Рішення

від 22.07.2013 по справі 5020-1750/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року справа № 5020-1750/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі колегії суддів: головуючого судді Плієвої Н.Г., суддів - Грицай О. С., Харченка І.А., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Сервіс"

(97060, АР. Крим, Красногвардійський район, смт. Октябрське, пров. Водопровідний, 9)

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж - Авто"

(99053, м. Севастополь, вул. Руднєва, 35-г)

про стягнення заборгованості у розмірі 705 490,61 грн

за участю представників сторін:

позивача - Джаббарова Т.Р., довіреність б/н від 03.12.2012

відповідача - Марчук Ю.І., довіреність б/н від 12.01.2013

Єрьоменко О.В., довіреність б/н від 27.05.2013

Суть спору:

В провадженні господарського суду міста Севастополя перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Сервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж - Авто" про стягнення заборгованості у розмірі 705 490,61 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2012 продовжено строк розгляду справи на 15 днів, призначено у справі судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі № 5020-1750/2011 зупинено до отримання результатів експертизи.

23.03.2013 справа повернута до господарського суду міста Севастополя разом з висновком експерта.

Ухвалою суду від 28.03.2013 поновлено провадження у справі, та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 08.04.2013 вирішено здійснювати розгляд справи № 5020-1750/2011 колегіально, у складі трьох суддів.

Ухвалою суду від 09.04.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.04.2013.

Відповідно положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату господарського суду міста Севастополя № 212 від 19.06.2013 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Кравченко В.Є., яка входить до складу колегії суддів у справі № 5020-1750/2011, здійснено її заміну на суддю Харченко І.А.

Ухвалою суду 19.06.2013 справу № 5020-1750/2011 прийнято до провадження колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя - Плієва Н.Г., судді - Грицай О.С., Харченко І.А., розгляд справи розпочато заново. Справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.07.2013.

11.07.2013 від представника позивача надійшла заява про зміну підстав позовної заяви про стягнення заборгованості, в якої позивач зазначив, що протягом 2007 -2009 років ПП «Стандарт-Сервіс» здійснювало поставку товарів ТОВ «Престиж-Авто» за які відповідач розрахувався частково, однак станом на час розгляду справи повністю розрахунків не провів, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 705 590,61 грн.

15.07.2013 від представника позивача надійшла заява, якою він доповнив заяву про зміну підстав позову та просить вважати, що у спірний період товар поставлявся відповідачу за договорами № 18 від 01.01.2007, № 01/08 від 09.01.2008, а також поставка здійснювалась за усною домовленістю між сторонами, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи по суті позивач має право змінити підставу позову шляхом надання письмової заяви, суд приймає до розгляду заяву позивача про зміну підстав позовної заяви з урахуванням доповнень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених у заяві про зміну підстав позову з урахуванням доповнень.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували. В ході розгляду справи відповідачем був наданий відзив на позов, а також надавались додаткові пояснення по справі. Зокрема, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, наголошує, що ним оплачувався поставляємий позивачем товар, що вбачається з накладних, в яких зазначено, що товар поставляється на умовах передоплати. Також просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи та надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 між приватним підприємством «Стандарт - Сервіс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт -Сервіс» (далі - ПП «Стандарт - Сервіс, ТОВ «Стандарт-Сервіс», постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Престиж - Авто» (далі -ТОВ «Престиж - Авто», покупець) укладено договір поставки № 18 на умовах відстрочки платежу (далі -Договір № 18) (том 1 а.с. 10).

Пунктом 10.1 Договору № 18 сторони визначили термін дії договору. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2007, а у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором до повного їх виконання.

Постачальник зобов'язався поставити товар і передати його у власність (повне господарське відання) покупцю, а покупець зобов'язався прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.2 Договору № 18, предметом поставки є товар, вказаний у накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар за цінами, вказаними у накладних.

Згідно п. 6.1. Договору № 18 розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на умовах відстрочки платежу, протягом 14 календарних днів з моменту прийняття товару покупцем. Оплата здійснюється у безготівковому порядку.

09.01.2008 ПП «Стандарт-Сервіс» і ТОВ «Престиж-Авто» уклали договір поставки № 01/08 (далі - Договір № 01/08), за умовами якого ПП «Стандарт - Сервіс», як постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором поставляти покупцю - ТОВ «Престиж - Авто» запчастини, шини, акб та експлуатаційні матеріали (далі - товар), а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти товар та оплатити його (п. 1.1. Договору № 01/08) (том 1 а.с. 11).

Відповідно до п. 2.1 Договору № 01/08, погодження сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується в рахунках на оплату або в накладних про відвантаження, що являються невід'ємними складовими договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи документ про відвантаження (накладна, товарно-транспортна накладна), виявляє згоду на прийняття товару відповідно до попередньої домовленості із постачальником та позбавляє права заявляти претензії щодо невідповідності поставленого товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом, ціною попередній домовленості із постачальником. Уповноважуючи певну особу на прийняття товару від постачальника покупець автоматично уповноважує таку особу підписувати відповідні товарно-супровідні документи на товар.

Також, як і у попередньому договорі визначено, що товар продається на умовах відстрочення платежу протягом 14 календарних днів з моменту прийняття товару покупцем (п. 2.2. Договору № 01/08).

Оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальнику на підставі рахунку-фактури та за умов, зазначених в п. 2 Договору (п. 3.1. Договору № 01/08).

Розділом шостим Договору № 01/08 визначено правила повернення товару.

Згідно пункту 8.2. Договору № 01/08, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008.

Крім того, в період з 2007 року по 2009 рік між позивачем та відповідачем існувала усна домовленість щодо постачання товару.

У порушення умов договорів та усної домовленості, свої зобов'язання до теперішнього часу ТОВ «Престиж-Авто» не виконало, не оплатило у повному обсязі отримані ним товари, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 705 490,61 грн, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних мотивів.

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного Кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України, стаття 180 Господарського кодексу України).

Стаття 639 Цивільного кодексу України встановлює, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Фактично дані правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання договорів поставки, правовідносини яких регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Враховуючи необхідність дослідження документів бухгалтерського обліку, з метою визначення розміру заборгованості, за клопотанням сторін ухвалою суду у справі було призначено судову бухгалтерську експертизу.

Згідно з висновком судової експертизи Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1092 від 31.01.2013 по справі № 5020-1750/2011 згідно з первинними документами заборгованість ТОВ "Престиж-Авто" перед ТОВ "Стандарт-Сервіс" станом на 30.04.2009 підтверджується в сумі 665 889,28 грн без урахування залишку заборгованості на 01.01.2007 у розмірі 451 979,98 грн. Заборгованість у розмірі 665 889,28 грн утворилась за період з січня 2007 року по квітень 2009 року (том 4 а.с 140-145).

У Законі України "Про судову експертизу" від 25.02.94 N 4038-XII визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Згідно з положеннями статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що в період з 01.01.2007 по 30.04.2009 позивачем поставлявся відповідачу товар, що також не спростовувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Первинними документами, які містяться в матеріалах справи підтверджується отримання відповідачем у період з 01.01.2007 по 30.04.2009 товарів за договорами поставки № 18 від 01.01.2007, № 01/08 від 09.01.2008 і за усною домовленістю між сторонами на загальну суму 2 780 337,17 грн.

Як вбачається з накладних на повернення товару ТОВ «Престиж - Авто» у вказаний період повернуло позивачу товар на загальну суму 1 125 120,45 грн, а також виписками банку, що містяться в матеріалах справи підтверджується оплата відповідачем отриманого товару у розмірі 989 327,44 грн.

Отже, на час розгляду справи у ТОВ «Престиж-Авто» перед ТОВ «Стандарт-Сервіс» існує заборгованість за отриманий в період з 01.01.2007 по 30.04.2009 товар у розмірі 665 889,28 грн (2 780 337,17 - 1 125 120,45 - 989 327,44), що також знайшло своє відображення у висновку № 1092 судової економічної експертизи від 31.01.2013.

Підстави для неприйняття висновку судового експерта в якості належного та допустимого доказу у справі у суду відсутні.

Доводи представника відповідача про повернення товару на суму 304 020,60 грн за видатковими накладними (повернення) № № ВП-0000048 від 05.05.2009, №ВП-0000049 від 30.06.2009, № ВП-0000050 від 30.06.2009 та № ВП-0000051 від 30.06.2009 судом відхиляються з огляду на те, що у вказаних видаткових накладних не зазначено за якими саме накладними та в який період здійснювалась поставка товару, що повертається. Також, судом не приймаються доводи представника відповідача про повернення товару на суму 36 014,05 грн отриманого за видатковими накладними № № РН-00010 від 17.01.2007, РН-00020 від 09.02.2007, РН-00024 від 20.02.2007, РН-00025 від 20.02.2007, РН-00031 від 27.02.2007, РН-00036 від 02.03.2007, РН-00037 від 02.03.2007, РН-00043 від 15.03.2007, РН-00042 від 15.03.2007, РН-00050 від 27.03.2007, РН-00059 від 04.04.2007, РН-00067 від 18.04.2007, РН-00068 від 21.04.2007, РН-00069 від 21.04.2007, РН-00083 від 28.05.2007, ЗОП-104 від 10.07.2007, ЗОП-105 від 12.07.2007, ЗОП-106 від 12.07.2007, ЗОП-109 від 19.07.2007, ЗОП-114 від 07.08.2007, ЗОП-115 від 07.08.2007, ЗОП-116 від 07.08.2007, ЗОП-130 від 05.09.2007, ЗОП-137 від 24.09.2007, ЗОП-139 від 27.09.2007, ЗОП-141 від 27.09.2007, ЗОП-157 від 31.10.2007, ЗОП-195 від 05.01.2008, ЗОП-00020 від 05.02.2008, ЗОП-00023 від 08.02.2008, ЗОП-00026 від 14.02.2008, ЗОП-0040 від 06.03.2008, ЗОП-0044 від 18.03.2008, БЗОП-00076 від 01.06.2008, ЗОП-104 від 14.07.2008, ЗОП-000010 від 16.01.2009, ЗОП-000026 від 05.03.2009, ЗОП-000030 від 12.03.2009, ЗОП-000034 від 18.03.2009, ЗОП-000041 від 03.04.2009, ЗОП-00043 від 14.04.2009 оскільки в матеріалах справи відсутні докази у підтвердження повернення товару за цими накладними.

Крім того, суд не приймає твердження представника ТОВ «Престиж-Авто» стосовно того, що поставка товару здійснюється за попередньою передоплатою про що зазначено у видаткових накладних, а тому на час поставки товар вже був оплачений. Жодного доказу у підтвердження попередньої оплати товару ТОВ «Престиж-Авто» суду не надано.

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Положеннями статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Судом встановлено, що в період існування правовідносин між сторонами, ТОВ «Престиж-Авто» та ПП «Стандарт Сервіс» був підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірення взаєморозрахунків, згідно якому ТОВ «Престиж - Авто» визнало вхідний залишок на 01.04.2009 у розмірі 785 950,94 грн (том. 1 а.с. 12). Крім того, 30.04.2009 позивач надіслав на адресу відповідача лист в якому у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем компанії, просив ПП «Стандарт Сервіс» розстрочити сплату кредиторської заборгованості у розмірі 705 490,61 грн строком на один рік (том 4 а.с. 93).

Відповідно до п. 4.4.1 Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір, а також письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу.

Отже, вчинені дії відповідача свідчать про визнання наявності заборгованості перед позивачем, а тому в порядку статті 264 Цивільного кодексу України строк позовної давності є перерваним. Таким чином, оскільки строк позовної давності за вимогами позивача на час звернення ТОВ «Стандарт Сервіс» до суду не сплив, підстави для застосування наслідків спливу позовної давності шляхом відмови у позові відсутні.

Відповідачем доказів погашення заборгованості в повному обсязі станом на час прийняття рішення у порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не надано.

Щодо посилання позивача на акт звірення взаєморозрахунків у підтвердження наявності у відповідача заборгованості у розмірі 705 490,61 грн, суд зазначає, що оскільки первинними фінансовими документами заборгованість у зазначеному розмірі не підтверджується, вказаний акт не може бути належним доказом для стягнення заборгованості саме у заявленій сумі.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь ТОВ «Стандарт Сервіс» підлягає стягненню заборгованість за поставлений товар у період з 01.01.2007 по 30.04.2009 у розмірі 665 889,28 грн, яка підтверджується зібраними у справі доказами.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та вартістю проведеної експертизи пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 13 296,17 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж - Авто" (99053, м. Севастополь, вул. Руднєва, 35-г, ідентифікаційний код 24027624, р/р 2600986 в філії ЗАТ ПУМБ в м. Севастополі, МФО 308092, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт - Сервіс" (97060, АР. Крим, Красногвардійський район, смт. Октябрське, пров. Водопровідний, 9, ідентифікаційний код 31503765, р/р 26004327454001 в КРУ КБ «ПриватБанк» м. Сімферополя, МФО 384436, або на будь-який інший рахунок, вказаний стягувачем) заборгованість у розмірі 665 889,28 грн (шістсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 28 коп), а також судові витрати у розмірі 13 296,17 грн (тринадцять тисяч двісті дев'яносто шість грн 17 коп).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.07.2013.

Головуючий суддя підпис Н.Г. Плієва

Судді підпис О.С. Грицай

підпис І.А. Харченко