ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" липня 2013 р. м. Київ К/800/2242/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
при секретарі Браславській А.В.
за участю представників сторін:
позивача - Арбузової А.М., Островської В.В.,
відповідача - Пєчковської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012
та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2012
у справі № 2а-4407/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едванс Компані»
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Едванс Компані» звернулось до суду, з урахуванням уточнення позовних вимог, з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби № 0000422202 від 05.04.2012.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу України, наказу ДПІ у Оболонському районі міста Києва від 23.02.2012 № 371 та постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10.01.2012, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Едванс Компані» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «Агенство Віасат», ПП «Клер Шато Фиорд», ТОВ «Різано Трейд», ПП «Алмаз 2006», ПП «Автокар Україна», ПП «Олива 21», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Дженіт Флай», ТОВ «Проммаст Стандарт», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Шляховик Авто», ТОВ «РМА Монамі», ТОВ «БК Геліос», ТОВ «Юридичне Агенство «Авента», ТОВ «Агенція Віко», ТОВ «Торговий дім «Вреск», ТОВ «Ланотехмаш», ТОВ «Наладбуд Компані», ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс», ТОВ «Стратос», ТОВ «Техінпромприлад», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Дормашавто», ПП «Фірма «Володар» за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами проведення якої складено акт № 46/22-20/34044831 від 23.03.2012, в якому зафіксовані порушення: пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 806 097 грн. за травень 2009 року - грудень 2011 року.
На підставі результатів вказаної перевірки, 05.04.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000422202 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 229 412 грн., в т.ч.: 1 806 079 грн. основного платежу та 423 333 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва перебуває кримінальна справа № 80-0263, порушена 19.01.2012 за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами, шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі: ТОВ «Агенство «Віасат», ПП «Клер Шато Фиорд» і інших, з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло великої матеріальної шкоди державі, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. В ході проведених обшуків та оглядів виявлено та вилучено комп'ютерну техніку, первинну фінансово-господарську, бухгалтерську, звітну документацію підприємств з ознаками фіктивності, які упродовж 2009-2011 років були використані у злочинних схемах зі створення штучної видимості законності здійснення фінансово-господарських операцій з метою незаконного завищення валових витрат та податкового кредиту ПДВ та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами; вказані підприємства були створені та використовувались протягом 2009-2011 років без мети ведення фінансово-господарської діяльності, а з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів у готівку різним СПД, поставка товарів та надання послуг від вказаних фіктивних підприємств на адресу клієнтів оформлювались лише на документах, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались, що свідчить, на думку відповідача, про відсутність наміру у цих підприємств на створення правових наслідків, які обумовлювались укладеними ними правочинами, тому договори, що укладені між позивачем та цими суб'єктами господарювання є нікчемними договорами, а податкові накладні, виписані від їх імені не можуть братися перевіркою до уваги.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Едванс Компані» були проведені господарські операції з контрагентами, за наслідками яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у період з травня 2009 року по січень 2011 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що виконання господарських операцій матеріалами справи підтверджено; податковий кредит позивача підтверджується належно оформленими податковими накладними; контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані платниками податку на додану вартість та перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Однак, висновки судів обох інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Так, статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.
В даному випадку, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.
Також, судами попередніх інстанцій не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Так, судами обох інстанцій по даній справі не досліджено питання щодо фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами: ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «Агенство Віасат», ПП «Клер Шато Фиорд», ТОВ «Різано Трейд», ПП «Алмаз 2006», ПП «Автокар Україна», ПП «Олива 21», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Дженіт Флай», ТОВ «Проммаст Стандарт», ТОВ «Граньстройінвест», ТОВ «Лоу Консалт», ТОВ «Промелектро-75», ТОВ «Шляховик Авто», ТОВ «РМА Монамі», ТОВ «БК Геліос», ТОВ «Юридичне Агенство «Авента», ТОВ «Агенція Віко», ТОВ «Торговий дім «Вреск», ТОВ «Ланотехмаш», ТОВ «Наладбуд Компані», ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс», ТОВ «Стратос», ТОВ «Техінпромприлад», ТОВ «ТПК «Техномашпостач», ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Дормашавто», ПП «Фірма «Володар», з підтвердженням відповідними доказами; факту сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг); фізичних, технічних та технологічних можливостей у контрагентів позивача до вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій, відповідно.
Встановлення даних обставин є важливим для правильного вирішення даної справи по суті, з урахуванням приписів п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2012 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2013 |
Оприлюднено | 31.07.2013 |
Номер документу | 32689006 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Кошіль В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні