Постанова

від 17.07.2013 по справі 910/4717/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа№ 910/4717/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача - Собур А.К., від відповідача - Риженко Д.М.,

від третьої особи - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Демо Дизайн ЛТД»

на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року

у справі №910/4717/13 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

«Латчбахер Україна», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Демо Дизайн ЛТД», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача державне підприємство «Сторожинецьке лісове господарство»,

Чернівецька область, м. Сторожинець,

про стягнення 98577,28 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року ТОВ «Латчбахер Україна» подало до господарського суду міста Києва позов до ТОВ «Демо Дизайн ЛТД» про стягнення 98577,28 грн. за договором купівлі-продажу №10-0505/02 від 10.05.2011 року, з яких 93040,00 грн. основна заборгованість, 1693,32 грн. пені, 3844,06 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2013 року до участі у справі №910/4717/13 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено ДП «Сторожинецьке лісове господарство».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем договору купівлі-продажу №10-0505/02 від 10.05.2011 року та договору купівлі-продажу №10-0505/04 від 10.05.2011 року в частині поставки обумовленого договорами купівлі-продажу товарів, за які здійснена 100% передплата. Позивач, посилаючись на договір відступлення права вимоги від 10.10.2013 року №ДД/01, укладений з третьою особою, вимагав від відповідача повернення вказаної вище передплати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2013 року у справі №910/4717/13 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ «Демо Дизайн ЛТД» на користь ТОВ «Латчбахер Україна» 93040,00 грн. попередньої оплати та 1860,79 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 93040,00 грн. суми попередньої оплати. Також, місцевий господарський суд дійшов до висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення пені та 3% річних.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ «Демо Дизайн ЛТД» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2013 у справі №910/4717/13 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що повідомлення про відступлення права вимоги третьою особо на користь позивача та документи щодо цього відповідачеві не надсилались, що є підставою для відмови в позові. Також, на переконання відповідача, ним вчинено усі необхідні дії для належного виконання своїх зобов'язань на користь третьої особи.

Позивач та третя особа не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 року у справі №910/4717/13 апеляційну скаргу ТОВ «Демо Дизайн ЛТД» на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року у справі №910/4717/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 17.07.2013 року.

В судовому засіданні 17.07.2013 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні 17.07.2013 року заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив спірне судове рішення залишити без змін. Представники третьої особи в судове засідання 17.07.2013 року не з'явились, третя особа про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Приймаючи до уваги обізнаність третьої особи про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 10.05.2011 року між відповідачем (продавець) та третьою особою (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №10-0505/02 (далі - договір купівлі-продажу 1), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця пластикові бирки «Industry Line (тип-02), що застосовуються при маркуванні деревини при проведенні лісозаготівельних робіт на лісосіках та нижніх складах (далі - товар), в кількості та по цінах, обумовлених в специфікації, що наведена в додатку №1 і яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах і в порядку, визначених даним договором.

Загальна сума даного договору складає 88690,00 грн. з урахуванням ПДВ. (п. 1.2. договору купівлі-продажу 1).

Згідно п. 3.1. договору купівлі-продажу 1 покупець здійснює 100% попередню оплату усієї вартості товару на підставі отриманого від продавця рахунку протягом 5 (п'яти) днів.

01.06.2011 року відповідач виставив третій особі рахунок-фактуру №DD-357 згідно договору №10-0505/02 від 10.05.2011 року за поставку товару, обумовленого договором, на суму 88690,00 грн.

З платіжних доручень №1909 від 06.07.2011 року, №1938 від 07.07.2011 року, №1978 від 12.07.2011 року, №1980 від 13.07.2011 року, №2421 від 18.08.2011 року вбачається, що третя особа оплатила на користь відповідача 88690,00 грн.

Також, 10.05.2011 року між відповідачем (продавець) та третьою особою (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №10-0505/04 (далі - договір купівлі-продажу 2), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця матричний принтер EPSON LX - 300/II (C11C640041) - формату А 4 + рулонний папір, який є сумісним з мобільним комп'ютером Nautis X3 і забезпечує оперативний друк документації безпосередньо в польових умовах (далі - товар), в кількості та по цінах, обумовлених в специфікації, що наведена в додатку №1 і яка є невід'ємною частиною даного договору, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах і в порядку, визначених даним договором.

Загальна сума даного договору складає 4350,00 грн. з урахуванням ПДВ. (п. 1.2. договору-продажу 2).

Відповідно до п. 3.1. договору купівлі-продажу 2 покупець здійснює 100% попередню оплату усієї вартості товару на підставі отриманого від продавця рахунку, протягом 5 днів.

01.06.2011 року відповідач виставив третій особі рахунок-фактуру №DD-359 згідно договору №10-0505/04 від 10.05.2011 року за поставку товару обумовленого договором на суму 4350,00 грн.

З платіжного доручення №1698 від 20.06.2011 року вбачається, що третя особа без самостійних вимог оплатила на користь відповідача 4350,00 грн.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до п. 3.3. договору купівлі-продажу 1 отримання товарів здійснюється на підставі підписання відповідного акту приймання-передачі товару та видаткової і податкової накладних.

Товар, що є предметом цього договору, має бути поставлений впродовж 60 діб з дати отримання коштів на рахунок продавця, та за умови виконання покупцем умов цього договору (п. 4.1. договору купівлі-продажу).

Згідно п. 6.2. договору купівлі-продажу 1 у разі невиконання, або несвоєчасного виконання зобов'язань п. п. 4.1. не з вини покупця, продавець сплачує покупцю штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,01% від суми договору, та впродовж 30 календарних діб здійснює до поставку товару, або на вимогу покупця, кріс сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти за непоставлений товар.

За прострочення строків поставки товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,01% за кожний день затримки (п. 6.3.1. договору купівлі-продажу 1).

Відповідно до п. 3.3. договору купівлі-продажу 2 отримання товарів здійснюється на підставі підписання відповідного акту приймання-передачі товару та видаткової і податкової накладних.

Товар, що є предметом цього договору, має бути поставлений впродовж 60 діб з дати отримання коштів на рахунок продавця, та за умови виконання покупцем умов цього договору (п. 4.1. договору купівлі-продажу 2).

Відповідно до п. 6.2. договору купівлі-продажу 2 у разі невиконання, або несвоєчасного виконання зобов'язань п. п. 4.1. не з вини покупця, продавець сплачує покупцю штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,01% від суми договору, та впродовж 30 календарних діб здійснює до поставку товару, або на вимогу покупця, кріс сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти за непоставлений товар.

За прострочення строків поставки товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,01% за кожний день затримки (п. 6.3.1. договору купівлі-продажу 2).

Матеріали справи свідчать та підтверджується сторонами і третьою особою, відповідач не здійснив поставки зазначених у договорах товарів ні позивачеві, ні третій особі без самостійних вимог. Тобто, відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання перед третьою особою.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що договорами купівлі-продажу 1, 2 не визначено жодних обмежень щодо заміни кредитора в зобов'язанні.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2012 року між третьою особою (первісний кредитор) та позивачем (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №ДД/01 (далі - договір відступлення права вимоги), відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає всі права вимоги згідно: додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору, та додатку №2, який є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 20-22).

Відповідно до п. 2.1. договору відступлення права вимоги відступлення права вимоги згідно п. 1.1. даного договору вважається переданим з моменту підписання акту приймання-передачі документів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для здійснення (далі - акт №1) у відповідності до вимог п. 5 додатків №1, №2 та підписання акту приймання-передачі товару (далі - акт №2) у відповідності до вимог п. 3.1. даного договору.

Згідно п. 2.3. договору відступлення права вимоги не пізніше 10 робочих днів з дня відступлення права вимоги згідно п. 2.1. договору первісний кредитор зобов'язаний передати боржнику письмове повідомлення про відступлення права вимоги згідно п. 1.1. даного договору.

Відповідно до п. 1 додатку №1 до договору відступлення права вимоги первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає всі права вимоги за договором купівлі-продажу №10-0505/02 від 10.05.2011 року, укладеним між первісним кредитором і боржником (ТОВ «Демо Дизайн ЛТД»).

Згідно п. 1.1. додатку №2 до договору відступлення права вимоги первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає всі права вимоги за договором купівлі-продажу №10-0505/04 від 10.05.2011 року, укладеним між первісним кредитором і боржником (ТОВ «Демо Дизайн ЛТД»).

19.10.2012 року між позивачем та третьою особою підписаний акт приймання-передачі документів №12.01 до договору відступлення права вимоги №ДД/01 від 10.10.2012 року, відповідно до якого третя особа передала позивачу документи, які засвідчують права, що були передані за договором відступлення права вимоги.

Отже, як вірно вказав місцевий господарський суд, до позивача від третьої особи перейшло право вимоги до відповідача щодо зобов'язань останнього, які виникли з договору купівлі-продажу №10-0505/02 від 10.05.2011 року та договору купівлі-продажу №10-0505/04 від 10.05.2011 року.

У відповідності із ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції, договорами купівлі-продажу не встановлено ніяких обмежень щодо відсткплення права вимоги за цими договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

21.05.2013 року позивач направив відповідачу лист №14/03-6, згідно якого позивач вимагав у 7 денний строк повернення сум попередньої оплати за договорами №10-0505/02 від 10.05.2011 року та №10-0505/04 від 10.05.2011 року на суми 88690,00 грн. та 4350,00 грн. відповідно.

Відповідачем вказаних вимог позивача, як нового кредитора, не виконано, відповіді на претензію не надано, заперечень щодо нового кредитора не висловлено.

Відтак, враховуючи наведені положення чинного законодавства України, зміст договору відступлення права вимоги №ДД/01 від 10.10.2012 року та факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань за договорами №10-0505/02 від 10.05.2011 року і №10-0505/04 від 10.05.2011 року, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції вимог позивача про стягнення з відповідача 93040,00 грн. попередньої оплати за фактично не поставлений товар.

При цьому, доводи відповідача про те, що він пропонував виконання третій особі згідно листа №350 від 25.12.2012 року, а саме що товар на суму 88690,00 грн. може бути відвантажений у будь-який зручний для третьої особи час по будням з 9.00 до 18.00 за адресою складу: м. Київ, вул. Механізаторів, 9-А, є безпідставними.

Так, умови обох договорів купівлі-продажу передбачають поставку товару на склад третьої особи (п. 4.2. договорів), а не самовивіз товару третьою особою зі складу відповідача. Отже, пропозиція забрати товар не може вважатись належним виконанням відповідачем умов договорів щодо поставки товарів.

Посилання відповідача на те, що повідомлення про відступлення третьою особо на користь позивача права вимоги та документи щодо цього відповідачеві не надсилались, що є підставою для відмови в позові, колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частина 2 ст. 517 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Згідно ч. 2 ст. 518 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Разом з цим, згідно ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Так, в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі №43/308-10 вказано наступне.

Частиною другою ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої ст. 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в рішенні від 09.07.2002 року №15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення 93040,00 грн. суми попередньої оплати за договорами №10-0505/02 від 10.05.2011 року та №10-0505/04 від 10.05.2011 року.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3844,06 грн. та 1693,32 грн. пені, на переконання колегії суддів, також правомірно відхилені судом першої інстанції. Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою повернення у семиденній термін 93040,00 грн. попередньої оплати на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України лише 21.05.2013 року (лист №14/03-6), тоді як оскаржуване судове рішення прийнято 28.05.2013 року. Отже, прострочення відповідача щодо повернення грошових коштів позивачеві не відбулось.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року у справі №910/4717/13.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Демо Дизайн ЛТД» на рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року у справі №910/4717/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.05.2012 року у справі №910/4717/13 залишити без змін.

3. Справу №910/4717/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Суховий В.Г.

Жук Г.А.