Постанова

від 16.03.2009 по справі 13/206

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/206

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.03.2009  року                                                            Справа № 13/206

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Перлова Д.Ю.,

суддів                       Лазненко Л.Л.,

Медуниці О.Є.,

при секретарі

судового засідання                                        Михайличенко Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача                                         Жукова Ю.В., дов. від 12.03.09,           

від відповідача                                         повноважний та компетентний представник у судове засідання не прибув,

розглянувши           

апеляційну скаргу                                         Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавничий Дім 7Я”,

м. Маріуполь Донецької області

на рішення          

господарського суду                              Луганської області

від                                                            05.01.09

по справі                                                  № 13/206 (суддя –Яресько Б.В.)

за позовом                                                  Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „Видавничий Дім 7Я”,

                                                            м. Маріуполь Донецької області

до відповідача                                        Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                            „Прес - Сервіс”,

                                                            м. Луганськ

про                                                            стягнення 31 476 грн. 50 коп.

В С Т А Н О В И В :

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю „Видавничий Дім 7Я”,                         м. Маріуполь Донецької області  (далі за текстом –ТОВ „Видавничий Дім 7Я”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом без дати до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Прес - Сервіс”, м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ „Прес - Сервіс”) про стягнення заборгованості у сумі 30 528 грн. 05 коп., 105 грн. 38 коп. –трьох відсотків річних та 843 грн. 07 коп. штрафних санкцій за період з 21.08.08 по 01.10.08 включено.  

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.01.09 у справі № 13/206 зазначений позов був задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 6 637 грн. 05 коп. боргу, три відсотки річних в сумі 22 грн. 30 коп., неустойку –178 грн. 44 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення з посиланням на ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.  525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України мотивоване наступним.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, відповідач у спірний період одержав товар на суму 7 403 грн. 00 коп. З врахуванням часткової оплати товару розмір його заборгованості становить 6 637 грн. 05 коп. Доказів на підтвердження поставки іншого товару позивачем не надано. За таких обставин, стягненню підлягає лише зазначена заборгованість.

З урахуванням того, що встановлений судом розмір заборгованості становить 6 637 грн. 05 коп., вимоги про стягнення 3 % річних та неустойки судом задовольняються частково, з відповідача належить стягнути 3 % річних в сумі 22 грн. 30 коп., та неустойку –178 грн. 44 коп. в решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

Не погодившись з винесеним рішенням позивач ТОВ „Видавничий Дім 7Я” звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 19.01.09 № 77/1, якою просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 05.01.09 у справі № 13/206, як винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 30 528 грн. 05 коп., 105 грн. 38 коп. –трьох відсотків річних, 843 грн. 07 коп. –подвійної облікової ставки НБУ.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Ухвалою від 22.12.08 суд зобов'язав позивача надати докази отримання відповідачем товару на суму позовних вимог та детальний розрахунок суми позову із зазначенням підстав виникнення зобов'язань по кожній сумі. Позивачем були підготовлені ці документи, однак через складні погодні умови 05.01.09 (рясні опади у вигляді снігу) він не прибув до м. Луганську, та не надав їх суду першої інстанції.  

          Тому, до апеляційної скарги відповідачем додані наступні документи: договір на доставку друкованої продукції від 01.05.08 № 21/08 та фактури: від 26.05.08 № 5, від 09.06.08 № 46, від 17.06.08 № 15, від 23.06.08 № 21, від 01.07.08 № 26, від 08.07.08 № 5, від 15.07.08 № 5, від 22.07.08 № 46, від 29.07.08 № 5. Позивач стверджує, що за цими документами відповідач отримав від перевізника періодичні видання на суму 23 891,00 грн., таким чином ці фактури підтверджують передачу позивачем відповідачу товару у повному обсязі, а суд не надав можливості позивачу долучити ці докази до матеріалів справи.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 16.02.09 у справі № 13/206 для розгляду зазначеної апеляційної скарги, у відповідності до ст. 28 Закону України „Про судоустрій України” призначено судову колегію у складі: Перлова Д.Ю. –судді –головуючого, суддів –Лазненко Л.Л., Медуниці О.Є.

Сторони Луганським апеляційними господарським судом належними чином повідомлені про час та місце розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.02.09 № 05150768 –ТОВ „Видавничій Дім 7Я”; конверти з поштовими відправленнями на ім'я відповідача –ТОВ „Прес –Сервіс” з проставленими поштовими штемпелями від 23.02.09 та позначками „за зазначеною адресою вибув” та „за зазначеною адресою не проживає”).

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 16.03.09 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що також свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на 3 аркуші примірника ухвали Луганського апеляційного господарського суду від 16.02.09 у справі № 13/206, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.08 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19) дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до  вимог п.  3.5.11  Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджена наказом ВГСУ від 10.12.02 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

З огляду на викладене, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України   апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія  дійшла висновку, що апеляційну скаргу від 19.01.09 № 77/1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавничий Дім 7Я”, м. Маріуполь Донецької області слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 05.01.09 у справі № 13/206 слід залишити без змін з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.11.08 (а.с. 1, т. 1) було порушене провадження у справі № 13/206 та витребувана від Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради відомості щодо юридичної адреси та державної реєстрації ТОВ „Прес-Сервіс”, м. Луганськ, вул. Кирова, 48, ідентифікаційний код 30877826.

З наданої на вимогу суду Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців станом на 13.11.08 (а.с. 24-30, т. 2) вбачається, що відповідач –ТОВ „Прес –Сервіс” знаходиться за адресою: 91055, Луганська обл., місто Луганськ, Кам'янобрідський район, вул. Кірова, буд. 48.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 20.11.08 розгляд справи № 13/206 був відкладений через нез'явлення повноважного та компетентного представника відповідача, між іншим зобов'язано позивача надати обґрунтований розрахунок сум, що заявлені до стягнення.

Ухвалами господарського суду Луганської області від 04.12.08 та 22.12.08 розгляд справи № 13/206 був також відкладений через нез'явлення повноважного та компетентного представника відповідача та невиконання ним вимог суду, між іншим зобов'язано позивача надати докази наявності у представника відповідача повноважень на отримання ТМЦ; докази отримання відповідачем товару на суму позову та детальний розрахунок суми позову з зазначенням підстав виникнення зобов'язань за кожною сумою.

22 грудня 2008 року через бездіяльність відповідача (неприбуття у судові засідання та невиконання вимог суду) господарським судом Луганської області було, у відповідності до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, винесено окрему ухвалу (а.с. 44, т. 2), якою зобов'язано керівника Товариства з обмеженою відповідальністю „Прес –Сервіс” розглянути її та вжити заходів до усунення недоліків встановлених при розгляді справи.

Всі вищеперелічені ухвали направлялися судом першої інстанції сторонам у справі, про що свідчать відповідні відмітки про відправку документів на звороті примірників цих ухвал.

Як вбачається з протоколів (а.с. 32, 38, 42, т. 2), у судових засіданнях, що відбулися 20.11.08, 04.12.08, 22.12.08 постійно приймав участь представник позивача –Жуков Юрій Вікторович за довіреністю від 19.11.08 (а.с. 31, т. 2).

З юридичної адреси відповідача всі поштові відправлення повернулися з відміткою „за зазначеною адресою вибув” (див. а.с. 21, 34, 40, 45, т. 2), а з поштової адреси, яку зазначив позивач у позовній заяві, з позначками: „за відмовою адресата від одержання”, „за означеною адресою не проживає”, „за закінченням терміну зберігання” (дів. а.с. 36, 54, 56, 59, т. 2).

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.06 р. № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (із змінами і доповненнями, внесеними  інформаційним листом Вищого господарського суду України від 08.04.08 № 01-8/218) до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи вірно надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції належним чином виконав обов'язок щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення ним всіх процесуальних дій, тобто, з урахуванням вимог ст.ст. 42, 43 Господарського  процесуального кодексу України судом першої інстанції були створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання 05.01.09 позивача та відповідача, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджало розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України.

Слід також зазначити, що в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Як встановлено ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В обґрунтування неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції позивач зазначив, що він підготував витребувані судом документи, однак через складні погодні умови 05.01.09 (рясні опади у вигляді снігу) він не прибув до м. Луганську, та не надав їх суду першої інстанції.

Судова колегія зазначає, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження: неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції та поважності причин їх неподання. Його повноважний та компетентний представник Жуков Ю.В. неодноразово приймав участь у судових засіданнях, був обізнаний про необхідність подання цих доказів до суду однак не скористався своїм правом.

Враховуючи викладене, судова колегія не приймає до розгляду наступні додаткові докази: договір на доставку друкованої продукції від 01.05.08 № 21/08 та фактури: від 26.05.08 № 5, від 09.06.08 № 46, від 17.06.08 № 15, від 23.06.08 № 21, від 01.07.08 № 26, від 08.07.08 № 5, від 15.07.08 № 5, від 22.07.08 № 46, від 29.07.08 № 5, та вважає за необхідне розглянути справу № 13/206 за наявними у справі доказами, які були подані до суду першої інстанції до моменту винесення рішення від 05.01.09, що оскаржується.

1 липня 2006 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 019/06 (а.с. 12 –13, т. 1) на поставку періодичних видань друкованих засобів масової інформації (далі за текстом – договір).  Відповідно п. 1.1 договору продавець зобов'язався продати (передати у власність), а покупець купити (прийняти та оплатити) друкарські періодичні засоби масової інформації (далі за текстом - видання) на умовах цього договору.

          За умовами п. 2.1.1 та 2.1.3 договору позивач, між іншим, зобов'язався поставляти для продажу у поточному році, виключно за замовленням покупця видання, перелік яких зазначений у додатку № 1 до цього договору.  Передавати видання покупцю за супровідними документами (накладними), складеними у двох екземплярах із зазначенням найменування видання, номеру видання, кількості та відпускної вартості видання, засвідчених печаткою та підписом продавця.

          Відповідно до п. 4.4. договору факт прийому видань засвідчується печаткою (штампом) та підписом покупця, відповідача у справі, на другому екземплярі накладної, які повинні бути передані представнику продавця.

          Перерахування грошових коштів за отримані за цим договором видання здійснюється покупцем у два етапи (п. 3.4 договору):

ѕ          перший етап –80% вартості, отриманих за накладними видань, оплачується покупцем протягом 7 календарних днів з моменту переходу права власності;

ѕ          другий етап –20% вартості, отриманих за накладними видань, оплачується покупцем до 20 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням актів звірення взаємних розрахунків.

У п. 6.2. договору сторони передбачили, що порушення строків передавання видань та розрахунків за них веде до сплати винною стороною штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно специфікації (а.с. 14, т. 1) до договору, позивач повинен поставити відповідачу газету “7 Я” за адресою: вул. Червона Площа, буд. 2, кв. 60, м. Луганськ, 91055 (а.с. 15, т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданих позивачем видаткових накладних, ним було передано відповідачу видань на загальну суму 8 915 грн. 50 коп., а саме за видатковими накладними (а.с. 19, 20, т. 1):

ѕ          від  13.05.08 № РН-34/3744 на суму 1 512 грн. 50 коп.;

ѕ          від  06.05.08 № РН-34/3674 від на суму 2 970 грн. 00 коп.;

ѕ          від 20.05.08 № РН-34/3789 на суму 1 650 грн. 00 коп.;

ѕ          від 03.06.08 № РН-34/3891 на суму 2 783 грн. 00 коп.

У позовній заяві позивач зазначив, що товар одержаний за видатковою накладною від 06.05.08 № РН-34/3674 був частково оплачений, борг за цією поставкою становить 691 грн. 55 коп.

Доказів передачу іншого товару відповідачу, позивач вчасно суду не надав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з урахуванням часткової оплати товару розмір заборгованості відповідача становить 6 637 грн. 05 коп. та вірно стягнув лише зазначену суму заборгованості.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням того, що встановлений судом розмір заборгованості становить 6 637 грн. 05 коп., суд першої інстанції обґрунтовано стягнув 3 % річних за період з 21.08.08 по 01.10.08 в сумі 22 грн. 30 коп., а не105 грн. 38 коп., як просив позивач.   

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п. 6.2. договору сторони домовилися, що порушення строків передавання видань та розрахунків за них веде до сплати винною стороною штрафу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Враховуючи, що встановлений судом розмір заборгованості становить 6 637 грн. 05 коп., суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача штрафні санкції за період з 21.08.08 по 01.10.08 у сумі 178 грн. 44 коп., а в решті вимог відмовив за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду Луганської області відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито по апеляційній скарзі покладається на позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю „Видавничий Дім 7Я”, м. Маріуполь Донецької області, заявника апеляційної скарги.

За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

 Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу від 19.01.09 № 77/1 Товариства з обмеженою відповідальністю „Видавничий Дім 7Я”, м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Луганської області від 05.01.09 у справі № 13/206 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Луганської області від 05.01.09 у справі № 13/206 залишити без змін.

Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                 Д.Ю. Перлов

Суддя                                                                                    Л.Л. Лазненко

Суддя                                                                                    О.Є. Медуниця