Рішення

від 26.02.2009 по справі 614-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

614-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2009Справа №2-2/614-2009

за позовом Фінансового управління Алуштинської міської ради (98500, м.Алушта, пл.Советська, 1)

до відповідача  ВАТ  КБ «Надра» (04053, м.Київ, вул.Артема, 15) в особі філії ВАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління (95022, м.Сімферополь, вул.Кечкеметська, 198)

про стягнення 497 000,00грн.                

                                           Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Шкаф – нач.бюдж.відд, Червонюк – гол.бухг, довіреності у справі.

Від відповідача : не з'явився

     Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про зобов'язання  виконати умови договору про внесення змін  № 27 від 21.01.2009р до договору  № 5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р, повернувши частину депозитного вкладу у сумі 497 000,00грн на рахунок позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договору  № 5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р, згідно якого  позивачем  на вкладному рахунку були розміщені кошти спеціального фонду держбюджету м.Алушти. Відповідно до умов договору позивач звернувся до відповідача щодо повернення частини депозитного вкладу, на підставі чого між сторонами було підписано договір про внесення змін  №  27 від 21.01.2009р до договору  №  5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р про повернення коштів у сумі 497 000,00грн на рахунок міського бюджету. Але у порушення умов договору про внесення змін   № 27 від 21.01.2009р до договору  №  5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р кошти на рахунок фінансового управління не надходили, що являється невиконанням умов договору про внесення змін  №  27 від 21.01.2009р до договору  №  5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р та стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

23 лютого 2009 року до суду від позивача надійшла заява  № 4-07/208 від 19.02.2009р про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати вимоги  позивача та повернути частину депозитного вкладу у сумі 510 464,00грн, перерахувати проценти за користування депозитним вкладом за січень  у сумі 3 145грн50коп, сплатити пеню за несвоєчасне повернення депозитного вкладу у сумі 2 005грн04коп та за несвоєчасне перерахування процентів, нарахованих за користування депозитним вкладом у сумі 33грн09коп., а також стягнути 145грн80коп витрат, понесених  позивачем у зв'язку з  неповерненням відповідачем грошових коштів.

26 лютого 2009 року до суду від відповідача надійшло клопотання  №  569 від 26.02.2009р про відкладення розгляду справи.

Позивач у судовому засіданні конкретизував предмет позову та просить суд стягнути з відповідача частину депозитного вкладу у сумі 510 464,00грн, проценти за користування депозитним вкладом за січень  у сумі 3 145грн40коп, пеню за несвоєчасне повернення депозитного вкладу у сумі 2 005грн04коп та за несвоєчасне перерахування процентів, нарахованих за користування депозитним вкладом, у сумі 33грн09коп., а також 145грн80коп витрат, понесених  позивачем у зв'язку з  неповерненням відповідачем грошових коштів.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи, у тому рахунку відзив на позовну заяву, не надав, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.   

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача,  суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 173 Господарського  кодексу України  господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або управлінсько-господарського характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тім числі і кредитор) має право  вимагати від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст.599 ЦК України).  

Відповідно до ст..530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату). Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання являється його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

У силу ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту)  одна  сторона (банк),  що  прийняла  від  другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму  (вклад),  що  надійшла,  зобов'язується  виплачувати вкладникові  таку  суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До  відносин  банку  та  вкладника  за  рахунком,  на який внесений вклад,  застосовуються положення про договір банківського рахунка  (глава  72 цього Кодексу),  якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

На підстави рішення 28 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 25.6.2008р  №   28/2 «Про укладення депозитних договорів» між фінансовим управлінням Алуштинської міської ради та ВАТ  КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління був укладений договір  №  5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р, відповідно до умов якого вкладник – позивач перераховує на вкладний рахунок у відділенні  №1 філії ВАТ КБ «Надра» Кримське РУ у відповідності з договором про відкриття та обслуговування  вкладного (депозитного) рахунку  №  5 від 08.7.2008р грошові кошти у сумі 7 293 680,00грн. Процентна ставка по вкладу встановлюється у розмірі 20,0 відсотків річних. При цьому вкладник розміщує грошові кошти, а банк зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та відсотків на умовах та в порядку, визначеному цим договором. (п.1.1, 1.3, 1.4 договору).

Після закінчення строку вкладу, визначеному п.1.2 договору, банк повертає вкладнику суму вкладу на рахунки місцевого бюджету м.Алушти.(п.2.2 договору).

Відповідно до п.3.1.2, 3.1.3, 3.4.4 вкладник має право  на отримання суми вкладу та нарахованих відсотків, відповідно до умов цього договору, достроково  розірвати договір  та отримати суму вкладу або його частки, письмово попередивши про це  банк, на умовах передбачених п.4.5 договору. При цьому банк зобов'язується при закінченні дії строку договору, а також у випадках його дострокового розірвання, сплата відсотків і повернення вкладу здійснюється шляхом перерахування на рахунки, зазначені у п.8 цього договору.

Пунктами 4.4 та 4.5 договору сторони передбачили, що дострокове повернення вкладу або його частини допускається. У разі дострокового повернення вкладу, або його частини, вкладник зобов'язаний повідомити про це банк шляхом подання заяви не пізніше ніж за 2 календарних дні, по закінченні яких банк зобов'язується повернути вклад, або його частку.

Відповідно до п.1.1 договору між сторонами був укладений договір  № 5 від 08.7.2008р про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку.

Позивач, на виконання умов договорів, 08.7.2008 року платіжними дорученнями  №   303, 304, 305, 306 перерахував на указаний у договорі договір  №  5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р вкладний рахунок відповідача грошові кошти  у сумі 7 293 680,00грн.

7 жовтня 2008 року між сторонами була укладена додаткова угода  до договору  №  5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р, відповідно до умов якої строк дії договору був продовжений на 6 місяців та дата повернення вкладу визначена як 06.4.2009р. а також встановлено як розмір банківського вкладу – 6 482 230,00грн.

Відповідно до умов договору позивач звернувся до директора філії ВАТ КБ «Надра» Кримське РУ з листом від 19.01.2009р  № 2-17/66 «Про повернення частини депозитного вкладу»  у сумі 497 000,00грн, на підставі якого між сторонами було підписано договір про внесення змін  №  27 від 21.01.2009р до договору № 5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р про повернення коштів у сумі 497 000,00грн, а також визначено, що вкладник перераховує на вкладний рахунок у відділенні  №  1 філії ВАТ КБ «Надра» Кримське РУ відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування  вкладного (депозитного) рахунку  № 5 від 08.7.2008р грошові кошти у сумі 13 465,00грн.

Але фактично, у порушення умов договору  №  5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р та договору про внесення змін  № 27 від 21.01.2009р до договору  № 5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р, відповідно до виписок державного казначейства за період з 21 січня 2009року на момент звернення позивача з позовом до суду  кошти у сумі 497 000,00грн на рахунок фінансового управління не надходили.

Відсотки  на вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, що передує його поверненню вкладникові або списанню з вкладного рахунку вкладника. Відсотки нараховуються щомісячно в кожній останній  робочий день місяця і в день закінчення дії договору. Виплата відсотків здійснюється щомісячно в останній день місяця на рахунок місцевого бюджету м.Алушти  №   31411534700007, код платежу 21040000. (п.4.2 договору №  5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р).

Як встановлено судом, сплата відсотків за користування депозитним вкладом у січні 2009 року здійснена банком у порушення умов договору не 30.01.2009р, а 03.02.2009р у сумі 5 959грн06коп, з умови, що розрахунковий розмір відсотків за січень розраховується у сумі 9 104грн46коп. (з суми 510 465,00грн).

Відповідно до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по поверненню 497 000,00грн депозитного вкладу та сплаті 3 145грн40коп. процентів за січень 2009 року за користування депозитним вкладом (510 465,00грн) та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Таким чином, вимоги про стягнення 497 000,00грн депозитного вкладу та 3 145грн40коп. процентів за січень 2009 року за користування депозитним вкладом у розмірі 510 465,00грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У частині стягнення 13 464,00грн депозитного вкладу позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки строк дії договору № 5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р не стік та договір не розірваний, між сторонами угоди про дострокове повернення вкладу  підписано не було.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за прострочення повернення депозитного вкладу за період з 04.02.2009р по 09.02.2009р у сумі 2 005грн04коп та за несвоєчасне перерахування процентів, нарахованих за користування депозитним вкладом за період з 04.02.2009р по 19.02.2009р у сумі 33грн09коп (з суми 3 145грн40коп).

Учасники господарських відносин згідно зі ст. 216 ГК України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. При цьому, згідно зі ст. 218 ГК України учасники господарських відносин відповідають і за невиконання або неналежне виконання  господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як вже зазначалося, зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).  Ст. 546 ЦК України визначає, що  виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин  щодо забезпечення  виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин   щодо   забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства   (ст. 551 ГК України).

Пунктом 5.1 договору  №  5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р передбачено, що за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань по цьому договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

4 лютого 2009 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору  №  5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р, відповідно до якої розділ 5 договору  №  5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р було доповнено п.5.3 наступного змісту: «У разі несвоєчасного повернення вкладу, або його частини та перерахування процентів на вклад на рахунок, зазначений у п.4.2, банк сплачує вкладнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки рефінансування НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення».

В зв'язку з тим, що до цього часу частина депозитного вкладу у розмірі 497 000,00грн не повернена та  проценти за січень 2009 року за користування депозитним вкладом сплачені не у повному об'ємі, згідно умов договору №  5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р з урахуванням додаткової угоди від 04.02.2009р нарахована пеня за несвоєчасне  повернення депозитного вкладу та перерахування процентів на вклад.

Отже, виходячи з вищенаведеного також  підлягають задоволенню вимоги про стягнення пені за прострочення повернення депозитного вкладу (497 000,00грн) за період з 04.02.2009р по 09.02.2009р у сумі 1 960грн77коп та пені  за несвоєчасне перерахування процентів у розмірі 3 145грн40коп за період з 04.02.2009р по 19.02.2009р у сумі 33грн09коп, оскільки  позивачем нараховані правомірно.

Позовні вимоги про стягнення 44грн27коп пені за несвоєчасне повернення депозитного вкладу (13 464,00грн) за період з 05.02.2009р по 09.02.2009р задоволенню не підлягають у зв'язку з неправомірністю нарахування.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення 145грн80коп витрат, понесених  позивачем за термінові телеграми, відправлені з метою повернення у міський бюджет депозитного вкладу, яка не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому  збитками є: 1) втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);  2) доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки  відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

     Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа,  яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.1, ч.2 ст.1166 ЦК України).     

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною ( ст. 224 ГК України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються у тому числі: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків  внаслідок   порушення зобов'язання другою стороною (ч.1ст.225 ГК України).

Особа, що порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявністю її провини, якщо інше не встановлене договором або законом, особа є невинною, якщо доведе, що прийняла всі залежні від неї заходи по належному виконанню зобов'язання, відсутність своєї провини  доводить особа, що порушила зобов'язання (ст. 614 ЦК України).

Відповідальність є наслідком правопорушення, склад якого утворюють суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом правопорушення є зобов'язальні правовідносини, в які вступили кредитор і боржник. Суб'єктивну сторону цивільного правопорушення утворює провина. Об'єктивну сторону правопорушення створюють: - наявність збитків, протиправність поведінки боржника, що виразилася в невиконанні або неналежному виконанні узятого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками.

Отже, за загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно - наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Відповідно до ст. 33 ГПК| України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позивач не довів суду спричинення відповідачем збитків у сумі 145грн80коп.  

У діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, передбачений ст..1166 Цивільного кодексу України.

Позивач не довів суду, що витрати у розмірі 145грн80коп  пов'язані з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором  №  5/1 строкового банківського вкладу (депозиту) від 08.6.2008р,  не довів суду наявність причинно - наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою  відповідача та понесеними позивачем витратами у сумі 145грн80коп, тобто не довів розмір реальних збитків.

Більш того, у позові не конкретизовано, що собою представляє сума 145грн80коп.

Клопотання відповідача про відкладення справи слуханням не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що наявних у справі документів достатньо для розгляду спору по суті.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з ст. 44, 49 ГПК України покладаються відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

За згодою представників позивача в засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підготовлений і підписаний 03.3.2009р.

Керуючись ст. ст. 49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Прийняти заяву позивача про конкретизування предмету позову.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути  з ВАТ  КБ «Надра» (04053, м.Київ, вул.Артема, 15, ЄДРПОУ 20025456) в особі філії ВАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління (95022, м.Сімферополь, вул.Кечкеметська, 198, ЄДРПОУ 26485822) у місцевий бюджет м.Алушта  на рахунок Фінансового управління Алуштинської міської ради (98500, м.Алушта, пл.Советська, 1, р. № 31524999500007 в ГУ ДКУ в АР Крим м.Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740913) 497 000,00грн депозитного вкладу.

4.          Стягнути  з ВАТ  КБ «Надра» (04053, м.Київ, вул.Артема, 15, ЄДРПОУ 20025456) в особі філії ВАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління (95022, м.Сімферополь, вул.Кечкеметська, 198, ЄДРПОУ 26485822) у дохід місцевого бюджету м.Алушта  (р. № 31411534700007 в ГУ ДКУ в АР Крим м.Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740913, код доходу 210400000) 3 145грн40коп. процентів за користування депозитним вкладом.

5.          Стягнути  з ВАТ  КБ «Надра» (04053, м.Київ, вул.Артема, 15, ЄДРПОУ 20025456) в особі філії ВАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління (95022, м.Сімферополь, вул.Кечкеметська, 198, ЄДРПОУ 26485822) у дохід місцевого бюджету м.Алушта  (р. № 31412544700007 в ГУ ДКУ в АР Крим м.Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740913, код доходу 24060300) 1 960грн77коп пені за прострочення повернення депозитного вкладу, 33грн09коп пені  за несвоєчасне перерахування процентів, нарахованих за користування депозитним вкладом.

6.          Стягнути  з ВАТ  КБ «Надра» (04053, м.Київ, вул.Артема, 15, ЄДРПОУ 20025456) в особі філії ВАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління (95022, м.Сімферополь, вул.Кечкеметська, 198, ЄДРПОУ 26485822) у доход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) 5021грн39коп державне мито.

7.          Стягнути  з ВАТ  КБ «Надра» (04053, м.Київ, вул.Артема, 15, ЄДРПОУ 20025456) в особі філії ВАТ КБ «Надра» Кримське регіональне управління (95022, м.Сімферополь, вул.Кечкеметська, 198, ЄДРПОУ 26485822) на користь Фінансового управління Алуштинської міської ради (98500, м.Алушта, пл.Советська, 1, реєстраційний рахунок №35413006000682 у ГУ ГК України в АР Крим м.Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 02314501) 114грн87коп витрат по оплаті інформаційно – технічного забезпечення судового процесу.   

8.          У частині стягнення 13 464,00грн депозитного вкладу, 44грн27коп пені за несвоєчасне повернення депозитного вкладу, 145грн80коп витрат, понесених  позивачем у зв'язку з  неповерненням відповідачем грошових коштів відмовити.

9.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.