Рішення

від 25.07.2013 по справі 121/10770/12

ФЕОДОСІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/10770/12

2/119/195/13

РІШЕННЯ

Іменем України

25 липня 2013 р. Феодосійський міський суд АРК у складі:

Головуючого судді Терентьєва А.М.,

при секретарі Андрейченко М.Г.,

за участю прокурора Доброрез Д.М.,

представника Карадазського природного заповідника НАН України Налбандова О.К.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_4,

представника третьої особи Каніщевої Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Феодосія цивільну справу за позовом Заступника прокурора м.Феодосія в інтересах держави в особі Національної академії наук України, Карадазського природного заповідника Національної академії наук України до Коктебельської селищної Ради, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_2, третя особа -Відділ Держкомзему у м.Феодосія, Феодосійський міський відділ Кримської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру України про визнання незаконним та скасування рішення Коктебельської селищної Ради, визнання незаконним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, визнання незаконним договору купівлі-продажу земельної ділянки, повернення земельної ділянки к державну власність, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Феодосії звернувся до суду в інтересах держави в особі Національної академії наук України, Карадазького природного заповідника з позовом до Коктебельської селищної Ради, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_2, третіх осіб -Відділу Держкомзему у м.Феодосія, Феодосійського міського відділу Кримської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру України про визнання незаконним та скасування рішення Коктебельської селищної Ради від 25.12.2003 р. №1790, яким затверджено проект землеустрою ОСОБА_8 та передано у власність земельну ділянку площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, визнання незаконним та скасування Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД №629539 на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0600 га по АДРЕСА_1, визнання незаконним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,06 га укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_2, витребування земельної ділянки від ОСОБА_3 та повернення її у державну власність.

Позов мотивовано тим, що рішенням Коктебельської селищної ради №1790 від 25.12.2003 р. затверджено проект землеустрою ОСОБА_8 та передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку. На підставі зазначеного рішення 04.03.2004 р. на ім'я ОСОБА_8 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія КМ №092260 площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку. Прокурор вважає, що рішення Коктебельської селищної ради №1790 від 25.12.2003 р. прийнято всупереч нормам законодавства, оскільки земельна ділянка частково знаходиться у межах земель, які знаходяться у користуванні Карадазького природного заповідника, та є землями державної власності. На підтвердження доводів позову прокурор зазначає, що 11.11.2011 р. за фактом службової недбалості при виділенні земельних ділянок було порушено кримінальну справу за ч.2 ст.367 КК України, яка перебуває у стадії розслідування. У рамках кримінальної справи було проведено судову будівельно-технічну експертизу, згідно висновку якої спірна земельна ділянка площею 0,0600 га по АДРЕСА_1 частково розташована на землях Карадазського природного заповідника НАН України; так, з спірної земельної ділянки, її частка площею 336 кв.м. знаходиться у межах земель Карадазького природного заповідника, а частка площею 336 кв.м. розміщена поза межами смт.Коктебель, відноситься до земель житлової та суспільної забудови та повинна відноситися до земель природоохоронного призначення. Оскільки земельна ділянка знаходиться у межах земель Карадазького природного заповідника які можуть вилучатися лише за згодою президії НАН України та враховуючи відсутність волі особи яка володіє землею

на відчуження, то спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_3 також, оскільки при прийнятті рішення Коктебельською селищною Радою №1790 від 25.12.2003 р. та придбанні земельної ділянки ОСОБА_3 не була отримана згода президії НАН України та Карадазького природного заповідника, то рішення є незаконним та підлягає скасуванню а Державний Акт на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_3 підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Оскільки 03.03.2006 р. ОСОБА_8 продав земельну ділянку за Договором № 615 ОСОБА_2, а вона у свою чергу 30.10.2007 р. продала земельну ділянку ОСОБА_3 за договором №6392, та їй було видано державний акт на право приватної власності на землю від 15.01.2008 р., то зазначені документи є такими, що підлягають визнанню їх недійсними.

У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, пояснивши у відповідності до обставин, викладених у позовної заяви, як доказ на порушення вимог законодавства щодо виділення земельної ділянки послався на висновок №932 судової будівельно-технічної експертизи у кримінальній справі №12011019010143, згідно висновку якої спірна земельна ділянка ОСОБА_3 знаходиться частково на землях Карадазького природного заповідника.

Представник Карадазського природного заповідника Національної академії наук України, який діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позов заступника прокурора м. Феодосії підтримав, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні з позовом не погодився, пояснив, що як доказ №932 судової будівельно-технічної експертизи у кримінальній справі не може бути визнаний допустимим оскільки проведений у кримінальній справі, яка не передана до суду, крім того, послався на рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24.06.2003 р.

Представник відповідача Коктебельської селищної Ради в судовому засіданні проти позову заперечував, з тих підстав, що позивачем не надано доказів знаходження спірної земельної ділянки у межах Карадазського природного заповідника та за межами смт.Коктебель. Спірна земельна ділянка передавалася по проекту відводу, який проходив узгодження відповідних органів по земельним ресурсам, має позитивний висновок земле впорядженої експертизи, тому у Коктебельської селищної Ради не було підстав відмовити у наданні цієї земельної ділянки у власність громадянину. У судове засідання не з'явився, був сповіщеним про дату судового засідання під розписку, про причини своєї неявки суд не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_8 про дату судового засідання не з'явився, про дату слухання справи сповіщений, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності.

ОСОБА_2 у судовому засіданні із позовом не згодна.

Представник Феодосійського міського відділу Кримської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру України Каніщева Г.В. у судовому засіданні із позовом також не погодилася, пояснив, що земельну ділянку було передано відповідно до закону.

Представник Відділу Держкомзему в м. Феодосія в судове засідання не з'явився, сповіщений про час розгляду справи, ніяких заяв суду не представив.

Вислухавши пояснення прокурора, представника Карадазського природного заповідника вислухав пояснення представника відповідача, відповідачів, представника третьої особи, дослідивши представлені докази, суд вважає встановленими наступні факти.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання регулювання земельних відносин відповідно до закону, віднесено до виключної компетенції селищних рад.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 83 ЗК України вказує, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. Також, з ст.84 ЗК України вбачається, що у державній власності знаходяться всі землі України окрім земель комунальної власності.

Відповідно до ст.173 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена

лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст.116 ЗК України безоплатна передача у власність громадян земельних ділянок провадиться у разі приватизації земельної ділянки, яка перебуває у користуванні громадян.

Встановлено, що Рішенням 28 сесії 24 скликання Коктебельської селищної Ради №1790 від 25.12.2003 р. було затверджено технічну документацію з відводу земельної ділянки площею 0,06 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в смт.Коктебель по АДРЕСА_1 ОСОБА_8 та передано йому у власність зазначену земельну ділянку в порядку приватизації.

На підставі вказаного рішення, 09 березня 2004 р. ОСОБА_8 був виданий «Державний акт на право власності на земельну ділянку» серія КМ № 092280 від 09.03.2004 р. площею 0,0600 га, за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 000401900941.

За «Договором купівлі-продажу земельної ділянки» від 03 березня 2006 р. за реєстром № 615, ОСОБА_8 продав земельну ділянку ОСОБА_2 та ОСОБА_2 отримала «Державний акт на право власності на земельну ділянку» серія ЯД № 588305 від 12.04.2007 р. площею 0,0600 га , за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку.

За «Договором купівлі-продажу земельної ділянки» від 30 жовтня 2007 р. за реєстром № 6392 ОСОБА_2 продала земельну ділянку ОСОБА_3, та право власності зареєстроване за нею на підставі «Державного акту на право власності на земельну ділянку» серія ЯД № 629539 від 15.01.2008 р., площею 0,0600 га, кадастровий номер 0111645700:01:001:0385 за адресою АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Судом встановлено, що Карадазському природному заповіднику НАН України на підставі Постанови Ради Міністрів АРК №808 від 11.12.2006 р., видано «Державний Акт на право постійного користування земельною ділянкою» серія ЯЯ №000865 від 01 липня 2008 р., який у встановленому порядку зареєстровано. Площа земельної ділянки становить 2065,07 га.

Судом досліджено Акт обстеження земельної ділянки в АДРЕСА_1 від 08.12.2003 р., з якого видно, що північна межа земельної ділянки розміщена на відстані 1 м від охоронної зони Карадазького природного заповідника.

Порядок припинення права на землю регулюється ст.22 ЗК України. Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст.140 ЗК України. Перелік є вичерпним та не передбачає такої підстави припинення права власності на земельну ділянку як скасування рішення органу виконавчої влади на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку. Зазначений правовий всинови викладений у Постанові Верховного суду України від 12 вересня 2012 р. (справа №6-71 цс12) який є обов'язковим для суду згідно із вимогами ч.2 ст.214, ст.360-7 ЦПК України.

Як зазначено у ст.3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», до природно-заповідного фонду України належать природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.

Порядок вилучення земель природно-заповідного фонду визначений ст.150 ЗК України. Частина 9 ст.149 ЗК України зазначає, що КМА України вилучає земельні ділянки державної власності, що перебувають у постійному користуванні- у тому числі-землі природоохоронного призначення.

Відповідно до ч.3 ст.5 Закону України «Про особливості правового режиму Національної академії наук України, галузевих академій та статусу їх майнового комплексу» вилучення земельних ділянок Національної академії наук України може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України, президій галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України.

Однак, з висновку експерта №52/13 від 08 липня 2013 р., який виконано судовим експертом Мільчаковим Д.В. та який суд приймає як доказ, встановлено, що земельна ділянка належна ОСОБА_3 на підставі «Державного акту серія ЯД № 629539 на право власності на земельну ділянку» площею 0,0600 га, за адресою АДРЕСА_2, ні повністю, ні частково на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні Карадазького природного заповідника НАН України, не знаходиться. Таким чином, згоди Президії Національної академії наук України на передачу землі особі не вимагалося.

При чому, експертом також встановлено, що більша частка земельної ділянки ОСОБА_3 площею

0,0331 га знаходиться за межами смт.Коктебель частка земельної ділянки у межах смт.Коктебель складає 0,0269 га. Тобто, частка земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,0331 га знаходиться за межами смт.Коктебель, але і не у межах Карадазького природного заповідника. Однак, прокурором вимог про повернення частки земельної ділянки, яка знаходиться за межами смт.Коктебель, не заявлялося.

Наданий прокурором Висновок №932 судової будівельно-технічної експертизи по кримінальній справі №12011019010143 в якому вказано, що земельна ділянка ОСОБА_3 розміщена частково на землях Карадазького природного заповідника і така площа складає 0,0336 га., суд враховує як письмовий доказ та не бере до уваги як належний доказ у справі, оскільки кримінальна справа у якій проведено зазначену експертизу, знаходиться у провадженні слідчих органів. Разом із тим, у судовому засіданні представник Карадазького природного заповідника відмовився від проведення експертизи у цивільній справі, який є доказом відповідно до ст.66 ЦПК України. Крім того, на думку суду, висновок експерта №52/13 від 08 липня 2013 р. є більш точним, оскільки до участі у експертизі були долучені спеціалісти-геодезисти ТОВ «Кримгеопроект плюс».

Враховуючи викладене, а також що оскільки у судовому засіданні не доведено, що спірна земельна ділянка площею 0,0600 га, кадастровий номер 0111645700:01:001:0385 за адресою АДРЕСА_2, належна ОСОБА_3, знаходиться у межах Карадазського природного заповідника, то позовні вимоги Заступника прокурора м.Феодосія в інтересах держави в особі Національної академії наук України, Карадазського природного заповідника Національної академії наук України задоволенню не підлягають.

Також, відповідно до ст.88 ЦПК України, стягненню з Карадазського природного заповідника Національної академії наук України на користь ОСОБА_3 підлягають судові витрати з оплати експертизи у сумі 12000 грн., витрати на проїзд до м. Феодосія 3479грн.87 коп., а всього у сумі 15479грн.87коп.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, на підставі ст.ст.38,39,43-45,84,116,118,140, 149,150 ЗК України, ст.ст.3,5 Закону України «Про особливості правового режиму Національної академії наук України, галузевих академій та статусу їх майнового комплексу», ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог прокурора відмовити.

Стягнути з Карадазського природного заповідника Національної академії наук України (ЄДРПОУ 03534363) на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 15479грн.87коп.

Рішення набуває чинності протягом 10 днів після його оголошення, якщо протягом зазначеного строку не буде подана апеляційна скарга.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд АРК через Феодосійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10 денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя (підпис)

Копія вірна. Суддя

Секретар