Рішення

від 23.07.2013 по справі 5/5005/7423/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.13р. Справа № 5/5005/7423/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "СТД Агротехніка", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "СТД АГРО", Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве

про стягнення

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

Від позивача: Тарапатов Д.С., представник, довіреність №77-Д від 02.07.2013р.

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява з урахуванням уточнень публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "НОВИЙ", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до приватного підприємства "СТД Агротехніка", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача-1 та до приватного підприємства "СТД АГРО", Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве - далі по тексту - відповідача-2 про стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованості у загальній сумі 1787299,17грн., з яких 1331917,81грн. основна заборгованість за кредитним договором; 337710,34грн. - проценти за користування кредитом; 101801,50грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредитних коштів та 15869,53грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків на підставі умов довгострокового кредитного договору № 367311/К1 від 31.03.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем-2 - далі по тексту - кредитний договір та на підставі договору поруки поручительства № 369211/П-(367311) від 31.03.2011року укладеного між позивачем та відповідачем-1.

Посилаючись на те, що даний спір до суду було доведено з вини відповідачів, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 35745,99грн. судового збору у повному обсязі солідарно покласти на відповідачів.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 31.03.2011року між позивачем та відповідачем-2 було укладено кредитний договір № 367311/К1 на суму 2700000,00грн., відповідно до п.1.1 умов якого позивач надав відповідачеві-2 кредит у сумі 2700000,00грн., що підтверджується розпорядженням про надання кредиту від 31.03.2011року та меморіальним ордером від 31.03.2011року № ТR 121277.16642.962 на суму 2700000,00грн., які відповідач-2 отримав їх без жодних зауважень і відповідно до п.1.1 умов даного договору зобов'язався повернути позивачеві 20.12.2012року.

31.03.2011року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поручительства № 369211/П-(367311), відповідно до п.1.1 умов якого відповідач-1 зобов'язався нести перед позивачем солідарну відповідальність з відповідачем-2 за кредитний договір № 367311/К1 від 31.03.2001року на суму 2700000,00грн., укладеним між позивачем та відповідачем-2.

Приймаючи до уваги, що відповідач-2 в порушення п.1.1 умов вищеназваного договору до 20.12.2012 року частково виконав умови вищеназваного кредитного договору, тобто розрахувався з позивачем не у повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 17.08.2012року у відповідача-2 перед позивачем за умовами вищеназваного кредитного договору виникла заборгованість у загальній сумі 1787299,17грн., з яких 1331917,81грн. основна заборгованість за кредитним договором; 337710,34грн. - проценти за користування кредитом за період з 31.03.2011року по 30.07.2012року; 101801,50грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредитних коштів за період з 01.10.2011року по 30.06.2012року та 15869,53грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.01.2012року по 16.08.2012року на підставі умов довгострокового кредитного договору № 367311/К1 від 31.03.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем-2.

Оскільки, письмові вимоги позивача до відповідача-1 солідарно у добровільному порядку сплатити позивачеві заборгованість відповідно до умов кредитного договору №367311/К1 від 31.03.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем-2 та на підставі договору поручительства 369211/П-(367311) від 31.03.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем-1, а саме лист від 03.03.2012року за № 2/3-382(2) відповідач-1 залишив без відповіді і задоволення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованості у загальній сумі 1787299,17грн., з яких 1331917,81грн. основна заборгованість за кредитним договором; 337710,34грн. - проценти за користування кредитом за період з 31.03.2011року по 30.07.2012року; 101801,50грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредитних коштів за період з 01.10.2011року по 30.06.2012року та 15869,53грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.01.2012року по 16.08.2012року на підставі умов довгострокового кредитного договору № 367311/К1 від 31.03.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем-2 - далі по тексту - вищеназваний договір та на підставі договору поруки поручительства № 369211/П-(367311) від 31.03.2011року укладеного між позивачем та відповідачем-1.

За результатами розгляду позовної заяви за № 6409 від 27.09.2012року ухвалою суду від 30.08.2012року порушено провадження по справі та призначено справу до слухання на 20.08.2012року.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач-1 у судове засідання з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі посилаючись на те, що договір поруки №369211/П-(363211) від 03.01.2011року, укладений між позивачем та відповідачем-1 на загальну суму 2700000,00грн., на який позивач посилається як на одну з підстав своєї позовної заяви, з боку відповідача-1 підписано його керівником з порушенням Статуту відповідача-1, оскільки даний Статут відповідача-1 надає керівникові самостійне право підпису на угоди, що не перевищують загальної суми 20000,00грн., (т.1 а.с. 120).

Враховуючи те, що відповідача-2 судом належним чином було вісім разів повідомлено про час та місце судового засідання , що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач 21.12.2012року та 12.01.2013року власноручно отримавши ухвали суду не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні, з клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

06.12.2012року Розпорядженням № 1649 по господарському суду Дніпропетровської області справу було передано для розгляду по суті судді Коваленко О.О., який 07.12.2012року прийняв її до свого провадження і призначив слуханням на 25.12.2012року.

25.12.2012року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 22.01.2013року, у зв'язку з тим, що відповідач-2 у судове засідання не з'явився та з метою виконання сторонами вимог суду викладених в ухвалі суду від 07.12.2012року.

22.01.2013року на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України за письмовим клопотанням сторін провадження по справі було зупинено, а 04.07.2013року поновлено і призначено до слухання на 04.07.2013року.

04.07.2013 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 16.07.2013року, у зв'язку з тим, що сторони у судове засідання не з'явилися.

16.07.2013 року на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за письмовим клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено.

16.07.2013 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 23.07.2013року з тих підстав, що відповідач-2 у судове засідання не з'явився.

В останньому судовому засіданні, яке відбулося 23.07.2013року справу було розглянуто без участі представників відповідача-1 та відповідача-2, за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

31.03.2011року між позивачем та відповідачем-2 укладено кредитний договір №367311/К1 на суму 2700000,00грн., відповідно до п.1.1 умов якого позивач надав відповідачеві-2 кредит у сумі 2700000,00грн., що підтверджується розпорядженням про надання кредиту від 31.03.2011року та меморіальним ордером від 31.03.2011року №ТR121277.16642.962 на суму 2700000,00грн., які відповідач-2 отримав їх без жодних зауважень і відповідно до п.1.1 умов даного договору зобов'язався повернути позивачеві 20.12.2012року, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та не оспорюється відповідачем-1 та відповідачем-2.

31.03.2011року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поручительства № 369211/П-(367311), відповідно до п.1.1 умов якого відповідач-1 зобов'язався нести перед позивачем солідарну відповідальність з відповідачем-2 за кредитний договір № 367311/К1 від 31.03.2001року на суму 2700000,00грн., укладеним між позивачем та відповідачем-2, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та по суті спору не оспорюється відповідачем-2.

Приймаючи до уваги, що відповідач-2 в порушення п.1.1 умов кредитного договору до 20.12.2012року частково виконав умови вищеназваного кредитного договору, тобто розрахувався з позивачем не у повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 17.08.2012року у відповідача-2 перед позивачем за умовами вищеназваного кредитного договору виникла заборгованість у загальній сумі 1787299,17грн., з яких 1331917,81грн. основна заборгованість за кредитним договором; 337710,34грн. - проценти за користування кредитом за період з 31.03.2011року по 30.07.2012року; 101801,50грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредитних коштів за період з 01.10.2011року по 30.06.2012року та 15869,53грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.01.2012року по 16.08.2012року на підставі умов вищеназваного довгострокового кредитного договору, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду та по суті спору не оспорюється відповідачем-2.

Оскільки, письмові вимоги позивача до відповідача-1 солідарно у добровільному порядку сплатити позивачеві заборгованість відповідно до умов кредитного договору №367311/К1 від 31.03.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем-2 та на підставі договору поручительства 369211/П-(367311) від 31.03.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем-1, а саме лист від 03.03.2012року за № 2/3-382(2) відповідач-1 залишив без відповіді і задоволення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованості у загальній сумі 1787299,17грн., з яких 1331917,81грн. основна заборгованість за кредитним договором; 337710,34грн. - проценти за користування кредитом за період з 31.03.2011року по 30.07.2012року; 101801,50грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредитних коштів за період з 01.10.2011року по 30.06.2012року та 15869,53грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.01.2012року по 16.08.2012року на підставі умов довгострокового кредитного договору №367311/К1 від 31.03.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем-2 та на підставі договору поручительства № 369211/П-(367311) від 31.03.2011року укладеного між позивачем та відповідачем-1.

Посилаючись на те, що даний спір до суду було доведено з вини відповідача, позивач просить суд судові витрати по справі у вигляді 35745,99грн. судового збору у повному обсязі покласти солідарно на відповідача-1 та відповідача-2.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, отже обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши вимогу позивача про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 1331917,81грн. основної заборгованості за вищеназваними договорами, господарський суд визнав її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі на підставі умов довгострокового кредитного договору № 367311/К1 від 31.03.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем-2 та на підставі договору поруки поручительства № 369211/П-(367311) від 31.03.2011року укладеного між позивачем та відповідачем-1.

Відповідно до п.1.2 договору плата за користування кредитом встановлюється у розмірі 20 відсотків річних. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно за фактичне використання грошових коштів на кожний останній робочий день місяця за поточний звітний місяць, крім нарахування відсотків за грудень місяць. Нарахування відсотків за грудень місяць здійснюється по 31 число включно. Для нарахування відсотків застосовується метод "факт-факт", тобто фактична кількість днів у місяці й фактична кількість днів у році. При розрахунку відсотків враховується перший день видачі кредитних коштів й не враховується день повного погашення заборгованості по кредиту.

На підставі п.1.2 умов кредитного договору та договору поруки позивач нарахував солідарно відповідачу-1 та відповідачу-2 станом на 17.08.2012року до сплати 337710,34грн. заборгованості зі сплати 20% річних за період з 31.03.2011року по 30.07.2012року за вищеназваним кредитним договором на загальну суму 2700000,00грн, які перевіривши розрахунок, господарський суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пунктами 5.4 та 5.5 умов кредитного договору сторони визначили, що за прострочення сплати кредиту та за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, зазначених у п.п.1.1,1.3,1.5,4.3 кредитного договору, позичальник зобов'язується оплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який оплачується пеня, від неповернутої суми кредиту та відсотків.

На підставі п.5.4 та п.5.5 умов кредитного договору позивач нарахував відповідачу-1 та відповідачу-2 до сплати 101801,50грн. - пені за несвоєчасну сплату кредитних коштів за період з 01.10.2011року по 30.06.2012року та 15869,53грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.01.2012року по 16.08.2012року на підставі умов довгострокового кредитного договору №367311/К1 від 31.03.2011року, укладеного між позивачем та відповідачем-2 - далі по тексту - вищеназваний договір та на підставі договору поручительства №369211/П-(367311) від 31.03.2011року укладеного між позивачем та відповідачем-1.

Заперечення відповідача-1, що договір поруки № 369211/П-(363211) від 03.01.2011року, укладений між позивачем та відповідачем-1 на загальну суму 2700000,00грн., на який позивач посилається як на одну з підстав своєї позовної заяви, з боку відповідача-1 підписано його керівником з порушенням Статуту відповідача-1, оскільки даний Статут відповідача-1 надає керівникові самостійне право підпису на угоди, що не перевищують загальної суми 20000,00грн. (т.1 а.с. 120), слід визнати необґрунтованими, такими, що протирічать чинному законодавству України, а отже не підлягають задоволенню, оскільки з цього приводу і між цими ж сторонами є рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2013року по справі № 13/5005/11419/2012 залишене 17.06.2013року в силі Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду України, яким відповідачеві-1 було відмовлено в задоволенні його позовної заяви про визнання недійсним договору поруки з тих підстав, що з боку відповідача-1 підписано його керівником з порушенням Статуту відповідача-1, оскільки даний Статут відповідача-1 надає керівникові самостійне право підпису на угоди, що не перевищують загальної суми 20000,00грн. ( т.2 а.с. 27-31).

Більше того, відповідач-1 в касаційному порядку не оскаржував Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду України від 17.06.2013року, якою відповідачеві-1 було відмовлено в задоволенні його позовної заяви про визнання недійсним договору поруки.

Отже, дане заперечення відповідача-1 протирічить чинному законодавству України, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача судовий збір у розмірі 35745,99грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 526,530,1048,1049,1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Солідарно стягнути з приватного підприємства "СТД Агротехніка" (49026, м.Дніпропетровськ, вул. Артеківська, 22; ідентифікаційний код 35681422) та приватного підприємства "СТД АГРО" (51660, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Нова, 52Б; ідентифікаційний код 33293106) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "НОВИЙ" (49000, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 93; ідентифікаційний код 19361982) 1331917,81грн. (один мільйон триста тридцять одна тисяча дев'ятсот сімнадцять грн. 81 коп.) - прострочений кредит; 337710,34грн. (триста тридцять сім тисяч сімсот десять грн. 34 коп.) - прострочені відсотки; 15869,53грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять грн. 53 коп.) - пеня за несвоєчасну сплату відсотків; 101801,50грн. (сто одна тисяча вісімсот одна грн. 50 коп.) - пені за несвоєчасну сплату кредиту; 35745,99грн. (тридцять п'ять тисяч сімсот сорок п'ять грн. 99 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 29.07.13р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко