Постанова

від 24.07.2013 по справі 37/904/298/2013

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2013 року Справа № 37/904/298/2013

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. (доповідача)

суддів: Павловського П.П., Кузнецова В.О.,

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.,

від позивача: Харебова Т.Б., довіреність №260 від 02.01.13, представник;

від відповідача: Капітанова Д.Г., довіреність №б/н, представник;

від відповідача: Марковський А.Б., НОМЕР_1 від 08.05.97, директор;

від третьої особи: Брославець В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Корпорації "Майкрософт", США, 98052, штат Вашингтон, м.Редмонд, Майкрософт Уей, 1, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2013р. у справі №37/904/298/2013

за позовом Корпорації "Майкрософт", США, 98052, штат Вашингтон,

м. Редмонд, Майкрософт Уей, 1

до товариства з обмеженою відповідальністю "Титановий вік",

м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з

обмеженою відповідальністю "Деліс Україна", м.Дніпропетровськ

про стягнення 79 380,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2013р. (головуючий суддя Кеся Н.Б.) у справі №37/904/298/2013 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Титановий вік" на користь Корпорації "Майкрософт" компенсацію за порушення авторського права корпорації "Майкрософт" в сумі 11 340,00 грн. та витрати на сплату судового збору в сумі 229 грн. 93 коп. В решті суми компенсації за порушення авторського права корпорації "Майкрософт" у розмірі 68 040,00 грн. - відмовлено.

Обґрунтовуючи часткове задоволення позову, господарський суд першої інстанції виходив з доведеності належними доказами лише одного з семи заявлених позивачем фактів порушення авторського права. Що ж до решти позовних вимог суд зазначив, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо інших шести фактів відтворення, зберігання та використання відповідачем у своїй господарській діяльності примірників ліцензійних комп'ютерних програм без отримання на то відповідного дозволу та виплати винагороди власникові авторських прав, в ході провадження у справі свого підтвердження не знайшли.

Не погодившись з зазначеним вище рішенням суду першої інстанції, скаржник (позивач) звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить дане рішення скасувати, як неправомірне, та прийняти у справі нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача 79 380,00 грн. компенсації за порушення авторського права та судових витрат.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зауважує на тому, що викладені в оскаржуваному рішенні висновки господарського суду щодо доведеності належними доказами лише одного з семи фактів порушення відповідачем авторського права є передчасними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач викладені в останній заперечення повністю відхиляє, вважає їх надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи; наполягає на тому, що ТОВ «Титановий вік» було надано належні докази того факту, що вилучені комп'ютери відповідачеві не належать, у зв'язку з чим порушення відповідачем авторського права позивача шляхом використання на даних комп'ютерах неліцензійного програмного забезпечення - відсутнє.

Ухвалою від 22.05.2013р. розгляд справи відкладався до 03.06.2013р., з огляду на неявку представників позивача та третьої особи. 03.06.2013р. у судовому засіданні оголошено перерву до 24.07.2013р.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Так, відповідачем до клопотання від 21.05.2013р. суду надано додаткові докази, а саме, тест повідомлення з сайту http://podrobnosti.ua та http://www/gorod.dp.ua , з розміщеною на них, на думку відповідача, неправдивою інформацією, яка є формою тиску на суд з боку позивача по даній справі. Зазначені вище докази не прийняті колегією суддів в якості належних, відповідно до вимог ч.1 ст.34 ГПК України, як такі, що не мають значення для справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін та третьої особи, проаналізувавши на підставі наявних у справі доказів правильність застосування господарським судом першої інстанції до спірних правовідносин норм матеріального та процесуального права, колегія суддів знайшла апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наведене нижче:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є юридичною особою, що зареєстрована і діє відповідно до законодавства штату Вашингтон, та є власником виключних майнових прав інтелектуальної власності на належні йому комп'ютерні програми як об'єкти авторського права - Microsoft Windows XP Pro, Microsoft Offis 2003 Pro, тощо. Факт належності вказаних прав позивачу підтверджується зазначенням на кожному примірнику комп'ютерної програми найменування позивача як правовласника об'єкту авторського права, року першої публікації твору та знаку охорони авторського права.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", особі, яка має авторське право на твір (зокрема - комп'ютерну програму), належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання цього твору (в тому числі - дозвіл на відтворення твору). При цьому, згідно Із Договором Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право 1996 року (до якого Україна приєдналася згідно із Законом від 20.09.2001), відтворенням комп"ютерної програми визнається, в тому числі, зберігання її копії в цифровій формі у пам'яті компютера.

Зберігання неправомірно виготовленої (контрафактної) копії комп'ютерної програми в пам'яті електронного засобу (комп'ютера тощо) є порушенням майнового авторського права, що, зокрема, відображено в. п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 4 червня 2010 року "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", а також в п.46 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №12 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності".

Отже, за результатами перевірки інформації, викладеній в заяві офіційного представника Microsoft в Україні ТОВ "Юридична фірма "Лексфор" про використання неліцензійних комп'ютерних програм посадовими особами ТОВ "Титановий вік", в приміщенні, розташованому по вул.Панікахи № 2 у м.Дніпропетровську, працівниками Відділу спеціальної міліції ГУ МВС України в Дніпропетровській області 16.05.2012 року, було складено протокол огляду від 16.05.2012р. та вилучено чотири системних блока персональних комп'ютерів на жорстких дисках, на яких було встановлено зазначене програмне забезпечення. Протокол складено за участю двох понятих та директора ТОВ "Титановий вік" гр.Марковського А.Б. без зауважень.

В подальшому, за дорученням вищевказаного правоохоронного органу, відповідним спеціалістом з автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій ОСОБА_6 17.05.2012р. зроблений письмовий висновок за результатами дослідження вилучених під час перевірки ТОВ "Титановий вік" системних блоків.

Згідно даного висновку, характер установки програмних продуктів компанії Windows 7 Ultimate (2 шт), Microsoft Windows XP Professional (2 шт), Microsoft Office 2003 (2 шт) та Microsoft Office 2010 (1 шт) - (злом системи активації, відсутність чи/або наявність невідповідного сертифікату на продукт ОЕМ-поставки) на даному ПК дозволяє судити про порушення правил розповсюдження та використання цих продуктів власникам ПК. Таким чином, можна зробити висновок про те, що дане програмне забезпечення є неліцензійним, тобто, контрафактним.

В якості додаткових доказів обґрунтованості позовних вимог позивачем суду надано наступні документи: - відмовний матеріал відділу спеціальної міліції ГУ МВС України в Дніпропетровській області №11 (а.с.140-197 том 1), в якому, зокрема, наявні пояснення посадових осіб ТОВ «Титановий вік» про використання комп'ютерних програм Microsoft на фірмі та про можливу втрату ліцензії на них під час переїзду товариства із одного офісу до іншого (а.с. 163-166 том 1); - розписку директора відповідача Марковського А.Б. (а.с.197 том 1) про отримання ним в органах внутрішніх справ 14.06.2012р. чотирьох вилучених у ТОВ «Титановий вік» системних блоків; - оборотно-сальдову відомість з відбитком печатки ТОВ "Титановий вік" за період з 01.04.2012р. по 01.05.2012р., з якої вбачається наявність у ТОВ «Титановий вік» комп'ютерів в кількості 3-х штук та 5 комп'ютерних програм Microsoft без зазначення повної назви кожної програми; - постанову ВСМ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.06.2012р. (а.с.142 том 1), зі змісту якої в діях директора ТОВ «Титановий вік» Марковскього А.Б. формально вбачаються ознаки злочину, передбаченого статтею 176 КК України, а саме, використання комп'ютерних програм без дозволу осіб, які мають авторське право.

З аналізу зазначених вище документів в їх сукупності господарський суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність лише одного факту порушення авторських прав позивача у вигляді неправомірного відтворення (зберігання) виготовленої (контрафактної) однієї копії комп'ютерної програми Microsoft Office 2003 Pro в пам'яті комп'ютера на робочому місці директора ТОВ "Титановий вік" Марковського А.Б. Використання ж інших заявлених в позові комп'ютерних програм позивача, на думку місцевого господарського суду, матеріалами справи не доведено, що стало приводом для відмови в решті позовних вимог.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції з приводу прийняття вищезгаданих доказів на підтвердження спірного правопорушення в якості належних. В той же час, з аналізу останніх, на думку апеляційної інстанції, місцевим господарським судом зроблений передчасний висновок щодо доведеності лише одного з семи заявлених у позові фактів порушення авторських прав позивача у вигляді неправомірного відтворення (зберігання) виготовленої (контрафактної) однієї копії комп'ютерної програми Місгоsoft Office 2003 Рго Ru в пам'яті комп'ютера на робочому місці директора ТОВ "Титановий вік" Марковського А.Б.

Так, в обґрунтування часткової відмови у позові місцевим господарським судом зазначено, що вищезгадані докази мають розбіжності в назвах комп'ютерних програм, а саме, назви комп'ютерної програми, зазначеної у позові, та назви, що міститься в протоколі огляду від 16.05.2012р.; в протоколі огляду від 16.05.2012р. не вказано прізвище та зв'язок з відповідачем менеджера, з робочого місця якого був вилучений один із комп'ютерів ТОВ «Титановий вік»; з наявних у справі договорів оренди, укладених між ВАТ НВП «Орбіта» та ТОВ «Титановий вік», а також, між ВАТ НВП «Орбіта» та ТОВ «Деліс Україна» вбачається, що в одному приміщенні на правах оренди знаходяться не одна, а дві юридичних особи, що ускладнює ідентифікацію належності комп'ютерів конкретному товариству; за оборотно-сальдовою відомістю, наданою відповідачем до органу міліції, за відповідачем рахувалося лише три комп'ютери, тоді як згідно з протоколом від 16.05.2012р., фактично оглянуто чотири робочих місця з чотирма комп'ютерами.

Проте, з даною правовою позицією колегія суддів не погоджується, з огляду на викладене нижче.

Відповідно до вимог ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належність і допустимість доказів Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, виходячи зі змісту протоколу Відділу спеціальної міліції ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 16.05.2012р., під час здійснення огляду комп'ютерної техніки відповідача, працівниками міліції попередньо був визначений приблизний перелік комп'ютерних програм, що відтворювались на кожній одиниці вказаної комп'ютерної техніки.

Метою попереднього визначення переліку було встановлення наявності чи відсутності у відповідача ліцензій на відтворення зазначених комп'ютерних програм. З огляду на ненадання відповідачем на вимогу працівників правоохоронних органів ані ліцензій, ані бухгалтерських документів, що підтверджують легальність придбання відповідачем комп'ютерних програм, вся наявна у відповідача під час огляду комп'ютерна техніка була вилучена та направлена на дослідження спеціалісту у відповідній галузі знань для точного визначення програм, що відтворювались на комп'ютерах відповідача, та виявлення ознак їх контрафактності.

Окрім того, згідно висновку спеціаліста №062 від 21.05.2012р., на вилученій у відповідача комп'ютерній техніці були виявлені наступні неліцензійні примірники комп'ютерних програм позивача, а саме: Microsoft Windows 7 Ultimate (2 примірники), Microsoft Windows XP Pro Ru (2 примірники), Microsoft Office 2003 Pro Ru (2 примірники), Microsoft Office 2010 Pro Plus Ru (1 примірник).

Аналогічний перелік комп'ютерних програм, що були використані відповідачем без відповідного дозволу, зазначено позивачем в своїй позовній заяві в обґрунтування позовних вимог.

При цьому, апеляційна інстанція звертає увагу на той факт, що працівники міліції не є спеціалістами в області комп'ютерної техніки, тому визначення ними в протоколі від 16.05.2012р. назв незаконно використаних відповідачем комп'ютерних програм є саме «попередньою».

В той же час, доказом належності вказаної комп'ютерною техніки з відповідним неліцензійним програмним забезпеченням саме відповідачеві, а не будь-якій іншій юридичній особі, підтверджено, на думку судової колегії, вищезгаданим висновком спеціаліста №062 від 21.05.2012р., що був зроблений саме за підсумками аналізу програмного забезпечення комп'ютерної техніки, вилученої за протоколом від 16.05.2012р.

З огляду на викладене вище, зазначені відповідачем розбіжності у назвах комп'ютерних програм, що містяться в протоколі від 16.05.2012р. та висновку спеціаліста №062 від 21.05.2012р., колегія суддів до уваги не приймає.

Також, на думку судової колегії, за наявності інших належних доказів, не може слугувати підставою недоведеності факту порушення авторського права позивача відсутність в протоколі від 16.05.2012р. прізвища одного із менеджерів ТОВ «Титановий вік».

Що ж до місцезнаходження в одному приміщенні на правах оренди двох юридичних осіб, а саме, ТОВ «Титановий вік» та ТОВ «Деліс Україна», як сумніву щодо належності комп'ютерної техніки саме відповідачеві, а не іншій юридичній особі, колегія суддів вважає за доцільне зауважити наступне:

Згідно наданих відповідачем договорів оренди, відповідач та ТОВ «Деліс Україна» дійсно орендують в будівлі по вул.Панікахи,2 у м.Дніпропетровськ сусідні, проте, різні нежитлові приміщення, а саме, №№ 502, 504 (належать відповідачу), а №№501, 505, 506 (ТОВ «Деліс Україна»), тоді як з протоколу обшуку вбачається огляд приміщень, належних саме ТОВ «Титановий вік» (а.с.53 том 1).

З приводу ж оборотно-сальдової відомості, наданої відповідачем органу міліції в якості доказу наявності на обліку у ТОВ «Титановий вік» лише трьох комп'ютерів, слід зауважити, що оборотно-сальдова відомість не є документом суворої бухгалтерської звітності, що дає можливість відповідачу довільно визначати її зміст, виходячи із власних потреб та інтересів.

Зокрема, з аналізу наявних у справі доказів колегією суддів вбачається, що до органу міліції відповідач надав оборотно-сальдову відомість, відповідно до якої станом на дату проведення перевірки (16.05.2012р.) на обліку підприємства знаходилось три комп'ютери. В той же час, вже під час судового розгляду даної справи ТОВ «Титановий вік» суду було надано оборотно-сальдову відомість за то й же період, однак, вже з даними про наявність на обліку підприємства лише одного комп'ютера.

Таким чином, за результатами аналізу в їх сукупності інших належних у справі доказів, як-то, протоколу обшуку від 16.05.2012р., висновку спеціаліста №062 від 21.05.2012р., письмових пояснень працівників та посадових осіб відповідача тощо, надана відповідачем суду першої інстанції оборотно-сальдова відомість, як доказ, колегією суддів визнається неналежним та суперечливим, а отже, до уваги не приймається.

Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що наявними у справі доказами повністю підтверджується сім фактів порушення відповідачем авторського права позивача та, відповідно, обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі.

Отже, відповідно до ст.52 Закону України «Про авторське права і суміжні права», мінімальна сума компенсації, що підлягає стягненню з ТОВ «Титановий вік» на користь позивача, складає 79 380,00 грн. з розрахунку 11 340,00 грн. (мінімальна сума компенсації за кожен окремий факт порушення) х 7 (кількість виявлених фактів порушення відповідачем майнових прав позивача, що дорівнює кількості контрафактних примірників комп'ютерних програм, відтворених на комп'ютерах ТОВ «Титановий вік»).

Враховуючи ж часткове задоволення господарським судом першої інстанції вимог позивача, а саме, визнання одного факту порушення відповідачем авторського права корпорації "Майкрософт", що тягне за собою компенсацію в сумі 11 340,00 грн. та 229,93 грн. судових витрат, колегія суддів вважає за доцільне в цій частині оскаржуване рішення залишити без змін, як таке, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

Натомість, інша частина оскаржуваного судового рішення стосовно відмови у позові, на думку апеляційного господарського суду, підлягає скасуванню на підставі п.п.1,3 ст.104 ГПК України, як така, що прийнята за умов неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі, у тому числі, витрати на апеляційне оскарження підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.49, 101, 103-106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Корпорації "Майкрософт", м.Редмонд, США, - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2013р. в частині відмови у позові - скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині - задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Титановий вік» на користь Корпорації "Майкрософт" 68 040,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Титановий вік» на користь Корпорації "Майкрософт" 1 379,57 грн. судового збору за подання позову та 777 грн. 47 коп. витрат на апеляційне оскарження.

Видати накази.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя П.П. Павловський

Суддя В.О. Кузнецов

Повний текст постанови підписаний 26.07.2013р.