Ухвала

від 18.07.2013 по справі 30/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 30/269 18.07.13

За скаргою Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве

підприємство промислового залізничного транспорту» в особі

Київ-Московської філії

На дії відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління

юстиції в м. Києві

За позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве

підприємство промислового залізничного транспорту» в особі

Київ-Московської філії

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудкомплекс»

Про повернення орендованого майна та стягнення 1 186 276,68 грн.

За участю Київської транспортної прокуратури

Суддя Ващенко Т.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача (скаржника): Дудченко С.М. представник за довіреністю № 8 від 16.01.13.;

Носенко А.М. представник за довіреністю № 70 від 10.06.13.

Від відповідача: не з'явився

Від ДВС: не з'явився

Від прокуратури: не з'явився

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.12. у справі № 30/269 (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.12.) позов задоволено частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробудкомплекс» повернути Приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії майно - укос № 1, укос № 2, укос № 3, загальною площею 20 178,62 кв. м, яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Промислова,4, з підписанням акту приймання-передачі майна. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 066 698,64 грн. - неустойки, 10 751,98 грн. - державного мита та 212,21 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено. На підставі рішення стягнуто з позивача в доход спеціального фонду Державного бюджету України недоплачене при подачі позовної заяви державне мито в розмірі 7 792,34 грн.

11.06.12. на виконання вказаного рішення було видано відповідні накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.12. видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.12. № 30/269 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудкомплекс» повернути Приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії майно - укос № 1, укос № 2, укос № 3, загальною площею 20 178,62 кв. м, яке розміщене за адресою: м. Київ, вул. Промислова, 4, з підписанням акту приймання-передачі майна.

21.06.13. до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства від Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії надійшла скарга на дії відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві, відповідно до якої скаржник просить суд:

- визнати дії державних виконавців відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві Диких О.В., Панченко І.І. стосовно виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.12. № 30/269 незаконними;

- визнати незаконною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.06.13., винесену державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві Диких О.В.;

- зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві здійснити необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення суду у спосіб та порядок, визначений виконавчим документом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.13. розгляд скарги призначено до розгляду на 18.07.13.

15.07.13. представником скаржника через відділ діловодства суду подано письмові пояснення, в яких позивач вказує на те, що скарга на дії державної виконавчої служби подана саме стосовно наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.12. № 30/269 про стягнення коштів.

В судовому засіданні 18.07.13. представником скаржника підтримано подану ним скаргу.

Представники відповідача та ДВС в судове засідання 18.07.13. не з'явились, вимог ухвали суду від 26.06.13. не виконали, своїм правом на подачу письмових пояснень не скористались, жодних доказів на обґрунтування своє правової позиції щодо поданої скарги та матеріалів виконавчого провадження не надали, заяв чи клопотань не подали і не надіслали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

При цьому, судом враховано, що за приписами ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши пояснення представника скаржника, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 18, 25, 26, 27, 32, 35, 38 та ін. Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.03., стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 117 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

При цьому, в наказі зазначається резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

При цьому, з рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.12. у справі № 30/269 (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.12.) та наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.12. про стягнення коштів, вбачається, що ідентифікаційний кодом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудкомплекс» є 3204388 3 .

В той же час, відповідно до наявної в матеріалах справи копії постанови ВП № 33356821 від 13.07.12. про відкриття виконавчого провадження по виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.12. № 30/269, головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві ідентифікаційний кодом відповідача (боржника) вказано 3204388 9 . Тобто, зазначено невірний ідентифікаційний код Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудкомплекс».

Як наслідок, при здійсненні запитів до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами, державним виконавцем було вказано невірний ідентифікаційний код боржника та, відповідно, отримано відповідь від ДПІ про те, що відкриті рахунки у боржника відсутні. Крім того, через невірне зазначення вказаного ідентифікаційного коду не було встановлено наявності у боржника рухомого чи нерухомого майна.

Внаслідок зазначеного, 04.06.13. головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві прийнято постанову про повернення виконавчого документу (наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.12. № 30/269 про стягнення коштів) стягувачу з посиланням на приписи п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

При цьому, у вказаній постанові повторно визначено невірний ідентифікаційний код боржника.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Таким чином, судом встановлено, що мала місце помилка державного виконавця, яка призвела до того, що заходи щодо розшуку майна боржника вчинялись державним виконавцем стосовно юридичної особи з іншим ідентифікаційним кодом, а тому виявилися безрезультатними.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав , або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. (п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника щодо визнання недійсною постанови від 04.06.13. ВП № 33356821 про повернення виконавчого документу (наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.12. № 30/269 про стягнення коштів) стягувачу та вимоги щодо зобов'язання відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві здійснити виконавчі дії щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.12. № 30/269 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудкомплекс» на користь Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії 1 066 698,64 грн. - неустойки, 10 751,98 грн. - державного мита та 212,21 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, є правомірними, а скарга такою, що підлягає задоволенню в цій частині.

Стосовно вимог скаржника щодо визнання незаконними дій державних виконавців відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві Диких О.В., Панченко І.І. стосовно виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.12. № 30/269 , суд відзначає, що відповідно до викладеного вище, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою, Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа . Крім того, приймаючи постанову про ВП № 33356821 від 13.07.12. про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.12. № 30/269, державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві діяв у межах та в порядку, встановлених законодавством України. Таким чином, суд відмовляє в задоволенні скарги в цій частині.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову від 04.06.13. ВП № 33356821 про повернення виконавчого документу (наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.12. № 30/269 про стягнення 1 077 662,83 грн.) Приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії.

3. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві здійснити виконавчі дії щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.06.12. № 30/269 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудкомплекс» на користь Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Київ-Московської філії 1 077 662,83 грн.

4. В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

5. Дану ухвалу направити сторонам, Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в м. Києві та Київській транспортній прокуратурі.

Суддя Т.М. Ващенко