Постанова

від 30.07.2013 по справі 3-15-16/32-10-969

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р.Справа № 3-15-16/32-10-969 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лавренюк О.Т.

Суддів: Савицького Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

при секретарі судового засідання: Будному О.В.

за участю представників сторін:

від позивача Фонду державного майна України: Стогнійчук С.О., довіреність № 71, дата видачі : 22.01.2013 р.

від відповідача ТОВ „Магнолія": Горобець В.В., довіреність № 20, дата видачі : 20.05.2013 р.

від відповідача ТОВ „Трініті Інвест Груп": представник не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином

від прокуратури: Лянна О.А., посвідчення № 005252, дата видачі : 22.09.2012 р.

від третьої особи ТОВ „Фейм груп": Єпіхіна Ю.О., довіреність б/н, дата видачі : 11.01.2013 р.

від третьої особи ПІІ ТОВ „Аверс": Єпіхіна Ю.О., довіреність б/н, дата видачі : 01.07.2013 р.

від третьої особи ДП „Транс океан тур":Єпіхіна Ю.О., довіреність б/н, дата видачі : 01.07.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фонду державного майна України та заступника прокурора Приморського району м. Одеси

на рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2013 р.

по справі № 3-15-16/32-10-969

за позовом Фонду державного майна України

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Трініті Інвест Груп"

за участю прокуратури Приморського району м. Одеси

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фейм груп"

2. Підприємство з іноземними інвестиціями у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс"

3. Дочірнє підприємство „Транс океан тур"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 30.07.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

23.02.2010 р. Фонд державного майна України (далі - позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.10.2009р. цілісного майнового комплексу „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія", що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 63/65, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" (далі - ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія") та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трініті Інвест Груп" (далі - ТОВ „Трініті Інвест Груп") та повернути вказаний цілісний майновий комплекс державі в особі Фонду державного майна України та надав клопотання про накладення арешту на цілісний майновий комплекс.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Фонд державного майна України вказує на те, що ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" не було належним власником спірного нерухомого майна, а тому його відчуження ТОВ „Трініті Інвест Груп" на підставі оспорюваного договору від 02.10. 2009р. здійснено з порушенням вимог ст.ст. 203, 215, 317, 319 ЦК України, що свідчить про недійсність даного договору. Крім того, посилаючись на положення ст.ст. 216, 388, 1212 ЦК України і вважаючи себе власником спірного майна, Фонд державного майна України зазначає про наявність підстав для повернення даного майна, зважаючи на вибуття останнього з володіння позивача не з його волі, іншим шляхом. Про наявність права державної власності на спірне майно, на думку Фонду державного майна України, свідчить договір оренди державного майна №677 від 14.10.2004 р., укладений між позивачем та ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія", а також рішення судів у господарських справах №45/452 та № 30/155-08-2912.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.02.2010р. порушено провадження у справі № 16/32-10-969.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2010р. у справі №16/32-10-969 задоволено клопотання Фонду державного майна України про вжиття заходів до забезпечення позову та накладено арешт на цілісний майновий комплекс „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія", придбаний ТОВ „Трініті Інвест Груп", до розгляду господарським судом спору, який виник між сторонами у справі № 16/32-10-969 по суті.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2010р. справу №16/32-10-969 прийнято до провадження колегією суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді Петрова В.С., суддів Демешина О.А. та Желєзної С.П., справі присвоєно № 15-16/32-10-969.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2010р. допущено до участі у справі № 15-16/32-10-969 прокуратуру Приморського району м. Одеси.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2010р. у справі №15-16/32-10-969 скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2010р., знято арешт з цілісного майнового комплексу „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2010р. у справі апеляційну скаргу Фонду державного майна України задоволено, ухвалу господарського суду Одеської області від 19.04.2010р. про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2010р., скасовано, справу скеровано до господарського суду Одеської області для подальшого розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.06.2010р. справу №15-16/32-10-969 прийнято до свого провадження суддею Д'яченко Т.Г., справі присвоєно №3-15-16/32-10-969.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.07.2010р. провадження у справі №3-15-16/32-10-969 зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ „Санаторно-оздоровчій комплекс „Магнолія".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.09.2010р. відмовлено ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подачі касаційної скарги, касаційну скаргу ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" на постанову ОАГС від 03.06.2010р. у справі №15-16/32-10-969 повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2010р. провадження у справі №3-15-16/32-10-969 поновлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2010р. провадження у справі №3-15-16/32-10-969 зупинено до вирішення пов'язаної з нею господарської справи №12-17/140-09-4489.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.11.2011р. провадження у справі №3-15-16/32-10-969 поновлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2011р. справу №3-15-16/32-10-969 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2012р. залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фейм груп" (далі - ТОВ „Фейм груп"), Підприємство з іноземними інвестиціями у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс" (далі - ПІІ у вигляді ТОВ „Аверс") та Дочірнє підприємство „Транс океан тур" (далі - ДП „Транс океан тур") до участі у справі №3-15-16/32-10-969

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2012р. по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до закінчення судової технічної експертизи.

02.01.2013р. матеріали справи повернулись до господарського суду Одеської області разом з експертним висновком Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз №7809 від 28.12.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.01.2013р. провадження у справі поновлено. Склад колегії неодноразово змінювався та згідно з розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 14.01.2013р., справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Степанова Л.В., Меденцев П.А., у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Одеської області від 15.01.2013р. справу прийнято до колегіального провадження у відповідному складі суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.02.2013р . у позові Фонду державного майна України відмовлено, з посиланням на те, що вимоги є необґрунтованими та такими, що базуються на невірно обраному способі захисту, а також такими, що спростовані поданими з боку відповідача та третіх осіб доказами.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Фонд державного майна України та заступник прокурора Приморського району м. Одеси подали апеляційні скарги (відповідно, вх. №764/13 та вх. 763/13), в яких просять рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов Фонду державного майна України задовольнити в повному обсязі, оскільки рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх істотних обставин справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2013р. апеляційні скарги прийняті до провадження та призначені до сумісного розгляду на 23.04.2013р.

Крім того, ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2013р. скасовано заходи, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2010р., якою було вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на цілісний майновий комплекс „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія".

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, 26.03.2013р. Фонд державного майна України подав апеляційну скаргу ( вх. №811/13), в якій просить названу ухвалу скасувати, як винесену з порушенням норм процесуального права. При цьому, скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання, оскільки ухвалу місцевого суду від 04.03.2013р. було винесено без виклику сторін.

Ухвалою Одеського апеляційною господарського суду від 28.03.2013р. Фонду державного майна України відновлено процесуальний строк для подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 04.03.2013 року, прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.04.2013р.

11.04.2013р. ухвалою Одеського апеляційною господарського суду провадження по справі за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу господарського суду Одеської області від 04.03.2013р. зупинено до розгляду справи по суті за апеляційними скаргами Фонду державного майна України та заступника прокурора Приморського району м. Одеси на рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2013р.

19.04.2013р. до Одеського апеляційного господарського суду від третіх осіб надійшов відзив на апеляційні скарги щодо рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2013р., в якому останні просять рішення суду, як законне та обґрунтоване залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення, оскільки вважають, що вони є необґрунтованими.

23.04.2013р. в судовому засіданні було оголошено перерву щодо розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого суду до 14.05.2013р., на підставі ст. 77 ГПК України.

24.04.2013р. апеляційний господарський суд одержав касаційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Одеського апеляційною господарського суду від 11.04.2013р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2013р. провадження у справі зупинено у зв'язку з касаційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2013р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.05.2013р. касаційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу ОАГС від 11.04.2013р. по даній справі з доданими до неї документами повернуто скаржнику та 11.06.2013р. справу повернуто до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2013р. провадження по справі поновлено та призначено до розгляду на 02.07.2013р.

У зв'язку з хворобою головуючого по справі судді Головея В.М., було здійснено автоматизований перерозподіл справи, відповідно до якого справу з апеляційними скаргами передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Лавренюк О. Т., судді: Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду справа № 3-15-16/32-10-969 прийнято до провадження та призначено розгляд апеляційних скарг Фонду державного майна України та заступника прокурора Приморського району м. Одеси на рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2013 року по справі № 3-15-16/32-10-969 на 30.07.2013 р.

В судовому засіданні 30.07.2013 року представник Фонду державного майна України та представник прокуратури підтримали доводи апеляційних скарг та просять рішення суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняте нове рішення про задоволення позову.

Представник ТОВ "Санаторно - оздоровчий комплекс "Магнолія" проти задоволення апеляційних скарг заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник ТОВ "Трініті Інвест Груп" в судове засідання не з'явився, пояснення не надав, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався , проте належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги.

Представник третіх осіб ТОВ „Фейм груп", Підприємства з іноземними інвестиціями у вигляді ТОВ „Аверс", ДП „Транс океан тур" надавав пояснення, підтримав доводи викладені у відзиві, який було подано до Одеського апеляційного господарського суду 19.04.2013 р. та просить рішення суду залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, заслухавши представника прокуратури, представників: позивача, відповідача (ТОВ "Санаторно - оздоровчий комплекс "Магнолія") та третіх осіб, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають на підставі наступного:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено справи, 02 жовтня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трініті Інвест Груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" продано покупцю цілісний майновий комплекс „Санаторно - оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія", що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 63/65. Договір було посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Куценко В.Д. Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Трініті Інвест Груп" було зареєстровано КП „Одеське МБТІ та РОН", що вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з реєстру №24074175 від 08.10.2009р. (т.1, а.с.88 ).

21 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Трініті Інвест Груп" (продавець) та Дочірнім підприємством „Транс океан тур" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого ДП „Транс океан тур" було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю „Трініті Інвест Груп" цілісний майновий комплекс „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія", що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 63/65. Договір було посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кот Д.Г., про що було зроблено реєстраційний запис у реєстрі за № 347. Право власності Дочірнього підприємства „Транс океан тур" було зареєстровано КП „Одеське МБТІ та РОН", що вбачається з витягу із реєстру №26003243 від 29.04.2010р.

22 липня 2010 року між Дочірнім підприємством „Транс океан тур" (покупець) та Підприємством з іноземними інвестиціями у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого Підприємством з іноземними інвестиціями у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс" було придбано у ДП „Транс океан тур" 131/1000 частин цілісного майнового комплексу „Санітарно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія", що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 63/65. Договір було посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фольгіною А.В., про що було зроблено реєстраційний запис у реєстрі за № 763.

22 липня 2010 року між Дочірнім підприємством „Транс океан тур" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фейм груп" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, на підставі якого Товариством з обмеженою відповідальністю „Фейм груп" було придбано у ДП „Транс океан тур" 28/1000 частин цілісного майнового комплексу „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія", що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 63/65. Договір було посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фольгіною А.В., про що було зроблено реєстраційний запис у реєстрі за № 760.

В подальшому, на підставі договору про поділ нерухомого майна від 15.09.2010р. та договору про внесення змін до договору про поділ нерухомого майна від 14.10.2010р., посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фольгіною А.В., об'єкт нерухомого майна цілісний майновий комплекс „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія" за адресою м. Одеса, вул. Французький бульвар, 63/65 поділено між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фейм груп", Товариством з обмеженою відповідальністю „Аверс" та Дочірнім підприємством „Транс океан тур" у наступному порядку: ДП „Транс океан тур" належить об'єкт нерухомого майна площею 8892,9 кв. м, розташований за адресою м. Одеса, вул. Французький бульвар, 65/1, ТОВ „Аверс" належить об'єкт нерухомого майна площею 1382,6 кв. м, розташований за адресою м.Одеса, вул. Французький бульвар, 65/2, ТОВ „Фейм груп" належить об'єкт нерухомого майна площею 297,6 кв. м, розташований за адресою м. Одеса, вул. Французький бульвар, 65/3.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2011року у справі №9-12-17/140-09-4489 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" до Відкритого акціонерного товариства "Будгідравліка" про усунення перешкод у користуванні та визнання права власності на цілісний майновий комплекс "Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками "Магнолія", що розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 63/65 на земельній ділянці площею 35236 кв. м . відмовлено, позовні вимоги третіх осіб задоволено, за ДП „Транс океан тур" визнано право власності на об'єкт нерухомого майна площею 8892,9 кв. м, розташований за адресою м. Одеса, вул. Французький бульвар, 65/1, за ТОВ „Аверс" визнано право власності на об'єкт нерухомого майна площею 1382,6 кв. м, розташований за адресою м. Одеса, вул. Французький бульвар, 65/2 та за ТОВ „Фейм груп" визнано право власності на об'єкт нерухомого майна площею 297,6 кв. м, розташований за адресою м. Одеса, вул. Французький бульвар, 65/3.

Вказане рішення суду залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2011 р. Ухвалою Вищого господарського суду України від 5 вересня 2011 р. відмовлено Фонду державного майна України в допуску справи №19-12-17/140-09-4489 до провадження Верховного Суду України.

Таким чином, на момент вирішення спору у даній справі по суті, ДП „Транс океан тур" є власником об'єкта нерухомого майна площею 8892,9 кв. м, що розташований за адресою м.Одеса, вул. Французький бульвар, 65/1, ТОВ „Аверс" є власником об'єкта нерухомого майна площею 1382,6 кв. м, що розташований за адресою м. Одеса, вул. Французький бульвар, 65/2 та ТОВ „Фейм груп" є власником об'єкта нерухомого майна площею 297,6 кв. м, розташований за адресою м. Одеса, вул. Французький бульвар, 65/3.

Відповідно до даних експертного дослідження, проведеного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, призначеного згідно ухвали суду від 14.08.2012р., нерухоме майно, яке відповідно до договору про поділ нерухомого майна від 15.09.2010р. №1339 та договору від 14.10.2010р. про внесення змін до договору про поділ нерухомого майна від 15.09.2010р. №1339 належить Дочірньому підприємству „Транс океан тур", є частиною цілісного майнового комплексу „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія", який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 63/65, нерухоме майно, яке відповідно до договору про поділ нерухомого майна від 15.09.2010р. №1339 та договору від 14.10.2010р. про внесення змін до договору про поділ нерухомого майна від 15.09.2010р.№1339 належить Підприємству з іноземними інвестиціями у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс", є частиною цілісного майнового комплексу „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія", який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 63/65, нерухоме майно, яке відповідно до договору про поділ нерухомого майна від 15.09.2010р. №1339 та договору від 14.10.2010р. про внесення змін до договору про поділ нерухомого майна від 15.09.2010р. №1339 належить товариству з обмеженою відповідальністю „Фейм груп", є частиною цілісного майнового комплексу „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія", який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 63/65.

У експертному висновку також зазначено, що технічний стан конструктивних елементів будівель, які входять до складу цілісного майнового комплексу „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія", який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 63/65 свідчить про те, що в комплекс не вносилось невід'ємних поліпшень, змін конструктивних елементів, у порівнянні з технічними даними, зафіксованими у технічному паспорті КП „Одеське МБТІ та РОН" від 20.07.2009р.

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів та даних експертного дослідження, проведеного Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, власниками нерухомого майна, щодо якого виник спір - є треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фейм груп", Підприємство з іноземними інвестиціями у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс", Дочірнє підприємство „Транс океан тур".

В обґрунтування підстав позову, Фонд державного майна України вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" не було належним власником спірного нерухомого майна, а тому його відчуження Товариству з обмеженою відповідальністю „Трініті Інвест Груп" на підставі оспорюваного договору від 02 жовтня 2009р. здійснено з порушенням вимог ст.ст. 203, 215, 317, 319 ЦК України, що свідчить про недійсність даного договору. Крім того, посилаючись на положення ст.ст. 216, 388, 1212 ЦК України і вважаючи себе власником спірного майна, Фонд державного майна України зазначає на наявності підстав для повернення даного майна, зважаючи на вибуття останнього з володіння позивача не з його волі, іншим шляхом. Про наявність права державної власності на спірне майно, на думку представників Фонду державного майна України, свідчить договір оренди державного майна №677 від 14.10.2004 р., укладений між позивачем та ТОВ „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія", а також рішення судів у господарських справах №45/452 та №30/155-08-2912.

Суд першої інстанції розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновку щодо відмову в задоволенні позову з чим колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Як було зазначено, Фонд державного майна України, вважаючи себе власником спірного майна, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Санаторно-оздоровчий комплекс „Магнолія" під час відчуження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трініті Інвест Груп" спірного майна - цілісного майнового комплексу „Магнолія" було порушено вимоги статей 203, 215, 216 ЦК України, що є підставою для визнання спірного договору недійсним.

Відповідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину (договору) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, згідно ч. 6 ст. 203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Між тим, згідно вимог ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом. Рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 111-16 цього Кодексу, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, який розміщено на офіційному веб-сайті останнього та викладено у постановах від 04.12.2012р. №26/133 та від 11.12.2012р. №56/68, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Аналогічні положення містяться в інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. №01-06/249 Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів №01-06/85/2013 від 22.01.2013 р.

Таким чином колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо невірного обрання позивачем способу захисту прав та інтересів у вигляді визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.10.2009р., з посиланням на положення статей 203, 215, 216 ЦК України у спірних правовідносинах, оскільки Фонд державного майна України, як особа, що вважає себе власником спірного майна може захистити свої права лише шляхом пред'явлення віндикаційного позову, за наявності підстав, встановлених статтею 388 ЦК України.

Щодо позовної вимоги Фонду державного майна України про повернення цілісного майнового комплексу „Магнолія" у власність державі в особі Фонду державного майна України колегія суддів зазначає наступне:

Положеннями ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В свою чергу, згідно вимог ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Положеннями ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено наявними у матеріалах справи доказами, власником спірного майна є треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фейм груп", Підприємство з іноземними інвестиціями у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс", Дочірнє підприємство „Транс океан тур". При цьому, правомірність набуття третіми особами права власності констатована чинним рішенням суду, залишеним без змін постановами апеляційної та касаційної інстанцій, у справі №19-12-17/140-09-4489. Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Фейм груп", Підприємства з іноземними інвестиціями у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс", Дочірнього підприємства „Транс океан тур" оформлено та зареєстровано у встановленому законом порядку.

За викладених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Фонду державного майна України про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.10.2009р. цілісного майнового комплексу „Санаторно-оздоровчий багатопрофільний комплекс для дітей з батьками „Магнолія" та повернення вказаного майна державі, в особі Фонду державного майна України, є необґрунтованими, такими, що базуються на невірно обраному способі захисту, а також такими, що спростовані поданими з боку відповідача та третіх осіб доказами.

Судова колегія погоджується з даним висновком суду, оскільки у випадку відчуження майна за оплатним договором власник відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно поза їх волею. Оскільки добросовісне набуття в розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеному з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння. Права особи, яка вважає себе власником майна не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст.ст. 215,216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист права особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку, якщо особа вважає себе власником майна,не може належним чином реалізувати свої правомочності, у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст. 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом подання позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 21.05.2013 року по справі № 13/228/07-НР.

Враховуючи викладене та те, що Фонд держаного майна України вважає себе власником спірного майна, однак не скористався правом на звернення до суду з позовом про витребування майна чи визнання права власності на вказане майно, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що права позивача не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст. ст. 215, 216 ЦК України і доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, в повній мірі дослідив матеріали справи, порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, у зв"язку з чим підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись cm.cm. 99, 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 26.02.2013 року по справі № 3-15-16/32-10-969 залишити без змін, апеляційні скарги Фонду державного майна України та заступника прокурора Приморського району міста Одеси - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.07.2013 року.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева