Рішення

від 13.03.2009 по справі 16/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/15

Г о с п о д а р с ь к и й  с у д

Чернігівської області

14000, м. Чернігів , пр. Миру, 20, тел. 77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

„12” березня  2009 р.                                                                                                         Справа № 16/15

За позовом:          Військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави,  (вул. Каменєва, 8, м. Київ, 133, 01133)

В особі:           Міністерства оборони України

          (пров. Повітрофлотський, 6, м. Київ,03168)

                             Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайрокул - Україна"

                             (вул. Софіївська, 25, оф.16, м. Київ, 39, 03039)

    До відповідача:   Державного підприємства "Прилуцький завод протипожежного і

        спеціального машинобудування "Пожспецмаш"

        (вул. Миру, 100-А, с. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583)

          Про витребування майна з чужого володіння та визнання права власності.

Суддя                                    М.В.Фесюра

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача-1: Міністерства оборони України: Горбачова О.О.-головний спеціаліст(дов.№220/998/д від 24.11.08);

Від позивача-2: ТОВ „Пайрокул - Україна”: не з'явився;

Від  відповідача: Ященко Ю.М. –начальник юридичного відділу (дов. №107 від 24.10.08);

В судовому засіданні присутній Вторих Р.І. –помічник військового прокурора Чернігівського гарнізону (посвідчення від 10.05.06 №596);

          Військовим прокурором Центрального регіону України подано позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та ТОВ "Пайрокул - Україна" про зобов'язання відповідача передати ТОВ „Пайрокул –Україна” готову продукцію - 20 одиниць автоцистерн пожежних АЦ - 40 (131) мод. 137А. та визнання за ТОВ "Пайрокул - Україна" права власності на вказану продукцію.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов'язань всупереч ст.525,526 ЦК України, ст.193 ГК України не передав ТОВ „Пайрокул –Україна” готову продукцію.

          Також прокурор вважає, що відповідно до ст.ст.328,332 ЦК України власником готової продукції є ТОВ „Пайрокул –Україна”, з чим не погоджується відповідач, тому право власності має бути визнане в судовому порядку згідно з ст.392 ЦК України.

          Відповідач надав відзив яким проти позову заперечив, посилаючись на наступне. В жовтні 2007 року ним було виготовлено 20 пожежних автоцистерн відповідно до умов укладеного договору , з яких 25.10.2007р. дві цистерни були відпущені ТОВ „Пайрокул –Україна”. В той же час 30.08.2006р. господарський суд м. Києва своїм рішенням розірвав державний контракт, який був укладений між ТОВ „Пайрокул –Україна” та МО України і зобов'язав товариство повернути міністерству кошти та 20 шасі ЗІЛ-131. У зв”язку з цим відповідач розукомплектував автоцистерни і на даний час 18 шасі та обладнання знаходиться в нього на зберіганні, але МО України відмовляється їх отримувати.

          Прокурор подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить, крім того, стягнути з відповідача на користь ТОВ „Пайрокул –Україна” пеню у розмірі 964829,32 грн. Також прокурором заявлено повторне клопотання щодо заборони відповідачу, третім особам вчиняти будь – які дії відносно 18 одиниць пожежних автоцистерн, які знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача.

          Відповідач письмового відзиву щодо змінених позовних вимог не надав, представник в судовому засіданні проти стягнення пені заперечив, посилаючись на неправильний її розрахунок.

          12.03.2009р. прокурор подав заяву про зменшення розміру позовних вимог , остаточно визначившись в вимогах про зобов'язання відповідача передати ТОВ „Пайрокул –Україна” готову продукцію - 18 одиниць автоцистерн пожежних АЦ - 40 (131) мод. 137А. та визнання за ТОВ "Пайрокул - Україна" права власності на вказану продукцію, а також стягнення пені  у розмірі 899623,38 грн.

          Відповідач щодо зменшеного розміру пені заперечив, посилаючись на те, прокурором при розрахунку  взято до уваги не вартість продукції, яка повинна становити 130000 грн., а іншу суму.

          Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ

          Клопотання прокурора про збільшення розміру позовних вимог та подальше зменшення їх розміру підлягає задоволенню, оскільки є його правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          Клопотання прокурора щодо заборони відповідачу, третім особам вчиняти будь –які дії відносно 18 одиниць пожежних автоцистерн, які знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача, задоволенню не підлягає з підстав, викладених при вирішенні аналогічного клопотання в мотивувальній частині ухвали про порушення провадження у справі.

          16.09.2004 року між Міністерством оборони України (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Пайрокул-Україна” (виконавець), було укладено державний контракт № 229/5/3/127-116 з оборонного замовлення на обладнання машин на базі шасі ЗІЛ 131 пожежним устаткуванням (АЦ-40) (для організації надійного утримання і зберігання озброєння, ракет і боєприпасів).

       Відповідно до умов зазначеного контракту, виконавець взяв на себе зобов'язання виготовити та встановити на шасі ЗІЛ-131 Міністерства оборони України пожежне обладнання для організації надійного утримання і зберігання озброєння, ракет і боєприпасів у військових частинах Збройних Сил України, а замовник зобов'язується забезпечити приймання і оплату продукції в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно специфікації, а саме обладнання  машин на базі  шасі ЗІЛ 131 пожежним устаткуванням ( АЦ-40).

          Рішенням господарського суд м. Києва від 30.08.2006 року  по справі № 26/249 за позовом  Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пайрокул-Україна”, третя особа: Державне підприємство "Прилуцький завод протипожежного  спеціального машинобудування  "Пожспецмаш" (далі –ДП „Пожспецмаш”) про розірвання контракту № 229/5/3/127-116 від 16.09.2004 року та повернення перерахованих коштів в сумі 2 100 000 грн та 20 шасі автомобілів ЗІЛ-131, яке набрало законної сили,  було розірвано контракт № 229/5/3/127-116 від 16.09.2004 року, укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Пайрокул-Україна” та зобов'язано ТОВ „Пайрокул-Україна” повернути Міністерству оборони України грошові кошти в сумі 2 100 000 грн. та 20 шасі автомобілів ЗІЛ-131.

          Як вбачається із матеріалів справи взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю „Пайрокул-Україна”  та  відповідачем по даній справі –ДП "Пожспецмаш" виникли до моменту укладення державного контракту № 229/5/3/127-116 від 16.09.04р., на  підставі укладеного договору  № 29 від 07.09.04р., згідно якого відповідач взяв  на себе зобов'язання  провести переобладнання автомобіля  ЗІЛ 131 в кількості 20 одиниць  на шасі  покупця ( ТОВ „Пайрокул-Україна”  )  в автоцистерну  пожежну  АЦ 40 ( 131137А)  в заводській комплектації  додаток № 1, за виключенням обладнання , вказаного в додатку № 2  і доукомплектувати  автомобілі  пожежно-технічні  обладнанням, переданим покупцем. Асортимент  обладнання і кількість, яке поставляється  покупцем , визначається  в додатку № 2.

          Ціна договору була визначена у розмірі 1060252 грн. Поставка готової продукції, як вказано в п.3.1 договору, мала здійснюватись виконавцем на умовах EXW Прилуцьке ДП „Пожспецмаш” (Інкотермс 2000р.).

          Між відповідачем та ТОВ „Пайрокул-Україна”   були підписані  додаток  № 1 до договору. яким визначено  технічна характеристика  автоцистерни пожежної Типу АЦ ( 131137А), та додаток № 2, яким визначено  додаткове обладнання , яке поставляється покупцем (ТОВ „Пайрокул-Україна”).

          Між відповідачем та ТОВ „Пайрокул-Україна” була підписана додаткова угода , якою сторони п.1.1  договору , у зв”язку з не поставкою ТОВ „Пайрокул-Україна” шасі ЗІЛ –131 в кількості  20 штук , виклали в новій редакції , а саме  виконавець ( відповідач по даній справі)  проводить і поставляє , а покупець (ТОВ „Пайрокул-Україна”)  сплачує на  умовах  цього договору  модуль АЦ-40 ( 130)-137А, без ПТВ, з вузлами  і  деталями для монтажу. Пункт1.2 цього договору викладено в наступній редакції : після поставки покупцем шасі виконавець здійснює їх переобладнання в автоцистерну пожежну АЦ 40 ( 131137А) в заводській комплектації згідно додатку № 1, за виключенням обладнання, вказаного в додатку № 2, і доукомплектовує автомобілі пожежно –технічним обладнанням, наданим покупцем. Асортимент обладнання та кількість , яка поставляється покупцем, зазначається в додатку № 2. Додатки № 1 і № 2 є невід'ємною частиною даного договору. Розділом 2 договору щодо розрахунків за договором було визначено, що сума останнього складає 1060252 грн. з наступного розрахунку  - 848201,60 грн. - вартість робіт, передбачених п.1.1 договору, 212050,40 грн. вартість робіт , передбачених п.1.2 договору. При цьому розрахунок планувалось здійснити в два етапи: 848201,60 грн. –в якості передоплати, а 212050,40 грн. –на протязі 3-х днів після отримання від виконавця повідомлення про завершення робіт , передбачених п.1.2 договору.

          31.12.2004р. тими ж сторонами була укладена додаткова угода № 2, якою строк дії договору було продовжено до 31.12.2005р., а 06.06.2005р. –додаткова угода № 3, якою був змінений пункт 3.1 договору і викладений в наступній редакції : поставка готової продукції договору здійснюється виконавцем на умовах EXW Прилуцьке ДП „Пожспецмаш” (Інкотермс 2000р.) після передачі шасі ЗІЛ-131 на протязі двадцяти календарних днів.

          15.11.2004р. ТОВ ”Пайрокул –Україна” та відповідач уклали договір зберігання майна, за яким зберігач а особі ДП „Пожспецмаш” зобов'язався зберігати майно відповідно до додатку № 1 до цього договору.

          Як підтверджується актом прийому  - передачі від 19.11.2004р., накладними № РН-0000527, РН-0000527А, ТОВ ”Пайрокул –Україна” передав, а ДП „Пожспецмаш” отримав модулі, вузли та агрегати і додаткове обладнання у кількості 20 комплектів .

          Крім того, ТОВ „Пайрокул Україна” перерахувало відповідачу кошти платіжними дорученнями № 1239 від 19.10.2004р. –560000 грн., № 3 від 27.10.2004р. –132000 грн., № 74 від 13.12.2004р. –358000 грн., а всього –1050000 грн.

          Таким чином, у 2004 році була оплачена вартість робіт, передбачена п.1.1 договору в строки, передбачені останнім, та частково оплачена вартість робіт, передбачених п.1.2 договору, строк оплати яких не настав.

          06.08.2007р. ТОВ „Пайрокул –Україна” передало ДП „Пожспецмаш” згідно акту прийому –передачі № 1 шасі автомобіля ЗІЛ –131 у кількості 20 шт.: № М0935500, № М0921435, № М0926811, № М0926394, № М0926403, № М0922279, № L0906793, № M0920123, № L0919942, № M0927609, № M0936049, № M0920086, № M0932062, № M0920494, № L0907629, № M0932045, № L0916673, № L019580, № M0921127, № M0935979.

          Відповідач не заперечує, що в жовтні ним були виготовлені пожежні автоцистерни у кількості 20 шт., з яких, як підтверджується накладною №5/512 від 25.10.2007р., довіреністю ЯЛГ № 499650 від 25.10.2007р., дві автоцистерни , що виготовлені на шасі № МО921127, МО935979 за ціною 130000 грн. за одиницю, на загальну суму 260000 грн., були передані ТОВ „Пайрокул - Україна”.

          В решті зобов'язання по передачі 18 пожежних автоцистерн відповідач не  виконав, розукомплектувавши 11 з них станом на 20.08.2008р., що підтверджується актами державного виконавця від 20.08.2008р., складеними при виконанні виконавчого листа господарського суду м. Києва у справі № 26/249.

          Відповідно до цих актів встановлено, що на території складу готової продукції ДП „Пожспецмаш” виявлено згідно акту опису та арешту майна від 15.11.2007р.  сім автоцистерн пожежних 40(131)137А на шасі за № М0935500, № L0906793, № L0919942, № M0927609, № M0936049, № M0920096, № M0932062., а також окремо одинадцять шасі: № М0921435, № М0926811, № М0926394, № М0926403, № М0922279, № M0920123, № M0920494, № L0907629, № M0932045, № L0916673, № L019580, № M0921127, № M0935979.

          Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що після складення акту державним виконавцем 20.08.2008р. ним розукомплектована решта (сім) пожежних автоцистерн. В той же час прокурором та позивачами не надано відповідних доказів , які б спростовували обставини, відображені в акті державного виконавця щодо зберігання на території відповідача одинадцяти необладнаних шасі.

          У відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          Судом не приймається до уваги заперечення відповідача про те, що він не зобов'язаний передавати ТОВ „Пайрокул –Україна” готову продукцію через існування рішення господарського суду м. Києва у справі №26/249 від 30.08.2006р.  Суд вважає, що таке рішення покладає обов'язок на ТОВ „Пайрокул –Україна”, зокрема, повернути МО України 20 шасі ЗІЛ-131, і не припиняє дії договору, укладеного ТОВ „Пайрокул –Україна” з іншою особою - ДП „Пожспецмаш”, в тому числі не звільняє  останнього від виконання взятого на себе зобов'язання по виготовленню та передачі замовнику готової продукції.

          Крім того, суд враховує наступне.

          Статтею 179 ЦК України встановлено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Відповідно до ч.2 ст.183 цього Кодексу неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

          Виходячи з технічної характеристики автоцистерни пожежної АЦ (131137А), яка міститься в додатку № 1 до договору, в разі розукомплектування її до стану шасі, яке включає в себе двигун та кабіну, повністю втрачається її цільове призначення, отже автоцистерна пожежна є неподільною річчю.

          За таких обставин позов підлягає задоволенню в частині зобов'язання відповідача передати ТОВ „Пайрокул – Україна” семи автоцистерн пожежних АЦ (131137А) на шасі за № М0935500, № L0906793, № L0919942, № M0927609, № M0936049, № M0920086, № M0932062, щодо решти автоцистерн у кількості 11 одиниць на шасі № М0921435, № М0926811, № М0926394, № М0926403, № М0922279, № M0920123, № M0920494, № L0907629, № M0932045, № L0916673, № L019580, № M0921127, № M0935979 позов в частині зобов'язання їх передати задоволенню не підлягає у зв”язку з відсутністю самого об'єкта, який повинен бути переданий, тобто речі, щодо якої можуть виникати цивільні права та обов'язки. Однак, це не позбавляє позивача права звернутися до суду за захистом свого права, обравши відповідний спосіб, передбачений цивільним законодавством.

          Стосовно визнання права власності за ТОВ „Пайрокул –Україна” щодо 18 автоцистерн пожежних суд враховує наступне.

          Статтями 328,332 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності на рухому річ, створену особою шляхом переробки з матеріалу, що їй не належить, набувається власником матеріалу за його бажанням, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Договором, який укладений між ТОВ „Пайрокул - Україна” та відповідачем, не передбачено будь –яких відмінностей від діючого законодавства в питанні щодо моменту набуття права власності покупцем  на автоцистерни пожежні.

          В той же час, ч.1 ст.334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Таким чином, за відсутності факту передачі 18 автоцистерн пожежних ТОВ „Пайрокул –Україна”, момент виникнення права власності  у останнього на це майно не настав, отже в задоволенні позову в цій частині має бути відмовлено.

          Позов в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 899623,38  грн. також задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Відповідно до ст.ст.546,549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею), якою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Пунктом 5.1 договору встановлено, що за прострочення поставки продукції виконавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% вартості недопоставленої або поставленої із запізненням продукції за кожен день прострочки.

          Позивач , розраховуючи розмір пені, виходив з вартості робіт в  сумі 1060252 грн., які мали бути виконані за договором.

          Однак вартість робіт не є тотожнім вартості продукції, оскільки не включає в себе вартості обладнання та шасі , які перероблюються в готову продукцію тощо, і виходячи з ціни, яка зазначена в накладній №5/512 від 25.10.2007р.при передачі двох автоцистерн пожежних, є меншою від вартості готової продукції.

          Суд не вправі самостійно змінювати підстави або предмет позову, тому у позові в частині стягнення пені має бути відмовлено повністю.

          Розподіляючи судові витрати, суд враховує наступне.

          Позов містить три майнові вимоги:

-          визнання права власності на 18 автоцистерн пожежних;

-          зобов'язання передати 18 автоцистерн пожежних;

-          стягнення пені в розмірі 899623,38 грн.

В накладній №5/512 від 25.10.2007р. вартість однієї цистерни визначена у розмірі 130000 грн. Враховуючи викладене та розмір пені, ціна позову становить 5579623,38 грн., отже державне мито при зверненні до суду повинно бути сплачене у максимальному розмірі , тобто 25500 грн.

Враховуючи, що прокурор від сплати державного мита звільнений, тому відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача має бути стягнуто в доход державного бюджету державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

          1.Позов задовольнити частково.

          2.Зобов”язати державне підприємство „Прилуцький завод протипожежного спеціального машинобудування „Пожспецмаш” (ід.код 31408269, Чернігівська обл. Прилуцький р-н смт.Ладан вул. Миру,100-а) передати товариству з обмеженою відповідальністю „Пайрокул –Україна” (ід.код 31408269, м.Київ вул. Софіївська,25 оф.16) сім автоцистерн пожежних АЦ (131137А) на шасі ЗІЛ-131 за № М0935500, № L0906793, № L0919942, № M0927609, № M0936049, № M0920086, № M0932062.

          3.В решті позову відмовити.

          4. Стягнути з державного підприємства „Прилуцький завод протипожежного спеціального машинобудування „Пожспецмаш” (ід.код 31408269, Чернігівська обл. Прилуцький р-н смт.Ладан вул. Миру,100-а) на користь державного бюджету (р/р 31111095700002  ГУДК в Чернігівській області,  МФО 853592, код 22825965) 4159,05 грн. державного мита.

          5. Стягнути з державного підприємства „Прилуцький завод протипожежного спеціального машинобудування „Пожспецмаш” (ід.код 31408269, Чернігівська обл. Прилуцький р-н смт.Ладан вул. Миру,100-а) на користь державного бюджету (отримувач –державний бюджет м. Чернігова, р/р 31214259700002  ГУДК в Чернігівській області,  МФО 853592, код 22050000) 19,25 витрат з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.

          6.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 13 березня 2009 року.

Суддя                                                                                                                               М.В. Фесюра

13.03.09