Постанова

від 17.07.2013 по справі 820/4967/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"17" липня 2013 р. № 820/4967/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Браварець К.В.,

за участі : представника позивача - Галаган О.М . (довіреність б/н від 16.04.13р.),

представника відповідача - Засопіна М.Ф. (довіреність №2269/2/10-006 від 22.03.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім полімерів" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001432201 від 11.06.2013р. та податкове повідомлення-рішення № 0001442201 від 11.06.2013р., стягнути з Держбюджету судові витрати на користь позивача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковим органом протиправно та безпідставно визначив порушення з боку ТОВ «Дім Полімерів» п.198.3, п.198.6 ст.198, п.103.3 ст.103 та п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, оскільки позивач вказаних порушень законодавства не допускав, а тому вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України. Так, щодо відсутності порушення п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України позивач послався на наявність оригіналів податкових накладних, отриманих ТОВ «Дім Полімерів» в грудні 2012 року, в переліку документів, що надавалися до перевірки, та підтвердження наведених в них даних іншими первинними бухгалтерськими документами. Відносно порушення п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України зауважував на безпідставності висновків ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС про нереальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Аркада-Т», оскільки за даними операціями товар був наданий у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. Щодо неутримання податку на прибуток іноземних юридичних осіб та порушення п.103.3 ст.103 та п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України позивач вважає, що компанія - нерезидент, на користь якої сплачувався дохід, є для ТОВ «Дім Полімерів» бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у розумінні п.103.2 та п.103.3 ст.103 Податкового кодексу України так як отримала право розпорядження майновими правами інтелектуальної власності за ліцензійним договором від компанії - власника торгівельної марки.

Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач у судовому засіданні з поданим позовом не погодився та надав заперечення на позовну заяву, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що за результатами проведеної перевірки ТОВ «Дім Полімерів» встановлені порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.103.3 ст.103 та п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України, а саме актом перевірки підтверджується відсутність ряду оригіналів податкових накладних, відображених позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2012 року, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Аркада-Т» , оскільки відповідно до акту про неможливість проведення зустрічної звірки зазначеного контрагента позивача у ТОВ «Аркада-Т» відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих операцій. Щодо неутримання податку на прибуток іноземних юридичних осіб відповідач зауважував, що компанія - нерезидент є лише номінальним отримувачем виплаченого позивачем доходу, а бенефіціарним (фактичним) отримувачем є компанія - резидент Республіки Панама, що при відсутності між країнами міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, тягне за собою застосування п.160.2 ст. 162 Податкового Кодексу України, тобто утримується податок в розмірі 15%.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача , встановив наступне

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім Полімерів» зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 29.03.2010 року, про що зроблений запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 1 480 102 0000 046353. Знаходиться на податковому обліку у ДПІ Київського району м. Харкова Харківської області ДПС з 30.03.2010 року за № 28149, зареєстроване платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво № 100280984 від 23.04.2010 року.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Дім Полімерів» код ЄДРПОУ: 36989357 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року за результатами якої складено акт від 29.05.2013 року №1858/22.1-07/36989357 (а.с.15-42 т.І). За результатами проведення перевірки встановлені порушення: п.198.3, п. 198.6 ст.198 та п.103.3 ст.103, п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість за період червень 2011 року, грудень 2012 року у розмірі 201 326,00 грн. та занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у 4 кварталі 2012 року всього на суму 323 717,00 грн.

На підставі висновків акту від 29.05.2013 року №1858/22.1-07/36989357, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесене податкове повідомлення-рішення № 0001432201 від 11.06.2013 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 275 776,00 грн., з яких: за основним платежем - 201 326,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 74 450,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001442201 від 11.06.2013 року, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 404 646,00 грн., з яких: 323 717,00 грн. - за основним платежем, 80 929,00 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як з'ясовано судом, підставами для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугували відображені в акті від 29.05.2013 року №1858/22.1-07/36989357 наступні фактичні дані:

Що стосується посилань відповідача на встановлення під час проведення перевірки відсутності оригіналів податкових накладних, отриманих ТОВ «Дім Полімерів» у грудні 2012 року та відображених у реєстрі отриманих податкових накладних за цей період, що є порушенням п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України , судом встановлено наступне

За матеріалами справи вбачається, що єдиним доказом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов висновку про відсутність у позивача оригіналів накладних, є виключно акт перевірки від 29.05.2013 року №1858/22.1-07/36989357 .

Так, відповідно до акту про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Дім Полімерів» від 29.05.2013 року №1858/22.1-07/36989357 відповідачем встановлено відсутність у платника податків на момент проведення перевірки оригіналів податкових накладних, отриманих у грудні 2012 року від наступних контрагентів: ТОВ «Хімпласт» (ІПН: 216280426125) - №272 від 19.10.12р., №3 від 01.11.12р.; ТОВ «Еф Ай Ем Офіс Центр» (ІПН:351597126580) - №17 від 30.11.12р.; ТОВ «Фарконт» (ІПН: 337218315539) - №54 від 19.11.12р., №55 від 19.11.12р., №47 від 12.11.12р.; ТОВ «ГЕРМЕТ» (ІПН: 237631620354) - №1 від 01.11.12р., №3 від 30.11.12р., №1 від 17.12.12р., №2 від 28.12.12р.; ТОВ «Орган з сертифікації «Промстандарт» (ІПН: 367286004669) №960 від 26.07.12р., №660 від 20.09.12р.; ПАТ фірма «Хозімпекс» (ІПН: 015527826037) №8 від 02.11.12р., №109 від 30.11.12р., №68 від 30.11.12р., №10 від 06.12.12р., №136 від 31.12.12р.; Філія УДЦТС «Ліски» на ПЗ (ІПН: 010697526659) №643/01 від 28.12.12р., №228/01 від 12.11.12р.; ПП «Трансвел» (ІПН: 383528815514) №384 від 24.12.12р.

До матеріалів справи позивачем надано належним чином засвідчені копії вищезазначених накладних, а в судовому засіданні представником позивача надано для огляду судом оригінали податкових накладних, отриманих ТОВ «Дім Полімерів» у грудні 2012 року від наступних контрагентів: ТОВ «Хімпласт» (ІПН: 216280426125) - №272 від 19.10.12р., №3 від 01.11.12р. ; ТОВ «Еф Ай Ем Офіс Центр» (ІПН:351597126580) - №17 від 30.11.12р.; ТОВ «Фарконт» (ІПН: 337218315539) - №54 від 19.11.12р., №55 від 19.11.12р., №47 від 12.11.12р.; ТОВ «ГЕРМЕТ» (ІПН: 237631620354) - №1 від 01.11.12р., №3 від 30.11.12р., №1 від 17.12.12р., №2 від 28.12.12р.; ТОВ «Орган з сертифікації «Промстандарт» (ІПН: 367286004669) №960 від 26.07.12р., №660 від 20.09.12р.; ПАТ фірма «Хозімпекс» (ІПН: 015527826037) №8 від 02.11.12р., №109 від 30.11.12р., №68 від 30.11.12р., №10 від 06.12.12р., №136 від 31.12.12р.; Філія УДЦТС «Ліски» на ПЗ (ІПН: 010697526659) №643/01 від 28.12.12р., №228/01 від 12.11.12р.; ПП «Трансвел» (ІПН: 383528815514) №384 від 24.12.12р.

Відповідно до вимог п.201.1 ст.201 ПКУ податкова накладна повинна містити наступні обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Податкові накладні, надані до матеріалів справи, містять в собі усі необхідні реквізити, отже складені відповідно до вимог діючого податкового законодавства.

Суд не приймає посилань відповідача на те, що у позивача взагалі були відсутні оригінали зазначених податкових накладних на момент перевірки позивача, виходячи з наступного.

На сторінці 12 акту перевірки від 29.05.2013 року №1858/22.1-07/36989357 (а.с.26 т.І) зазначено: перевірка відображеного показника за період з 01.06.2011р. по 31.12.2012р. проводилась на підставі таких первинних документів: прибуткові накладні, акти виконаних робіт, отримані податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, виписки банку, данні головної книги та обігово-сальдових відомостей по бухгалтерським рахункам.

Так, відповідно до п. 4 та п.6 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 (далі - Порядок №984) Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час в Додатку 4 до акту перевірки (а.с.43-45 т.І)«Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки» в розділі «Податковий кредит по ПДВ» відсутні посилання відповідача про дослідження перевіряючими саме копій податкових накладних, а не їх оригіналів.

У судовому засіданні представник позивача повідомив, що під час проведення перевірки, на адресу ТОВ «Дім Полімерів» не направлялось жодних запитів з вимогою надати відсутні оригінали податкових накладних та не витребовувалось пояснень у позивача з питань їх відсутності.

Позивачем до матеріалів справи надано наступні договори: договір транспортно-експедиційного обслуговування вантажів №210-ТЕ від 14.07.10р. з ДП «УДЦТС «Ліски»; договір №268-ЮІ від 01.09.10р. з ДП «УДЦТС «Ліски»; договір транспортного експедирування №0910 від 09.10.12р. з ТОВ «Фарконт»; договір оренди нерухомого майна №01042011 від 01,04.11р. з ТОВ «Гермет»; договір оренди нежитлового приміщення №11 від 31.12.11р. з ПАТ «Фірма «Хозімпекс»; договір на виконання робіт №177/820-12 від 23.03.12р. з ТОВ «Орган з сертифікації «ПромСтандарт»; договір поставки №171008 від 17.10.12р. з ТОВ «Хімпласт»; договір оренди нежитлового приміщення №180910 від 18.09.10р. з ТОВ «Еф Ай Ем Офіс Центр Магнітогорська»; договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом №241212 від 24.12.12р з ПП «Трансвелл».

Судом встановлено, що податкові накладні, на відсутності оригіналів яких наполягає відповідач, виписано контрагентами позивача відповідно до вищевказаних договорів, податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2012 року, а постачання вказаними контрагентами товарів, робіт та послуг за зазначеними договорами відображено в Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ позивача за грудень 2012 року.

На підставі викладеного, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх висновків, викладених в акті перевірки, щодо порушень позивачем вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та відповідно, завищення податкового кредиту за грудень 2012 року у сумі 148 898,00 грн.

Що стосується встановленого актом перевірки від 29.05.2013 року №1858/22.1-07/36989357 порушення позивачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України та віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ суми у розмірі 52 428,00 грн. за червень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Аркада-Т», суд зазначає наступне.

З наявних у справі документів вбачається, що ТОВ «Дім Полімерів» мало взаємовідносини з ТОВ «Аркада-Т» на підставі договору поставки №0620111 від 01.06.2011 року, відповідно до якого Постачальник (ТОВ «Аркада-Т») зобов'язується передавати у власність Покупця (ТОВ «Дім Полімерів») продукцію визначену у товарних накладних до цього Договору. На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Аркада-Т» на адресу ТОВ «Дім Полімерів» виписані наступні податкові накладні: податкова накладна №1 від 06.06.11р., на загальну суму 24 339,60 грн. в т.ч. ПДВ - 4 056,60 грн.; п/н №2 від 09.06.11р. на загальну суму 23 808,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3 968,00 грн.; п/н №3 від 14.06.11р., на загальну суму 266 420,06 грн. в т.ч. ПДВ - 44 403,34 грн.

Факт відвантаження (отримання) товару на адресу ТОВ «Дім Полімерів» підтверджується видатковими накладними: №1 від 06.06.11р. - поставка продукції; №2 від 09.06.11р. - поставка продукції; №3 від 14.06.11р. - поставка обладнання .

Доказом руху товару від ТОВ «Аркада-Т» на адресу ТОВ «Дім Полімерів» є належним чином оформлені товарно-транспортні накладні серії ДА/А від 06.06.2011 року, № 060611, від 09.06.2011 року № 090611, від 14.06.2011 року № 140611. Доставка придбаного товару на склад позивача, що знаходиться за адресою м. Харків, в'їзд Пристанційний, 4, здійснювалася ТОВ «Аркада-Т» з залученням перевізника ФОП ОСОБА_6 (код: НОМЕР_3).

Для підтвердження можливості зберігання товару позивачем до суду надано договір оренди нерухомого майна №01042011 від 01.04.2011 року, відповідно до якого ТОВ «Дім Полімерів» орендує у ТОВ «Гермет» нежитлове приміщення площею 445 м. кв., що знаходиться за адресою м. Харків, в'їзд Пристанційний, 4. Також, позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 «Товар на складі» за червень 2011 року, з якої вбачається знаходження придбаного товару на складі позивача у вказаний період.

Судом встановлено, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

У зв"язку з чим , оцінивши перелічені вище документи за правилами ст.86 КАС України, суд не знаходить підстав для невизнання первинних документів належними і допустимими доказами фактичного проведення господарських операцій .

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Позивачем до матеріалів справи було надано належні накладні , , видаткові накладні та інші первинні документи, які підтверджують виконання договору .

Суд зазначає, що під час складання акту перевірки відносно позивача та прийняття спірного податкового повідомлення -рішення у позивача були в наявності всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в акті перевірки стосовно відсутності контрагенту позивача - за місцезнаходженням , оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження цього та в ході судового розгляду судом не виявлено зазначеного

Позивачем до матеріалів справи було надано документи, що підтверджують факт використання отриманих ним товарів та обладнання з метою отримання прибутку, що в свою чергу, також підтверджує факт здійснення господарської операції.

Так, в матеріалах справи містяться рахунки, видаткові накладні та довіреності на отримання ТМЦ, що підтверджують факт поставки ТОВ «Дім Полімерів» на адресу своїх контрагентів товару, придбаного у ТОВ «Аркада-Т», а саме: МПП «Мастер-Пак» видаткова накладна №1150 від 07.06.11р., ТОВ «КПД» в/н №1344 від 30.06.11р., ТОВ «Максим» в/н №1345 від 30.06.11р., ТОВ ЛВФ «Контур Дельта» в/н №1331 від 29.06.11р.,ФОП ОСОБА_7 в/н №1304 від 23.06.11р., ТОВ «Литера Друк» в/н №1283 від 21.06.11р., ТОВ «ГМБ» в/н №1175 від 08.06.11р., ПАТ «Охтирський пивоварний завод» в/н №1189 від 09.06.11р., Симферопольское УПО «Крымпласт» УТОС в/н №1214 від 14.06.11р., ТОВ «Юрпак» в/н №1255 від 17.06.11р., ТОВ «Технокомплекс» в/н №1266 від 20.06.11р., ЧП «Путник» в/н №1322 від 25.06.11р., ТОВ «Контур-Дельта» в/н №1332 від 29.06.11р., ТОВ «Линопласт» в/н №1313 від 23.06.11р., ТОВ «Стальторг» в/н №1219 від 14.06.11р., ТОВ «Авито Бренд Компани» в/н № 1258 від 17.06.11р., ТОВ «Хімпласт» в/н №1200 від 10.06.11р., ТОВ «Альянспак» в/н №1268 від 20.06.11р., ЧП КФ «Олимпия» в/н № 1239 від 17.06.11р., ТОВ «Стальторг» в/н №1235 від 16.06.11р. ТОВ «Агротехмаш» в/н №1261 від 17.06.11р.

Щодо придбаного позивачем у ТОВ «Аркада-Т» обладнання - машини для виготовлення пакетів - Bagmaster 300 SP, слід зазначити що до матеріалів справи надано договір комісії №11/10 від 22.11.10р. укладеного між ТОВ «Пре*мєр-Пластик» (Комітент) та ТОВ «Дім Полімерів» (Комісіонер).

Передача вказаного обладнання відбулася 14.06.11р., про що свідчить видаткова накладна №14064 від 14.06.11р. та акт приймання-передачі обладнання до договору комісії №11/10 від 22.11.10р.

Про виконання Комісіонером своїх обов'язків по Договору в повному обсязі свідчить Акт №ДП-0000003 здачі - приймання робіт (надання послуг) від 14.06.11р.

Оплата по Договору комісії №11/10 від 22.11.10р. проводилась в декілька етапів, про що свідчать надані до матеріалів справи податкові накладні: №22115 від 22.11.10р., №30127 від 30.12.10р., №6 від 01.03.11р., №31 від 06.06.11р., №79 від 14.06.11р. та банківські виписки по рахунку Позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті перевірки судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону по взаємовідносинам з ТОВ «Аркада-Т» ґрунтується виключно на акті контрагента, складеного Західною МДПІ Харківської області ДПС акту 28.08.2012 року за №854/22-417/33676769 та супровідному листі від 05.02.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Аркада-Т» щодо документального підтвердження господарських відносин, із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011 року по червень 2012 року. Посилання на вказаний акт контрагента про неможливості проведення зустрічної звірки та лист Західної МДПІ Харківської області ДПС містяться в акті перевірки позивача, але на вимогу суду до матеріалів справи або на огляд суду відповідачем їх не надано.

Відносно посилання відповідача на порушення з боку ТОВ «Дім Полімерів» ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що відповідно до наведеної норми, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення платником податків в податковому обліку показників господарських операцій, котрі в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

В силу висновків Верховного Суду України, викладених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Зміст спірної угоди по взаємовідносинам між позивачем та ТОВ "Аркада-Т" не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, також вказаних доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Судом встановлено, а представниками сторін не заперечувався факт відсутності оплати з боку позивача придбаного у ТОВ «Аркада-Т» товару на момент проведення перевірки позивача.

Згідно письмовим та усним поясненням представника позивача розрахунки з ТОВ «Аркада-Т» за придбаний товар та обладнання на сьогоднішній день не проведено.

Відповідно до п.198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд дійшов висновку, що факт відсутності оплати з боку ТОВ «Дім Полімерів» придбаного у ТОВ «Аркада-Т» товару та обладнання свідчить про неналежне виконання з боку позивача своїх договірних зобов'язань, але вказані дії не ведуть до порушення податкового законодавства та не є підставою для зменшення суми податкового кредиту з ПДВ. Слід зазначити, що за правилами ст. 257 ЦК України, строк позовної давності за вказаними поставками триває до червня 2014 року та в разі його закінчення сума заборгованості позивача, по правилам пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України вважається безповоротною фінансовою допомогою та згідно вимогам пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України включається до складу інших доходів підприємства.

Щодо зазначеного в акті перевірки порушення з боку позивача п.103.3 ст.103, п.160.2 ст.160 ПКУ та неутримання податку на прибуток іноземних юридичних осіб у 4 кварталі 2012 року у сумі 323 717,00 грн., судом встановлено наступне.

Між компанією I.P.G. Intelectual Polymer Group Limited (Кіпр), що виступає Ліцензіатом та ТОВ «Дім Полімерів» - в якості Субліцензіата, укладено Субліцензійний договір №4SL від 05.01.2011 року, відповідно до якого Ліцензіат надає Субліцензіату дозвіл на використання Торгівельної марки (товарний знак та фірмове найменування, які наведені у Додатку №1 до Договору) для використання її в межах території України. Винагорода (роялті) за використання Торгівельної марки, згідно п.4.1 ст.4 Договору, становить 348 000,00 доларів США, а розрахунки між Сторонами проводяться на протязі 24 місяців з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг (п.4.2 ст.4 Договору). Зазначений Акт приймання-передачі підписано 31.03.2011 року б/н., а розрахунки за даним Договором здійснено в IV кварталі 2012 року, що підтверджується банківськими виписками позивача

Відповідно до п.103.1 ст.103 ПКУ застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Пунктом 103.2 ст.103 ПКУ встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно п.103.3 ст.103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. (п.103.4 Кодексу).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Статтею 6 Соглашения между Правительством СССР и Правительством Республики Кипр об избежании двойного налогообложения доходов и имущества, яке на даний час діє для України відповідно до ст.7 Закону України «Про правонаступництво України» встановлено «Платежи по авторским правам и лицензиям, получаемые из источников в одном Договаривающемся Государстве лицом с постоянным местопребыванием в другом Договаривающемся Государстве, не подлежат налогообложению в первом Государстве. Термин «Платежи по авторским правам и лицензиям» в настоящей статье означает любые платежи, полученные в качестве компенсации за продажу, использование или предоставление права использования d) товарных знаков, а также знаков обслуживания» (мова оригіналу).

Як встановлено судом та підтверджено представником позивача, власником торгівельної марки (товарний знак та фірмове найменування), що передавалася для використання позивачу за Субліцензійним договором №4SL від 05.01.2011 є компанія VENTURE CONSULTING INTERNATIONAL CORP (Панама).

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що компанія VENTURE CONSULTING INTERNATIONAL CORP (Панама), у розумінні п.103.2 та п.103.3 ст. 103 Податкового кодексу України, являється бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу в той час як компанія I.P.G. Intelectual Polymer Group Limited (Кіпр) є лише номінальним отримувачем та за умови відсутності між Україною та Республікою Панама відповідного міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування.

Суд не приймає зазначені вище посилання відповідача на порушення позивачем п.103.3 ст.103, п.160.2 ст.160 ПКУ , виходячи з наступного.

Відповідно до п.2.1 ст..2 та п.4.1 ст.4 Субліцензійного договору №4SL компанія І.P.G. Intelectual Polymer Group Limited (Кіпр) має право на отримання роялті за цим Договором, оскільки є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України з огляду на те, що між власником Торгівельної марки VENTURE CONSULTING INTERNATIONAL CORP (Панама) та І.P.G. Intelectual Polymer Group Limited (Кіпр) укладено Ліцензійний договір (LICENSE CONTRACT) №30/06-2010-1L від 30.06.2010 року, яким надано виключну ліцензію І.P.G. Intelectual Polymer Group Limited (Кіпр) на використання Торгівельної марки на території України, тобто власник не має права використовувати зазначену Торгівельну марку та території України, як і надавати право на її використання іншим особам.

Позивачем до матеріалів справи надано копію Ліцензійного договору (LICENSE CONTRACT) №30/06-2010-1L від 30.06.2010 року з нотаріально завіреним перекладом на українську мову. Дослідивши вказаний договір суд відмічає, що відповідно до п.2.2 Ліцензійного договору за цим Договором надається виключна ліцензія. Ліцензію надано тільки одному Ліцензіату. Вона відміняє можливість для Ліцензіара використовувати Торговий знак у галузі, обмеженій цією ліцензією. Вона виключає можливість Ліцензіара надавати іншим особам ліцензії на використання цього Торгового знаку у зазначеній галузі. Також позивачем до суду надано ліцензію на використання Торгового знаку та додаток №1 (зображення Торгового знаку) до зазначеного Ліцензійного договору з нотаріально завіреним перекладом вказаних документів.

Суд, аналізуючи норми Цивільного кодексу України, а саме статтю 1107 ЦКУ приходить до висновку, що Цивільний кодекс України встановлює декілька видів договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, серед яких 1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) ліцензійний договір; 3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності; 4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; 5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 1108 ЦКУ особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Частиною 1 ст. 1109 ЦКУ передбачено, що за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог ЦКУ та іншого закону.

Аналізуючи норми податкового цивільного та господарського права в їх сукупності, суд зазначає, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу. У відповідності до глави 31 «Комерційне посередництво» Господарського кодексу України посередницька діяльність розуміється як агентська діяльність.

Отже, якщо договір, який укладено право власником та платником податків, не є договором комісії, доручення та агентським договором, для оподаткування платежів, які нараховуються на користь нерезидента, платник податку може застосовувати положення ст.103 ПКУ і міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази та керуючись нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку що Ліцензійний договір №30/06-2010-1L, укладений між VENTURE CONSULTING INTERNATIONAL CORP (Панама) та І.P.G. Intelectual Polymer Group Limited (Кіпр) відповідно до наведених вище норм Цивільного кодексу України є договором щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, а компанія І.P.G. Intelectual Polymer Group Limited (Кіпр), у зазначених правовідносинах, є особою, яка має право на отримання доходів, тобто для ТОВ «Дім Полімерів» є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у розумінні п.103.2 та п.103.3 ст.103 ПКУ.

Щодо виконання позивачем вимог п.103.4 ст. 103 Податкового кодексу України суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи ТОВ «Дім Полімерів» отримало нотаріально засвідчену копію Свідоцтва податкового резидентства I.P.G. Intelectual Polymer Group Limited (Кіпр), легалізованого шляхом проставлення апостиля та перекладеного відповідно до чинного законодавства України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано наявність оригіналів податкових накладних, отриманих ТОВ «Дім Полімерів» в грудні 2012 року, в переліку документів, що надавалися до перевірки; достовірності відомостей первинних документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином також відповідачем не спростовано того факту, що компанія - нерезидент, на користь якої сплачувався дохід, є для позивача бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у розумінні п.103.2 та п.103.3 ст.103 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, висновок податкового органу про порушення позивачем норм Податкового кодексу України не відповідає встановленим обставинам справи, через що, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім полімерів" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001432201 від 11.06.2013 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001442201 від 11.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО: 851011, Банк: ГУДКСУ у Харківській області, р/р: 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім полімерів" (адреса: м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 13 ; код ЄДРПОУ 36989357 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев"яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 22 липня 2013 року.

Суддя Шляхова О.М.