Рішення

від 23.03.2009 по справі 33/207

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/207

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.03.09 р.                                                                                                       Справа № 33/207                               

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромікс” м. Донецьк

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Слов'янський комбікормовий завод” м. Слов'янськ

про стягнення суми боргу у розмірі 43000грн., інфляційної складової у розмірі 28172грн.71коп., суми 3% річних у розмірі 650грн.30коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Пожидаєв М.Ю. за дов. №214 від 14.08.2008р.

від відповідача: не з'явився

          СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Агромікс” м. Донецьк звернулося до Відкритого акціонерного товариства „Слов'янський комбікормовий завод” м. Слов'янськ з позовом про стягнення суми боргу у розмірі 43000грн., інфляційної складової у розмірі 26098грн.97коп., суми пені у розмірі 4118грн.56коп., суми 3% річних у розмірі 650грн.30коп.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору поставки №30 від 01.03.2005р., щодо повної сплати суми отриманого відповідачем товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 43000грн.00коп.

          Згідно з п.4.1 договору поставки №30 від 01.03.2005р. позивачем було нараховано суму пені у розмірі 4118грн.56коп. Відповідно до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України суму інфляційної складової у розмірі 26098грн.97коп. та суму 3% річних у розмірі 650грн.30коп.

19.01.2009р. на адресу господарського суду Донецької області надійшло клопотання №7 від 14.01.2009р., відповідно до якого відповідач повідомив суд, що згідно акту звіряння станом на 31.05.2009р. сума боргу підприємства за поставлену ТОВ „Агромікс” продукцію становить 43000грн. Відносно решти вимог відповідач не визначив свого ставлення. Разом з тим, просив суд розглянути справу за відсутності його представника.

В-подальшому, 03.02.2009р. до суду надійшло клопотання від 02.02.2009р., згідно якого позивач змінив позовні вимоги та зменшив ціну позову, вказавши про наступне:

-          підставою відносин між сторонами є виставлені рахунки-фактури, видаткові накладні та довіреності на отримання матеріальних цінностей;

-          позивач відмовляється від суми нарахованої пені у розмірі 4118грн.56коп.;

-          предметом розгляду є вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 43000грн., інфляційної складової у розмірі 28172грн.71коп. та  3% річних у розмірі 650грн.30коп.

У судовому засіданні 23.03.2008р. представник позивача надав клопотання про  зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 31148грн.74коп., інфляційну складову у розмірі 22407грн.67коп. та 3% річних у розмірі 471грн.07коп. Разом з цим зазначив, що підставою відносин між сторонами є видаткові накладні №57 від 30.05.2005р., №РН-0293 від 16.06.2005р., №РН-0297 від 17.06.2005р., №РН-0310 від 24.06.2005р. та виставлені рахунки-фактури №СФ-0000233 від 30.05.2005р., №СФ-0000281 від 16.06.2005р., №СФ-0000285 від 17.06.2005р., №СФ-0000299 від 23.06.2005р.

За приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач до прийняття рішення вправі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи зазначене, суд прийняв клопотання про зменшення розміру позовних вимог та спір розглядає з урахуванням цього клопотання.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Згідно накладної №57 від 30.05.2005р. та видаткових накладних №РН-0293 від 16.06.2005р., №РН-0297 від 17.06.2005р., №РН-0310 від 24.06.2005р. відповідачу був поставлений товар (кормові добавки) на загальну суму 68201грн.48коп.

          З боку відповідача товар був прийнятий уповноваженою на ці дії особою, що підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю серії ЯКУ №305969 від 30.05.2005р. на отримання від Відкритого акціонерного товариства „Слов'янський комбікормовий завод” м. Слов'янськ цінностей виданими на ім'я Бороздіна Володимира Миколайовича.

Як встановлено судом, частину суми поставленого товару у розмірі 37052грн.74коп. відповідачем було сплачено. Решта товару на суму 31148грн.74коп. була прийнята відповідачем та несплачена, внаслідок чого заявлена позивачем до стягнення.

          Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одночасно ст. 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися відносини з поставки товару, які врегульовані главою 30 Господарського кодексу України.

Як вбачається зі змісту накладної №57 від 30.05.2005р. та видаткових накладних №РН-0293 від 16.06.2005р., №РН-0297 від 17.06.2005р., №РН-0310 від 24.06.2005р. асортимент, кількість, вартість товару були узгоджені сторонами.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається зі спірних накладних, поставлений товар був отриманий уповноваженою особою Відкритого акціонерного товариства „Слов'янський комбікормовий завод” м. Слов'янськ, відповідно 30.05.2005р., 16.06.2005р., 17.06.2005р., 24.06.2005р. Внаслідок чого, строк виконання зобов'язання щодо оплати виник у відповідача з дати отримання товару.

Таким чином, на момент звернення до суду із позовом, обумовлене невиконанням відповідачем своїх обов'язків, у позивача існувало право вимоги про стягнення заборгованості з оплати поставленого товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.

Доказів того, що сума заборгованості в розмірі 31148грн.74коп. оплачена в повному обсязі відповідачем не надано, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність задоволення позовних вимог в цій частині.

Одночасно, позивачем заявлено до стягнення суму інфляційної складової за період з червня 2005р. по лютий 2009р. у розмірі 22407грн.67коп. та 3% річних, стосовно заборгованості у сумі 5634грн.98коп. за період з 01.06.2005р. по 02.12.2005р., стосовно заборгованості у сумі 8643грн. (видаткова накладна №РН-0293 від 16.06.2005р.) за період з 18.06.2005р. по 19.12.2005р., стосовно заборгованості у сумі 8643грн. (видаткова накладна №РН-0297 від 17.06.2005р.) за період з 19.06.2005р. по 20.12.2005р., стосовно заборгованості у сумі 8227грн.76коп. за період з 26.06.2005р. по 26.12.2005р., – на загальну суму 471грн.07коп.  

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо пред'явлення до стягнення сум інфляційної складової у розмірі 22407грн.67коп. та 3% річних у розмірі 471грн.07коп.  

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромікс” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Слов'янський комбікормовий завод” м. Слов'янськ про стягнення суми боргу у розмірі 31148грн.74коп., суми інфляційної складової у розмірі 22407грн.67коп. та суми 3% річних у розмірі 471грн.07коп.

          Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромікс” м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Слов'янський комбікормовий завод”                    м. Слов'янськ про стягнення суми боргу у розмірі 31148грн.74коп., суми інфляційної складової у розмірі 22407грн.67коп. та суми 3% річних у розмірі 471грн.07коп. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Слов'янський комбікормовий завод” м. Слов'янськ (84107, м. Слов'янськ, вул. Дем'яна Бедного, ЄДРПОУ 21973698 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромікс” м. Донецьк (83096,            м. Донецьк, вул. Воїнська, 16, ЄДРПОУ 32831694) суму боргу у розмірі 31148грн.74коп., суму інфляційної складової у розмірі 22407грн.67коп., суму 3% річних у розмірі 471грн.07коп., суму державного мита в розмірі 540грн.27коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 23.03.2009р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

               Суддя                                                                                                                                           

Вик.: Ващенко О.С., надруковано 3 примірника:

1 – позивачу;

1 –відповідачу;

1 – до справи.