Ухвала

від 20.08.2014 по справі 821/2306/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2014 року м. Київ К/800/60210/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Карась О.В., Рибченко А.О.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ)

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.07.2013

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013

у справі № 821/2306/13-а

за позовом зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю "Інтервес" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 позов задоволено; визнано неправомірними дії ДПІ щодо визнання в акті перевірки від 18.03.2013 № 1713/22.4/01194779 недійсними податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства, сформованих за операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Юг Трейд» та з товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Алеф» ЛТД»; ДПІ зобов'язано відновити у базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань по названим контрагентам.

У прийнятті цієї постанови суд першої інстанції виходив з недостовірності зазначених висновків перевірки, що виключає можливість їх врахування у податкових базах даних.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; ДПІ зобов'язано відновити у базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань по операціям з товариством з обмеженою відповідальністю «Юг Трейд» та з товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Алеф» ЛТД» з посиланням на передчасність таких дій податкового органу; в решті позову відмовлено з тих мотивів, що висновки акта перевірки не впливають на права та обов'язки, а тому не підлягають оскарженню в судовому порядку.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти попередніх інстанцій та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з питань господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Юг Трейд» за грудень 2012 року та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від цього контрагента. Результати цієї перевірки висвітлені в акті від 18.03.2013 № 1713/22.4/01194779, в якому зазначено про укладення позивачем фіктивних правочинів, що не були опосередковані реальним виконанням.

Апеляційний суд цілком правильно зазначив, що вказані висновки акта перевірки не підлягають правовій оцінці під час розгляду справи в суді. Ці висновки є лише відображенням фактичних дій податкових ревізорів-інспекторів та їх особистої думки щодо поведінки платника у сфері податкових правовідносин, а відтак самі по собі не створюють для платника жодних правових наслідків, не впливають на стан його суб'єктивних прав та обов'язків.

У той же час суди правомірно задовольнили позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вилучити з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, інформації про результати оспорюваної перевірки Товариства.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

У розглядуваному випадку ДПІ не було виявлено розбіжності у податковій звітності Товариства та його контрагентів за перевірені податкові періоди; підставою для внесення оспорюваної інформації до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стали висновки про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами та, відповідно, про недостовірність сформованих за наслідками виконання цих правочинів даних податкового обліку.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли об'єктивного висновку про незаконність дій податкової інспекції щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на підставі акта перевірки.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано апеляційним судом, а його висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області відхилити.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 у справі № 821/2306/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошщення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Карась А.О. Рибченко