Рішення

від 05.03.2009 по справі 21/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.09                                                                                           Справа№ 21/283

За позовом: державного підприємства “Дослідний завод “Хвиля”, м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

про визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання ухвали частково недійсною та спонукання до внесення змін до ухвали.

cуддя Масловська Л.З.

                                                                                        при cекретарі Зубачик Н.

За участю представників сторін:

від позивача:     Борсук П.Й. - представники

від відповідача: Бекесевич Ю. –представник

Суть спору: Державне підприємство “Дослідний завод “Хвиля”, м. Львів, звернулось із позовною заявою до Львівської міської ради, м. Львів, про визнання за державним підприємством “Дослідний завод “Хвиля” права постійного користування земельною ділянкою площею 3,2065 га в м. Львові, вул. Наукова, 7; визнання частково недійсною ухвали Львівської міської ради №1840 від 29.05.2008 р. в частині надання земельної ділянки в оренду; зобов'язання Львівської міської ради внести зміни до ухвали Львівської міської ради №1840 від 29.05.2008 р. щодо прав землекористування, зазначивши, що земельна ділянка площею 3,2065 га в м. Львові по вул. Науковій, 7 передається державному підприємству “Дослідний завод “Хвиля” в постійне користування, а площа 0,0171 га залишається в спільному користуванні для забезпечення проїзду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.12.2008 р. порушено провадження у справі, та призначено справу до розгляду на 21.01.2009 р.. Розгляд справи відкладався на 17.02.2009 р. з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 21.01.2009 р., 27.02.09р. В судових засіданнях 17.02.2009 р. та 27.02.2009 р. оголошувались перерви, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Представникам роз'яснено їх права та обов'язки згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представники позивача позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердили, зокрема, що позивач є державним підприємством, яке звернулось до відповідача у порядку ст. 92 ЗК України за отриманням земельної ділянки за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, на якій розташоване майно позивача, у постійне користування. Однак, оскаржуваною ухвалою було вирішено надати цю земельну ділянку позивачу лише в оренду. Просить позов задоволити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що відповідачу належить виключні повноваження вирішувати питання регулювання земельних відносин, розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, реалізовуючи які відповідач мав право приймати рішення про надання земельної ділянки в оренду. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив.

Позивач є правонаступником Львівського науково-дослідного радіотехнічного інституту, що підтверджується статутом підприємства, затв. Наказом Міністерства промислової політики України від 09.06.2008р. №370.

Позивач перейменований з Державного підприємства Дослідний завод “Хвиля” в Державне підприємство “Дослідний завод “Хвиля”, є його правонаступником, заснований на державній власності, входить до сфери управління Міністерства промислової політики України, що підтверджується п. п. 1.1., 1.2. статуту, нова редакція якого зареєстрована 02.07.2008 р.. За адресою м. Львів, вул. Наукова, 7, позивачу належать об'єкти нерухомого майна, а саме, нежитлове приміщення літ. Б-1 площею 9166,3 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нежитлове приміщення від 27.07.2005 р., адміністративно-побутовий корпус, що підтверджується свідоцтвом про право власності на адміністративно-побутовий корпус від 27.08.1999 р., приміщення складально-монтажного корпусу площею 9414,1 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на приміщення від 10.03.2006 р..

З матеріалів справи вбачається, що правопопередником позивача - Львівським науково-дослідним радіотехнічним інститутом був отриманий державний акт на право користування землею Б№039379, відповідно до якого у безстрокове користування було надано 16,39 га землі. В землекористування вносились зміни, що підтверджується записами на державному акті. Зокрема, наказом департаменту землеустрою та планування забудови міста №4 від 04.01.1998 р. “Про надання у постійне користування Державному підприємству дослідному заводу “Хвиля” земельної ділянки на вул. Науковій, 7 у м. Львові”, затвердженого рішенням №85 від 20.02.1998 р., вирішено залишити в постійному користуванні Державного підприємства дослідного заводу “Хвиля” земельну ділянку площею 51947 кв.м. для виробничих потреб на вул. Науковій, 7 у м. Львові, за рахунок ділянки, яка раніше надавалась, та зобов'язано Львівське міське управління земельних ресурсів зареєструвати Державний акт на право постійного користування землею. З матеріалів справи вбачається, що такий державний акт не видавався та не реєструвався.

Згідно із ч. 1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Згідно з ч. 2 вказаної статті, це право набувається підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної форми, власності. У відповідності до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №449 від 02.04.2002 р. “Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою”, раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Згідно ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. При цьому, відповідно до ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 ЦК України. З урахуванням наведеного, враховуючи, що земельна ділянка площею 3, 2065 га за адресою м. Львів, вул. Наукова, 7 входить до земельної ділянки, яка надавалась у постійне користування правопопередникам позивача і це право підтверджується відповідно до ст. 126 ЗК України відповідним державним актом, зміну якого проводить позивач користуючись своїм правом, передбаченим в п. 2 Постанови кабінету Міністрів України №449 від 02.04.2002 р., що не впливає на наявність та зміст цього права, суд приходить до висновку, що в частині визнання права постійного користування даною земельною ділянкою позов слід задовольнити.

Згідно із ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Юридична особа, зацікавлена в одержані земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради із наданням до клопотання матеріалів, передбачених в ч. 15 ст. 151 ЗК України, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки після його погодження подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, приймають рішення про надання земельної ділянки. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що з листом №143 від 22.10.2007 р. позивач звернувся до відповідача за наданням земельної ділянки у постійне користування. Відповідач не заперечив факту звернення позивача у встановленому порядку. З листа Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин вбачається та відповідачем визнається, що зазначеним управлінням був підготовлений та винесений на розгляд сесії Львівської міської ради проект ухвали “Про користування ДП ДЗ “Хвиля” земельною ділянкою на вул. Науковій, 7 у м. Львові”, згідно із яким запропоновано надання земельної ділянки позивачу у постійне користування. Однак, сесією Львівської міської ради 29.05.2008 р. було прийнято оскаржувану ухвалу щодо надання такої земельної ділянки в оренду терміном на п'ять років.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали №1840 від 29.05.2008 р. “Про користування ДП ДЗ “Хвиля” земельною ділянкою на вул. Науковій, 7 у м. Львові, нею вирішено передати позивачу земельну ділянку площею 3,2065 га (у т.ч. земельну ділянку площею 0,0171 га залишити у спільному користуванні для забезпечення проїзду) на вул. Науковій, 7  в оренду терміном на 5 років для обслуговування адміністративно-виробничих будівель за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання землі –землі промисловості; та зобов'язано позивача у місячний термін укласти із відповідачем договір оренди земельної ділянки та провести його державну реєстрацію, а також угоду про відшкодування неотриманих коштів за користування земельною ділянкою (п. п. 1, 2 ухвали).

Посилання відповідача на норми ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та ст. 12 ЗК України, відповідно до яких до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин; розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, не приймається до уваги враховуючи, що згідно із ст. 19 Конституції України навіть ці повноваження відповідач зобов'язаний реалізовувати лише на підставі та у спосіб, визначені законами України. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 1 Закону України “Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору. Однак, оспорюванню ухвалою на позивача покладено обов'язок укласти договір оренди земельної ділянки не зважаючи на те, що позивач не надавав своєї згоди на отримання земельної ділянки в оренду. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 14  ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання частково недійсною оспорюваної ухвали в частині п. п. 1, 2, якими на позивача покладається обов'язок по отриманню земельної ділянки в оренду, підлягають задоволенню.

Позивач також просить зобов'язати Львівську міську раду внести зміни до ухвали Львівської міської ради №1840 від 29.05.2008 р. щодо прав землекористування, зазначивши, що земельна ділянка площею 3,2065 га в м. Львові по вул. Науковій, 7 передається державному підприємству “Дослідний завод “Хвиля” в постійне користування, а площа 0,0171 га залишається в спільному користуванні для забезпечення проїзду. Вимог про зобов'язання надати земельну ділянку у постійне користування чи прийняти рішення про надання земельної ділянки у постійне користування позивач не заявляв.

Однак, порядок, підстави та процедура внесення змін до ухвал Львівської міської ради регулюється регламентом. Наявність передбачених законодавством підстав для внесення змін до оспорюваної ухвали не було доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. З врахуванням вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, така вимога задоволенню не підлягає.

Судові витрати покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.14,19 Конституції України, ст.ст.14,29,396,627 ЦК України, ст.ст.12,123,151 ЗК України, ст.ст.24,26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Визнати за державним підприємством “Дослідний завод “Хвиля” (м. Львів, вул. Наукова, 7, ЄДРПОУ 14308380) право постійного користування земельною ділянкою площею 3,2065 га в м. Львові, вул. Наукова, 7.

3.          Визнати недійсною ухвалу Львівської міської ради №1840 від 29.05.2008 р. “Про користування ДП ДЗ “Хвиля” земельною ділянкою на вул. Науковій, 7 у м. Львові” в частині п. п. 1, 2 в частині надання земельної ділянки в оренду.

4.          Стягнути з Львівської міської ради (м. Львів, пл. Ринок, 1) на користь державного підприємства “Дослідний завод “Хвиля” (м. Львів, вул. Наукова, 7, ЄДРПОУ 14308380) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

5.          В решті позовних вимог слід відмовити.

Суддя                                                                                             Масловська Л.З.