Рішення

від 24.03.2009 по справі 15/28

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/28

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.03.09 р.                                                                                                       Справа № 15/28                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом малого сімейного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Імпульс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 13505109)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудтранс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31468789)

про стягнення основного боргу в сумі 5380,05 грн., пені у розмірі 811,41 грн., 3% річних в сумі 102,30 грн., інфляції в сумі 495,40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ушкало Н.О. за довіреністю б/н від 05.02.2009 р.

від відповідача: Кириченко М.О. за довіреністю № б/н від 05.01.2009 р. (в останнє судове засідання не з'явився)

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.03.2009 р. до 24.03.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява малого сімейного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Імпульс” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудтранс” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 5380,05 грн., пені у розмірі 811,41 грн., 3% річних в сумі 102,30 грн., інфляції в сумі 495,40 грн.

Ухвалою суду від 27.01.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/28, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно умов договору поставки № 1701/08 від 17.01.2008 р. позивач (постачальник) передає відповідачу (покупцю) мастильні матеріали „ESSO” або „MOBIL” (товар). Пунктом 1.2 договору передбачено, що найменування, кількість, асортимент товару визначається у накладній, яка підтверджує передачу та прийом товару і є невід'ємною частиною даного договору при кожній окремій поставці. У пункті 3.3 договору зазначено, що ціна, кількість, асортимент товару вказані в накладних.

Покупець зобов'язується згідно п.п. 1.1, 2.2.1, 3.4 договору прийняти та оплатити товар, здійснити оплату за товар на поточний рахунок згідно виписаного рахунку постачальника, розрахунки за отриманий товар проводяться згідно виставленому рахунку протягом 30 календарних днів від дня передачі товару.  

Факт передачі товару у вигляді мастильних матеріалів на суму 10380,05 грн. підтверджується видатковою накладною № 1-00000419 від 27.03.2008 р., довіреністю серії ЯОШ № 672776 від 27.03.2008 р., які в завірених копіях разом з договором поставки № 1701/08 від 17.01.2008 р. додані до позовної заяви.

Також позивач додав до позову завірену копію рахунку-фактуру № 1-00000434 від 27.03.2008 р., на який є пряме посилання у видатковій накладній № 1-00000419 від 27.03.2008 р.

Укладення між сторонами будь-яких інших договорів, крім вказаного договору поставки, позивач заперечує у письмових поясненнях до суду, відповідач про наявність інших договорів до суду заяв не надавав. Тобто суд дійшов висновку про те, що поставка товару за видатковою накладною № 1-00000419 від 27.03.2008 р. відбувалася на виконання саме договору поставки  № 1701/08 від 17.01.2008 р.

Позивач стверджує про часткову оплату відповідачем вартості отриманого товару на загальну суму 5000,00 грн. Вказане підтверджується завіреними копіями банківських виписок, які долучені до матеріалів справи. Таким чином несплачена сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 10380,05 грн. – 5000,00 грн. = 5380,05 грн. На вказану суму позивач подав позов до суду про стягнення основного боргу за договором поставки.

Відповідач надав до суду заперечення на позов, де вказує на те, що 30-ти денний  строк платежу на його думку згідно умов договору наступає з моменту як отримання товару, так і отримання рахунку на оплату. Без належних доказів отримання відповідачем рахунку на оплату у позивача не настає права вимагати такої оплати.

Вказані заперечення судом не приймаються до уваги, тому як вони не відповідають умовам спірного договору поставки. Вказаний договір передбачає оплату на підставі виставленого рахунку, що означає отримання платником у цьому рахунку відомостей про найменування, кількості, ціни та вартості товару, який підлягає оплаті. Такий рахунок має принципове значення у випадку здійснення попередньої оплати, якщо це передбачено умовами договору. У разі домовленості між сторонами про відстрочення оплати, наявність або відсутність рахунку для оплати не має принципового значення для виконання умов договору, тому як усі відомості, які несе у собі рахунок, фактично є у видатковій накладній, яка складається у двох екземплярах за підписом обох сторін. Крім того, умови вказаного договору в даному конкретному випадку пов'язують 30-денний строк оплати за товар виключно з днем поставки товару.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Тому суд дійшов висновку, що встановлений умовами договору поставки строк оплати для відповідача наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов'язання. За вказаних обставин вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно пункту 5.3 договору у разі порушення строку оплати за пунктом 3.4 даного договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня нараховується за весь час прострочення.

З цих підстав позивач нарахував пеню у сумі 811,41 грн., розрахунок якої є в матеріалах справи.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Іншого розміру процентів умовами договору або законом для даних правовідносин сторін не встановлено.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач заявив до стягнення 3% річних на суму 102,30 грн., інфляційні нарахування на суму 495,40 грн. (розрахунки є в матеріалах справи).

Перевіркою вказаних розрахунків суд встановив, що заявлені суми вимог по пені, 3% річних та інфляції не суперечать вимогам діючого законодавства, тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати у зв'язку із задоволенням позовних вимог покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбудтранс” (юридична адреса: 83023, м. Донецьк, вул. Автотранспортників, 4; код ЄДРПОУ 31468789; розрахунковий рахунок 26009118476000 в ДОТ „Райффайзен банк Аваль” м. Донецьк, МФО 335076) на користь малого сімейного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Імпульс” (юридична адреса: 83112, м. Донецьк, вул. Ільїнська, 91; код ЄДРПОУ 13505109;  розрахунковий рахунок 26000001037001 в ДРУ ВАТ КБ “Надра”, МФО 334862) суму 6789,16 грн. (а саме: основний борг в сумі 5380,05 грн., пеню в сумі 811,41 грн., 3% річних в сумі  102,30 грн., інфляційні нарахування в сумі 495,40 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

У судовому засіданні 24.03.2009 р. оголошено рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя