Рішення

від 05.03.2009 по справі 23/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.09                                                                                           Справа№ 23/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ЗАТ “Європейський дім”, м. Львів,

до відповідача ПП “Євросервіс-Леополіс”, м. Львів,

про стягнення 50000 грн.

За участю представників:

від позивача  -  не з”явився,

від відповідача – Форостина К.С. - представник.

Суть спору:           ЗАТ “Європейський дім”, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ПП “Євросервіс-Леополіс”, м. Львів, 50000 грн. заборгованості. Позовні вимоги мотивовані нормами п.п. 4.2., 5.1. Договору комісії № 1 від 12 лютого 2007 р., а також нормами ст.193 ГК України, ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610, 612 ЦК України.

          У судовому засіданні, 24.02.2009 р., представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю, подав заяву про визнання позову, в якій зазначив, що ним на підставі договору комісії № 1 від 12 лютого 2007 р. отримано від позивача 50000 грн. на придбання обладнання. Однак, ПП “Євросервіс-Леополіс” в зв”язку з фінансовими труднощами не виконало покладений на нього обов”язок та обладнання не придбало.

У судовому засіданні, призначеному на 24.02.2009 р., оголошувалась перерва до 05.03.2009 р. У продовжене після перерви судове засідання представник позивача явки свого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення.  

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Між сторонами у справі 12 лютого 2007 р. укладено договір комісії № 1. Згідно з умовами цього договору (п.п. 1.1., 4.2., 4.3.) відповідач зобов”язувався за дорученням позивача за комісійну плату укласти за рахунок позивача, але від свого імені, договори купівлі-продажу готельного обладнання (об”єкт купівлі-продажу) згідно з вимогами позивача та передати усе придбане за договором позивачу. Для забезпечення виконання відповідачем даного договору позивач зобов”язувався перерахувати відповідачу 50000 грн. до 1 березня 2007 р. У випадку невиконання відповідачем своїх зобов”язань по укладенню договору купівлі-продажу готельного обладнання в шестимісячний строк з моменту укладення даного договору відповідач зобов”язувався в строк 5 (п”ять) банківських днів повернути усі кошти, які були проавансовані позивачем на витрати відповідача. На виконання умов договору позивач платіжними дорученнями № 130 від 14 лютого 2007 р., № 323 від 6 квітня 2007 р., № 352 від 13 квітня 2007 р. перерахував відповідачу 50000 грн. Представником позивача у судовому засіданні (24.02.2009 р.) пояснено суду, що у вищезгаданих платіжних дорученнях ним допущено описку щодо призначення платежу: “Договір-комісії від 14.02.2007 р.”, Договір комісії, укладений між сторонами у справі 14.02.2007 р. відсутній. З вказаним погодилась представник відповідача, зазначивши, що 50000 грн. отримано на виконання Договору комісії № 1. Відповідач станом на день розгляду справи судом договорів купівлі-продажу готельного обладнання за дорученням позивача не уклав. Такі договри сторонами суду не подані та у матеріалах справи відсутні. У строки, встановлені п. 4.3. Договору комісії № 1, ПП “Євросервіс-Леополіс” проавансованих позивачем на його майбутні витрати 50000 грн. ЗАТ “Європейський дім” не повернуло. У заяві від 24 лютого 2009 р. відповідач факт порушення ним договірних зобов”язань та позовні вимоги визнав у повному обсязі. Докази, які б спростовували наведені вище обставини, або свідчили про те, що між сторонами у справі у 2007 р. існували інші правовідносини щодо перерахування позивачем відповідачу 50000 грн., у матеріалах справи відсутні та суду не подані.

Відповідно до норм ст.ст. 526, 530, 629, 1212 ЦК України договір є обов”язковим для виконання сторонами. Зобов”язання повинно виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору. Якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Вказані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вказані положення застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. З аналізу норм статей 177 та 190 ЦК України вбачається, що гроші є речами і вважаються майном.

З огляду на викладене, враховуючи визнання позову відповідачем, а також те що ПП “Євросервіс-Леополіс” не спростовано фактів порушення ним умов Договору комісії № 1 від 12 лютого 2007 р. та набуття 50000 грн. без достатньої правової підстави, 50000 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача пропорційно розміру позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 78, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з ПП “Євросервіс-Леополіс” (79040, м. Львів, вул. Величка, 7/2, ЄДРПОУ 34768625) на користь ЗАТ “Європейський дім” (79000, м. Львів, вул. Театральна, 16, ЄДРПОУ 32712397) 50000 грн. заборгованості, 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                                                                             Бортник О.Ю.