Рішення

від 23.07.2013 по справі 118/318/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ (М. ФЕОДОСІЯ)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/830/13Головуючий суду першої інстанції:Морозова Л.М. Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В. "23" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіСамойлової О.В., СуддівРоманової Л.В., Кустової І.В., При секретаріКувшиновій А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» до ОСОБА_6, виконавчого комітету Судацької міської ради АР Крим про скасування рішення та свідоцтва про право власності, визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 25 квітня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ТОВ «Гросс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6, Виконавчого комітету Судацької міської ради про скасування рішення № 199 від 28.04.2009 року про видачу свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, скасування свідоцтва про право власності від 13.05.2009 року, виданого на ім'я ОСОБА_6 на нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 73,6 кв.м ; про витребування із незаконного володіння ОСОБА_6 нерухомого майна - двокімнатну квартиру за тією ж адресою; про визнання права власності за ТОВ «Гросс» на вказану квартиру.

Вимоги мотивовані тим, що рішенням Судацького міського суду АР Крим від 25 квітня 2012 року було розірвано договір № 109 -А від 20.01.2009 року, укладений між ТОВ «Горсс» та ОСОБА_6 про сумісну діяльність по частковій участі у будівництві багатоповерхового житлового будинку. 05 червня 2012 року зазначене рішення скасовано рішенням Апеляційного суду АР Крим в м. Феодосія, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2012 року рішення Апеляційного суду АР Крим в м. Феодосія від 05.06.2012 року скасовано, а рішення Судацького міського суду від 25.04.2012 року залишено в силі. Позивач, посилаючись на той факт, що оскільки судами доведено та встановлено, що відповідачка ОСОБА_6 не сплатила кошти за договором, а отже безпідставно отримала рішення виконавчого комітету Судацької міської ради, свідоцтво про право власності на нерухоме майно і безпідставно набула право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, то, відповідно до ст. 1212 ЦК України, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 25 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на зміст ч.ч.3,4 ст. 653 ЦК України і зазначає, що у разі зміни або розірвання договору, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. З урахуванням того, що на момент прийняття виконавчим комітетом оскаржуваного рішення, договір про сумісну діяльність був чинним, сторони підтверджували відповідними документами виконання своїх зобов'язань за договором, а виконавчий комітет діяв в межах своїх повноважень, то видача ним рішення і свідоцтва про право власності на нерухоме майно було правомірним.

Апелянт також не погоджується із тим, що при задоволенні позовних вимог в частині витребування майна із чужого незаконного володіння суд виходив з положень ст. 1212 ЦК України, оскільки, як вбачається з інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.05.2013 року спірна квартира належить ОСОБА_7, таким чином на час розгляду справи ОСОБА_6 не була власницею квартири.

Крім того, апелянт зазначає, що всупереч ст. 15-1 ЦПК України судом першої інстанції при ухваленні рішення неправомірно вирішено питання про стягнення судових витрат з неї та виконавчого комітету Судацької міської ради АР Крим, оскільки такі вимоги позивачем не ставились.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності відповідачів на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України, відповідно до положень с. 2 ст. 197 цього Кодексу, апелянт була повідомлена про розгляд справи за адресою місця реєстрації.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на підставі рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 173 від 24 квітня 2009 року (а.с.50), було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого ТОВ «Гросс» є власником 96 квартирного житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.48-49). Право власності на житловий будинок зареєстровано 24.04.2009 року, що підтверджується відповідним витягом (а.с. 49).

На підставі рішення виконавчого комітету Судацької міської ради АР Крим № 199 від 28 квітня 2009 року про видачу свідоцтва про право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 73,6 кв.м, житловою площею 60,8 кв.м (а.с.6), ОСОБА_6 13 травня 2009 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с. 5).

Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 25 квітня 2012 року частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Гросс», розірвано договір № 109-А від 20.01.2009 року, укладений між ТОВ «Гросс» та ОСОБА_6 про сумісну діяльність по частковій участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку у формі простого товариства. Предметом вказаного договору було будівництво багатоквартирного житлового будинку у м. Судаку по вул. Айвазовського. Рішенням Апеляційного суду АР Крим в м. Феодосія від 05 червня 2012 року рішення Судацького міського суду від 25.04.2012 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2012 року рішення Апеляційного суду АР Крим в м. Феодосія від 05.06.2012 року скасовано, залишено в силі рішення Судацького міського суду від 25.04.2012 року.

Місцевим судом було встановлено, що ОСОБА_6 не виконані обов'язки щодо сплати внеску у сумісну діяльність, розмір якого згідно з п. 3.1 Договору становить 119000 грн. Таке порушення є істотним порушенням умов договору, а тому у наявності підстави для розірвання договору відповідно до ч. 2 ст.651 ЦК України. Крім того, позивач просив скасувати рішення виконавчого комітету Судацької міської ради від 28.04.2009 року та свідоцтво про право власності та нерухоме майно, що видане на підставі цього рішення. Рішенням Судацього міського суду від 25.04.2012 року відмовлено позивачу у задоволенні вимог в цій частині, оскільки позов був пред'явлений до неналежного відповідача - до ОСОБА_6., одночасно задоволені позовні вимоги стосовно розірвання договору про сумісну діяльність по частковій участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку.

Судами встановлено, що ТОВ «Гросс» за підписом директора та головного бухгалтера видало ОСОБА_6 довідку № 11 від 02 березня 2009 року про об'єм сплаченого пайщиком майна, де було зазначено, що ОСОБА_6 повністю виплатила внесок за об'єкт будівництва в сумі 119000 грн.

На підставі цієї довідки Судацьким міським виконавчим комітетом 28 квітня 2009 року було винесено рішення про видачу ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_6 13.05.2009 року отримала свідоцтво про право власності на квартиру. При розгляді справи було встановлено, що відповідно бухгалтерським відомостям ТОВ «Гросс» за період 2009 року сума 119000 грн. ОСОБА_6 не вносилася, що і стало підставою для розірвання договору про сумісну діяльність.

Указані вище обставини встановлені рішенням Судацького міського суду від 25.04.2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2012 року, а тому відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів відхиляє доводи апелянта стосовно того, що обов'язки за договором виконані нею в повному обсязі, а тому рішення виконавчого комітету і свідоцтво про право власності є законними і підстави для їх скасування відсутні, оскільки такі доводи ОСОБА_6 спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.

Оскільки оскаржуване рішення виконавчого комітету було прийнято на підставі договору про сумісну діяльність, який був розірваний за рішенням суду у зв'язку з істотним порушенням умов договору ОСОБА_6 і наданням останньою довідки, яка містила неправдиву інформацію, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення органа місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності, що видано ОСОБА_6 на підставі цього рішення.

Одночасно, заслуговують на увагу доводи апелянта стосовно того, що задовольняючи вимоги позивача про витребування нерухомого майна у відповідача, суд першої інстанції не врахував, що право власності на квартиру належить іншій особі - ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу.

З інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно (в.с. 71) слідує, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16.11.2012 року.

Таким чином, ОСОБА_6, до якої були заявлені вимоги про витребування нерухомого майна, не є власником або користувачем квартири, і не є належним відповідачем за такими вимогами. Крім того, суд першої інстанції не з'ясував характер спірних правовідносин, що склалися між сторонами по справі і при витребуванні нерухомого майна у ОСОБА_6 застосував положення ст. 1212 ЦК України, яка передбачає повернення майна, що одержано без достатніх правових підстав за рахунок позивача. Суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо залучення до участі у справі осіб, а тому позбавлений можливості усунути порушення, що допущені судом першої інстанції.

Місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення по справі і не залучив до участі у справі належного відповідача - власника квартири, внаслідок чого ухвалив рішення з порушенням ст. 213 ЦПК України.

Також колегією суддів приймаються доводи апелянта стосовно відсутності підстав для визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Статтею 392 ЦК України передбачені умови, за наявності яких власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а саме: якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Однак, при розгляді справи такі обставини судом не встановлені, і тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача в цій частині.

Інші доводи апелянта не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Отже, неповно з'ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, згідно з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення Судацького міського суду від 25 квітня 2013 року в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, про витребування з чужого незаконно володіння ОСОБА_6 нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1, про солідарне стягнення з ОСОБА_6 та виконавчого комітету Судацької міської ради АР Крим на користь ТОВ «Гросс» судового збору в сумі 1190,00 грн. та 2251,60 грн. і ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ «Гросс» про визнання права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, витребування із чужого незаконно володіння ОСОБА_6 нерухомого майна - відмовити.

Рішення Судацького міського суду від 25 квітня 2013 року в частині скасування рішення виконавчого комітету Судацької міської ради № 199 від 28.04.2009 року та свідоцтва про право власності на квартиру, що видане на ім'я ОСОБА_6 - залишити без змін.

Судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Їх розподіл здійснюється в порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України і не пов'язується з тим, чи були заявлені сторонами такі вимоги. Згідно з ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, а з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 595,00 грн. з кожного.

Керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 25 квітня 2013 року задовольнити частково.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 25 квітня 2013 року в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, про витребування з чужого незаконно володіння ОСОБА_6 нерухомого майна - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, про солідарне стягнення з ОСОБА_6 та виконавчого комітету Судацької міської ради АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» судового збору в сумі 1190,00 грн. та 2251,60 грн. - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» про визнання права власності на нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, витребування із чужого незаконно володіння ОСОБА_6 нерухомого майна - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» судові витрати в сумі 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.

Стягнути з виконавчого комітету Судацької міської ради АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гросс» судові витрати в сумі 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: О.В. Самойлова Л.В. Романова І.В. Кустова