання відмови позивача від договору; клопотання позивача про призначення судової експертизи залишено без задоволення; в задоволенні позову відмовлено повністю.

Обґрунтовуючи рішення  господарський суд посилався на п. 1 ст. 80 ГПК України  щодо припинення провадження в частині вимоги позивача про визнання відмови  від договору. Залишаючи клопотання про  призначення  судової експертизи  господарський суд послався на  ч. 2 ст. 79 ГПК України, вказавши,  що призначення  судової експертизи є правом суду, а не обов'язком. У задоволенні позову відмовлено повністю. В обґрунтування господарський суд  встановив, що  оскільки у разі виявлення недоліків протягом гарантійного  строку покупець за договором поставки не отримує прав, передбачений статтею 678 ЦК України,  тому вимога є необґрунтованою,  отже,  позов не підлягає задоволенню. При прийнятті рішення    суд першої інстанції керувався  статтями  264 - 271  ГК України та   ст.ст. 673, 678, 712 ЦК України.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Черкаської області позивач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить призначити по справі  судову авто технічну  експертизу та доручити її проведення експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 81). Перед експертами поставити питання, які були поставлені позивачем та відповідачем в суді першої інстанції (клопотання від 13.05.2008 р.) Апелянт також просить скасувати  рішення  господарського суду  Черкаської області від 17 травня 2008 року. Прийняти за матеріалами справи нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «СевКабельЕлектро»до ПІІ «АТ Автоінвестстрой-Черкаси» задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі,  апелянт посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі з'ясував усі обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Відповідач скористався наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. Просить оскаржуване рішення від 13.05.2008 р. у справі № 02/985 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у тексті відзиву.

Представник  позивача в судових засіданнях  підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким  позовні вимоги  задовольнити.

В судовому засіданні  25.02.09 представник позивача  заявив усне  клопотання та надав пояснення суду, що для стягнення штрафу  слід  застосовувати  та керуватись приписами статті 269 ГК України.  

Представник  відповідача  просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

20.08.2008 р. до відділу документального забезпечення суду надійшли телеграми від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а саме товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто»та товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Холдінг», у яких викладено клопотання про здійснення апеляційною інстанцією розгляду справи у відсутності уповноважених представників  третіх осіб.

Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.08.08  в зв'язку з відпусткою суддів Арикової О.В. та Чорногуза М.Г.  подальший розгляд справи  № 18/3719 призначено до розгляду у  складі колегії суддів: головуючого судді Разіної Т.І., суддів  Поліщука М.Ю. та Жук Г.А..

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін під час апеляційного провадження у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм права, колегією  суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду  встановлено наступне.

Із матеріалів справи вбачається,  що  між сторонами був укладений договір купівлі-продажу від 09.08.2007 р. (а.с. 5-6, далі –договір).

Згідно п. 1.1.  предмету договору  продавець (ПІІ «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Черкаси») зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ «СевКабельЕлектро»)  автомобілі (далі по тексту «Товар», «автомобіль», «автомобілі»), а покупець зобов'язується прийняти  і оплатити цей товар.

Пунктом 1.2 договору  визначено відомості про товар. Найменування товару –автомобіль з ГБО. Кількість одиниць товару –1 шт., модель –ГАЗ-3302-414-Е2. Вартість одиниці товару –58933,33 грн. (без ПДВ).

Як вбачається із матеріалів справи виробником автомобіля згідно Сертифіката відповідності  є  ТОВ «Автозавод «Газ», м. Н.Новгород, Російська Федерація (а.с. 88-93).

Згідно п. 1.3. договору  загальна вартість  автомобіля  становить 70720,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 11786,67 грн.

Згідно акта приймання-передачі транспортного засобу від 30.08.2007 р.  (а.с. 7)  вбачається, що продавець передав покупцю автомобіль ГАЗ-3302, двигун № 3122478, кузов № 0469172.

Із  накладної № 594 від 31.08.2007 р. вбачається, що  вартість переданого за договором автомобіля становить 70720,00 грн. (а.с. 9).

Відповідно до п. 1.4. договору якість товару відповідає сертифікату відповідності, виданому Держстандартом України, комплектація згідно заводської норми.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що покупець не має права відмовитись від отримання товару, за винятком випадків його неякісності.

Пунктом. 5.1.  договору передбачено -  автомобілі, що поставляються є новими.

Пунктом 5.4. договору визначено, що продавець зобов'язується, що якщо  протягом строку гарантійного ремонту всі вузли та деталі проданого автомобіля, несправність яких виникла в результаті виробничого дефекту чи дефекту матеріалу, з якого ці вузли виготовлені, будуть безплатно відремонтовані чи замінені на нові. Необхідність заміни або можливості ремонту визначає продавець.

Факт проведення та виконання гарантійних ремонтів відповідачем  автомобіля підтверджується та відображається в листуванні між сторонами (а.с.10-24 том 1) та відмітками в сервісній книжці  (а.с. 28-37 том 1).

Із претензії від 25.12.2007 р. (а.с. 19 том 1) вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогами про розірвання договору купівлі-продажу від 09.08.2007 р.; сплати на  його розрахунковий рахунок  ціни договору в розмірі  70720,00 грн.  та відшкодування понесених витрат при проведенні гарантійних ремонтів у розмірі 70720 грн.,  але аргументував  позов та свою правову позицію з урахування уточнення,    посилаючись на п. 2. ст. 678 ЦК України.

Згідно частини другої статті 678 ЦК України  у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків. Усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків. Які виявлялись неодноразово чи виявлялись знов після їх усунення  покупець має право за своїм вибором: відмовитись від договору та вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, вимагати заміни товару.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне  вказати, що в силу норми частини четвертої статті 678 ЦК України, положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено ЦК України або іншим законом.   

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний договір за своєю правовою природою  є договором поставки,  а не договором купівлі-продажу, як вказував позивач у позовній заяві, оскільки у названому договорі присутня головна ознака договору поставки, яка дозволяє відрізнити його від договору купівлі-продажу, а саме –майно за договором передається покупцеві для використання його у підприємницькій діяльності.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні  положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з  характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі  договору поставки товару для  державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України  матеріально-технічне  постачання та збут  продукції  виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання  як власного виробництва, так і придбаних  у інших суб'єктів господарювання, здійснюється шляхом  поставки, а  у випадках, передбачених  цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу . Законодавством можуть бути  передбачені  особливості поставки  окремих видів  продукції  виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги  щодо укладення  та виконання договорів  поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Таким чином, частина друга статті 712 ЦК України  надає всім положенням ст.ст. 655-697 ЦК України   диспозитивного значення, якщо йдеться про їх застосування до зобов'язань поставки. Тобто, переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення  ст.ст.  264-271 ГК України.

Місцевий господарський суд, припиняючи провадження у справі щодо вимоги позивача про визнання відмови позивача від договору, виходив з того, що така вимога не може бути окремою вимогою у господарському процесі   у розумінні статті  ст. 12 Господарського процесуального Кодексу  України. Окрім цього, із матеріалів справи не вбачається та позивач не надав  суду доказів, у розумінні статей 32 та 34 ГПК України, направлення  відповідачеві письмового  повідомлення про відмову від договору (правочину) в зв'язку з істотними порушеннями  продавцем  вимог щодо якості поставленого автомобіля. Наявна в матеріалах справи претензія (а.с.19) свідчить про вимогу позивача розірвати укладений договір.

Щодо вимоги позивача  про зобов'язання відповідача повернути грошові кошти  сплачені за автомобіль  у сумі 72320 грн., то колегія суддів зазначає, що ця вимога є похідною від   вимоги про  відмову від договору, а тому задоволенню не підлягає.

Колегія суддів в процесі перегляду оскаржуваного рішення дійшла висновку, що в предмет дослідження у даній справі має входити питання щодо якості товару (враховуючи кількість проведених гарантійних ремонтів), переданого за договором купівлі-продажу від 09.08.2007  року. Однак, господарський суд клопотання позивача  щодо призначення судової експертизи  не задовольнив. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач  не заперечував щодо її призначення та проведення судової автотехнічної експертизи, про що зазначено в протоколі судового засідання від 22.04.2008  року  (а.с. 99, том 1) та  поданої представником відповідача  до суду заяви від 12.05.2008 року згідно ст.ст. 22, 41 ГПК України (а.с.103-104, том 1).  Дане питання не було досліджено судом першої інстанції, в клопотанні щодо проведення судової експертизи було відмовлено. У вступній частині оскаржуваного рішення  господарський суд зазначив, що «представники  не заперечили проти призначення судової експертизи за рахунок позивача, просили відмовити  позивачу у позові».

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.08.2008 р. призначено по справі № 02/985 судову автотехнічну експертизу, оскільки для розгляду апеляційної скарги та перегляду в апеляційній інстанції оскаржуваного рішення по суті, необхідно з'ясувати питання щодо наявності недоліків товару та питання, чи були наявні скриті дефекти, які зумовили неодноразовий ремонт автомобіля ГАЗ-3302-414-Е2. Апеляційне провадження у справі було зупинено до закінчення експертного дослідження.

У зв'язку з надходженням висновку судової автотехнічної експертизи № 710-АТЗ від 26.11.2008 р. ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.01.2009 р. апеляційне провадження було поновлено.

У названому висновку судовим експертом встановлено, що в автомобілі з ГБО: ГАЗ-3302-414-Е2, двигун № 3122478, кузов № 0469172 існують недоліки, які впливають (унеможливлюють до їх усунення) експлуатацію автомобіля за його прямим призначенням. Як мінімум один із недоліків слід вважати істотним, а саме: робота газобалонного обладнання, яка робить автомобіль істотно іншим. Істотний недолік у газобалонному обладнанні існує. Автомобіль з ГБО використовувати за його прямим призначенням без усування виявлених недоліків неможливо. Судовим експертом також встановлені причини виникнення недоліків –неякісний ремонт, встановлення неякісних деталей, та визначений час, необхідний на усунення недоліків. Експлуатація автомобіля з ГБО на теперішній час не можлива.

Таким чином, апеляційною інстанцією  встановлено, що за  укладеним  договором передано товар з недоліками, що унеможливлюють використання його  за призначенням.

Відповідно до ст. 43 ГПК України колегія суддів  оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 4.4. договору сторони  встановили, що покупець не має право відмовитись від отримання товару, за винятком випадків його неякісності.

Гарантії якості товару, а також претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів регулюються ст. 269 ЦК України.

Норма частини першої статті 269 ГК України  встановлює порядок  і строки покупцем недоліків поставлених йому  товарів, які не могли бути виявлені при звичайному прийманні, і пред'явлення   постачальникові претензій у зв'язку з  недоліками поставлених товарів визначаються   законодавством відповідно до  цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 5 - 8  ст. 269 ГК України  постачальник (виробник) гарантує якість товарів в цілому. Гарантійний строк на комплектуючі  вироби і складові частини  вважаються рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше  не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб.

Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій  рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товар, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення  покупцем (споживачем)  правил експлуатації або зберігання  виробу. У разі усунення  дефектів  у виробі, на який встановлено  гарантійний строк експлуатації,  цей строк продовжується на час, протягом якого  він не використовувався  через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника)  штраф у розмірі, передбаченому ст. 231 ГК України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.  Позови, що випливають  з поставки товарів неналежної якості можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Отже, у разі виявлення недоліків протягом гарантійного  строку покупець за договором поставки  наділений правом лише вимагати від постачальника (виробника) усунення дефектів виробів за його рахунок.

При цьому, у всіх випадках коли виявляється неналежна якість або некомплектність товарів, поставлених відповідно до договору  поставки, в тому числі і при виявленні дефектів виробів період гарантійного строку, з постачальника може бути стягнуто штраф в порядку ч. 7 ст. 269 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимога позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 14040 грн. підлягає задоволенню.

Враховуючи зазначені вище обставини, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «СевКабельЕлектро»   підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2008 року  зміні.

Судові витрати покладаються на  сторони пропорційно розміру задоволених  позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 41- 43, 49, п. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СевКабельЕлектро»на рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2008 року у справі №  02/985  задовольнити частково.

Рішення господарського суду Черкаської області від 13.05.2008 року у справі №  02/985  змінити. Резолютивну частину викласти в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з підприємства з іноземними інвестиціями «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Черкаси»(18006, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 60/2; ідентифікаційний  код 30759244)  на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СевКабельЕлектро» (18000, м. Черкаси, вул. Луценка, 12; ідентифікаційний код 34337950)  штраф у сумі 14040 грн., державне мито  за розгляд позовної заяви у сумі 140 грн. 40 коп. та за розгляд апеляційної скарги в сумі 95 грн.,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  19 грн. 55 коп. Видати наказ.

В решті суми позову відмовити.

Припинити провадження в частині вимоги позивача про визнання відмови від договору.

Доручити господарському суду Черкаської області видати відповідний наказ.

Матеріали справи № 02/985 повернути до господарського суду Черкаської  області.

Головуючий суддя:                                                                      Разіна Т. І

Судді:

                                                                                                    Поліщук В.Ю.

                                                                                                    Жук Г. А.