Ухвала

від 23.01.2014 по справі 910/4717/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 січня 2014 року Справа № 910/4717/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Селіваненка В.П., суддів:Владимиренко С.В., Добролюбової Т.В., Плюшка І.А., Шевчук С.Р., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Демо Дизайн ЛТД"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 05.09.2013 у справі№ 910/4717/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Латчбахер Україна" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Демо Дизайн ЛТД", третя особадержавне підприємство "Сторожинецьке лісове господарство", про стягнення 98 577, 28 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.05.2013 у справі №910/4717/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013, частково задоволено позовні вимоги та стягнуто на користь позивача 93 040 грн. попередньої оплати; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2013 у справі №910/4717/13 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Демо Дизайн ЛТД" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05.09.2013 у справі №910/4717/13, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 16.11.2005 у справі №31/121(10/49) мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень частини другої статті 517 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У постанові від 05.09.2013 у справі №910/4717/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення попередньої оплати за поставку товару на підставі укладеного позивачем (новий кредитор) та третьою особою (первісний кредитор) договору про відступлення права вимоги, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що відповідач свої зобов'язання за договорами купівлі-продажу в частині поставки товару не виконав, товар, за який третя особа відповідно до умов зазначених договорів здійснила 100%-ну передоплату, не поставив. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановленого судами попередніх інстанцій факту підписання первісним кредитором та позивачем акта приймання-передачі документів, які засвідчують права, що були передані за договором відступлення права вимоги, на підставі якого позивач має право вимоги до відповідача щодо повернення попередньої оплати.

Водночас у постанові від 16.11.2005 у справі №31/121(10/49), на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відмову в позові щодо стягнення боргу за поставку нафтопродуктів на підставі укладеного позивачем та відповідачем-1 договору про відступлення права вимоги та задоволення позовних вимог у частині вилучення у відповідача-1 документів, які засвідчують права позивача як нового кредитора за договором про відступлення права вимоги, з огляду на встановлений апеляційним судом факт невиконання відповідачем-1 умов договору про відступлення права вимоги щодо передачі документів позивачу як новому кредитору у зобов'язанні за договором на постачання нафтопродуктів та додаткової угоди; крім того, не доведено належними доказами переходу до позивача як до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Змістом наведених постанов суду касаційної інстанції спростовуються доводи заявника стосовно неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з огляду на різні встановлені фактичні обставини у цих справах у порівнянні зі справою, про перегляд постанови в якій подано заяву. При цьому Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що у справі №910/4717/13, постанову з якої заявник просить переглянути, судом касаційної інстанції не застосовувалося положення частини другої статті 517 ЦК України, про неоднакове застосування якої зазначає заявник, а незастосування судом касаційної інстанції відповідної норми матеріального права не є підставою для перегляду судового рішення в порядку розділу XII 2 ГПК України.

Крім того, Вищий господарський суд України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ 2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, у порядку, встановленому розділом ХІІ 2 ГПК України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Демо Дизайн ЛТД" у допуску справи №910/4717/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяВ.Селіваненко Судді:С.Владимиренко Т.Добролюбова І.Плюшко С.Шевчук