Постанова

від 22.07.2013 по справі 821/2306/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2013 р. 13 год.37 хв.Справа № 821/2306/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Лисенко В.О., представника відповідача Палінічак К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Зовнішньоекономічне товариство з обмеженою відповідальністю "Інтервес" (далі - позивач, ЗЕТОВ "Інтервес") звернулось до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання недійсними податкового кредиту Зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес", сформованого на підставі придбання товару у ТОВ "Юг Трейд" у грудні 2012 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податковий кредит Зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес" з податку на додану вартість у зв'язку із придбанням товару у ТОВ "Юг Трейд" у грудні 2012 року;

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання недійсними податкових зобов'язань Зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес" по операціям з продажу товару, придбаного у ТОВ "Юг Трейд" у грудні 2012 року на адресу ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкові зобов'язання Зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес" з податку на додану вартість по операціям з продажу товару, придбаного у ТОВ "Юг Трейд" у грудні 2012 року на адресу ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні поставок товарів від ТОВ "Юг Трейд" у грудні 2012 року та подальшої реалізації товарів, отриманих від нього, на адресу ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД, оформлялись відповідні первинні бухгалтерські документи та податкові накладні, наявність останніх є вичерпною підставою для формування податкового кредиту та податкових зобов'язань із ПДВ. Позивач також зазначає, що дії податкової інспекції по зміні в електронній базі податкової звітності задекларованих позивачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань є неправомірними, порушено його права та інтереси, оскільки суб'єкт господарювання має право розраховувати, що задекларовані ним показники відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Представник позивача прибув в судове засідання, адміністративний позов підтримав, просить задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив поти позовних вимог, мотивуючи тим, що при проведенні перевірки були виявлені правочини, що суперечать інтересам держави та суспільства (нікчемні правочини), на підставі того, що на момент перевірки постачальник позивача ТОВ "Юг-Трейд" було відсутнє за юридичною адресою, у ТОВ відсутнє майно, реалізований позивачу товар був в свою чергу придбаний у приватного підприємства "ВМФ Комплекс", а те отримувало товар від ПФ "МСВ", яке є "податковою ямою", не має основних засобів, транспорту. працівників, директор та головний бухгалтер Кобзар О.О. є громадянином Російської Федерації, його місцезнаходження не встановлено. Також відповідач посилається на невідповідність вимогам законодавства транспортних документів, якими оформлена доставка товарів позивачу від ТОВ "Юг-Трейд". Вищезазначене свідчить про те, що правочини між позивачем та ТОВ "Юг Трейд" та позивачем та ТОВ "Фірма "Алеф" ЛТД здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ст. ст. 215, 203 ЦК України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Перевіркою встановлено, що по ланцюгу постачання від ТОВ "Юг Трейд" на адресу ЗЕТОВ "Інтервес" та далі на ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД не встановлено руху фактичного товару та операцій з даним товаром.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

18.03.2013 року ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС складено акт №1713/22.4/01194779 "Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ЗЕТОВ "Інтервес" з питання господарських відносин з ТОВ "Юг Трейд" за грудень 2012 року та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг) отриманих від ТОВ "Юг Трейд". В акті перевірки зроблено висновок про встановлення порушення ч.1 та ч.5 ст.203, ч.1 та ч.2 ст.215, ст. 626, ч.1 ст.628, ст.629, ст.655, ст.656, ст.658, ст.662, ч.2 ст.689, ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених ЗЕ ТОВ "Інтервес" за грудень 2012 року з постачальником ТОВ "Юг Трейд" на суму ПДВ 56421грн. та покупцем ТОВ Фірма "Алеф ЛТД"; перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбані та продажу товарів (послуг) за грудень 2012 року, які підпадають під п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 та п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

До таких висновків відповідач дійшов, використовуючи акт ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області від 04.03.13 № 73/15-3/38230983 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юг Трейд" за грудень 2012 року, відомості якого свідчать про не встановлення місцезнаходження даного підприємства, відсутність основних фондів, отримання товарів у сумнівних постачальників по ланцюгу - ПП "ВМФ Еомплекс" - ПФ "МСВ".

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення правочинів з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування на додану вартість.

ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС прийшла до висновку про нікчемність правочинів, які укладались позивачем в періоді, який був предметом перевірки, з посиланням на частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ЦКУ. Як зазначено у висновку перевірки, встановлено порушення вказаних норм закону по правочинах, здійснених ЗЕ ТОВ "Інтервес" за грудень 2012 року з постачальником ТОВ "Юг Трейд" на суму ПДВ 56421грн. та покупцем ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД і, як наслідок відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за грудень 2012 року.

Позивач наполягає на тому, що акт від 18.03.2013 року № 1713/22.4/01194779 "Про результати документальної виїзної позапланової перевірки ЗЕ ТОВ "Інтервес" (код 01194779) з питання господарських відносин з ТОВ "Юг Трейд" (38230983) за грудень 2012 року та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг) отриманих від ТОВ "Юг Трейд" (38230983)" був використаний для зміни задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2012 року в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". Відповідач не спростував цих доводів, не виконав неодноразові вимоги суду надати витяг з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ЗЕТОВ "Інтервес" у грудні 2012 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по даній адміністративній справі, врегульовано Податковим кодексом України, у відповідності до ст. 21 якого посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами. Згідно із п. 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не вчинив передбачені законом дії, а саме, не прийняв ніякого рішення, при цьому використовуючи висновки акта перевірки. Відсутність податкового повідомлення рішення у спірних правовідносинах не є свідченням того, що за наслідками перевірки задекларовані платником податків зобов'язання з податків і зборів були залишені без змін.

Судом було витребувано ухвалою від 18.06.13 від відповідача відомості з бази "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" по ЗЕТОВ "Інтервес" за грудень 2012 року. Інформації не надано, з акту перевірки та пояснень представника ДПІ суд дійшов до висновку, що податкові зобов'язання та податковий кредит за цей період в базі даних ДПС був зменшений саме у зв'язку з наявністю акту перевірки.

Відповідно п.п. 4.33 ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Тобто, будь-яка особа (платник податку, податковий агент, їх посадові особи, посадові особи органів державної податкової служби, митних органів), що здійснила податкове правопорушення, буде притягнута до юридичної відповідальності.

Таким чином, встановлення відповідачем у справі порушення податкового законодавства та передбаченої законом можливості податкового органу нарахувати податкові зобов'язання відповідачу на протязі не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за відсутності податкового повідомлення рішення, позбавляє особу можливості прогнозувати свою поведінку та передбачати її наслідки. А отже, порушується принцип правової визначеності, який імплікований Європейською конвенцією з прав людини Конвенцією і який становить один із основних елементів верховенства права, а відтак підлягає захисту у порядку адміністративного судочинства.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь які рішення, дії або бездіяльність. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 25 грудня 1997 року).

За правилами статті 2, пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Викладені в акті висновки можуть вплинути на інтереси позивача, його права та обов'язки на майбутнє, оскільки висновки відповідача про визнання угод нікчемними, а податковий кредит та податкові зобов'язання по ПДВ недійсними може призвести до невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язань по укладеним з позивачем договорам, що в свою чергу може призвести до неможливості позивачу провести розрахунки з постачальниками, виплатити заробітну плату, сплатити податки, збори, обов'язкові платежі і таке інше. В даному випадку позивачем оскаржуються саме дії суб'єкта владних повноважень і даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Суд звертає увагу, що в акті 18.03.13 № 1713/22.4/01194779 про результати документальної виїзної позапланової перевірки ЗЕ ТОВ "Інтервес" не міститься будь-якого документального обґрунтування того, що фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ "Юг Трейд" та ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД фактично не було в реальності, а тільки "на папері". Висновки перевірки ґрунтуються лише на припущеннях податкового ревізора-інспектора, оскільки при дослідженні документів первинного бухгалтерського та податкового обліку було встановлено. що позивач як юридична особа зареєстрований ще в 1993 році, основний вид діяльності оптова торгівля зерном, насінням, загальна чисельність працюючих 13 осіб, по трудовому договору - 2 особи, має власні виробничі, офісні та складські приміщення. Факт придбання сільськогосподарської продукції у ТОВ "Юг Трейд" підтверджується податковими та видатковими накладними, платіжними доручення на оплату, товарно-транспортними накладними. Посилання відповідача на порушення порядку оформлення ТТН не підтверджено належними доказами та не конкретизовано. Недійсність правочинів між позивачем та його контрагентом не встановлена в судовому порядку.

Згідно з п. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до пункту 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

За таким, викладені відповідачем в акті висновки про визнання нікчемними укладених угод позивачем з контрагентом постачальником та покупцем - не відповідають вимогам статей 215, 216 ЦК України.

Проаналізувавши зміст акта перевірки, суд встановив, що висновки про нікчемність операцій відповідача є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами.

Використання відповідачем акту ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області від 04.03.13 № 73/15-3/38230983 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Юг Трейд" за грудень 2012 року, або інших матеріалів перевірок постачальників по ланцюгу - ПП "ВМФ Комплекс" - ПФ "МСВ", суд не має можливості оцінити, оскільки даний акт або інші акти не були надані суду. Крім того, доказів відсутності ТОВ "Юг-Трейд" за юридичною адресою м. Цюрупинськ, вул. Куйбишева, 74, немає, вказано, що це житловий будинок, хто в ньому мешкає податкова інспекція не встановила. Неясно, за якими ознаками було встановлено, що в цьому будинку не знаходиться ТОВ "Юг-Трейд" або не мешкає його власник чи керівник. ТОВ "Юг-Трейд" звітувало про господарську діяльність, подавало звітність про наявність працюючих 3 осіб.

При розгляді справи, судом встановлено, що не тільки висновки акту не відповідають вимогам чинного законодавства, а також і сам акт, так і викладені в ньому висновки, які ґрунтуються на припущеннях, без зазначення будь-яких первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

Суд зауважує, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання або податкового кредиту, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах закон не передбачає, але як вбачається з матеріалів справи, відповідач такого рішення в даному випадку не приймав.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних дій стосовно наявності законних підстав для проведення зазначеної перевірки та її висновків, що не узгоджується з приписами чинного законодавства.

Виходячи з положення ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона - ДПІ у м. Херсоні не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її вищезазначені дії як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду правові підстави для задоволення адміністративного позову про визнання неправомірними дій ДПІ щодо визнання недійсними податкових зобов'язань та податкового кредиту.

З приводу позовних вимог позивача щодо зобов'язання вчинити певні дії, а саме: відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податковий кредит та податкові зобов'язання по вказаним правочинам, суд зазначає наступне. За чинним законодавством одним із способів захисту порушеного права є зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. Отже зазначені позовні вимоги позивача як спосіб захисту прямо передбачені чинним законодавством України, зокрема приписами п.2 ч.2 ст.162, п.2 ч.4 ст.105 КАС України, а отже підлягають розгляду адміністративним судом. Окрім того, відповідно до ч.74.1 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (ч.74.2 ст.74 ПК України).

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби ( п.62.1.2 ПК України), який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Відповідно до ч. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

"Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" як спосіб податкового контролю, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларації з податку на додану вартість з додатками №5. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком №5, і повинні їм відповідати.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби створюються відповідні інформаційні бази, перелік яких визначається Державною податковою адміністрацією України. Персональна інформація про платників податків, яка знаходиться в інформаційних базах даних контролюючих органів, не може бути розголошена. Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності. Викладене свідчить, що "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, ураховуючи приписи Закону України "Про інформацію", вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Виходячи із змісту положень п. 1.1 Методичних рекомендацій, інформація, викладена в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" може бути використана при перевірці ДПІ контрагента постачальника платника податку.

ПДВ за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання рівні нулю, то і покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента - постачальника.

Самостійна зміна ДПІ в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки в стосунках з продавцями та покупцями.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги до суб'єкта владних повноважень з приводу вчинення дій щодо відновлення у вказаній базі інформації, яка відповідає дійсності є обґрунтованими, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку.

Позивачу відшкодувати з Державного бюджету сплачений судовий збір. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163,167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов Зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес".

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання в акті перевірки від 18.03.2013 року №1713/22.4/01194779 недійсними податкового кредиту та податкових зобов'язань Зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес", сформованих при придбані товару у ТОВ "Юг Трейд" у грудня 2012 року та подальшого продажу ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби відновити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податковий кредит та податкові зобов'язання Зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес", задекларовані у податковій декларації грудня 2012 року по операціям з придбання товару у ТОВ "Юг Трейд" та продажу ТОВ Фірма "Алеф" ЛТД.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ЗЕТОВ "Інтервес" (код ЄДРПОУ 01194779) витрати по сплаті судового збору в сумі 564 (п'ятсот шістдесят чотири) грн. 21 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 липня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8