Постанова

від 23.07.2013 по справі 915/672/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р.Справа № 915/672/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Савицького Я.Ф.

Суддів : Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 23.07.2013р.:

від позивача за первісним позовом: Паншин Д.Д., за довіреністю б/н від 04.12.2012р.;

від відповідача за первісним позовом: Комадовський Д.П., за довіреністю б/н від 08.04.2013р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика"

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 03 червня 2013 року

по справі №915/672/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергокомплект Україна"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика"

про стягнення заборгованості за договором №07/09/2012 від 07.09.2012р.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Енергокомплект Україна"

про стягнення штрафних санкцій за договором №07/09/2012 від 07.09.2012р.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 23.07.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.06.2013р. по справі №915/672/13 (суддя Олейняш Е.М.) частково задоволено первісний позов ТОВ "Торговий дім "Енергокомплект Україна" до ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика" про стягнення заборгованості за договором №07/09/2012 від 07.09.2012р.: з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом стягнуто 96535,49 грн. основного боргу, 4355,07 грн. пені, 871,33 3% річних та 2035,30 грн. витрат по сплаті судового збору, в задоволенні зустрічного позову відмовлено з посиланням на те, що відповідач за первісним позовом не у повному обсязі виконав умови договору №07/09/2012 від 07.09.2012р. в частині оплати за поставлений товар, відповідно до видаткової накладної №28 від 13.12.2012р., що вбачається з банківських виписок від 06.12.2012р., від 13.12.2012р., від 20.03.2013р., довідки ТОВ "Торговий дім "Енергокомплект Україна" від 15.06.2013р., в задоволенні зустрічного позову відмовлено з посиланням на те, що відповідно до п. 5.4 договору №07/09/2012 від 07.09.2012р., у позивача за зустрічним позовом відсутні підстави для стягнення пені через несвоєчасну поставку товару, оскільки даний пункт договору регулює порядок та строки усунення недоліків товару продавцем, за невиконання яких і може застосовуватись пеня, а не за несвоєчасну поставку товару.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика" з апеляційною скаргою, в якій відповідач за первісним позовом просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 03.06.2013р. по справі №915/672/13 в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви та задовольнити зустрічну позовну заяву ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика" мотивуючи це тим, що позивач за первісним позовом порушив умови укладеного договору, а саме п. 2 специфікації № 2 до договору № 07/09/2012 від 07.09.2012 року та затримав поставку товару на 24 календарних дні, що підтверджується видатковою накладною № 28 від 13.12.2012р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2012р. між ТОВ "Торговий дім "Енергокомплект Україна" (продавець, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика" (покупець, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) укладено договір №07/09/2012, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар - кабельно-провідникову продукцію, вказану у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору ціна товару по даному договору встановлюється окремо на кожну партію товару в залежності від кількості та умов поставки та зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною вказаного договору.

За пунктом 3.3 договору вид розрахунків - оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, який вказаний в п. 9 даного договору на умовах, вказаних у специфікації. Можливі інші варіанти розрахунків, які не протирічать діючому законодавству, що обумовлюється додатковою угодою.

Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару здійснюється на умовах, вказаних в специфікаціях.

Як свідчить п. 4.5 договору приймання товару покупцем по якості та кількості проводиться відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (№ П-6 від 15.06.1965 року з доповненнями та змінами) та якості (№ П-7 від 25.04.1996 року з доповненнями та змінами).

Згідно з п. 5.3 договору продавець при виявленні неякісного товару, або його нестачі, усуває недоліки товару та поставляє необхідну кількість товару покупцю за свій рахунок у термін не більше 5 робочих днів з моменту отримання претензії від покупця.

Відповідно до п. 5.4 договору у випадку невиконання, неналежного виконання даного договору в частині поставки, відповідно до п. 5.3 даного договору, продавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період несвоєчасної поставки товару (у відповідних випадках вартості неякісного товару або нестачі) за кожен день прострочення поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що 01.10.2012р. сторонами підписано специфікацію №2 до Договору №07/09/2012 від 07.09.2012р.

Відповідно до п. 1 специфікації товаром є кабель АПвЄгП 3*150/25-10, кількістю - 4,942 км та вартістю - 832727,02 грн.

Згідно з п. 2 специфікації термін поставки товару продавцем, відповідно до п. 1 даної специфікації, становить до 40 календарних днів від дати зарахування 50% передоплати на рахунок продавця.

Пунктом 4 специфікації покупець здійснює 50% передоплату на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 банківських днів від дати підписання специфікації.

Як випливає з п. 6 специфікації останні 50% від загальної суми специфікації покупець сплачує не пізніше 3 календарних днів після отримання повідомлення про готовність товару для відвантаження.

Відповідно до п. 7 специфікації при несвоєчасній оплаті покупцем суми продавець залишає за собою право перенести строк поставки, або відмовити покупцю у поставці товару з поверненням суми на розрахунковий рахунок покупця протягом 3 банківських днів, також покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

За пунктом 8 специфікації допускається відхилення кількості фактично поставленого товару від кількості, вказаній в специфікації на + - 5 %. В цьому випадку сторони вважають умови специфікації по кількості товару виконаними належним чином; при цьому, покупець оплачує продавцю вартість фактично поставленого товару з урахуванням відхилення по довжині.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору відповідно до видаткової накладної №28 від 13.12.2012р., яка підписана представниками та скріплена печатками обох сторін, позивачем за первісним позовом поставлено відповідачу за первісним позовом товар - "АПвЭгП-6/10 3*150/25" у кількості 4, 854 км. на загальну суму 817899,00 грн. (з ПДВ).

Відхилення кількості фактично поставленого товару від кількості, вказаній в специфікації, становить - 1,78 %, що в силу п. 8 специфікації вважається належним виконанням умов договору по кількості товару.

Жодних зауважень зі сторони покупця щодо якості чи кількості прийнятого товару заявлено не було, суду не подано доказів оформлення відповідних документів про поставку неякісного товару чи у меншій кількості відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (№ П-6 від 15.06.1965 року з доповненнями та змінами) та якості (№ П-7 від 25.04.1996 року з доповненнями та змінами).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач за первісним позовом, на виконання п. 4 специфікації, 10.10.2012р. здійснив 50 % передоплату за товар в розмірі 416363,51 грн.

В подальшому покупець ще частково сплатив кошти за товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок, а саме: 06.12.2012р. суму у розмірі 150000,00 грн.; 13.12.2012р. суму у розмірі 150000,00 грн.; 20.03.2013р. суму у розмірі 5000,00 грн.

Отже, заборгованість ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика" перед ТОВ "Торговий дім "Енергокомплект Україна" за поставлений товар відповідно до видаткової накладної №28 від 13.12.2012р. становить 96535,49 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Торговий дім "Енергокомплект Україна" на адресу ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика" направлялись претензіїя б/н від 28.01.2013р. (арк. спр. 20), претензія б/н від 05.02.2013р. (арк. спр. 23-24) та претензія б/н від 08.02.2013р. (арк. спр. 21-22) з вимогою оплатити всю суму заборгованості за поставлений товар.

У відповідь на претензію від 28.01.2013р. відповідачем за первісним позовом направлено на адресу позивача за первісним позовом листи вих. № 12 від 12.02.2013р. та вих. № 15 від 27.03.2013р., в яких зазначено, що ТОВ "Торговий дім "Енергокомплект Україна" порушило строки поставки товару, що стало наслідком несвоєчасного монтажу даної продукції (кабелю), в зв'язку з викладеним відповідач за первісним позовом не відмовляється від своїх обов'язків по оплаті товару, строки будуть уточнені після підписання акту звірки, оплата можлива після поступлення коштів на рахунок відповідача за первісним позовом ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика".

Таким чином, у зв'язку з затримкою оплати відповідача за первісним позовом за поставлений товар, ТОВ "Торговий дім "Енергокомплект Україна" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика" про стягнення боргу у сумі 96535,49 грн., пені у сумі 31803,67 грн., штрафу в розмірі 7240,16 грн. та 3% річних у сумі 871,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.06.2013р. до місцевого господарського суду від ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика" надійшла зустрічна позовна заява з вимогою про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 8213,19 грн. - пені за затримку поставки товару.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідно до видаткової накладної №28 від 13.12.2012р. позивачем за первісним позовом поставлено відповідачу за первісним позовом товар - "АПвЭгП-6/10 3*150/25" у кількості 4, 854 км. на загальну суму 817899,00 грн. (з ПДВ).

Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика" лише частково сплатило заборгованість за договором на суму 721363,51 грн., що підтверджується виписками банку (арк. спр. 25-28).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Енергокомплект Україна" до ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика" в частині стягнення основного боргу належним чином обґрунтовані та підлягають задоволенню.

ТОВ "Торговий дім "Енергокомплект Україна" також просило місцевий господарський суд стягнути з відповідача за первісним позовом 3% річних у розмірі 871,33 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що розрахунок є правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а отже, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 871, 33 грн. за період з 17.12.2012р. по 01.04.2013р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивачем за первісним позовом також заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 31803,67 грн.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 5002-2/5109-2010 від 07.11.11 року).

Відповідно до п. 7 специфікації при несвоєчасній оплаті покупцем суми продавець залишає за собою право перенести строк поставки, або відмовити покупцю у поставці товару з поверненням суми на розрахунковий рахунок покупця протягом 3 банківських днів, також покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Перевіривши розрахунок пені, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що пеня за період прострочення з 17.12.2012р. по 20.03.2013р. (93 дні) на суму заборгованості 101535,49 грн. становить 3879,01 грн., а за період прострочення з 20.03.2013р. по 01.04.2013р. (12 днів) на суму заборгованості 96535,49 грн. становить 476,06 грн. Отже, загальна сума пені складає 4355, 07 грн., в решті нарахованої позивачем за первісним позовом пені слід відмовити.

Також позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика" штрафу у сумі 7240,16 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору №07/09/2012 від 07.09.2012р. та специфікації №2 від 01.10.2012р. до договору сторони передбачили нарахування штрафу лише за відмову покупця від одержання товару (ч. 2 п. 7 специфікації). Натомість, нарахування та стягнення штрафу за порушення зобов'язання в частині оплати за товар не передбачено ані умовами договору, ані умовами специфікації. Іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення не встановлено. Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції, що нарахування позивачем за первісним позовом штрафу є безпідставним, оскільки штраф є видом забезпечення виконання зобов'язання, а правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється лише у письмовій формі. Оскільки сторони не передбачили в письмовій формі застосування відповідальності у вигляді штрафу, нарахування штрафу є необґрунтованим та безпідставним. Отже, в цій частині позову слід відмовити.

Щодо зустрічної позовної вимоги, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Предметом зустрічного позову є вимога про стягнення з відповідача 8213, 19 грн. - пені за затримку поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за зустрічним позовом викладено неправильну редакцію п. 5.4 договору, яка регулює питання стягнення пені. Зокрема, позивач за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві зазначає наступну редакцію вказаного пункту договору: "Відповідно до умов п. 5.4 укладеного договору в разі невиконання, неналежного виконання цього договору в частині постачання, продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасного постачання товару за кожний день прострочення товару".

Натомість, умовами договору №07/09/2012 від 07.09.12р. сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 5.3 договору продавець при виявленні неякісного товару, або його нестачі усуває недоліки товару та поставляє необхідну кількість товару покупцю за свій рахунок у термін не більше 5 робочих днів з моменту отримання претензії від покупця.

Згідно з п. 5.4 договору у випадку невиконання, неналежного виконання даного договору в частині поставки, відповідно до п. 5.3 даного договору, продавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період несвоєчасної поставки товару (у відповідних випадках вартості неякісного товару або нестачі) за кожен день прострочення поставки товару.

Судом встановлено, що на виконання умов договору відповідно до видаткової накладної №28 від 13.12.2012р. позивачем за первісним позовом поставлено відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 817899, 00 грн. (з ПДВ).

Факт поставки товару позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом сторонами не заперечується.

Відхилення кількості фактично поставленого товару від кількості, вказаній в Специфікації, становить - 1,78 %, що в силу п. 8 Специфікації допускається та вважається належним виконанням умов договору по кількості товару.

Жодних зауважень зі сторони покупця щодо якості чи кількості прийнятого товару заявлено не було, суду не подано доказів оформлення відповідно до п. 4.5 договору відповідних документів про поставку неякісного товару чи товару у меншій кількості відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (№ П-6 від 15.06.1965 року з доповненнями та змінами) та якості (№ П-7 від 25.04.1996 року з доповненнями та змінами).

Таким чином, суду не доведено факт поставки неякісного товару або нестачі товару відповідно до п. 5.3 договору, тому застосування в спірному випадку п. 5.4 договору та нарахування пені за прострочення поставленого товару є безпідставним, оскільки вказані п. 5.3 та п. 5.4 договору регулюють порядок та строки усунення недоліків товару продавцем, саме за невиконання яких може бути застосована пеня, а не за несвоєчасну поставку товару.

Тому, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика" до ТОВ "Торговий дім "Енергокомплект Україна" про стягнення пені.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Миколаївської області від 03.06.2013р. по справі №915/672/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Монтажно-налагоджувальна фірма "Автоматика" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Миколаївської області від 03.06.2013р. по справі №915/672/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 29.07.2013р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.