Рішення

від 24.03.2009 по справі 13/16-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/16-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

24.03.2009                                                                Справа №  13/16-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Міністерства  юстиції України

до Відкритого акціонерного товариства "Південний електромашинобудівний завод"  

про стягнення 13778,86 грн,

за участі:

3-ї особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору –Державного казначейства України

представників сторін:

позивача –Сімеоніді І.А., Петряєва В.В. (представників за дорученнями),

відповідача –Доля Д.В. (представника за дорученням),

3-ї особи –не з'явився,

                                            в с т а н о в и в:

Позовні вимоги ґрунтуються на спричинені відповідачем державі збитків в названій сумі, які пов'язані з несвоєчасним виконанням рішень Новокаховського міського суду від 17 жовтня 2002 року щодо стягнення відповідно 1316 грн та 1327 грн на користь громадянки Сілки Тамари Андріївни, у зв'язку з чим рішенням Європейського суду з прав людини у справі за заявою № 3624/03 від 18 січня 2007 року визнано порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., а тому присуджено заявнику  сплатити борг, який належить за рішенням суду та 1600 євро як компенсації за моральну шкоду. На даний час рішення Європейського суду державою виконано в повному обсязі, а саме Сілкі Т.А. сплачено 13778,86 грн.

Відповідачем відзив на позов не надано, проте під час судового розгляду справи його представник позовні вимоги не визнав, пославшись на їх необґрунтованість з підстав відсутності вини у невиконанні рішення суду, в той же час документів в обґрунтування цьому ним не додано.

Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відбулися 17 лютого з відкладенням до 5 березня та оголошенням перерви до 24 березня поточного року. За результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.  

Крім викладеного судом встановлено, що порядок укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України, встановлено положеннями Закону України „Про міжнародні договори України”. Зокрема, статтею 14 цього Закону визначено, що міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Так, Законом України від 17.07.1997 р. „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписану від імені України 9 листопада 1995 року, Перший протокол, протоколи № 4 і № 7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року, та протоколи № 2 і № 11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі.

В свою чергу, статтею 46 Конвенції визначено, що договірні сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами. Остаточне рішення Суду передається Комітетові Міністрів, який здійснює нагляд за його виконанням.

Безпосередньо відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України визначено положеннями Закону України від 23.02.2006 р. „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.

Так, статтею 2 названого Закону визначено, що рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України „Про виконавче провадження”, іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Водночас за статтями 3 та 8 Закону виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України, виплата стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного.

Частиною 4 статті 9 Закону також встановлено, що позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представництва, який зобов'язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в частині четвертій статті 8 цього Закону, звернутися до суду з відповідним позовом.

Таким органом представництва відповідно до статті 1 названого Закону та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 р. „Про заходи щодо реалізації Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є Міністерство юстиції України, як орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень.

Поряд з викладеним судом встановлено, що 18 січня 2007 року Європейським судом з прав людини у справі „Сілка проти України” за заявою № 3624/03 прийнято рішення, котре є остаточним, згідно до якого держава Україна має сплатити заявникові –громадянці Сілкі Тамарі Андріївні: борг, що належить за рішеннями суду та 1600 євро як компенсації за моральну шкоду. Ця сума має бути конвертована у національну валюту на день здійснення платежу.

За текстом Рішення  в розділі „Обставини справи” Суд зазначив, що 17 жовтня 2002 року Новокаховський міський суд Херсонської області за двома рішеннями зобов'язав компанію, тобто ВАТ „Південний електромашинобудівний завод”, виплатити заявниці –Сілкі Т.А. 1316 грн та 1327 грн відповідно в рахунок погашення заборгованості із заробітної плати. Ці рішення набрало законної сили, а виконавчі листи направлені до виконавчої служби. Станом на час винесення Рішення  національного суду залишались не виконаними.

На виконання зазначеного Рішення Європейського суду гр. Сілці Т.А. платіжним дорученням № 460 від 18 вересня 2007 року сплачено 13778,86 грн, з яких 2643 грн на виконання рішень про стягнення сум, які належить за рішеннями національного суду, та 11135,85 грн нематеріальної шкоди (моральної шкоди). Тобто, Рішення Європейського Суду виконане в повному обсязі.

За таких обставин суд констатує, що Рішення Європейського Суду є обов'язковим до виконання без можливості його аналізу на предмет законності, а тривале невиконання рішення національного суду про стягнення з відповідача на користь гр. Сілки Т.А. заборгованості по заробітній платі пов'язане з тривалим невиконанням самого відповідача власних зобов'язань, що стало наслідком спричинення шкоди в розмірі стягнутої Європейським Судом суми.

Ця шкода у відповідності до статті 1166 ЦК України повинна відшкодовуватись особою, яка її завдала власними неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а згідно до частини 1 статті 1191 того ж Кодексу особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Такими чином, з вини відповідача громадянці Сілкі Т.А. заподіяна як матеріальна, так і моральна шкода, яка відшкодована йому державою, а тому підлягає відшкодуванню винною особою –відповідачем в регресному порядку.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню, а тому  судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

                                                              в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Південний електро-машинобудівний завод” (розташованого за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 35; розрахунковий рахунок невідомий, код 00213196) на користь держави в особі Міністерства юстиції України (розташованого за адресою: м. Київ, вул. Городецького, буд. 13; код 00015622) на розрахунковий рахунок № 35210051000030 в Державному казначействі України, одержувач: Міністерство юстиції України; МФО 820172 –13778,86 грн. Видати наказ.

3.Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Південний електро-машинобудівний завод” (розташованого за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 35; розрахунковий рахунок невідомий, код 00213196) на користь державного бюджету –137,79 грн державного мита  і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                                     Дата підпису рішення –24 березня 2009 року

                                    Суддя                                                      М.К. Закурін