Постанова

від 23.07.2013 по справі 5011-39/18924-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Справа № 5011-39/18924-2012

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Кондратова І.Д. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вина Долин", м. Севастополь (далі - Товариство),

на рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2013 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013

зі справи № 5011-39/18924-2012

за позовом Товариства

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота Балка", м. Севастополь (далі - Агрофірма);

Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ (далі - Державна служба),

про визнання свідоцтва України № 102617 на знак для товарів і послуг недійсним та зобов'язання вчинити дії.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

Товариства - Клименко Г.П.

Агрофірми - не з'яв.,

Державної служби - Постоялкіної О.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію знака для товарів і послуг "Золотая Балаклава" від 26.01.2009 № 102617 (далі - Свідоцтво № 102617) та про зобов'язання Державної служби внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв і здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2013 (суддя Гумега О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 (колегія суддів у складі: Шипко В.В.- головуючий, судді Верховець А.А. і Сотніков С.В.): у позові відмовлено; з Товариства стягнуто на користь Агрофірми 17 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та покласти судовий збір і оплату послуг адвоката на відповідачів. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права, в тому числі статей 32, 33, 42, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У письмових запереченнях щодо касаційної скарги Агрофірма зазначає про відсутність підстав для задоволення скарги та про правильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права й просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Від Державної служби відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у прийнятті рішення і постанови зі справи виходили з таких обставин.

01.02.2012 Товариством і товариством з обмеженою відповідальністю "Дистриб'юторська компанія "Еллада" (далі - Компанія) укладено ліцензійний договір № 1, відповідно до якого Товариство, зокрема, отримало дозвіл на використання знака для товарів і послуг "Балаклава" за свідоцтвом України від 15.07.2005 № 51168.

На момент укладення зазначеного договору Компанія була власником згаданого знака для товарів і послуг 33, 35, 43 класів МКТП.

За заявкою від 12.08.2008 № m2008 15410 Агрофірма отримала Свідоцтво № 102617 для товарів 33 класу МКТП (публікацію здійснено 26.01.2009).

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначає, що знак для товарів і послуг "Золотая Балаклава" (за Свідоцтвом № 102617) не відповідає умовам надання правової охорони з огляду на пункт 3 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон); зокрема, на його думку, знак для товарів і послуг "Балаклава" (за свідоцтвом України № 51168) і знак для товарів і послуг "Золотая Балаклава" (за Свідоцтвом № 102617) є схожими до ступеню змішування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2011 у справі № 39/301-39/1 за позовом Агрофірми до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України (далі - Департамент) і Компанії про визнання недійсним свідоцтва України від 15.07.2005 № 51168 на знак для товарів і послуг: позов задоволено; визнано недійсним свідоцтво України від 15.07.2005 № 51168 на знак для товарів і послуг "Балаклава", видане Департаментом на ім'я Компанії, і Департамент зобов'язано внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання згаданого свідоцтва недійсним, а також здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2012 згадане рішення господарського суду міста Києва залишено в силі.

Згідно з випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно свідоцтва № 51168 на знаки для товарів і послуг "Балаклава" станом на 24.01.2013 до названого Державного реєстру внесено інформацію про визнання згаданого свідоцтва недійсним за рішенням суду та про здійснення відповідної публікації 10.10.2012.

Оскільки свідоцтво України на знак для товарів і послуг "Балаклава" визнане недійсним повністю, воно відповідно до частини третьої статті 19 Закону є таким, що не набрало чинності від дати подання заявки.

Позивач (Товариство) не довів наявності правових підстав для визнання Свідоцтва № 102617 недійсним, так само як і наявності своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

У зв'язку з цим не підлягають задоволенню й позовні вимоги щодо зобов'язання Державної служби внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно Свідоцтва № 102617 та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Агрофірмою було укладено договір від 23.02.2012 № 1 з адвокатським об'єднанням "Зейкан, Попович, Голуб і партнери" про надання правових (адвокатських) послуг. Умовами цього договору передбачено, що назване об'єднання бере на себе виконання такої правової роботи: розробка правової позиції, складання правових документів, представництво інтересів замовника в судових інстанціях з приводу позову Товариства в даній справі.

У матеріалах останньої є копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю, видане Голубу В.Є. Згідно з актом надання правових (адвокатських) послуг за договором та відповідним рахунком-фактурою Агрофірма перерахувала на рахунок згаданого адвокатського об'єднання 17 000 грн. за надання послуг.

Відповідно до частини третьої статті 19 Закону свідоцтво України на знак для товарів і послуг або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дня подання заявки (тобто сукупності документів, необхідних для видачі свідоцтва).

Згідно з частиною першою статті 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З установлених попередніми судовими інстанціями обставин та наведених законодавчих приписів випливає, що:

- по-перше, знак для товарів і послуг "Балаклава" за свідоцтвом від 15.07.2005 № 51168, виданим Товариству, не користувався передбаченим Законом правовим захистом ні в який період часу, в тому числі й до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2011 у справі № 39/301-39/1, оскільки відповідне свідоцтво вважається таким, що не набрало чинності від дня подання заявки від 12.08.2008. При цьому та обставина, що свідоцтво не набрало чинності, виключає можливість застосування до спірних правовідносин наведених скаржником приписів статті 500 Цивільного кодексу України щодо права попереднього користувача;

- по-друге, з огляду на відсутність такого правового захисту названими судовими інстанціями не могли бути взяті до уваги доводи і докази Товариства, пов'язані з використанням ним знака для товарів і послуг (торговельної марки) "Балаклава" до реєстрації знака для товарів і послуг Агрофірми "Золота Балаклава" (за Свідоцтвом № 102617);

- по-третє, у зв'язку з тим, що викладено по-перше і по-друге, у попередніх судових інстанцій не було підстав для висновку про порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача (Товариства) через видачу у встановленому порядку Свідоцтва № 102617, а отже, й для задоволення позову в даній справі.

Відповідно до положень ГПК України:

- судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката (частина перша статті 44);

- суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються при відмові в позові на позивача (частина п'ята статті 49).

З урахуванням наведених норм та з'ясувавши обставини, пов'язані зі сплатою у цій справі відповідачем (Агрофірмою) 17 000 грн. за послуги адвоката, попередні судові інстанції дійшли правильного висновку щодо покладення цих витрат на позивача (Товариство). Водночас останнім не наведено обґрунтованих доводів та не подано у попередніх судових інстанціях доказів того, що відповідна оплата "є не розумною та явно завищеною".

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 зі справи № 5011-39/18924-2012 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вина Долин" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Кондратова

Суддя В. Харченко